В Києві ресторан відмовив у обслуговуванні військовому

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Інформація про нові стосунки співачки з’явилась після того, як блогер Богдан Беспалов заявив, що її новим партнером є 37-річний банкір Роман Буніч. Незважаючи на чутки, Брежнєва вирішила не підтверджувати цю інформацію, проте не стала приховувати свої емоції. Співачка зазначила, що після розлучення з Костянтином Меладзе, вона знову знайшла своє щастя і відчуває себе на пік гармонії, наповненою коханням.

“Я закохана. Я зараз дуже щаслива, наповнена коханням і почуваю себе найгарнішою. Так, як зараз, я себе ніколи не відчувала”, – поділилася артистка у своєму інтерв’ю.

Попри те, що Брежнєва зараз щаслива у стосунках, вона не поспішає знову ставати на шлюбний рушник. Співачка вже була заміжня двічі: за бізнесменом Михайлом Кіперманом та Костянтином Меладзе, але обидва шлюби завершились розлученнями. Відтак, Віра зараз акцентує на важливості здорових та довірливих стосунків, без поспіху.

“Я не поспішаю заміж, бо вже там була. Для того, щоб вийти заміж, треба дійсно гарно пізнати одне одного. Іноді ми поспішаємо і, на жаль, лише потім розуміємо це вже у шлюбі, що треба було “на березі” домовитися і зрозуміти, чи йдемо ми паралельно. Для мене зараз найбільша цінність – не шлюб, а круті стосунки”, – підкреслила Брежнєва.

Тепер, здається, головне для зірки – це розвиток стосунків, які повинні пройти перевірку часом, а не поспішне укладання шлюбу.

Однак, як зазначають експерти, цей процес стикається з певними труднощами. Основною проблемою є затримки у поставках військової техніки від західних партнерів, що створює серйозні перешкоди для належного оснащення новостворених підрозділів.

Згідно з їхніми словами, Україна продовжує змагатися з тимчасовими викликами у формуванні нових військових частин, але нестача та затримки у поставках західної зброї і обладнання можуть ускладнити її здатність повністю оснастити ці бригади. Відповідно до аналітиків, своєчасна безпекова підтримка від Заходу залишається критично важливою, визначаючи момент та масштаб готовності українських сил для майбутніх військових операцій.

Раніше президент України Володимир Зеленський зауважив покращення у становищі українських військ, але підкреслив, що успішність майбутніх контрнаступальних операцій залежить від належного оснащення бойових підрозділів важкими бойовими машинами, бронетранспортерами, танками та артилерією.

За оцінками аналітиків ISW, швидке та регулярне забезпечення необхідним обладнанням і зброєю від західних партнерів є критично важливим для зменшення уразливості України перед можливими російськими агресивними діями та сприяє змогу українським силам зосередитися на майбутніх оборонних операціях.

