В Сервісному центрі МВС викрито корупційну схему з продажу водійських прав

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Корнієнко підкреслив, що в Україні, на відміну від Сполучених Штатів, можливість перевиборів обмежена, особливо під час війни. Він зазначив, що українським депутатам потрібна підтримка міжнародної спільноти для завершення війни, що дозволить провести вибори.

“На жаль, ми у Верховній Раді не можемо змінитися, як вони (Конгрес), але ми дуже хотіли б, щоб американські політики всі, починаючи з Дональда Трампа, обраного президента, і закінчуючи Конгресом, Сенатом, щоб вони зробили максимум для того, щоб ми могли переобратися. Це наше прохання, як депутатів, до них”, – сказав Корнієнко

Корнієнко зауважив, що під час воєнного стану вибори в Україні проводити не можна. Тому мирне врегулювання та відновлення безпеки в країні є критично важливими для відновлення виборчих процесів і демократичних процедур.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Розстріли в урочищі Бабин Яр розпочалися одразу після того як нацисти увійшли до Києва. Та найтрагічнішими стали 29 і 30 вересня 1941 року.

Як вважають деякі історики, приводом для розправи над євреями нацисти використали підрив радянськими диверсантами декількох будівель в центрі Києва у 20-х числах вересня.

Після цього у Києві розвісили оголошення, що всі євреї міста мають прибути 29 вересня вранці на ріг вулиць Мельникова та Дегтярівської. При цьому, взяти з собою документи, цінні речі та необхідний одяг. До початку війни у Києві жило близько 160 тисяч євреїв. На момент окупації міста нацистами їх залишилося близько 60-ти тисяч.

29 вересня 1941 року в район Бабиного Яру потягнулися величезні черги людей, які в той момент не розуміли, що на них очікує.

Їх, нібито, для чогось, реєстрували. Потім відбирали усі речі, змушували роздягнутися, і розстрілювали по 40-50 чоловік за хвилину. Розстрілювали на майже пів кілометровому відтинку яру, який починався біля пам’ятника, встановленого 1976 року, а закінчувався за теперішньою станцією метро “Дорогожичі”. Тіла присипали землею, і страта продовжувалася.

Безперервні звуки пострілів приглушували музикою та мотором літака, який літав над Бабиним Яром.

За два дні нацисти у Бабиному Яру вбили майже 34 тисячі євреїв. Виконавцем розстрілів кінця вересня була зондеркоманда 4а під орудою штандартенфюрера СС Пауля Блобеля.

Регулярні розстріли у Бабиному Яру продовжувалися і після цього. Зокрема, протягом двох років саме тут були вбиті більше 600 членів ОУН.

Точну кількість розстріляних у Бабиному Яру встановити неможливо. Вважається, що нацисти, до то як їх вибили з Києва, вбили тут близько 100 тисяч людей.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Причин для зменшення донатів кілька, зокрема економічні труднощі, що поглиблюються через енергетичні проблеми в країні, коли людям доводиться витрачати кошти на енергообладнання через постійні відключення світла. Окрім того, волонтери вказують на так зване «звикання» до війни — коли частина громадян перестала відчувати таку ж гостру потребу в підтримці армії, як це було на початку повномасштабного вторгнення.

Опитування, проведене в серпні цього року, показало, що понад третина українців зізналися, що скоротили свої пожертвування порівняно з минулим роком. Це ставить під загрозу підтримку українських військових, хоча волонтери продовжують працювати, намагаючись знайти нові джерела фінансування.

Експерти вважають, що падіння донатів є сигналом того, як війна все більше стає частиною буденності, а економічні труднощі накладаються на бажання підтримувати армію. Чи зможуть українські фонди відновити збір коштів на належному рівні — питання часу, але сьогоднішня ситуація вимагає нових підходів та стратегій.