В ОП розглядають ізраїльський варіант армії: не лише для чоловіків

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Полковник запасу ЗСУ Сергій Грабський в ефірі “Radio NV” поділився своїм аналізом ситуації на полі бою. Він зазначив, що російські сили концентруються на певних ділянках фронту, але навіть там їхні ресурси залишаються під питанням.

Головним напрямком для росіян зараз є район Покровського виступу та Курахового. Саме тут противник намагається зосередити свої сили для просування. “Після завершення операцій у Кураховому та Покровську росіяни можуть перекинути ресурси до Куп’янська, але чи вистачить їм сил – це питання залишається відкритим”, – вважає Грабський.

Експерт допускає можливість наступальних дій у районі Куп’янська, але вони не будуть настільки масовими, як в Донецькій області. “Куп’янськ добре укріплений, а оборону тут тримають підрозділи, які знають місцевість. Це створює серйозні виклики для росіян”, – зазначив Грабський.

Окрема загроза походить від плацдарму, який російські війська здобули на правому березі річки Оскіл. За словами Грабського, ця локація є стратегічно незручною для розвитку наступу, але може бути використана для відволікаючих маневрів.

Сергій Грабський наголошує, що росіяни можуть проводити лише окремі наступальні операції на другорядних напрямках, таких як Куп’янськ, Лиманський район, Сіверськ та Херсонські острови. Проте масованого наступу на всіх цих ділянках водночас вони здійснити не зможуть.

Замок і Селянин: Беатриса Греченюк, що має стільки ж розкоші, скільки і привілеї принцеса, та її тато, колишній депутат Микола Греченюк, який домагається перемог у державних тендерах і підкорює Закарпатські дороги

Привілеї та Підземлі Закарпаття: Колишній депутат Микола Греченюк та його Родина

Тайниця Розкоші та Заможності: Інсайди у Родині Греченюк-Петьовка

У вищезгаданій статті розкрито історію та активності сім'ї Греченюк-Петьовка, яка привертає увагу громадськості своїми діями та зв'язками. Аналізуючи події, можна зробити висновок про широкий спектр діяльності членів цієї родини, яка включає політику, бізнес, волонтерство та розкішне споживання. Їхні дії та зв'язки, які часто знаходять відображення в соціальних мережах, викликають певні сумніви та зацікавленість у громадськості щодо джерел їхнього благополуччя та можливих зв'язків з контрабандними схемами. Такі ситуації підносять питання про прозорість та етичність поведінки осіб, які мають вплив у громадському житті, і підкреслюють важливість боротьби з корупцією та зловживанням владою.

У протязі понад двох років Україна веде повномасштабну війну, спричинену вторгненням Росії. Протягом цього часу тисячі українців вступили до Збройних Сил України (ЗСУ), щоб захищати свою країну від окупантів на полі бою. Однак існує певна кількість мобілізованих громадян, які досі не мали можливості вирушити на фронт. Про це повідомив голова фракції "Слуга народу" Давід Арахамія у інтерв’ю Наталії Мосейчук. За даними народного депутата, новий головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський розпочав аудит Збройних Сил для визначення кількості осіб, які мають статус мобілізованих, але не відвідали фронт протягом двох років. Результати показали, що близько 8 тисяч мобілізованих не брали участь у бойових діях протягом цього періоду. Також член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, нардеп від "Слуги народу" Федір Веніславський розповів про перші результати аудиту Збройних Сил. "Це питання я підняв на одному з закритих засідань Комітету з питань національної безпеки. Якщо здійснити аудит у військових органах управління, які не виконують бойові завдання, ми можемо отримати, принаймні, одну-дві бригади резерву через штучно роздуті штати", – пояснив він. Щодо конкретних цифр, Веніславський утримався від їх розголошення, але підкреслив, що вони перевищують 8 тисяч військових, які не брали участь у бойових діях до цього часу.

У висновках можна зазначити такі ключові моменти:

• Україна перебуває у повномасштабній війні протягом понад двох років, викликаній агресією Росії.

• Тисячі українців приєдналися до Збройних Сил України, щоб захищати свою країну на фронті.

• Незважаючи на це, існує кількість мобілізованих осіб, які не мали можливості приєднатися до бойових дій протягом двох років.

• Головний командувач ЗСУ розпочав аудит для визначення кількості таких осіб, результати якого показали, що близько 8 тисяч мобілізованих не брали участь у бойових діях.

• Зауважено, що проведення аудиту може допомогти оптимізувати кадрові ресурси та підготувати додаткові резерви для Збройних Сил.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Компенсувати брак піхоти дронами не вдається, а «помилки командування збільшуються».

