В одеському клубі під час шоу впала акробатка: трос не витримав

Відомий український співак Віталій Козловський виявив неабияку відданість своїй країні, проходячи службу у Збройних силах України та Національній гвардії. Під час служби він не лише виконував свій обов'язок перед Батьківщиною, але й активно підтримував бойовий дух українських військових. Згідно з наказом начальника Генштабу від 23 травня 2024 року, артист був призначений на посаду солдата резерву 3 запасного взводу 90 запасної роти військової частини А4718.

17 червня 2024 року Віталій Козловський прибув до частини, де став частиною важливої та відповідальної місії. Його головним завданням було проходження навчальних зборів та підготовка до заміни військовослужбовців на передовій в разі необхідності. У цей період він вчився важливим військовим навичкам, готуючись до будь-яких викликів, які могли виникнути у бойових умовах.

28 червня 2024 року Віталій Козловський був звільнений у запас через сімейні обставини — необхідність догляду за членом сім’ї з інвалідністю. Його останньою службовою позицією була 22 окрема механізована бригада ЗСУ.

Нагадаємо, що раніше в інтерв’ю Марічці Падалко Козловський розповів, що з побратимами займається патронатною службою. Тоді ведуча уточнила, чи це означає, що він відряджений для цього своїми командирами, Віталій відповів: “Можна так сказати”. Проте в Сухопутних військах повідомили, що після звільнення відносно військової частини А4718 Віталій Козловський не здійснює патронатної служби.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Кредитні програми для ОСББ

Одним з основних кроків стало запровадження кредитних програм, спрямованих на підтримку об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) у впровадженні енергоефективних проектів. Міністр економіки Юлія Свириденко 5 липня представила комплексний пакет інструментів для подолання дефіциту електроенергії. Він включає підтримку домогосподарств, бізнесу та імпорт електроенергії.

Основна мета цієї ініціативи – зменшення енергоспоживання, зниження викидів CO2, покращення екологічного стану та економічна вигода для мешканців багатоквартирних будинків завдяки зниженню витрат на енергію. Кредити для ОСББ будуть надаватися під 0% на придбання та установку генеруючих установок, що виробляють електроенергію з альтернативних джерел, таких як сонячні панелі та теплові насоси.

Розширення програми “Доступні кредити 5-7-9%”

Програма “Доступні кредити 5-7-9%”, що раніше орієнтувалася на підтримку бізнесу, тепер також охоплює фінансування для ОСББ та житлово-будівельних кооперативів (ЖБК). Згідно з рішенням уряду від 5 липня 2024 року, ОСББ та ЖБК можуть отримати кредити до 5 млн грн терміном до 5 років під 7% річних. Кошти можуть бути використані для придбання та установки альтернативних джерел енергії, таких як сонячні панелі і системи зберігання електроенергії.

Програма “Доступні кредити 5-7-9%” також буде працювати у комбінації з програмою “ГрінДІМ”, що дозволяє ОСББ отримати до 70% вартості проекту після його реалізації. У фінансуванні беруть участь 19 банків, як державних, так і приватних, що забезпечить широкий доступ до кредитування по всій країні.

Спрощення процедур для енергогенерації

Міністр енергетики Герман Галущенко оголосив про значне спрощення процедур для суб’єктів господарювання у сфері генерації енергії. Це включає відміну вимог щодо розроблення містобудівної документації та отримання сертифікатів про прийняття в експлуатацію нових об’єктів генерації. Зокрема, термін приєднання до газових мереж був скорочений з 3 місяців до 1, що є важливим стимулом для розвитку внутрішньої генерації.

Проблеми з доступом до кредитів

Попри ці зусилля, ОСББ стикаються з проблемами у отриманні необхідного фінансування. Хоча програма “ГрінДІМ” передбачає відшкодування 70% витрат, ОСББ часто стикаються з труднощами у зборі первинних коштів, необхідних для реалізації проектів. Багато банків, включаючи ПриватБанк та Ощадбанк, відмовляються від кредитування ОСББ через недостатню розвиненість цього сегмента ринку.

Спростування тендерних процедур

Уряд також спростив процес закупівлі обладнання для енергогенерації для державних та комунальних підприємств. Це рішення має на меті прискорення підготовки до опалювального сезону 2024-2025 років і полегшення доступу до необхідного обладнання.

Нові кредитні програми та спрощення процедур є важливими кроками у забезпеченні енергетичної незалежності України та підготовці до наступного опалювального сезону.

Однак, для повного успіху цієї ініціативи необхідно подолати існуючі бар’єри, забезпечивши доступність фінансування та підтримку для реалізації енергоефективних проектів на місцевому рівні.

Незважаючи на пожвавлення дипломатичної активності та збільшення кількості міжнародних контактів, перспектива завершення повномасштабної війни Росії проти України й надалі виглядає віддаленою. Таку оцінку озвучила директорка Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень Гвендолін Сассе у своїй колонці для британського видання The Guardian. Вона наголосила, що зовнішня динаміка переговорів не призвела до реальних змін на полі бою чи в політичних позиціях сторін.

