В “Дії” оновили механізм бронювання мобілізованих співробітників

Перша леді України Олена Зеленська в своєму інтерв’ю британському виданню The Times поділилася глибокими роздумами про важкі реалії життя українців в умовах війни. Вона звернула увагу на те, як значущі звичайні аспекти життя, які тривають попри все — навчання дітей, боротьба за їхнє безпечне майбутнє і незламне прагнення до нормальності. Важливою темою інтерв’ю стала і тема освіти. Олена Зеленська підкреслила, що діти продовжують навчатися навіть під час обстрілів, і їхнє право на освіту не можна позбавити, навіть коли ворог намагається знищити інфраструктуру країни.

На сторінці Instagram першої леді з’явились фото, зроблені під час цієї важливої бесіди, на яких відображено її звичайний день, наповнений відданістю і мужністю. Вона зауважила, що для іноземців, які відвідують Україну, контраст між щоденними обстрілами і звичним міським життям завжди стає шоком. Однак саме така є реальність українців — війна продовжується, але вони вірять у перемогу і намагаються жити звичним життям, незважаючи на всі труднощі.

«Контраст між обстрілами та життям великого міста завжди вражає іноземних журналістів. Але українське життя в умовах оборони країни має обидва ці боки, і лише той, хто розділив цей досвід з українцями, може хоч трохи зрозуміти, як це — після чергової російської атаки йти на роботу», — написала перша леді.

Журналістка The Times відвідала 5-й Саміт перших леді та джентльменів, який нещодавно відбувся у Києві. Попри загрозу обстрілів і повітряні тривоги, захід відвідали представники з багатьох країн. Олена Зеленська зазначила, що така підтримка є надзвичайно важливою. Під час інтерв’ю Зеленська розповіла, яким є сьогодні навчальний процес в українських школах. У деяких регіонах діти навчаються дистанційно, а в інших — у підземних укриттях. Особливу увагу вона приділила питанню незаконно вивезених Росією українських дітей, за повернення яких Україна продовжує активну боротьбу.

На інтерв’ю Олена Зеленська з’явилася у стриманому діловому образі. Вона була одягнена в чорний костюм, що складався зі штанів і жакета на запах, доповнений чорним поясом-шнурком. Образ завершували чорні туфлі, золота брошка у формі тризуба на лацкані та лаконічні сережки. Волосся було укладене з боковим проділом, а макіяж виконано в ніжних натуральних відтінках.

Виконувач обов’язків директора комунального автотранспортного підприємства Київської міської державної адміністрації Дмитро Рахматуллін опинився в епіцентрі масштабного майнового розслідування. За інформацією міжнародних реєстрів нерухомості, він контролює значний пакет елітної нерухомості в Дубаї, який не відображено у його офіційних українських деклараціях. Йдеться про шістнадцять квартир у престижному житловому комплексі Ferretti Luxury Beach Residence, розташованому на узбережжі Перської затоки в районі Джебель-Алі. Загальна площа цих об’єктів перевищує 2,2 тисячі квадратних метрів — масштаби, що важко пояснити доходами, зазначеними у публічних документах.

Розслідувачі звертають увагу на дивовижну диспропорцію між задекларованими статками посадовця та цінністю закордонної нерухомості. Квартири в комплексі Ferretti Luxury Beach Residence відомі високим рівнем комфорту та вартістю, яка перевищує мільйони доларів за кожну одиницю. Водночас в українських деклараціях Рахматулліна інформації про закордонні активи немає, що викликає підозри щодо можливих порушень антикорупційного законодавства.

Станом на кінець минулого року загальна вартість цієї нерухомості оцінюється приблизно у пів мільярда гривень. Для чиновника, чия кар’єра пов’язана виключно з комунальним сектором столиці, така сума виглядає щонайменше непропорційною задекларованим доходам.

Рахматуллін працює у структурах Києва з 2015 року. Протягом кількох років він очолював міську інспекцію з паркування, а нині виконує обов’язки керівника комунального автотранспортного підприємства КМДА — структури, через яку проходять значні бюджетні кошти, пов’язані з утриманням і обслуговуванням автопарку столичної влади.

Окремі запитання викликає період інвестування. Сам Рахматуллін стверджує, що з 2006 по 2015 рік перебував за кордоном, де працював у приватному секторі в арабо-африканському регіоні. За його словами, він обіймав керівні посади в приватних компаніях. Водночас жодних назв цих компаній, жодних контрактів чи підтверджених доходів, співмірних із вкладеннями на сотні мільйонів гривень, публічно не надано.

Ключова проблема — повна відсутність дубайської нерухомості в електронних деклараціях чиновника. У деклараціях за останні три роки немає жодних згадок ані про іноземну нерухомість, ані про об’єкти незавершеного будівництва, ані про інвестиції чи корпоративні права за кордоном. Активи, які за своїм масштабом мали б бути центральним елементом декларації, просто відсутні.

У публічних поясненнях Рахматуллін заперечує володіння шістнадцятьма квартирами та заявляє, що не має активів, які підлягають декларуванню. Водночас інформація з іноземних реєстрів фіксує права власності на конкретні об’єкти з чіткими параметрами — площею, кількістю та місцем розташування.

Фактично йдеться не про формальну неточність чи помилку в заповненні декларації, а про системний розрив між офіційною фінансовою звітністю українського посадовця та даними закордонних реєстрів. Чиновник, який керує комунальною інфраструктурою Києва, фігурує за кордоном як власник або інвестор активів на сотні мільйонів гривень, не відображаючи цього в Україні.

Ця історія виходить далеко за межі репутаційного скандалу. Вона напряму ставить питання про джерела коштів, доброчесність декларування та реальний контроль за посадовцями, які мають доступ до бюджетів і ресурсів столиці.