В КМВА прокоментували скандальну забудову Ботсаду Гришка

Небезпека наближається: Російська загроза та український фронт. За висновками військових аналітиків, наявна значна перевага в російських військах та авіаційному забезпеченні створює передумови для прориву на лінії фронту та руйнування її ділянок. Це підтверджується даними від українських військових, які попереджають про небезпеку майбутніх наступів російських військ. Не вистачає сучасних технологій для ефективної контрдії великій кількості ворожих військ, що може бути розгорнута на фронті. Зокрема, наголошується на необхідності надання допомоги з боку міжнародних партнерів, серед яких ключове значення має пакет допомоги від Конгресу США. Навіть при його можливому схваленні існує ризик, що це може бути недостатньо для запобігання значним зрушенням на фронті. Застерігається про активну дипломатичну кампанію, спрямовану на отримання допомоги, що набуває особливої актуальності в умовах передвиборчих кампаній у США та Європі. Останні події, зокрема збільшення ракетних та безпілотних ударів РФ на українську інфраструктуру, свідчать про наростаючу загрозу та підвищують турботи щодо подальшого розвитку ситуації на фронті. Наразі ключовим фактором є стратегічний вибір напрямку майбутнього наступу російських військ, який може мати серйозні наслідки для України та регіону в цілому.

У даній ситуації, як зазначає одне з джерел серед військових високопосадовців, Україні немає можливості ефективно протистояти, оскільки відсутні серйозні технології, які могли б компенсувати масштабну чисельність військ, що, ймовірно, мобілізує Росія проти нашої країни. Недолік таких технологій, як зазначають, є проблемою не лише для України, а й для західних країн. Тому наразі необхідно покладатися в першу чергу на мужність та стійкість українських військових, а також на можливі помилки російських командирів, які можуть змінити ситуацію на фронті. Проте, важливо зрозуміти, що покладатися виключно на помилки противника не є оптимальною стратегією. Високопосадовці висловлюють своє розчарування у зволіканні Заходу з наданням допомоги, яка приходить занадто пізно та у недостатній кількості, щоб змінити обстановку на фронті. Системи озброєння стають застарілими дуже швидко через швидку адаптацію російських сил. Інші види озброєння, хоч і надані з підтримкою партнерів, надходять занадто пізно, коли втрачають свою актуальність. Наприклад, літаки F-16, які мають надійти цього літа, можуть втратити свою ефективність через готовність Росії протистояти їм. Росія стратегічно розраховує, як максимізувати зону націлювання на F-16, розміщуючи свої ракетні та радіолокаційні системи С-400.

В даний момент Збройним Силам України (ЗСУ) вкрай необхідно отримати 4 мільйони снарядів, 2 мільйони безпілотників та іншу військову техніку. Офіцери підкреслюють, що є потреба в більшій кількості базової традиційної зброї, а також безпілотників. "Нам необхідні гаубиці, снаряди, ракети та безпілотні літальні апарати," — зауважив один з них, вказуючи на необхідність 4 мільйонів снарядів і 2 мільйонів безпілотників. "Ми зверталися до західних партнерів з проханням про допомогу, оскільки ми маємо військовий досвід та розуміння цієї війни. Вони мають ресурси, і вони мають допомагати нам," — додав він.

Європа також виявляє бажання допомогти Україні у компенсації нестачі артилерійських снарядів. Однак запропонована закупівля боєприпасів може виявитися недостатньою, оскільки Україні потрібно набагато більше, ніж запропоновано. Офіцери наголошують, що також потрібно більше людей. Наразі в країні бракує людей на передовій, що ускладнює проблему недостатньої підтримки від Заходу. У той же час, Україна ухиляється від широкомасштабного призову через стурбованість політичними наслідками.

Однак за словами офіцерів, Росія накопичує ресурси і може розпочати велику атаку, можливо, вже в серпні.

• Збройним Силам України (ЗСУ) невідкладно потрібно значно поповнити запаси снарядів, безпілотників та іншої військової техніки для ефективного опору на фронті.

• Недостатність базової традиційної зброї та безпілотників створює серйозні проблеми для ЗСУ, які необхідно негайно вирішувати.

