Суперечлива спадщина та статки прокурора Київщини Дмитра Прокудіна

Чоловіків, які скоїли напад на патрульних у Вінницькій області, при цьому в результаті загинув один поліцейський, а інший був поранений, затримали в Одеській області. Про це інформував голова Національної поліції України Іван Вигівський. Нападники, виявлені як батько та син, військовослужбовці 52 та 26 років відповідно, уродженці Вінницької області, переховувалися на території Одеської області, де їх і затримали співробітники спецпідрозділу КОРД. Поліцейський, який загинув, захищаючи свого напарника, встиг вистрілити та поранити зловмисників. Оманливі мотиви нападу та обставини інциденту встановлюються поліцією. Речниця Нацполіції Олена Бережна розповіла, що нападники переховувалися у закинутій будівлі та намагалися втекти за кордон, маючи при собі бойові гранати. Слідчі розпочали кримінальне провадження за статтею – вбивство або замах на вбивство правоохоронця під час виконання службових обов’язків, за якою передбачено довічне позбавлення волі.

У соцмережах з'явилося відео з камер спостереження на автозаправній станції, яке реєструє момент, коли нападники, одягнені в зелено-оливковий одяг, що схожий на той, що носять українські військові, здійснюють напад. Автомобіль, на якому вони пересувалися, також мав оливковий колір. Згідно з джерелом в поліції, записи, які були опубліковані в мережі, відображають події відповідно до реальності, і на них видно підозрюваних осіб, які, здається, були одягнені у військову форму. Однак підтвердженням того, що вони є військовослужбовцями Збройних Сил України, наразі ще не надійшло, але ця інформація перевіряється.

Автомобіль підозрюваних був зупинений серед ночі для звичайної перевірки поліцією. Проте, під час цієї перевірки вони відкрили вогонь на поліцейських. Міністр внутрішніх справ, Ігор Клименко, наголосив, що немає виправдання для такого злочину, незалежно від статусу чи мотивів нападників. Інцидент підкреслив важливість безпеки для поліцейських.

У мережі також з'явилося відео з натільної камери одного з поліцейських, що показує спокійну розмову між поліцейськими та особами, які потім напали на них. За даними ЗМІ, серед можливих нападників є батько та син, уродженці Вінниччини Валерій і Віталій Васілаке. Офіс генерального прокурора заявив, що перевіряються інформація щодо їх зв'язку зі злочином, включаючи двох військовослужбовців. На відеозапису один з нападників заявляє, що він та його батько служили в 28-й окремій механізованій бригаді ЗСУ, але військове командування стверджує, що вони вже понад рік не є членами цієї бригади.

Після розгортання подій командування Сухопутних військ підтвердило, що підозрювані дійсно є військовослужбовцями однієї з військових частин цього роду військ. У своєму заявленні командування обіцяє активно сприяти розслідуванню цієї трагедії. "Винні у цьому злочині повинні бути покарані найсуворіше", – наголошено у пресслужбі.

Поліція повідомила, що загиблий під час нічного нападу поліцейський — це 20-річний Максим Зарецький. Він був рядовим поліцейським і служив інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 (Бершадь) Гайсинського райуправління. "Максиму було всього 20 років. Він навчався у Національній академії внутрішніх справ з 2021 року і протягом півтора року віддано виконував свої службові обов'язки у секторі реагування патрульної поліції", – зазначили в поліції.

Загибель молодого поліцейського Максима Зарецького у результаті нападу на патрульну машину у Гайсинському районі Вінницької області стала тяжкою втратою для суспільства. За словами поліції, Максим був відданий своїй службі та проходив навчання у Національній академії внутрішніх справ, що підкреслює його високий професіоналізм та зобов'язаність.

Відомості про трагічну подію, яка призвела до загибелі поліцейського, розголошуються й деталізуються в соціальних мережах та засобах масової інформації. Підтвердженням статусу військовослужбовців підозрюваних у цьому нападі є інформація від командування Сухопутних військ. Заявлення про готовність допомогти у розслідуванні цієї події вказує на серйозне ставлення до встановлення правди та притягнення винних до відповідальності.

Ця трагедія нагадує про важливість безпеки та захисту правоохоронців у виконанні їхніх обов'язків. Напад на поліцейських підкреслює необхідність посилення заходів безпеки та розкриття подібних злочинів для забезпечення правопорядку та безпеки громадян.

Кожен власник квартири або приватного будинку в Україні має подбати про належне оформлення документів на свою нерухомість. Одним з важливих етапів є реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав. Якщо ж ви помітили, що ваша нерухомість не має записів у цьому реєстрі, це може викликати певне занепокоєння, але варто зазначити, що це не завжди свідчить про втрату права власності.

Нотаріус Наталія Манойло пояснює, що основним документом, який підтверджує право власності на житло, є державний акт або інший документ, що свідчить про набуття права власності (наприклад, договір купівлі-продажу, дарування, рішення суду тощо). Ці документи є підставою для подальшої реєстрації права в електронному Реєстрі речових прав, що в свою чергу дає юридичну силу власності і забезпечує захист від можливих суперечок.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно — це електронна база даних, у якій міститься інформація про об’єкти нерухомості, їхніх власників, а також про можливі обтяження: арешти, іпотеки чи заборони на відчуження. Реєстр почав працювати з 1 січня 2013 року.

До цього часу реєстрацію прав здійснювали органи БТІ на паперових носіях. Після змін у законодавстві ці функції перейшли до державних реєстраторів, які працюють у ЦНАПах, органах місцевого самоврядування, райдержадміністраціях, а також до нотаріусів — як державних, так і приватних.

