В Україні 21 вересня очікується сонячна і тепла погода

Механізм рекрутингу в армію, хоча і має вигляд ефективного на перший погляд, часто зазнає критики через складнощі у забезпеченні військових підрозділів необхідними фахівцями. Міністерство оборони України оголошує про запровадження нової системи рекрутингу, що передбачає більш прозорий та узгоджений процес. Кандидати на службу мають можливість вибрати підрозділ та посаду відповідно до їхніх умінь та інтересів. За цією програмою їм надається консультаційна підтримка з боку рекрутерів, що працюють у центрах надання адміністративних послуг, а також на веб-сайтах пошуку роботи та військових частин. Після вибору позиції кандидати проходять співбесіду, фізичну підготовку та психологічне тестування. При успішному завершенні цих етапів їм видається рекомендаційний лист, на підставі якого вони звертаються до військового відділу для документального оформлення та медичного обстеження. Ті, хто мають військовий досвід протягом останніх 10 років, можуть швидше потрапити до військових частин за рекомендаційними листами. Також передбачено, що особи без військового досвіду проходять навчання в спеціальних навчальних центрах перед направленням до військової частини. Проте не всі експерти поділяють оптимізм стосовно ефективності цієї схеми. Деякі вважають, що мобілізація залишається основним методом забезпечення Збройних Сил України під час повномасштабної війни. Крім того, існують проблеми корупції та бюрократії, які ускладнюють процес рекрутингу. Командири великих підрозділів, зокрема, часто вимушені давати хабарі рекрутерам для отримання найкращих кадрів. Також відзначається недолік у врахуванні цивільного досвіду осіб, які викликаються на службу, що може призвести до непродуктивного використання їхніх навичок у військових частинах. Незважаючи на спроби вдосконалити систему рекрутингу, деякі проблеми залишаються невирішеними, що може підірвати її ефективність у довгостроковій перспективі.

Введення системи рекрутингу вирішує деякі проблеми тих, хто мав бажання служити у певному підрозділі. Проте ніхто не може гарантувати, що командир не змінить робочі обов’язки підлеглому. У такому випадку, відмовитися від нових завдань неможливо, і доведеться пройти перекваліфікацію. Сімутін підсумував, що ця ситуація може стати перешкодою у випадку зміни обставин чи стратегії командування. Однак, наявність прозорої системи рекрутингу стимулює бажання громадян приєднатися до армії, роблячи процес вступу більш доступним та об'єктивним. Але, як показує практика, важливо постійно вдосконалювати процеси та контролювати їхню ефективність, щоб забезпечити належний рівень військової готовності та безпеки країни.

У висновку можна зазначити, що впровадження нової системи рекрутингу в українську армію є кроком у напрямку більш прозорого та об'єктивного відбору кандидатів на службу. Програма надає можливість аплікантам обирати підрозділ та посаду відповідно до їхніх умінь і інтересів, що сприяє підвищенню мотивації призивників та забезпеченню армії якісними кадрами. Проте важливо враховувати існуючі проблеми, такі як корупція, бюрократія та недостатнє урахування цивільного досвіду призовників. Ці аспекти потребують подальшого вдосконалення та контролю для забезпечення ефективності системи рекрутингу в довгостроковій перспективі. Важливо також забезпечити стабільність та неперервність процесу, щоб армія могла ефективно функціонувати та виконувати свої завдання збереження національної безпеки.

У Курській області України спостерігається загострення бойової ситуації. Українські Сили оборони продовжують утримувати свої позиції, незважаючи на посилений тиск з боку противника. Ситуація залишається напруженою, і обидві сторони докладають значних зусиль для досягнення своїх стратегічних цілей.

Коваленко зазначив, що ситуація на цій ділянці фронту дуже динамічна. Бої проходять у лісистій місцевості, що дозволяє сторонам активно маневрувати, але водночас ускладнює підтримку стабільних ліній оборони. Українські війська частково відновили контроль над втраченими позиціями, але росіяни продовжують спрямовувати колони на нові штурми.

“Ситуація постійно змінюється, і важливо не робити остаточних висновків. Важкі бої тривають, і російські воєнкори намагаються зменшити обговорення цієї теми через невдачі на полі бою”, – прокоментував Коваленко.

Російські війська намагаються прискорити наступальні операції, щоб скористатися перевагами сухих доріг. Сезон дощів, що наближається, призведе до багнистості ґрунту, що суттєво ускладнить пересування техніки та ведення бойових дій. Це стосується не лише бойових операцій в Україні, а й спроб Росії відвоювати територію в Курській області.

