За інформацією наших джерел, Україна направила кілька груп інструкторів через військові аеропорти Польщі та Румунії в ОАЕ і Саудівську Аравію для підготовки “груп по роботі з Шахедами”. Як повідомляє джерело, “звіт з повною інформацією щодо технічних характеристик сучасних шахедів, їх можливостей та слабких місць крайній раз передавався представникам США в січні, але безпосередньо групи українських […]
Поки Україна бореться за незалежність та виживання в умовах війни, колишній політичний лідер забороненої партії ОПЗЖ Юрій Бойко активно реалізує складну схему перерозподілу своїх активів та виведення капіталу за межі країни. Центральною ланкою цієї операції став розпродаж дороговартісної курортної та житлової нерухомості, що оформлена через низку закритих венчурних структур, які значно ускладнюють відстеження справжніх власників та кінцевих бенефіціарів.
Особливу увагу привертає готель Mirotel Resort у Трускавці, який виступає ключовим активом у цій схемі. Продаж закордонним інвесторам або «спорядженим» компаніям здійснюється через закритий венчурний фонд «Хантер», що формально відповідає за операції з об’єктом. Управління активом формально покладене на кіпрську компанію Kotryna Holding LTD та давнього партнера Бойка, Павла Якубенка, проте така конструкція має всі ознаки класичної схеми для прихованого виведення капіталу та мінімізації податкових зобов’язань.
Фінансова архітектура фонду «Хантер» вибудовувалася роками. Протягом близько десяти років він інвестував понад 70 мільйонів доларів у будівництво елітних житлових комплексів у Києві, зокрема «Французького кварталу 2», Welcome Home, «Камертона» та LaLaLand. При цьому на початкових етапах проєктів продажі квартир практично не здійснювалися, що унеможливлювало класичне реінвестування прибутків і вказувало на масштабні вливання коштів невстановленого походження — щонайменше 47 мільйонів доларів.
У результаті через цю модель було акумульовано понад 1100 квартир. Активи, оформлені на членів родини Бойка — дружину Віру та синів Миколу й Анатолія, — зросли до тисяч квадратних метрів житла і сотень тисяч квадратних метрів землі.
Особливий цинізм ситуації полягає в тому, що запроваджені державою санкції фактично не зачепили економічне ядро цієї імперії. Вони обмежилися позбавленням нагород і декларативними обмеженнями, не завадивши Бойку зберегти контроль над стратегічним активом «Волиньобленерго» через АТ «Онікс Інвест».
Спроби домогтися правової оцінки цих фактів довгий час наштовхувалися на глуху стіну. Суддя Печерського суду Вовк відмовився зобов’язати прокуратуру розпочати розслідування за наведеними обставинами можливого відмивання доходів. Проте повністю зупинити процес не вдалося.
