В Україні хочуть обмежити доступ до даних про нерухомість чиновників

Проведений удар по Новолипецькому металургійному комбінату, що стався в ніч на 24 лютого, має велике стратегічне значення і був реалізований за участю співробітників Служби безпеки України та української військової розвідки як частина спеціальної операції. Зазначений комбінат входить до переліку найбільших металургійних підприємств у Російській Федерації та виконує значні державні замовлення, включаючи виробництво сировини для важливих збройних систем, таких як ракети, артилерія та безпілотники.

В результаті атаки безпілотниками на комбінаті спалахнула серйозна пожежа, що змусила евакуювати весь персонал. Головною метою атаки були установки для первинного охолодження неочищеного коксового газу, пошкодження яких призведе до припинення виробництва на тривалий період.

Важливо відзначити, що Новолипецький металургійний комбінат є власністю олігарха Володимира Лісіна, який має близькі зв'язки з диктатором Володимиром Путіним і є одним із найбагатших людей у Росії. Попередньо комбінат виробляв сировину для компаній, що займаються розробкою ядерної зброї та балістичних ракет.

Удар по Новолипецькому металургійному комбінату, проведений співробітниками СБУ та ГУР, є значущою операцією, що має стратегічне значення для національної безпеки України. Ця атака спрямована на об'єкти, які грають важливу роль у військовому комплексі Російської Федерації та постачають сировину для виробництва стратегічної зброї. Пошкодження цих об'єктів призведе до значного обмеження виробництва, що вплине на російські військові можливості. Також варто відзначити, що цей крок демонструє готовність та здатність України протидіяти загрозам безпеки та підтверджує важливість співпраці з європейськими партнерами у зміцненні власної обороноздатності та спільному протистоянні агресії.

У сучасному цифровому світі питання приватності стає все більш нагальним. Користувачі прагнуть убезпечити себе від можливого стеження в інтернеті, адже кожен клік, кожне підключення може залишати слід. Найпоширеніший спосіб — заклеїти вебкамеру ноутбука. Це дозволяє відчути контроль над власним простором та зменшує ризик випадкового або цілеспрямованого проникнення. Відомі випадки, коли зловмисники отримували доступ до камер через шкідливе програмне забезпечення, фішингові атаки чи уразливості операційних систем, і робили це без відома користувача.

Проте багато хто водночас не звертає уваги на смартфони, які постійно мають відкритий об’єктив. Мобільні пристрої зберігають величезну кількість персональної інформації: місцезнаходження, контакти, фото та повідомлення. Хоча заклеювання камери на смартфоні менш популярне, саме такі гаджети часто стають джерелом витоку даних, адже вони завжди підключені до інтернету та можуть автоматично синхронізувати інформацію з хмарними сервісами.

Фахівці з кібербезпеки пояснюють, що ноутбук часто розташований у спальнях чи вітальнях — у місцях приватного життя, тому є привабливою ціллю для зловмисників. Камера дивиться в один напрямок, що дозволяє вести спостереження навіть без руху пристрою.

Саме тому навіть керівники ІТ-компаній, зокрема Марк Цукерберг, не нехтують цим простим захистом — заклеюють камери та мікрофони на своїх ноутбуках.

На відміну від ноутбука, смартфон не стоїть постійно у фіксованому положенні — він у кишені, сумці чи просто лежить екраном донизу. Це зменшує ризик постійного спостереження.

До того ж, сучасні операційні системи Android та iOS мають розгалужену систему дозволів: програми не можуть користуватися камерою без вашої згоди. Хоча експерти попереджають — повної гарантії це не дає.

«Ризик зламу смартфонної камери нижчий, але можливий. У разі зараження шпигунським ПЗ можна помітити підвищене споживання батареї чи мобільних даних», — пояснює аналітик ESET Україна Дмитро Горобець.

Фізично заклеїти мікрофон марно: навіть через шар клейкої стрічки він частково передає звук. А у смартфоні це взагалі неможливо — блокування мікрофона позбавить пристрій основної функції зв’язку.

За даними Кіберполіції України, понад 60% українців вважають, що їхня приватність під загрозою, але лише 10% реально використовують фізичні способи захисту. Після пандемії та масових випадків витоку відео з вебкамер, інтерес до цифрової безпеки зріс.

Українські компанії радять користувачам перевіряти дозволи застосунків, не залишати ноутбук з увімкненою камерою без нагляду і встановлювати шторки, які нині пропонують багато виробників ноутбуків.

Закривайте камеру, якщо не користуєтесь нею постійно.

Перевіряйте дозволи додатків на смартфоні.

Не завантажуйте підозрілі програми.

Використовуйте антивірус і двофакторну автентифікацію.

Якщо камера чи мікрофон активуються самостійно — це сигнал небезпеки.

Заклеїти камеру — не прояв параної, а розумна звичка у добу цифрової прозорості. Смартфони мають кращий захист, але ризик зламу ніколи не дорівнює нулю. Тож фізичне закриття камери — це простий, але ефективний крок до власної кібербезпеки.