З 1 червня ціни на електроенергію для бізнесу в Україні зростуть. Ця рішуча міра була ухвалена на засіданні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Нові граничні тарифи, встановлені на ринку на добу наперед (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР), передбачають зростання цін на електроенергію в різний час доби. Зокрема, з 00:00 до 07:00 та з 11:00 до 17:00 ціни підвищаться до 5600 грн/МВт•год, що становить значний приріст у порівнянні зі старими 3000 грн/МВт•год та 5600 грн/МВт•год відповідно. У період з 07:00 до 11:00 та з 23:00 до 24:00 тариф становитиме 6900 грн/МВт•год (раніше — 5600 грн/МВт•год та 3000 грн/МВт•год відповідно). У вечірні години з 17:00 до 23:00 ціни на електроенергію зростуть до 9000 грн/МВт•год, що порівняно з попередніми 7500 грн/МВт•год. Мінімальна гранична ціна залишається стабільною на рівні 10 грн/МВт•год. Нові граничні ціни також встановлені на балансуючому ринку: з 00:00 до 07:00 — 6600 грн/МВт•год, з 07:00 до 17:00 та з 23:00 до 24:00 — 8250 грн/МВт•год, а з 17:00 до 23:00 — 10 000 грн/МВт•год. Мінімальна гранична ціна залишається незмінною — 0,01 грн/МВт•год. Крім того, Кабінет Міністрів затвердив новий тариф на електроенергію для населення з 1 червня 2023 року. Він збільшився до 2,64 грн/кВт•год, що становить збільшення в 1,5-1,8 рази порівняно з попереднім. Раніше, з 1 листопада 2022 року по 31 травня 2023 року, тариф для індивідуальних побутових споживачів становив 1,44 грн/кВт•год при споживанні до 250 кВт•год та 1,68 грн/кВт•год, якщо споживання перевищувало 250 кВт•год (цей тариф існував з 2017 року). Це підвищення мало забезпечити додаткові надходження до бюджету у розмірі 28-30 млрд грн від населення для підготовки до опалювального сезону 2023/2024. Проте навіть новий тариф не вважався рентабельним. Згідно з планами, підвищення тарифів для населення планувалося і на 2024 рік. Але до кінця травня 2024 року уряд не вніс змін до тарифів, як обіцяв прем’єр-міністр Денис Шмигаль. У травні 2024 року Кабінет Міністрів виділив 7 млрд 168 млн грн на закупівлю обладнання для відновлення високовольтної мережі та покращення синхронізації енергосистеми України та ЄС, використовуючи грантові кошти від Світового банку.

Чи буде підвищений тариф для населення з 1 червня 2024 року ще не вирішено. Думки аудитора Михайла Крапивка підкреслюють, що підвищення необхідне для забезпечення ремонту об'єктів енергетики. Інші експерти вважають, що здорожчання електроенергії змусить населення економити енергію. Проте наголошується, що роз'яснювальна робота може бути неефективною, і лише фінансові штрафи можуть змінити споживацьку поведінку. Також відзначається, що відключення від електроенергії є більш простим для боржників, ніж від інших комунальних послуг, тому за неї зазвичай платять більш дисципліновано.

З початку повного масштабу війни борги населення за електроенергію зросли на 40%, що становить близько 15 млрд грн, за даними радника міністра енергетики Юрія Бойка. Це свідчить про те, що навіть зараз не всі громадяни можуть виплачувати нинішні тарифи, які вважаються "дешевими". Найбільше боржників виявлено у Києві та області, на Дніпропетровщині та Харківщині.

Україна отримує більшість своєї електроенергії від атомних станцій, але також користується послугами альтернативних джерел, таких як сонячна та вітрова енергія. Проте, внаслідок російських атак багато теплових та гідроелектростанцій вийшли з ладу, а частина атомних станцій перебуває на ремонті. Це призвело до нестачі електроенергії, яку компенсують вимиканням промислових та побутових споживачів, а також закупівлею енергії з-за кордону за високими цінами.

На належність підвищення тарифів закликав народний депутат Сергій Нагорняк. Він пояснив, що державні компанії "Енергоатом" та "Укргідроенерго" виходять на виручку між ринковою вартістю електроенергії та пільговим тарифом для населення, що призводить до значних втрат. За прогнозами Нагорняка, у цьому році тариф для побутових споживачів може зрости з 2,64 до 6 грн/кВт-год, що дозволить залучити кошти для добудови нових енергоблоків та розвитку гідроенергетики. "Потрібно говорити правду людям. Якщо ми не приймемо радикальних рішень, то взимку ми матимемо з 24 годин на добу лише 12 або 18 годин світла, через величезний дефіцит", – зазначив народний депутат від "Слуги народу" Сергій Нагорняк.

З 22 березня 2024 року росіяни почали знову масово атакувати українські електростанції, повідомив Міністр енергетики Герман Галущенко, зазначивши, що у результаті останніх ворожих масованих обстрілів українська енергосистема втратила 8 ГВт потужності. Він також застеріг про складнощі з постачанням електроенергії влітку і взимку, оскільки декілька теплових і гідроелектростанцій були пошкоджені внаслідок атак.

