Валерій Харчишин про новий етап життя після розриву

Українська енергетична біржа (УЕБ) виступає активним пропонентом впровадження місцевого ринку природного газу в Україні. Цю ініціативу підкреслила заступник Голови біржового комітету УЕБ, Інна Щербина. Вона наголосила, що в інших європейських країнах успішно функціонують місцеві газові ринки, які сприяють формуванню адекватних цінових сигналів та зниженню цінових ризиків.

"Ми вважаємо, що такий місцевий ринок має бути створений і в Україні", — підкреслила Щербина. За її словами, успішна підтримка біржового ринку в Україні ґрунтується на чотирьох ключових факторах. По-перше, це забезпечення ліквідності шляхом введення обов'язку продажу та закупівлі газу на біржі. Другим важливим аспектом є стандартизація продуктів на ринку, що сприятиме утворенню стабільних цінових індикативів.

"Наша пропозиція полягає у впровадженні цих заходів, і я сподіваюся, що з часом вона буде врахована, оскільки ми говоримо про це не один рік", — додала Щербина. Вона також зазначила, що обов'язкове виконання угод та котирування біржових курсів також є важливими елементами успішного функціонування місцевого ринку газу в Україні.

У висновку можна зазначити, що ініціатива створення місцевого ринку природного газу в Україні отримала підтримку з боку Української енергетичної біржи. Заступник Голови біржового комітету УЕБ Інна Щербина висловила переконання в необхідності цього кроку, посилаючись на позитивний досвід інших європейських країн. Її висновки стосуються важливості забезпечення ліквідності, стандартизації продуктів, обов'язкового виконання угод та котирування біржових курсів для успішного функціонування ринку. Вона закликає до уваги до цієї проблематики та сподівається на швидке врахування пропозицій для подальшого розвитку енергетичного сектору в Україні.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Ім’я Міхаеля Шумахера знову опинилося в центрі уваги, але цього разу через шокуючий скандал, пов’язаний із ймовірним шантажем. Видання Daily Mirror пише, що колишній охоронець легенди “Формули-1” Маркус Фріче виявився причетним до спроби вимагання у сім’ї Шумахера значної суми — 12 мільйонів фунтів стерлінгів.

З моменту нещасного випадку на гірськолижному курорті у французьких Альпах життя Шумахера змінилося назавжди. Спортсмена, якому зараз 55 років, з моменту трагедії не бачили на публіці тривалий час, а сім’я німця намагалася тримати його статки в таємниці, надаючи доступ до них тільки довіреному колу осіб.

Одним із тих, хто користувався високою довірою, був Маркус Фріче, який працював у родині Шумахера близько 18 місяців до аварії 2013 року. Як виявилося, він мав доступ до медичної інформації Міхаеля, включно з результатами обстежень і відео з реабілітацією.

Після завершення контракту, за даними німецьких прокурорів, він нібито вирішив використати цю інформацію проти сім’ї. Причому під час розслідування з’ясувалося, що він діяв не один: до змови були залучені його давній друг Йілмаз Тозтуркан і його син Лінс.

Схема ймовірних злочинців була детально продумана. Фріче передав спільникам 1500 зображень, 200 відеороликів та інші конфіденційні матеріали. Ця інформація зберігалася на чотирьох USB-накопичувачах і двох жорстких дисках, які він вивіз із будинку Шумахерів.

На першому етапі змовники зв’язалися із сім’єю і зажадали 12 мільйонів фунтів стерлінгів, погрожуючи опублікувати дані в даркнеті. Тозтуркан дзвонив сім’ї з анонімного номера, а потім надіслав кілька фотографій, щоб довести, що матеріали у них. При цьому злочинці дали сім’ї легендарного гонщика місяць на ухвалення рішення, зазначивши, що викуп має бути виплачений двома частинами в офісі адвоката.

Однак попри тиск, сім’я Шумахерів не піддалася шантажу. Німецька поліція почала стежити за підозрюваними, і вже за тиждень після першого контакту, 19 червня, Йілмаз Тозтуркан і його син були заарештовані. Маркус Фріче також опинився під слідством, хоча був відпущений під заставу. Поліція вилучила носії з вкраденою інформацією, що стало ключовим доказом у справі.

Нещодавно стало відомо, що прокуратура Німеччини завершила розслідування, і в грудні 2024 року розпочнуться судові засідання. Обвинуваченим загрожують серйозні терміни. Тозтуркану висунуто обвинувачення у вимаганні, а його синові та Фріче — у пособництві.

“Прокурори вимагають щонайменше чотири роки, але через величезну суму, яку вони вимагають, суддя вищої інстанції може призначити суворіше покарання, якщо трійцю буде визнано винною”, — зазначили автори матеріалу.