За словами експертки, регулярні консультації між Україною, США та європейськими союзниками, а також поодинокі контакти між Вашингтоном і Москвою створюють ілюзію поступу, однак не зачіпають ключових проблем. Передусім ідеться про відсутність стійкого припинення вогню, чітких і зрозумілих безпекових гарантій та політичної волі Росії до завершення агресії. Кремль, як зазначає Сассе, продовжує діяти у логіці затягування конфлікту, намагаючись використати час у власних інтересах.

Кульмінацією дипломатичних зусиль останніх тижнів стала зустріч у Парижі, де 35 держав об’єдналися в так звану “коаліцію охочих”. Вони обговорювали можливі гарантії безпеки для України у разі припинення вогню. До процесу були залучені США, ключові європейські столиці та ширше коло партнерів Києва.

Однак, як зазначає Сассе, реальних зрушень ці переговори не принесли. Формальні мирні перемовини не стартували, а навіть режим припинення вогню не був погоджений. При цьому лише Україна, за її оцінкою, публічно демонструє готовність до компромісів, тоді як Росія зберігає жорстку позицію.

На тлі дипломатичних ініціатив Москва, навпаки, посилила ракетні та дронові удари по Україні, зокрема по енергетичній інфраструктурі. Авторка вважає, що це є частиною свідомої стратегії тиску на цивільне населення в зимовий період, покликаної підірвати стійкість країни як фізично, так і психологічно.

Підсумкова Паризька декларація, за оцінкою Сассе, має радше символічний характер. Вона передбачає участь коаліції у механізмі моніторингу припинення вогню під керівництвом США, подальшу військову підтримку України, створення багатонаціональних сил під європейським керівництвом, зобов’язання реагувати у разі порушення домовленостей Росією та довгострокову оборонну співпрацю з Києвом. Проте жоден із цих пунктів поки не має чітких механізмів реалізації.

Велика Британія та Франція знову підтвердили готовність розмістити свої війська в Україні після запровадження припинення вогню як запобіжник у разі його порушення. Водночас залишається невизначеним, які саме дії Росії вважатимуться порушенням і якою буде відповідь Заходу.

Додатковим сигналом стала заява нового канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який уперше допустив участь німецьких військових у механізмі гарантій безпеки. Втім, він уточнив, що йдеться лише про можливе розміщення в країнах НАТО, які межують з Україною, і лише за згоди Бундестагу.

Ключовою проблемою, за словами Сассе, залишається позиція Кремля. Володимир Путін, на її думку, не зацікавлений у справжніх переговорах і вважає, що час працює на нього. Його впевненість лише зміцнюється на тлі прямих контактів із Дональдом Трампом та підходу нової американської адміністрації, орієнтованої на короткострокові угоди.

Термін “коаліція охочих”, який викликає суперечливі історичні асоціації, у цьому випадку відображає нову реальність міжнародної політики — формування ситуативних альянсів поза традиційними інституціями. Саме результат війни в Україні, за словами авторки, стане ключовим тестом для цього нового світового порядку.

Ключові елементи військового обліку:

“Ми зберігали перевагу завдяки інноваціям у використанні дронів — від Mavic до FPV-дронів і морських апаратів. Але ворог швидко переймає наші розробки та масштабує їх для власних потреб”, — пояснила Берлінська.

Росія активно впроваджує на своїх фронтах технології, розроблені українцями, тим самим зменшуючи розрив у технологічному оснащенні. В результаті, за словами Берлінської, на деяких напрямках Росія змогла навіть обігнати Україну, що ставить під загрозу подальшу ефективність українських військ у цій сфері.

Особливу проблему становить недооцінка українських інженерів на фронті, вважає Берлінська. Висококваліфіковані фахівці часто виконують завдання, не пов’язані зі створенням чи вдосконаленням технологій — працюють як водії, мінометники чи діловоди. Берлінська наголосила, що це втрата цінного ресурсу, оскільки ці люди могли б робити набагато більше, якби мали можливість реалізувати свої інженерні навички.

“Якщо у нас є рота інженерів, яка може утримувати позицію на кілька кілометрів, але в той же час має потенціал для виготовлення дронів, які можуть значно послабити сили противника, ми повинні використовувати їх саме за призначенням. Це не просто економія ресурсів, а можливість діяти розумніше”, — зазначила вона.

Розробник комплексів розвідки Андрій Липовий вважає, що Україна наближається до технологічного рівня Росії і навіть отримала певну “невелику перевагу” в деяких аспектах. На його думку, за умови правильного підходу Україна зможе закріпити своє лідерство в галузі безпілотних систем уже в 2025 році.

Однак для цього потрібні інвестиції в інженерний потенціал і належна організація людських ресурсів. “Війна дронів” між Україною та Росією демонструє, що, попри готовність інженерів до розробки нових технологій, необхідно забезпечити умови для реалізації їхніх ідей.

На думку експертів, Україна повинна інвестувати не лише в кількість дронів, але й у якість їхнього управління та інновації. В іншому випадку технологічне відставання від Росії може лише посилитися, ускладнюючи завдання військовим на фронті.