Наразі після посвідчення договору купівлі-продажу, дарування чи іншого правочину дані про нерухомість одразу вносяться до Реєстру. Підтвердженням цього є витяг з Державного реєстру речових прав.

Реєстрація необхідна для реалізації більшості майнових прав: без неї неможливо продати або подарувати житло, оформити спадщину, отримати субсидії чи компенсації за пошкоджене майно, зокрема в межах програми «єВідновлення».

Нотаріус наголошує: відсутність інформації про нерухомість у Державному реєстрі не означає втрати права власності. Держава визнає документи, оформлені на паперових носіях до 2013 року, і вони залишаються чинними.

У 1990-х та 2000-х роках облік нерухомості вели органи БТІ, а електронного Реєстру ще не існувало. Частина архівних даних згодом була перенесена в електронну систему, частина — ні. Тому нерухомість, придбана, наприклад, у 2005 році, може не відображатися в Реєстрі, і це не є порушенням.

Внесення відомостей до Реєстру не є обов’язковою умовою для збереження права власності, але значно спрощує будь-які операції з майном.

Якщо право власності оформлювалося у 2013 році або пізніше, у більшості випадків дані вже мають бути внесені до Реєстру. Перевірити це можна через нотаріуса, ЦНАП або онлайн.

Найпростіший спосіб — скористатися порталом «Дія». Через послугу надання інформації з Державного реєстру речових прав можна сформувати витяг, вказавши адресу об’єкта нерухомості. Вартість такої перевірки становить близько 60 гривень, а результат надається у форматі PDF.

Якщо інформації про житло в Реєстрі немає, її можна внести, звернувшись до нотаріуса або до ЦНАПу. Для цього знадобляться паспорт, ідентифікаційний код, правовстановлюючі документи на нерухомість (договір купівлі-продажу, дарування, свідоцтво про право власності) та довідка з БТІ.

Також необхідно сплатити адміністративний збір. Його розмір залежить від строку реєстрації та прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За стандартну реєстрацію протягом п’яти робочих днів сума становить одну десяту прожиткового мінімуму. Пришвидшена процедура коштує дорожче: реєстрація за два дні — один прожитковий мінімум, за один день — два прожиткових мінімуми.

У разі звернення до нотаріуса додатково оплачуються нотаріальні послуги. Їхня вартість залежить від регіону та складності процедури і може коливатися від кількох сотень до кількох тисяч гривень.

На Закарпатті сталася скандальна історія, що створила хвилю негативного резонансу серед громадськості. Співробітник Служби безпеки України виконав свої службові обов'язки, документуючи діяльність працівника Державної прикордонної служби. Однак, замість того, щоб дотримуватися професійних стандартів і етики, він вирішив скористатися своїм становищем для власної користі.

Слідчі встановили, що СБУшник шантажував свого попереднього підлеглого, вимагаючи велику суму грошей у розмірі понад півмільйона доларів. Цей випадок став символом порушення довіри та корупції в ряду правоохоронних органів.

Щастям, зафіксувати цей випадок допоміг Національний антикорупційний бюро України. Набушник виконав свої обов'язки і документував нечесні дії співробітника СБУ. Його безжальна та непоодинока практика виявлення та протидії корупції знову довела свою ефективність.

На зламі справи стали обшуки, що були проведені детективами Національного антикорупційного бюро України. Ця діяльність спрямована на розкриття всіх аспектів корупційних схем і припинення беззаконня, що поширюється серед правоохоронних органів.

Цей випадок став ще одним кроком у боротьбі з корупцією в Україні. Він показав, що ніхто, навіть ті, хто мають на себе певні службові повноваження, не може залишитися поза межами закону і уникнути відповідальності за свої дії.

Ситуація дуже цікава: співробітник СБУ здійснював документування протиправної діяльності співробітника ДПСУ, начальника відділу прикордонної служби «Соломоново» Марущака С.В протягом півтора року, але вирішив не діяти в правовому полі, а просто шантажувати його отриманими даними через Панькуш С.В.

При особистих зустрічах Панькуш розповів Марущаку як, куди і скільки коштів потрібно буде передавати за мовчання працівника СБУ. Крім того, йому давали вказівки по пропуску певних авто з контрабандою через КПП «Тиса».

Згідно отриманих мною даних, Марущак перевів на криптогаманець СБУшника 5 тисяч доларів, а з часом відправив різними траншами аж цілих 358 тисяч доларів.

СБУшник через Панькуш знаючи, що кожного місяця Марущак отримує близько 40-50 тисяч доларів США неправомірної вигоди від своєї роботи на посаді в ДПСУ – продовжив вимагати гроші з останнього.

На цей раз він вимагав черговий хабар у сумі 58 тисяч доларів. Вказану протиправну схему успішно задокументували співробітники НАБУ.

Що ми маємо у підсумку: Марущак – начальник відділу прикордонної служби «Соломоново» який щомісяця отримував близько півтора мільйона гривень неправомірної вигоди та дав 14,5 мільйони гривень хабаря співробітнику СБУ через Панькуша.

Співробітник СБУ, який замість того, щоб довести справу до кінця взяв хабар у розмірі 14,5 мільйонів гривень, а потім ще вимагав близько 2,3 мільйона гривень, не враховуючи щомісячні платежі ($5 тис).

Та був ще співробітник НАБУ, який успішно задокументував весь протиправний механізм. І довго документував, як прикордонника «доїть» сбушник.