В чому причина зниження темпів мобілізації в Україні

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Від початку повномасштабної війни у багатьох сферах ринку праці України спостерігається дефіцит кадрів. Медики й аграрії б’ють на сполох: “золоті руки” служать в лавах ЗСУ, виїжджають за кордон чи у безпечніші регіони. Не вистачає спеціалістів так званих “чоловічих” професій. Роботодавці готові залучати жінок на нетипові посади, але чи хочуть українки перевчатися й опановувати нові навички?

Як пояснив директор консалтингової компанії “Михайлов та партнери” Віталій Михайлов, перекваліфікація відбувається за умов чіткої мотивації.

“Спеціальність змінюють, якщо у людини є професія, а вона не може знайти роботу за своєю спеціальністю, або ж ця професія її на цікавить. Також відіграє значну роль оклад. Що, наприклад, може спонукати змінити професію і сісти, припустімо, за кермо екскаватора, журналістку чи медикиню? Водночас ситуація зараз покращилася тим, що для жінок відкрилися усі професії і можливості для їхнього здобуття. Якщо раніше на посади водійок жінок брали здебільшого у виключних випадках, то зараз — частіше. І навіть запускають програми перекваліфікації, які я, зокрема, лише підтримую”, — сказав Михайлов.

Екскаваторник чи водій будтехніки 4, 5 розряду не в зоні бойових дій отримує від 25 тис. до 50 тис. грн. Здебільшого пропонують роботу за контрактом і надають житло

Зауважимо, що, за повідомленням Мінекономіки, в Україні запускається безкоштовна програма з перекваліфікації для жінок, які бажають здобути навички керування будівельною технікою.

Учасниці програми матимуть змогу навчитися працювати на екскаваторах і фронтальних навантажувачах. Програму організовують зарубіжні організації за підтримки Міністерства економіки України. До пілотної групи відберуть 12 жінок від 18 років, у яких вже є дійсне водійське посвідчення будь-якої категорії та досвід водіння, лист-рекомендація від роботодавця, “чітка мотивація” і хороше здоров’я. Тож упродовж майже трьох місяців майбутні водійки екскаватора 5 розряду та кермувальниці навантажувача 4 розряду матимуть безкоштовні теоретичний курс і офлайн-навчання у таборі на Київщині з умовами харчування, цілодобового проживання та регулярного медичного огляду.

Потребу в перекваліфікації жінок і опануванні ними “чоловічих” професій підтверджує зокрема й дослідження Мінекономіки: 2024 року майже кожне друге підприємство зіткнулося з труднощами під час заповнення вакансій. Основними причинами браку робочих рук називають мобілізацію (67%) та міграцію (54%).

Віталій Михайлов також погоджується, що дефіцит кадрів в Україні набуває кризового характеру.

Основними причинами браку робочих рук називають мобілізацію (67%) та міграцію (54%)

“З огляду на те, що довоєнна та нинішня ситуації з кількістю вакансій в Україні не змінилися, а людей у країні стало менше (близько 6-7 млн людей виїхали за кордон). Тобто працездатного населення стало менше, а кількість вакансій залишилася на тому ж рівні, що й до повномасштабної війни. Плюс порахуйте, скільки в нас людей пішло до ЗСУ. Отже від вільного ринку праці, який оцінювався з огляду на тих, хто платить податки (а це приблизно 11 млн), в нас залишилося небагато”, — пояснив Михайлов.

Із фахівцем погоджується виконавчий директор ГС “Коаліція за вакцинацію” Тимофій Бадіков і наголошує: насамперед дефіцит кадрів відчувають українські громади, які налічують до 30 тисяч жителів.

“Якщо говорити про медпрацівників, то є українські громади, які виживають лише завдякий медичній практиці. Тому дефіцит лікарів — це виклик для міст і селищ загалом: чи зможуть вони існувати, фінансувати свої поточні витрати. Тобто нестача кадрів в медичній галузі — це проблема не лише пацієнтів, а й голів адміністрацій”, — пояснив Тимофій Бадіков.

Згідно із загальнонаціональним моніторингом, що провів Український центр економічних і політичних досліджень ім. Разумкова, в Україні виникли певні тенденції до зниження трудової мотивації у населення. Як роботодавці, так і наймані працівники визнали, що в країні все ж є значний трудовий резерв, який не використовується, а саме серед тих, хто на сьогодні не працює.

Згідно із дослідженням, 80% непрацюючих в Україні роботу не шукають. І не мають наміру її шукати. В активному пошуку перебувають у середньому 16%

В експертних колах точаться дискусії щодо того, як саме збільшувати цей трудовий резерв. І йдеться саме про активніше залучення жінок на ринок праці. Адже, згідно із дослідженням, 80% непрацюючих в Україні роботу не шукають. І не мають наміру її шукати. В активному пошуку перебувають у середньому 16%.

“Це дуже низький відсоток. І це відбувається на тлі збільшення кількості вакансій”, — сказала експертка соціальних і гендерних програм Центру Разумкова Ольга Пищуліна.

Вона також взяла під сумнів, що українські роботодавці готові брати жінок на так звані “чоловічі” професії.

“Ми чуємо багато інтерв’ю з представниками великого бізнесу, що вони набирають жінок на так звані “чоловічі” види зайнятості. Проте наше дослідження показало, що таких успішних прикладів насправді не так вже й багато. Це лише одиничні випадки”, — додала експертка.