Гривня встановила новий історичний рекорд стосовно свого курсу по відношенню до долара, практично дотикучи позначки у 40,7 гривень за один долар наприкінці травня. Цей показник вже врахований у бюджеті на 2024 рік, що свідчить про серйозні економічні виклики та необхідність ретельного контролю над фінансовою ситуацією. Така динаміка валютного обміну відображає складну ситуацію на міжнародних фінансових ринках та потребу у компетентному управлінні фінансовими ресурсами країни. Очікується, що ця ситуація спонукатиме до впровадження ефективних стратегій зміцнення національної валюти та стабілізації фінансового ринку загалом.

Помітно, що гривня слабшає порівняно з доларом, і це викликає обурення української громадськості. Вартість долара на готівковому ринку навіть перевищувала 40 грн, що сталося вперше з липня 2022 року, коли Національний банк України (НБУ) змінив фіксований курс у зв’язку з початком війни.

Згадуючи минулі події, НБУ перейшов до “керованої гнучкості” щодо курсу валют у жовтні 2023 року, що сприяло стабілізації ситуації на валютному ринку. Проте, з початком 2024 року, гривня знову почала девальвувати, ведучи до поточної ситуації з рекордним курсом до долара.

Національний банк України (НБУ) користується впевненістю, підтримуючись великими валютними резервами, які також досягли рекордних показників, майже 42,2 мільярда доларів, станом на кінець квітня.

Так само як і курс, інфляція залишається на високому рівні, але все ж нижче цільових 5%, знаходячись на 3,2% в річному вимірі. Ця низька інфляція, як і стабільний курс гривні, є ключовими факторами для економіки під час війни. Українські банки також отримали рекордні прибутки за 2023 рік.

Представники НБУ говорять про контрольованість ситуації, наголошуючи, що розміри валютних резервів дозволяють їм підтримувати гривню за допомогою інтервенцій на ринку, якщо стабільність вимагатиме таких заходів.

Цікаво, що нинішній курс гривні до долара трохи відстає від рівня, закладеного у бюджеті на поточний рік, який становить 40,7 грн за долар.

Варто відзначити, що останнім часом уряд виражає обурення щодо міцності гривні, адже слабша гривня дозволила би фінансувати більше видатків. Однак для НБУ та економічної стабільності країни, збереження міцного курсу є пріоритетом.

У несподіваному оберненні критики колишня голова Національного банку України та нині професор Лондонської школи економіки, Валерія Гонтарева, в інтерв’ю NV Бізнес, описала роботу Нацбанку як “жахливу”. Вона висловила думку, що НБУ перестрахувався, застосовуючи надмірно жорсткі заходи, і відстає від реальної ситуації з девальвацією та зниженням процентних ставок. За її словами, це призвело до “реальних втрат для країни”, які вона оцінює у 200 мільярдів гривень.

Гонтарева прийшла до НБУ після анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі, коли валютні резерви країни складали всього 5 мільярдів доларів, а гривня знецінилася вдвічі. Вона провела складну реформу банківського сектора, яку назвали “банкопадом”, але пізніше цей крок виявився ключовим для стабільності української банківської системи під час війни.

Тепер Гонтарева стверджує, що утримання штучного курсу гривні перешкоджає Міністерству фінансів змінювати фінансову допомогу від партнерів у більші суми гривні, сприяє знеціненню експорту та стимулює імпорт.

У відповідь на ці звинувачення, нинішній голова НБУ, Андрій Пишний, у тому ж виданні наголосив, що якби НБУ слідував порадам Гонтаревої і лібералізував валютну політику, це призвело б до “найглибшої фінансової валютної кризи в історії України”. НБУ відзначає, що критика за “надмірну” обережність не враховує екстремально високий рівень невизначеності, що супроводжує повномасштабну війну.

На початку травня Національний банк України оголосив про новий етап лібералізації на валютному ринку.

Рішення банку, що вступило в силу середині травня, передбачало дозвіл на імпорт послуг (так званий “некритичний імпорт”), а також можливість виведення дивідендів, отриманих після 1 січня 2024 року, за кордон, і відновлення старих кредитів. Ці кроки були впроваджені практично перед зростанням курсу долара.

У минулому році НБУ також суттєво послабив обмеження, скасувавши всі обмеження на продаж готівкової валюти населенню в грудні. Це спричинило стрімке зниження курсу до кінця року, яке пізніше стабілізувалося.

Багато експертів вважають, що останні послаблення на валютному ринку, які збільшили попит на валюту, разом із потребою уряду у додаткових курсових доходах, продовжать підштовхувати курс гривні вгору.

Прогнози щодо майбутнього курсу гривні виявляються невизначеними і навіть можливість перевищення рівнів 41-42 гривень за долар, зафіксованих у бюджеті, є малоймовірними. Якщо такі прогнози і існують, то вони зазвичай пов’язані не з економічними, а з воєнними ризиками, які непередбачувані, як показує досвід понад двох років війни.