В Києві виявили масштабну схему незаконного переоформлення автомобілів

Впродовж останнього року український ринок нерухомості продемонстрував помітне подорожчання як на первинному, так і на вторинному сегментах. Зростання цін відбувається на тлі обмеженої пропозиції, подорожчання будівельних матеріалів та стійкого попиту у відносно безпечних регіонах. Найвищі показники традиційно фіксуються у столиці та західній частині країни, які залишаються найбільш привабливими для покупців і інвесторів.

За підсумками року середня вартість квадратного метра у новобудовах зросла майже на 10%. Лідером первинного ринку залишається Київ, де ціна квадратного метра наблизилася до позначки близько 1 445 доларів. Столичний ринок утримує першість завдяки розвиненій інфраструктурі, концентрації робочих місць та стабільному попиту на житло різних класів — від мас-маркету до преміумсегменту.

У Львівській області середня ціна квадратного метра зросла до 1 188 доларів, продемонструвавши річне зростання на 9%. Найбільший приріст за рік зафіксовано в Кіровоградській області, де середня вартість досягла 1 156 доларів за квадратний метр, що на 12% більше порівняно з минулим роком. У Дніпропетровській області ціна зросла до 1 122 доларів за квадратний метр, або на 4% за рік.

Водночас Закарпатська область стала винятком із загальної тенденції. Попри стабільний попит, середня ціна квадратного метра тут знизилася на 5% і становить близько 1 114 доларів.

На вторинному ринку житла найвищі ціни зафіксовані у столиці. Середня вартість однокімнатної квартири в Києві становить близько 98 тисяч доларів, що на 12% більше, ніж рік тому. У Львівській області такі квартири в середньому коштують близько 74 тисяч доларів, тоді як в Івано-Франківській та Закарпатській областях — приблизно по 68 тисяч доларів.

Двокімнатні квартири також суттєво подорожчали. У Києві їх середня вартість зросла до 144 тисяч доларів, що на 35% більше, ніж торік. У Львівській області ціна таких об’єктів становить близько 99 тисяч доларів, у Закарпатській — 92 тисячі доларів, в Івано-Франківській області — близько 80 тисяч доларів.

Ще стрімкіше зросли ціни на трикімнатні квартири у столиці — до 195 тисяч доларів, що на 53% більше за рік. У Львівській області середня вартість таких квартир становить близько 110 тисяч доларів, у Чернівецькій — 93 тисячі доларів. В Івано-Франківській області ціни зросли до майже 89 тисяч доларів.

У сучасному світі конкуренція зростає щодня, і саме індивідуальний підхід стає тією перевагою, яка дозволяє компаніям не просто втриматися на ринку, а й активно розвиватися. Клієнти очікують не стандартного сервісу, а уваги до власних потреб, швидкої реакції та щирої зацікавленості у вирішенні їхніх запитів. Саме тому стратегія, орієнтована на людину, а не лише на продукт, формує довіру, лояльність і довготривалі партнерські відносини.

Індивідуальний підхід починається з уважного слухання. Важливо не лише прийняти замовлення, а й зрозуміти мотивацію клієнта, його цілі та очікування. Детальне вивчення потреб дозволяє запропонувати оптимальне рішення, яке максимально відповідає конкретній ситуації. Такий формат взаємодії підвищує цінність послуги, адже клієнт відчуває, що його думка справді має значення.

За словами міністра соціальної політики, індексація перевищує рівень інфляції минулого року на 4%. Таким чином, підвищення має частково компенсувати зростання цін та підтримати купівельну спроможність літніх людей.

У Міністерстві наголошують, що індексація охопить повністю всіх отримувачів пенсій з Пенсійного фонду. Йдеться про понад 10 мільйонів українців.

Вперше за багато років Пенсійний фонд розпочинає рік із затвердженим бюджетом. У 2026 році він становить понад 1,2 трильйона гривень і є збалансованим та бездефіцитним. Уряд підкреслює, що це забезпечує передбачуваність і стабільність виплат.

Середній розмір пенсії у 2026 році становить приблизно 6 500 гривень. Водночас значна частина пенсіонерів отримує менше. За офіційними даними, понад 4,3 мільйона осіб мають пенсію за віком нижче 6 тисяч гривень.

У міністерстві визнають, що нинішній рівень виплат не забезпечує гідного рівня життя, тому індексація розглядається як частина ширших системних змін.

Наразі відомство завершило розробку нової моделі пенсійної системи та готує законопроєкт, який має забезпечити довгострокову стабільність і справедливість нарахувань. Очікується, що реформа дозволить модернізувати підхід до формування пенсій та зробити систему більш стійкою в умовах демографічних викликів.

Таким чином, індексація з 1 березня стане першим етапом у пакеті змін, спрямованих на підвищення соціального захисту громадян пенсійного віку.

Державний реєстратор Солоницівської селищної ради Харківського району Ігор Тесленко протягом тривалого часу використовував Державний реєстр речових прав на нерухоме майно для узаконення самочинних реконструкцій та маніпуляцій із технічними характеристиками об’єктів нерухомості. Такі висновки містяться у результатах камеральної перевірки Міністерства юстиції України, завершеної 27 жовтня 2025 року.

Перевірка встановила наявність системних порушень під час здійснення реєстраційних дій. Зокрема, реєстратор вносив зміни до реєстру без підтвердження введення об’єктів в експлуатацію, без присвоєння їм поштових адрес та без обов’язкових відомостей із державної електронної системи у сфері будівництва. Такі дії суперечать чинному законодавству та створюють підґрунтя для легалізації незаконних будівельних робіт.

Суть схеми була типовою та повторюваною. У реєстр вносилися «оновлені» дані щодо площі, поверховості та функціонального призначення об’єктів, які не відповідали ані правовстановлюючим документам, ані фактичному стану нерухомості. Незавершені або старі будівлі реєструвалися як повністю завершені, а невеликі приміщення — у кілька разів більшими.

Найбільш показовими стали випадки зміни площ без жодних дозвільних документів. У Харкові площу нежитлових приміщень на одному з проспектів було збільшено зі 139,7 до 237,5 квадратного метра. В інших населених пунктах Харківської області житлові будинки «виростали» з 48 до понад 220 квадратних метрів, а нежитлові об’єкти — з кількох сотень до більш як 2000 квадратних метрів.

Перевірка також встановила, що реєстратор не проводив обов’язкових пошуків у реєстрах, не направляв запитів до органів влади щодо прав, які виникли до 2013 року, та ігнорував вимоги щодо перевірки судових заборон і обтяжень.

У результаті Міністерство юстиції України ухвалило рішення про тимчасове блокування доступу реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас це рішення порушує ширше питання відповідальності управлінської вертикалі, яка роками не реагувала на масштабні й системні порушення у сфері державної реєстрації.