«Ситуація дуже критична. У нас не вистачає піхоти, щоб битися і протриматися деякий час, поки безпілотники виконують свою роботу. Ось чому ми часто бачимо ситуації, коли противник безконтрольно проникає у вразливі зони», – каже командир підрозділу безпілотників 15-ї бригади Нацгвардії з позивним Іст.

Наприклад, Селидове, втрачене в жовтні, захищали всього шість українських позицій, тобто близько 60 солдатів, які були швидко оточені і відступали зі значними втратами.

Бійці «дали різку оцінку перспективам у цьому районі на найближчі місяці».

«Я не можу точно сказати, скільки в нас часу, якщо він взагалі є. Зараз вони (росіяни) максимально стягують свої війська на передову. І ось в один прекрасний момент вони всі підуть на штурм. Вони можуть зайти дуже далеко. За один день, скажімо. Ворог наступає, тому що на землі немає людей, які захищають свої позиції. Ніхто не хоче там сидіти. Дуже висока ймовірність, що вони не повернуться», – каже розвідник-снайпер Кащей.

Перспективу завершення бойових дій після приходу Трампа бійці оцінюють зі скепсисом.

«Заморожування цієї війни – палиця з двома кінцями. Віддамо ми землю, за яку загинули мої друзі, чи продовжимо її відвойовувати і втратимо ще більше друзів. Якщо ці два старики (Трамп і Путін – CNN) почнуть мірятися членами, Україна опиниться в центрі всього цього. Це буде неприємно», – каже боєць Котя.

На зустрічі Комітетів Верховної Ради з правової політики та правоохоронної діяльності розглянули важливі законопроекти, спрямовані на впровадження інституту суду присяжних в українській правовій системі. Цю інформацію розкрив народний депутат Владлен Неклюдов, який вважає такий крок не лише актуальним, але й необхідним для забезпечення справедливості та довіри до судової системи.

Згідно з запропонованими законопроектами, українські суди матимуть можливість залучати громадян до участі у судових засіданнях як присяжних. Це стане важливим кроком у напрямку зміцнення демократії та підвищення рівня судової незалежності. Суд присяжних дозволить залучити представників громадськості до процесу прийняття правосудних рішень, що, у свою чергу, сприятиме більш об'єктивному і справедливому судочинству.

Впровадження інституту суду присяжних може стати ефективним засобом боротьби з корупцією та впливом неправомірних впливів у судові процеси. За словами Неклюдова, це також сприятиме збільшенню довіри громадян до судової системи та підвищенню рівня її легітимності.

Зазначимо, що питання введення суду присяжних в Україні розглядалося протягом довгого часу. Проте, лише зараз воно набуває конкретних форм та отримує активну підтримку з боку парламентських комітетів. Це свідчить про поступовий розвиток української правової системи у напрямку вдосконалення та гармонізації з міжнародними стандартами правосуддя.

Обговорення, проведене під керівництвом депутатів, мало назву “Обговорення законопроектів на запровадження суду присяжних в Україні”.

Нагадаємо, у жовтні 2020 року Кабмін представив до Верховної Ради законопроекти №4190 та №4191, спрямовані на впровадження класичної моделі суду присяжних в Україні. Ці проекти були розроблені Міністерством юстиції. Їх включили до порядку денного у листопаді 2020 року, але подальші дії з ними були затягнуті.

Згідно із даними “Судово-юридичної газети”, на засіданні комітетів обговорювалися законопроекти 2709-1 та 2710-1 від 16 січня 2020 року (ініціатор – народний депутат Сергій Власенко), а також 3843, 3844, 3845 від 14 липня 2020 року (ініціатори – народні депутати Павло Фролов, Ігор Фріс, Федір Веніславський та Павло Павліш).

“Це важлива тема! Реалізація конституційного права громадян на участь у правосудді, і ця реформа має бути реалізована, щоб кожен громадянин міг взяти участь у правосудді і зрозуміти, що це означає в реальному житті!” – підкреслив Неклюдов.

До розгляду присутніх долучилися представники Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, Державної судової адміністрації, Національної школи суддів, громадських організацій, міжнародних проектів допомоги (зокрема Агентства США з міжнародного розвитку USAID), судді, адвокати, прокурори, науковці та міжнародні експерти.

Виступили голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, голова Комітету ВРУ з питань правової політики Денис Маслов, заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук та інші представники.

Раніше вже проводились експертні обговорення теми “Суд присяжних: участь громадян як механізм підвищення довіри до правосуддя”, які були розроблені Коаліцією РПР за підтримки USAID. Учасники засідання були ознайомлені з результатами цих обговорень.

“У підсумку ми домовилися про наступні кроки з впровадження зареєстрованих у Верховній Раді України законопроектів на введення суду присяжних”, – повідомив Владлен Неклюдов.

Звідки планується взяти фінансування на запровадження повноцінного суду присяжних та чи планують такі зміни запроваджувати саме під час воєнного стану – наразі невідомо.