Дослідження, що здійснив сайт пошуку роботи Work.ua, доводить: не лише роботодавці не готові пропонувати жінкам опановувати чоловічі професії. Самі українки досі не позбавилися гендерних стереотипів щодо зарплатних очікувань. Наразі вони до 20% менші, ніж у чоловіків. Згідно з результатами дослідження, 26% жінок згодні на зарплату до 10 тис. грн, серед чоловіків таких — 13%.

“Наша минулорічна аналітика актуальна і сьогодні. Те, що жінки вказують зарплату, меншу за оклад чоловіків, дотепер є сталою тенденцією. Так все і залишається на ринку праці”, — сказала Фокусу PR-менеджерка порталу Work.ua Вікторія Білякова.

Жінки скромніші у своїх фінансових очікуваннях. Претенденти на одну і ту саму вакансію різних статей по-різному оцінюють свою професійну цінність на ринку праці

Тож, за словами експертки, за деякими посадами зарплатні очікування шукачів відрізняються на 20%. Такі тенденції спостерігаються, серед іншого, в IT-сфері. Зарплатні очікування жінок тут на 10-30% нижчі, ніж у чоловіків.

“На жаль, мій досвід управлінця підтверджує, що жінки скромніші у своїх фінансових очікуваннях. Претенденти на одну й ту саму вакансію різних статей по-різному оцінюють свою професійну цінність на ринку праці. Як це подолати? По-перше, точно не називати цифру просто так. Тільки аналіз і аргументи. Мій досвід підказує, що треба чесно порахувати свої доходи й витрати за всіма пунктами, зрозуміти реальний стан речей. Згодом — поставити ціль, скільки я хочу заробляти і для чого мені гроші. Крок третій: проаналізувати свій професійний досвід і сильні сторони, виписати, чому я коштую стільки і що маю зробити, щоби коштувати більше”, — радить HRD Тетяна Кіпіані.

Українська медіаімперія, що належить меру Львова Андрію Садовому та його сім’ї, опинилася у центрі гучного скандалу. Фінансові проблеми та порушення у сфері соціальної відповідальності викликали обурення як серед працівників, так і в суспільстві загалом.

Суть скандалу

ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс», що належить Катерині Кіт-Садовій, дружині мера Львова, зіткнулася з серйозними звинуваченнями у фінансових порушеннях. Основною проблемою стали недостатні виплати зарплат працівникам, що є прямим порушенням трудового законодавства та норм соціальної відповідальності.

Фінансове управління під питанням

Виявлені порушення у фінансовому управлінні компанією ставлять під сумнів ефективність її керівництва. Недостатні виплати зарплат, затримки у виплатах та відсутність належних соціальних гарантій свідчать про серйозні проблеми у фінансовій дисципліні. Працівники компанії висловлюють своє незадоволення та вимагають від керівництва прозорості та відповідальності.

Соціальна відповідальність: від слів до дій

Компанії, що претендують на лідерство у медіаіндустрії, повинні демонструвати високий рівень соціальної відповідальності. Недотримання цих принципів може призвести до втрати довіри як серед працівників, так і аудиторії. ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс» має негайно вжити заходів для виправлення ситуації та відновлення своєї репутації.

Реакція суспільства та працівників

Фінансові скандали викликали широкий резонанс у суспільстві. Працівники компанії активно висловлюють своє незадоволення у соціальних мережах та засобах масової інформації. Вони закликають до проведення незалежного аудиту фінансової діяльності компанії та притягнення до відповідальності винних у порушеннях.

Висновок

Фінансові скандали, що охопили медіаімперію мера Львова Андрія Садового, стали серйозним викликом для репутації компанії. Недостатні виплати зарплат та порушення у сфері соціальної відповідальності свідчать про необхідність негайних змін у фінансовому управлінні. ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс» повинна вжити конкретних заходів для відновлення довіри працівників та суспільства, забезпечивши прозорість та відповідальність у своїй діяльності.

Заробітну плату рядовим працівникам роками виплачували частинами. Одна – офіційна, мінімальна – зі сплатою обов’язкових платежів, друга – “в конверті”.

Після викриттям Бюро економічної безпеки схеми ухилення від сплати податків холдингом !FEST, який пов’язують з Андрієм Садовим, в медіахолдингу Садового різко збільшилась кількість працевлаштованих працівників.

У2021-2022 рр., наприклад, обліковувалось 15-20 працівників) враховуючи, що ТРК “Люкс” володіє корпоративними правами 12 компаній. у січні-жовтні 2021 року винагорода у грошовому виразі працівникам Телерадіокомпанії “Люкс” (йдеться про 9-13 осіб, частина з яких – журналісти) складала 6 тис грн., у листопаді-грудні цього ж року – 6,5 тис грн. Натомість розмір зарплати Катерини Кіт-Садової склав 195 тис грн., зарплати Романа Андрейка (директора ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”) — 100 тис грн, його дружини – Андрейко Оксани (акціонера з великою часткою) – в межах 40-50 тис грн.

У період січень-вересень 2023 року офіційна зарплата працівникам (7-11 особам) виплачувалась у розмірі 7 тис грн. У жовтні виросла до 16 тис грн (такі виплати отримали 6 працівників), у листопаді склала від 12 до 16 тис грн (таку зарплату отримало 47 осіб), в грудні 15 тис грн отримав 21 працівник, від 11 до 15 тис грн – 17 працівників.

У яких розмірах від сплати податків ухилився медіахолдинг Садового, – наразі невідомо. Бюро економічної безпеки необхідно звернути увагу.