В Офісі Президента готуються до припинення вогню

Ще у 2018 році журналісти Bihus.Info оприлюднили резонансний матеріал під назвою «Замміністра Бернацька і секретний фаворит конкурсу до ДБР», у якому йшлося про кулуарні домовленості навколо конкурсу на посаду в Державному бюро розслідувань. Ця публікація привернула значну увагу громадськості до діяльності Наталії Бернацької, колишньої заступниці міністра юстиції. Згодом її ім’я стало все частіше з’являтися у негативному контексті — НАБУ висунуло їй підозру у заволодінні понад 54 мільйонами гривень із держбюджету через компанію «Золотий мандарин ойл». Та сьогодні знайти ці матеріали через Google стає дедалі складніше.

Причиною цього є так звані «схеми зачистки» інтернету, що набирають все більшого розмаху. Ці процеси включають систематичне видалення або блокування контенту, який може бути незручним для влади або певних осіб. Подібна «чистка» не обмежується лише видаленням статей — іноді змінюються навіть адреси сайтів, що містять компрометуючу інформацію, або знижується видимість таких ресурсів у пошукових системах, зокрема в Google.

Подібні послуги коштують дорого і активно використовуються українськими політиками та чиновниками, які намагаються маніпуляціями з авторським правом «очистити» свою репутацію.

Експерти не виключають, що саме активна стадія слідства НАБУ підштовхнула Бернацьку вдатися до таких методів. За даними окремих джерел, Бюро може готувати ще одну підозру у цій справі.

Нагадаємо, у січні 2024 року НАБУ повідомило Бернацькій про підозру у заволодінні та легалізації державних коштів у справі «Золотого мандарину». Сума збитків, за даними слідства, становила понад 54 млн грн. Тоді ексчиновниця внесла за себе заставу у 7 млн грн. Попри це, вже у 2023 році вона увійшла до складу Наглядової ради «Укрпошти».

Міжнародна група вчених оголосила про важливий прорив у лікуванні раку молочної залози, що відкриває нові можливості для пацієнток з генетичними мутаціями BRCA1 або BRCA2. У результатах масштабного дослідження OlympiA було продемонстровано, що препарат олапаріб значно знижує ризик рецидиву та метастазування раку у жінок, які перенесли хіміотерапію. Це дослідження, що тривало 2,5 роки, стало важливим етапом у боротьбі з одним з найпоширеніших типів раку серед жінок.

У дослідженні взяли участь пацієнтки, що мали мутації в генах BRCA1 або BRCA2, і пройшли основний курс хіміотерапії. Результати вражають: 85,9% учасниць, що отримували олапаріб після хіміотерапії, залишалися без рецидиву захворювання. Для порівняння, серед тих, хто отримував плацебо, цей показник становив лише 77,1%. Це означає, що прийом олапарібу дозволяє знизити ризик повторного розвитку хвороби на 8,8%, що є значним досягненням в онкології.

Ще переконливішими стали дані щодо метастазів: 87,5% пацієнток на олапарібі не мали віддалених метастазів — проти 80,4% у контрольній групі. Це — 43% зниження ризику поширення раку. Олапаріб — це інгібітор PARP (ферменту, який допомагає раковим клітинам відновлюватися). Його вже застосовували для лікування пізніх стадій раку, однак тепер підтверджено його ефективність на ранньому, лікувальному етапі — особливо у пацієнток зі спадковими мутаціями.

Голова керівного комітету дослідження, професор Ендрю Тутті, зазначив:

“Для жінок з раннім раком грудей і спадковими мутаціями досі не існувало цільового лікування для зниження ризику рецидиву. Тепер олапаріб може стати таким лікуванням. Це великий прорив”.