З початку жовтня російські джерела відзначають погіршення погодних умов, що обмежує можливості для маневрів. Проте росіяни продовжують посилювати тиск на українські позиції в надії захопити стратегічні території до настання поганої погоди.

Українські Сили оборони продовжують стримувати наступ і успішно відновлюють втрачені позиції, проте ситуація залишається напруженою і мінливою.

Міністерство охорони здоров’я України прийняло рішення про затвердження нового порядку надання психіатричної допомоги в стаціонарних умовах, яке віддаває перевагу гідності та правам людини, ухиляючись від каральних методів радянської психіатрії. Цю інформацію оприлюднило Міністерство з посиланням на МОЗ. Однією з основних проблем, відзначених у МОЗ, є страх та стигма, що заважають людям звертатися за допомогою до медичних фахівців у справах психічного здоров’я, що зумовлено спогадами про каральні методи минулого, що ще більше поглиблюються в сучасній російській системі. Україна ж вибрала інший шлях, орієнтуючись на європейські стандарти та принципи захисту прав людини.

У 2017 році були внесені поправки до законодавства та прийнята Концепція розвитку охорони психічного здоров’я до 2030 року, що передбачає посилення диференційованості підходу до надання допомоги та підвищення чутливості до потреб різних груп населення. Наразі наказом МОЗ України від 07.12.2023 № 2085 було затверджено Порядок надання психіатричної допомоги в стаціонарних умовах, який акцентує на правах та гідності пацієнтів.

Новий порядок спрямований на поліпшення доступності послуг з охорони психічного здоров’я та запобігання будь-якій формі насильства над пацієнтами. Він передбачає заборону надання психіатричної допомоги особам до 18 років у відділеннях для дорослих, обов’язковий огляд і фіксацію тілесних ушкоджень, а також гарантує вільне спілкування пацієнтів з відвідувачами та доступ до засобів гігієни та питної води.

Висновки з цієї статті підкреслюють важливість та актуальність реформування системи психіатричної допомоги в Україні. Затвердження нового порядку надання психіатричної допомоги в стаціонарних умовах спрямоване на захист прав та гідності пацієнтів, врахування європейських стандартів та принципів захисту прав людини. Особлива увага приділяється запобіганню будь-якій формі насильства над пацієнтами та підвищенню доступності послуг з охорони психічного здоров’я. Ці кроки свідчать про прагнення України до вдосконалення системи охорони здоров’я та покращення якості життя громадян.

У Харківській області була сформована тимчасова спеціальна комісія, яка відповідає за оцінку якості будівництва оборонних споруд. Разом з цим, Державне бюро розслідувань також здійснює ретельний аналіз у цьому напрямку. Однак варто зауважити, що військовим заборонено розголошувати інформацію про ці дії у своїх інтерв'ю, а представників ЗМІ звинувачують у необ’єктивності та підкріпленні російських наративів під час згадування цих питань у своїх матеріалах.

Представники видання “Слідства.Інфо” взяли інтерв’ю у військовослужбовців трьох різних бригад Сил оборони, що беруть участь у стримуванні наступу ворога в області. Деяким з них були проведені “виховні бесіди” з керівництва, яке рекомендувало утриматися від обговорення з журналістами будь-яких питань, що стосуються оборонних споруд.

Один із бійців зазначив: “На нас прямо не тиснули, але всім, хто висловлює будь-яку думку з приводу фортифікації, чи то власні, чи же знають (командувачі, — прим.), то з ними провели розмови”.

Ми утримуємось від розголошення назв підрозділів, а також імен чи позивних військовослужбовців, щоб не наражати їх на тиск з боку їхнього керівництва. Наголошуємо, що цей матеріал не має на меті відтворити повну картину щодо готовності ліній оборони в області, а надати уявлення про цензуру та тиск, які відчувають військовослужбовці та журналісти у зв’язку з висвітленням даної проблеми.

Що відбувається на півночі Харківської області?

Російський наступ, який розпочався у першій половині травня, викликав перекидання сил для підсилення бригади Сил оборони на цей напрямок. Зусиллями військових вдалося стримати просування ворога, але росіяни все ж таки просунулися вперед на двох ділянках: у районі міста Вовчанськ та Липецької громади. Це спровокувало розмови про якість фортифікаційних укріплень, які в області будували з 2022 року.