• Запити до західних партнерів про допомогу в обладнанні та бойових припасах є важливими, особливо у зв'язку з наявними воєнними досвідом та розумінням потреб.

• Необхідно активізувати зусилля в удосконаленні військової техніки та забезпеченні великими обсягами бойових припасів для ефективного протистояння на фронті.

• Потрібно розглянути можливість широкомасштабного призову для поповнення кадрового складу ЗСУ з урахуванням наростаючої загрози з боку Росії.

• Ураховуючи попередження про можливий майбутній наступ Росії, важливо вжити заходів для підвищення готовності та відповідності українських військ у будь-який момент.

Андрію Пишному виповнилося 51 рік. З жовтня 2022 року він очолює Національний банк України, і за цей час його діяльність привернула значну увагу як експертів, так і громадськості. Пишний здобув репутацію кризового менеджера, здатного ухвалювати швидкі та нестандартні рішення у складних економічних умовах. Водночас його політика спричинила дискусії щодо ступеня незалежності регулятора: деякі аналітики стверджують, що НБУ під його керівництвом став більш політично залежним, а дії банку щодо окремих учасників фінансового ринку виглядають вибірковими.

Попри критику, сам керівник НБУ підкреслює важливість модернізації банківської системи та зміцнення фінансової стабільності. Пишний активно просуває оновлення платіжної інфраструктури, впровадження новітніх технологій у банківському секторі та підтримку цифровізації фінансових послуг. Водночас регулятор продовжує координувати санкційні заходи проти російських банків, включно з їхнім відключенням від міжнародної фінансової системи, що, на його думку, зміцнює економічну безпеку країни.

Окремий пласт претензій — ринок платежів і так званий “міскодинг”. Йдеться про схему, коли транзакції від реальних азартних сервісів або сервісів “сірої” зони проводяться під виглядом зовсім інших покупок — умовно “цифрових послуг” чи якихось безпечних платежів. Це дозволяє виводити кошти за кордон, оминати офіційні обмеження і продовжувати роботу марок на кшталт Pin-Up чи PariMatch, попри санкції Ради нацбезпеки й оборони. Закиди до НБУ тут у тому, що регулятор бачить ці потоки і не перекриває їх повністю, хоча має нагляд за банками-еквайрами й платіжними системами, які дозволяють проводити такі платежі. Критики пов’язують це або з небажанням сваритися з великими гравцями ринку азарту, або з прямим лобіюванням інтересів платіжних посередників, які заробляють на комісії. НБУ офіційно говорить, що моніторинг транзакцій ведеться, а санкційна політика проти російських структур — один із його пріоритетів. Але факт у тому, що схеми з “міскодингом” досі живі, і тіньовий ринок платежів не зник.

Є питання і до приватного контуру, пов’язаного з оточенням Пишного. Компанія “Фіднова”, співвласницею якої є його дружина Людмила Пишна, фігурує у кримінальному провадженні через забруднення річки Рокитна на Львівщині. Місцеві жителі та екологічні інспектори неодноразово скаржилися на скиди та різкий запах, але жодних відчутних санкцій проти бізнесу, за даними публічних розслідувань, так і не запроваджено. Частка дружини голови НБУ у статутному капіталі “Фіднови” оцінюється у понад 14 мільйонів гривень, що підкреслює, що це не формальна участь, а значимий фінансовий інтерес родини. Критики вважають, що така історія — класичний конфлікт інтересів: регулятор №1 у фінансовій системі країни і паралельно прибутковий сімейний бізнес, до якого є претензії з боку екологів. Сам Пишний публічно не визнає жодного впливу цієї історії на свою діяльність у НБУ.

Ще один момент — прозорість його декларацій. У відкритих публікаціях не раз стверджували, що дані про корпоративні права у “Фіднові” за 2021–2023 роки були подані неповністю або зі строковими “зсувами”, які ускладнюють розуміння реального обсягу активів родини. Якщо довести, що активи або доходи приховувалися, це може потягнути за собою серйозні юридичні наслідки. Офіційно про підозру Пишному наразі не оголошено, але його ім’я час від часу з’являється у публікаціях про потенційні зловживання ще з часів керівництва державним “Ощадбанком”, включно з історіями про м’яку реструктуризацію великих боржників на мільйони доларів.