Наразі українські енергетики знаходяться в напруженій ситуації, намагаючись забезпечити стабільне постачання електроенергії, але без підвищення тарифів це може бути складно. За словами народної депутатки Інни Совсун, державні підприємства "Енергоатом" та "Укргідроенерго" понесли значні витрати на пільгові тарифи для населення у 2023 році. Прогнозовані потреби України у фінансуванні на відновлення об’єктів електроенергетики до 2026 року становлять 110 млрд грн, при цьому "Енергоатом" має борги на суму 18 млрд грн. Таким чином, для відновлення енергетичної інфраструктури буде потрібно залучати кошти з-за кордону, оскільки внутрішні ресурси будуть недостатні.

Експерт з енергетики Українського інституту майбутнього, Андріан Прокіп, прогнозує, що ситуація з аварійними та плановими вимкненнями електроенергії може тривати до вересня. Після цього передбачається нормальний період, коли будуть виправлені технічні проблеми на електростанціях та споживання енергії знизиться завдяки теплій погоді. Однак цей період може бути обмеженим, адже вже через 1,5-2 місяці ситуація може погіршитися, особливо в листопаді.

Чи будуть українці знову зіткнутися з вимиканням електроенергії, залежить від того, як швидко вдасться зібрати кошти на ремонт енергетичних об’єктів, а також наявність необхідного обладнання та захисних систем. Необхідно також забезпечити належний рівень захисту енергосистеми від можливих атак.

У січні 2024 року експерт Юрій Корольчук наголошував, що вартість електроенергії для населення може зрости до 3,5-4 грн/кВт•год, оскільки міжнародні партнери тиснуть на підвищення тарифів до ринкового рівня. Однак, це може стати причиною накопичення більшого обсягу боргів за комунальні послуги серед населення. Експерт Геннадій Рябцев вважає, що справедливим буде тариф на рівні 4,8 грн/кВт•год для компенсації витрат на ремонт та поновлення обладнання. Директор енергетичних програм Центру Разумкова, Володимир Омельченко, прогнозує підвищення тарифу до 3,5 грн/кВт•год у літні місяці.

Нацкомісія з регулювання в енергетиці та комунальних послугах (НКРЕКП) ще рік тому пропонувала підвищити тариф для населення на електроенергію до 5,5 грн/кВт•год. За словами директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, ринковий тариф на електроенергію для населення в Україні, за оцінкою аналітичного центру DiXi Group, повинен становити від 5,5 до 6,5 грн/кВт•год. Проте, через те, що тарифи не є ринковими, різницю в них компенсують державні компанії, такі як «Енергоатом» (атомні станції) та «Укргідроенерго» (гідроелектростанції).

На кінець 2023 року передбачалося, що без підвищення тарифів борги енергетичних компаній складуть 80 млрд грн, з них 46 млрд грн – борги через «Енергоатом» та «Укргідроенерго». Наразі в Україні найнижчі тарифи на електроенергію для населення в Європі – 6,37 євро за 100 кВт•год. У Польщі – 19,19 євро, в Угорщині – 9,52 євро, у Словаччині – 19,72 євро, у Румунії – 16,09 євро, у Франції – 30,57 євро, у Німеччині – 38,13 євро. Проте, таке порівняння складно, оскільки в інших країнах вищі зарплати та пенсії.

Рік тому народний депутат Андрій Герус вказував на необхідність 40 млрд грн (або 1 млрд доларів) для відновлення енергосистеми. Згідно з розрахунками Київської школи економіки, заміна обладнання обійшлася б у 8,1 млрд доларів. Частково енергосистему відновили перед опалювальним сезоном, але потім знову зазнали руйнувань через російські атаки. Заступник міністра енергетики Микола Колісник заявив, що завдяки перегляду тарифів на електроенергію для побутових споживачів українська енергосистема отримала (або відновила) 3 ГВт потужностей.

