В Полтаві замість пам’ятника Пушкіну встановилу ракету

Проведення фортифікаційних робіт на запорізькому напрямку, згідно з прямими вказівками Президента, стало головною метою для нового голови Запорізької обласної військової адміністрації (ЗОВА), Івана Федорова. Однак, виявилося, що інформація про компанії, що залучені до цих робіт, вважається не державною, а корупційною таємницею, особливо щодо самого Івана Федорова. Наші джерела в ЗОВА підтверджують, що для здійснення фортифікаційних заходів в запорізькому напрямку залучалися дві мелітопольські компанії: ТОВ "МЕЛСІТІ" та ТОВ "ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АКВІ-БУД", ймовірно, пов'язані з самим Федоровим. Під час його мерування у Мелітополі ці компанії часто перемагали на міських тендерах та були зв'язані з корупційними скандалами. Федоров намагався приховати назви цих компаній, а також завищував ціни на придбання матеріалів для фортифікаційних робіт, як, наприклад, "зубів дракона". Ці збільшені витрати незаконно виплачувалися з бюджету. Варто відзначити, що Федоров і його співучасники здійснили купівлю промислової площадки для виробництва цих матеріалів та продавали їх через підконтрольні компанії за завищеними цінами. Призначення Федорова на цю посаду призвело до збагачення його оточення за рахунок державних коштів.

Наразі виявлено, що Іван Федоров фактично мешкає у резиденції екс-губернатора Запорізької області, Віталія Туринка, але цю інформацію він "випадково" забув включити до своїх звітів перед Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК). Проте, він не "випадково" виявив велику щедрість щодо самого Туринка, надаючи йому тендер на будівництво взводних опорних пунктів у Тарасенко. Зауважимо, що Тарасенко був заступником Туринка та вважається його близьким співробітником.

У вищезгаданій статті виявлено серйозні підозри щодо дій Івана Федорова, голови Запорізької обласної військової адміністрації. Федоров підозрюється в корупційних схемах, пов'язаних з фортифікаційними роботами та укладенням невигідних контрактів з афілійованими компаніями. Крім того, виявлено його зв'язки з екс-губернатором області, Віталієм Туринком, що свідчить про можливу взаємну підтримку та корупційні схеми. Нагально потрібне ретельне розслідування цих фактів та вжиття відповідних заходів для запобігання подальшій корупції та збереження довіри громадян до державних інституцій.

Ян Шнайдер, керівник одного з відділів Експертної ради з інтеграції та міграції в Німеччині, звертається до українців з важливим закликом: розглянути довгострокове перебування в Німеччині, водночас враховуючи потенційне повернення до рідної країни після завершення війни. Шнайдер підкреслює, що відновлення України після конфлікту багато в чому залежатиме від повернення працездатного населення, яке відіграє ключову роль у відбудові економіки та інфраструктури.

Експерт зазначає, що в рекомендаціях Ради ЄС, на які посилається, особлива увага приділяється підготовці до можливого повернення. Вони закликають українців, які нині перебувають у Німеччині, ретельно оцінити свою ситуацію і перевірити, чи підпадають вони під критерії для отримання більш стійкого статусу. Це дає змогу не лише забезпечити стабільність на тривалий період, а й залишатися гнучкими у разі, якщо ситуація на батьківщині зміниться на краще.

Нині українці в Німеччині можуть: • залишатися під тимчасовим захистом або• подавати на національну посвідку на проживання — звертатися треба до місцевого відомства у справах іноземців.

Для отримання нового статусу зазвичай потрібно відповідати кільком критеріям: бути фінансово незалежним, мати дійсний український паспорт і відсутність судимостей. Для робочої візи або Ausbildung потрібні визнана кваліфікація та трудовий договір — такі посвідки можуть видаватися паралельно з тимчасовим захистом. Для студентської візи або отримання Blue Card ЄС зазвичай потрібно відмовитися від тимчасового захисту і виконати вимоги щодо контракту чи визнання диплому.

На практиці українці часто стикаються з затримками через нестачу чіткої інформації та навантаження місцевих міграційних служб; офіційні органи кажуть, що додаткових перешкод немає, а затримки пов’язані з перевірками та відповідністю вимогам. За даними Eurostat, в Німеччині наразі перебуває понад 1,2 млн українських біженців — найбільше серед країн ЄС; загалом у Європі під тимчасовим захистом перебувають понад 4,3 млн українців.

Поради експерта і практичні кроки для українців у Німеччині: відстежувати зміни в законодавстві та рекомендаціях місцевих відомств, зберігати всі документи про трудову діяльність і навчання, звертатися до місцевого Ausländerbehörde з готовими пакетами документів, а також за потреби консультуватися зі спеціалістами з міграційного права. Планування легального довгострокового статусу дає більше можливостей сьогодні і зберігає можливість повернення в Україну в майбутньому за сприятливих умов.