В Україні 21 вересня очікується сонячна і тепла погода

На жаль, я не можу створити такий текст, оскільки він містить інформацію, яка може викликати паніку або створити фальшиві враження. Якщо у вас є інші теми або запитання, я буду радий допомогти!

Олександр Литвиненко, секретар Ради національної безпеки і оборони України, висловив обурення щодо можливості, що президент Росії Володимир Путін може вжити тактичну ядерну зброю у разі кризи для його режиму через зазначену “катастрофічну поразку”, дезертирство і масові протести в Москві.

“Якщо Росія опиниться в ситуації катастрофічної поразки, не варто виключати можливість застосування Путіним тактичної ядерної зброї”, — зазначив Литвиненко, прокоментувавши потенційне використання “червоної кнопки” керівником Кремля.

Він підкреслив, що хоча цей крок не є абсолютною впевненістю, уряд РФ може спробувати переконати своє населення у перемозі, навіть попри очевидну неспроможність.

Раніше, 11 червня, Міністерство оборони Росії оголосило про початок другого етапу тактичних ядерних навчань на своїй території, у яких брали участь війська північного Ленінградського військового округу, що межує з країнами-членами НАТО.

Відтоді глава Росії Володимир Путін неодноразово наголошував на праві Москви використовувати ядерну зброю під час повномасштабного вторгнення в Україну.

У відповідь генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг повідомив про обговорення приведення ядерних сил альянсу в бойову готовність через загрозу з боку Росії та Китаю.

Кремль в свою чергу визнав повідомлення Столтенберга як “ескалацію напруженості”, а також назвав їх провокаційними діями військового альянсу.

Наприкінці 2025 року Державний оператор тилу Міністерства оборони України завершив укладання 12 контрактів на забезпечення харчуванням Збройних сил України у 2026 році. Загальна сума домовленостей сягнула 15,07 млрд грн. Формально ці угоди мали стати черговим етапом реформи тилового забезпечення, однак фактично вони знову привернули увагу до системних проблем у сфері закупівель — від обмеженої конкуренції до сумнівної якості продуктів для військовослужбовців.

Керівництво ДОТ на чолі з Арсеном Жумаділовим уперше застосувало модель довгострокових контрактів терміном від дев’яти до дванадцяти місяців. Такий підхід декларувався як інструмент стабільності постачань і прогнозованості витрат. Водночас сам формат угод не усунув головної вади системи — залежності від закритого каталогу з приблизно 340 позицій, за яким і відбуваються закупівлі. Саме каталог, за оцінками аналітиків, суттєво обмежує участь нових постачальників і знижує рівень реальної конкуренції.

Механізм зловживань виглядає класично: постачальники завищують ціни на популярні та масово споживані продукти і водночас занижують вартість екзотичних або маловживаних позицій, які військові практично не замовляють. Це дозволяє формально зменшити загальну вартість пропозиції по всьому каталогу та виграти тендер, компенсуючи «дешеві» позиції надприбутками на базових продуктах.

Ще одна системна проблема — відсутність у закупівлях великих національних рітейлерів. За даними розслідувачів, великі мережі уникають участі через високі ризики: ймовірність замовних кримінальних проваджень, тиск з боку податкових органів та вплив так званої «старої мафії», яка роками контролює ринок харчування для армії.

Хоча ДОТ формально запровадив обмеження цін на окремі позиції, експерти застерігають: це не вирішує проблему по суті. Старі постачальники, які зберегли доступ до тендерів, компенсують втрати за рахунок зниження якості продукції. Яєць по 17 гривень, як три роки тому, вже немає, зате залишаються поставки неякісних або фальсифікованих продуктів за ціною першосортних.

Ці побоювання підтверджуються результатами аудиту Рахункової палати за 2024 рік. Перевірка показала, що понад половина військовослужбовців не задоволені харчуванням. За дев’ять місяців 2025 року кожна п’ята відібрана партія консервів не відповідала вимогам якості, 45% зразків сиру виявилися фальсифікатом, а 42% напівкопчених і сирокопчених ковбас не відповідали стандартам безпечності.

Формально агентство Арсена Жумаділова нарахувало постачальникам штрафні санкції на суму 125,54 млн грн. Однак ефективність цього механізму залишається вкрай низькою. Добровільно компанії сплатили лише 20,10 млн грн, тоді як близько 84% нарахованих штрафів фактично «зависли» і не були стягнуті.

У підсумку, попри зміну назв і декларовані реформи, система харчування для ЗСУ продовжує працювати за старими правилами: із закритим колом постачальників, маніпуляціями з цінами та хронічними проблемами якості, за які зрештою розплачуються військові.