В Раді відповіли, чи з’являться електронні повістки у “Резерв+”

У світі автомобільної індустрії завжди нас вражають як нові технології та інновації, так і ретро-техніка, яка відображає винахідливість минулих поколінь. Один із таких унікальних екземплярів — український електромобіль, який вразив своєю оригінальністю та неординарністю. Цей саморобний електромобіль, створений понад півстоліття тому, використовує агрегати серійних радянських автомобілів та має неперевершений характер.

У Педагогічно-меморіальному музеї Василя Сухомлинського у Павлиші зберігається цей унікальний експонат, що додає йому особливого історичного значення. Створений у технічному гуртку ліцею, цей електромобіль є свідченням того, як навіть у далекому минулому в Україні було місце для інновацій та експериментів у автомобільній галузі.

Хоча характеристики цього електрокара залишаються невідомими, його унікальність полягає в простоті конструкції та використанні відновлених деталей з існуючих автомобілів. Органи керування є надзвичайно простими, що свідчить про те, що навіть у ті далекі часи створення автомобіля прагнули до доступності та простоти.

Історія українського електромобіля — це не лише історія автомобільного прогресу, а й приклад винахідливості та наполегливості українських механіків та інженерів. Цей експериментальний проект є частиною спадщини та пам'яті про те, що навіть у найскладніших часах талановитість та винахідливість знаходять свій вираз у творчості та технологічних рішеннях.

Український електромобіль, створений понад півстоліття тому, є не лише технічним досягненням, а й символом винахідливості та наполегливості українських механіків. Цей експериментальний проект відображає дух творчості та впевненості у власних можливостях, що зумовило його створення навіть у складні часи минулого. Збережений у Педагогічно-меморіальному музеї Василя Сухомлинського у Павлиші, цей електромобіль є свідченням того, що інноваційний дух та бажання досягти нових вершин завжди були притаманні українським інженерам та механікам.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Жданов підкреслив, що єдиною структурою, яка має право визначати реальні потреби армії в людських ресурсах, є Генеральний штаб ЗСУ. “Тільки Генштаб може порахувати потреби на сьогодні, на зараз, або на півроку, рік, плануючи бойові дії,” — зазначив він, звертаючи увагу на непослідовність деяких пропозицій щодо мобілізації жінок.

Експерт також вказав на політичний аспект трудової мобілізації, яку Кабінет міністрів може запропонувати для затвердження на рівні Верховного головнокомандувача. Трудова мобілізація зазвичай вводиться у надзвичайних ситуаціях, як-от під час воєнного стану. Однак Жданов зауважив, що на сьогоднішній день в Україні бракує ефективного планування мобілізаційних заходів та підготовки економіки до тривалих військових дій.

Жданов висловив критику щодо відсутності системного підходу в державному управлінні. Він звернув увагу на те, що в Україні часто реагують на проблеми вже по факту їх виникнення, замість того, щоб передбачати їх заздалегідь. “Ми діємо суто за ситуацією, намагаючись гасити пожежу в міру її виникнення,” — зазначив він, наголошуючи на необхідності створення більш довгострокових планів.

Обговорення мобілізації жінок в Україні має також інші перспективи. Зокрема, адвокатка Євгенія Закревська заявила, що обов’язкова мобілізація жінок є актуальною, відзначивши, що чесним вибором громадянина є опір агресору. Юристка Тетяна Савченко нагадала, що мобілізація жінок нині відбувається лише на добровільній основі.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Про це заявив український президент Зеленський, повідомляє The Financial Times.

«Ми побачили під час першого (мирного) саміту, що може бути ухвалено рішення щодо енергетичної безпеки. Іншими словами: ми не нападаємо на їхні енергетичні інфраструктури, вони не нападають на наші. Чи може це призвести до кінця гарячої фази війни? Я так думаю», – цитує Зеленського FT.

Раніше в РФ заявили, що Україна напередодні наступу в Курській області відмовилася піти на домовленості з Росією не бити по енергетиці.