Аргументи на користь підвищення тарифу на електроенергію для населення часто не звертають уваги на роль бізнесу у відновленні електростанцій. Частина теплових електростанцій належить групі ДТЕК Ріната Ахметова, і неясно, чи планує держава допомагати у відновленні цих об’єктів за рахунок підвищення тарифів. За даними компанії, ремонти на пошкоджених об’єктах здійснювалися за їхні кошти або завдяки залученим кредитам. Проте голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко вважає, що за підвищенням тарифів стоять інші мотиви. Він прогнозує, що вже з червня тарифи на електроенергію зростуть з 2,64 до 3,5-4 грн за кВт•год, а це пов’язує з “зеленим тарифом”.

“Це мало пов’язано з імпортом електроенергії. Обсяг імпорту, який на сьогодні ми залучаємо, становить всього 1-1,5% від загальної кількості електроенергії, яку ми споживаємо. Тому говорити про те, що підвищуються тарифи через збільшення імпорту – це неправда”, – зауважує Попенко.

Він вважає, що відновлення енергетичної інфраструктури не обов’язково пов’язане з підвищенням тарифів. Наприклад, для відновлення об’єктів “Центренерго” з державного бюджету виділено 1,5 млрд грн. Однак, кошти від підвищення тарифу можуть бути використані для захисту газових сховищ України, які атакують росіяни і є важливими для майбутнього опалювального сезону.

Олег Попенко наголошує, що уряд має величезні борги перед інвесторами у сфері “зеленої” енергетики, які наразі становлять приблизно 25 млрд грн (зі зменшенням з 32 млрд грн на кінець минулого року). Основна частина цих боргів належить за 2022 рік. За словами експерта, влада не робить достатньо для вирішення цієї проблеми та перекладає борги перед бізнесом на держбюджет.

Попенко зазначає, що імпорт електроенергії з Польщі, Словаччини, Угорщини та Молдови є дешевшим, ніж її вартість на внутрішньому ринку України, тому імпорт є більш привабливим для закриття нестачі енергії на ринку. “Уряд міг би змусити всіх інвесторів “зеленої” енергетики самостійно виходити на ринок електроенергії та продавати її на ринку РДН чи ВДР. А держава взяла на себе зобов’язання виплачувати все це інвесторам з державного бюджету вдвічі дорожче, ніж коштує електроенергія. Ми можемо скористатися періодом війни та на це питання впливати”, – додає Попенко.

Станом на вересень 2023 року борг держави перед виробниками “зеленої” енергетики складав 35 млрд грн. Проте за останні роки держава розрахувалась із ними лише частково. Голова правління державного підприємства “Укренерго” Володимир Кудрицький зазначив, що борги перед цією компанією становлять приблизно 59 млрд грн, а сама компанія винна іншим учасникам ринку понад 50 млрд грн. Така ситуація призвела до того, що частина виробників “зеленої” енергетики відмовляється від “зеленого” тарифу та хоче продавати електроенергію за ринковими цінами, оскільки борги держави тягнуться з 2019 року, а розрахунки здійснюються лише частково.

З початку 2010-х років в Україні виникло активне зацікавлення у “зеленій” енергетиці, яке було підтримане високими тарифами. У цей час відбуваються величезні інвестиції в цей сектор, що в основному регулюються державою через спеціальне підприємство “Гарантований покупець”. Проте, ця ситуація призвела до надмірної залежності від “зеленої” енергії та надмірного використання бюджетних коштів для покриття різниці між високими тарифами та ринковими цінами на електроенергію.

З 2022 року, внаслідок війни, частина сонячних та вітрових електростанцій опинилася в окупації, а деякі були зруйновані, що спричинило зменшення виробництва електроенергії ними. У 2024 році в Україні “зелений” тариф для сонячних електростанцій склав 0,146 євро за кВт•год електроенергії, що було знижено порівняно з попереднім значенням у 0,164 євро/кВт•год з 2020 року. Цей тариф має чинність до 2030 року. Середній тариф для вітрових електростанцій становив 0,088 євро/кВт•год. Важливо відзначити, що у випадку вітрових електростанцій ринкова ціна на електроенергію іноді може бути навіть вище, ніж тариф, запропонований державою.