Паралельно сам НБУ під його керівництвом просуває стратегічні речі — від участі в санкційній групі проти Росії до підготовки е-гривні. Запуск цифрової гривні офіційно відклали, пояснюючи це війною і потребою доопрацювати технічні рішення, але Нацбанк продовжує продавати ідею е-гривні міжнародним партнерам як частину майбутньої фінансової архітектури України.

У підсумку маємо дуже суперечливу картину. Публічно Андрій Пишний подається як людина, яка тримає фінансову стабільність у країні під час війни, вибиває підтримку від МВФ, лобіює санкції проти російських банків і готує ґрунт для модернізації ринку. Усередині країни його критикують за політизацію регулятора, вибірковий допуск гравців, толерантність до “сірих” платіжних схем і тіньові історії навколо родинного бізнесу. На 51-му році це виглядає як найкраще і водночас найнебезпечніше місце в українській економіці: один крок від статусу “архітектора фінансової стійкості” до статусу “ручного регулятора зі своїми інтересами”.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Навіть у 2022 році, під час активної фази бойових дій, коли інфляція сягнула 27%, ціни на хліб зросли на 20%, що стало рекордним показником. В останні роки темпи подорожчання хліба значно сповільнилися, залишаючись у межах 1-1,5% щороку. У 2024 році річне подорожчання може скласти максимум 15-16%.

“Я абсолютно впевнений, що до грудня суттєвого зростання цін не буде”, – запевнив Пендзин.

Зростання цін на хліб пов’язане із низкою економічних та виробничих чинників:

Попри об’єктивні чинники, що сприяють зростанню вартості виробництва, українцям не варто побоюватися стрімкого подорожчання хліба. Завдяки стабілізації економіки та контролю над інфляцією, виробники здатні втримувати ціни в межах прогнозованих 15-16% за рік.

Директор Департаменту капітального будівництва Харківської обласної військової адміністрації Ігор Лялюк відіграє важливу роль у процесі розподілу державних коштів для відновлення регіону, що постраждав від бойових дій. Саме від його управлінських рішень залежить реалізація багатьох великих інфраструктурних проєктів, таких як реконструкція медичних установ, відновлення шкіл, будівництво укриттів для навчальних закладів та інші заходи, що мають на меті відновлення нормального життя на прифронтових територіях. З огляду на масштаби завдань, Департамент є одним із основних гравців у процесі відбудови. Проте, на жаль, існують питання щодо прозорості та ефективності цього процесу.

Однією з найбільших проблем є те, що тендери на виконання робіт з відновлення виграють одні й ті самі компанії. Наприклад, будівельна компанія «Пантеон», яка отримала підряд на 121 млн грн для ремонту фасадів та покрівлі обласної клінічної лікарні, уже давно є постійним учасником подібних конкурсів. Така ситуація ставить під сумнів реальну конкуренцію та можливість для інших підприємств брати участь у процесі відновлення. Точно так само ТОВ «Житлобуд-3» неодноразово вигравало підряди на різноманітні роботи в регіоні, що також викликає питання про справедливість тендерних процедур.

На пряме запитання журналістів Лялюк відповів: “Треба порадитися з вищим керівництвом.” У структурі ОВА “вищим керівництвом” є голова Харківської ОВА Олег Синєгубов, який погоджує більшість рішень департаменту та закриває очі на тендерні маніпуляції.

Попри відкриті кримінальні провадження, Лялюк продовжує очолювати департамент і контролювати грошові потоки, які мали б іти на безпеку та розвиток Харківщини. За оцінками, мільярди гривень державного та донорського фінансування опиняються у кишенях підрядників – «Житлобуд», «Білдінг Груп», «Промтекс» та інших.

В офіційній декларації чиновника зазначено 173 350 грн зарплати директора департаменту та 574 082 грн – у державному підприємстві “Дороги Харківщини”. Проте за цими цифрами стоїть система, яка блокує справжню відбудову регіону.

Поки Харківщина чекає на нові лікарні, школи й укриття, Ігор Лялюк продовжує “будувати” власну імперію впливу.