13 травня голова Антикорупційного центру “Межа” у колонці для “Української правди” стверджувала, що Харківська обласна адміністрація сплачувала мільйони фіктивним фірмам за облаштування укріплень. Також, Харківський антикорупційний центр обчислив, скільки державних коштів витрачено на деревину для цих робіт, зауваживши, що у деяких випадках ціни на неї на Харківщині були вищі, ніж у сусідніх Дніпропетровській та Донецькій областях. Цікавість до можливого завищення цін на облаштування ліній оборони виявили і в СБУ.

Чому військові висловлюють занепокоєння щодо укріплень? Проблеми з якістю та готовністю фортифікаційних укріплень почали висуватися самими військовими. Уже 12 травня командир підрозділу розвідки Збройних сил України, Денис Ярославський, повідомив, що у Вовчанську тривають вуличні бої, та підкреслив, що фортифікаційні споруди та міни на кордоні області, які перейшли до російських окупантів, були відсутні. Тим часом, підрозділ Національної гвардії “Гострі Картузи” повідомив, що українські військові відступили з деяких позицій.

У зв’язку з цим, можливість для журналістів працювати з військовими на цьому напрямку тимчасово була закрита, а з деякими бійцями проведені “виховні бесіди”.

“Нам сказали не згадувати про фортифікацію, про наступ, про втрачені села. Нічого не публікувати. Не дали жодних пояснень. Тільки кажуть, що ми працюємо на руку ворога. А фортифікаційні споруди дуже погані, просто дуже. Доводиться все облаштовувати знову”, – розповів один із бійців у розмові з журналістами.

Випадки, коли доводилося самостійно дооблаштовувати позиції, не рідкі. Наприклад, у підрозділі “Слідства.Інфо” зазначили, що їм довелося розмістити свої позиції у старому російському бліндажі через недостатню готовність нових укріплень.

“Ми будували лінію укріплень з 2022 року, але вона не була завершена. Хлопців відправили в ці укріплення, знаючи, що вони мають бути, але вони не завершені. Тому хлопці зараз відтяглися назад у старий російський бліндаж і облаштовують там свої позиції, а потім перемістяться сюди. Ми не встигли, наші розрахунки не вдалися – нам доведеться самостійно добудовувати”, – зазначив військовий.

Деякі військові також висловили скарги на якість виконаних робіт.

“Десь просто стоїть якась будка з бетону посеред поля. Такі фортифікаційні споруди будують біля посадок, на висотах, щоб тебе було менше видно. У нас це зроблено тупо в ямі. Все вода підтікає, і нічого не побачиш”, – зауважив інший військовий.

Робота зі зведенням ліній оборони на Харківщині триває з 2022 року і продовжується досі. Журналісти “Слідства.Інфо” провели кілька годин на будівництві одного з взводних опорних пунктів у травні. Відбудова цих пунктів на ділянках прориву російських сил тривала до самого наступу.

Після опублікування матеріалу від CNN, в якому військовослужбовець 13-ї бригади Нацгвардії “Хартія” також стверджував, що укріплення на їхній ділянці не були готові, підрозділ виступив із публічною заявою, заперечуючи це твердження.

“Нам важливо, щоб інформація про наш підрозділ була об’єктивною, а коментарі наших бійців і командирів – зрозумілі не як окремі цитати, а мали чіткий та недвозначний контекст”, – зазначено у заяві.

Також спробували вплинути на матеріал журналістів від “Слідства.Інфо”, які висвітлювали тему фортифікаційних укріплень на Харківщині. Їх просили видалити усі згадки бійців про проблеми з відсутніми чи незавершеними укріпленнями. Протягом трьох днів представники різних рівнів намагалися “переконати” журналістів. Деякі з них аргументували, що це політично чутлива тема, а згадка про конкретні підрозділи може призвести до тиску зверху.

Загалом, складно отримати чітку картину щодо укріплень на Харківщині з кількох причин. По-перше, відповідальність розділена між різними підрозділами. Наприклад, за будівництво “першої лінії” відповідальність лежить на підрозділах Сил оборони, за “другу” – на інженерних бригадах, а за “третю” – на місцевих військово-цивільних адміністраціях. По-друге, офіційно отримати інформацію про готовність “другої лінії” оборони неможливо, оскільки у Силах підтримки стверджують, що це може бути корисно для ворога.

На разі журналісти опиняються у ситуації, коли намагаючись висвітлювати бойові дії на Харківщині — вони або повинні замовчувати питання фортифікацій (про які їм кажуть самі військові), або говорити про ці проблеми, наражаючись на заборону на роботу на цьому напрямку та створення проблем для самих військових, що стримують там російський наступ.

Програють у будь-якому випадку всі. Бо проблеми залишаються, а лінія фронту сунеться не на нашу користь.