Це підвищення тарифів на електроенергію має декілька цілей. Одна з них – розрахунок з боргами, на які нарвалися державні компанії “Енергоатом” та “Укренерго”, і відновлення державних електростанцій та інфраструктури для передачі електроенергії. Проте, чи вирішить це проблеми держави та забезпечить безперебійне постачання електрики до будинків населення – поки що невідомо. Ясно, що вимкнення світла будуть продовжуватися, однак можуть стати менш частими, доки триватиме процес відновлення енергетики, а ризик блекаутів буде мінімальним.

У висновку можна зазначити, що проблема боргів перед виробниками "зеленої" енергетики та недостатнє вирішення цієї проблеми становить серйозну загрозу стабільності енергетичного сектору України. Борги та незадовільна взаємодія між державою та виробниками електроенергії можуть призвести до скорочення виробництва "зеленої" енергії та збільшення ризику енергетичних криз. Підвищення тарифів на електроенергію може стати одним із шляхів розрахунку з боргами, проте це може також призвести до соціальної напруги та погіршення фінансового стану населення. Важливою є не лише фінансова, а й політична воля для знаходження компромісу та розв'язання проблем енергетичного сектору, а також для створення стабільної та ефективної системи виробництва та постачання електроенергії в Україні.

Історія з оголошенням Булгакова "українофобом" є частиною більш широкого дискурсу щодо ставлення сучасної України до своїх минулих діячів. Це питання стосується не лише літературних фігур, але й політичних, наукових та культурних діячів, які здобули свою популярність або визнання як в Україні, так і за її межами.

Україна, як багатонаціональна держава зі складною історією, зіткнулася з проблемою ідентифікації своїх діячів, які жили в епоху, коли національні кордони і культурні межі були менш чіткими. Це стосується імен таких як Гоголь, Булгаков, Тичина, Рильський та інших, чиї твори або погляди можуть залишатися спростованими за сучасними стандартами і цінностями.

Постановка питання про те, яким чином Україна має ставитися до цих діячів, є складною та багатогранною. З одного боку, існує прагнення відрізнятися від радянського минулого та підтримувати українську ідентичність. З іншого боку, необхідно враховувати контекст, в якому діяли ці особистості, а також їхні внески в світову культуру та науку.

Справді, багато з цих діячів можуть викликати суперечки щодо їхнього ставлення до України чи української культури. Однак, занадто спрощено класифікувати їх як ворогів чи колаборантів, оскільки їхній внесок часто був багатогранним та амбівалентним.

Наприклад, якщо розглядати роботи Довженка, його фільм "Щорс" варто розглядати як продукт свого часу, зі всіма його ідеологічними та політичними обмеженнями. Спроби перегляду цих робіт у контексті сучасних ідей та цінностей можуть призвести до нового тлумачення.

Таким чином, важливо підходити до історичних особистостей з розумінням їхнього контексту та врахуванням складності їхньої спадщини. Закликаємо до об'єктивного підходу та виважених розглядів, щоб уникнути пересилання на сучасний контекст та неприйнятні для нього стандарти.

У висновках важливо підкреслити різноманітність та складність підходів до історичних особистостей, які виникають у контексті сучасної України. Такі діячі, як Булгаков, Довженко та інші, залишають за собою складний слід у культурній історії країни. Наш підхід до їхнього спадку має бути об'єктивним та виваженим, враховуючи їхні внески в світову культуру та науку, а також історичні умови, в яких вони діяли.

Важливо уникати спрощень та категоричних засуджень, замість цього віддавати перевагу аналізу, який би враховував контекст і часові обставини. Наша культурна спадщина є багатогранною і часто суперечливою, і саме тому важливо розуміти та вивчати її з урахуванням цих складнощів. Завдання полягає у підтримці критичного мислення та діалогу, спрямованого на збагачення нашого розуміння минулого та формування нашого майбутнього як нації.