В Україні оновили механізм бронювання працівників: що потрібно знати

Ще у 2018 році журналісти Bihus.Info оприлюднили резонансний матеріал під назвою «Замміністра Бернацька і секретний фаворит конкурсу до ДБР», у якому йшлося про кулуарні домовленості навколо конкурсу на посаду в Державному бюро розслідувань. Ця публікація привернула значну увагу громадськості до діяльності Наталії Бернацької, колишньої заступниці міністра юстиції. Згодом її ім’я стало все частіше з’являтися у негативному контексті — НАБУ висунуло їй підозру у заволодінні понад 54 мільйонами гривень із держбюджету через компанію «Золотий мандарин ойл». Та сьогодні знайти ці матеріали через Google стає дедалі складніше.

Причиною цього є так звані «схеми зачистки» інтернету, що набирають все більшого розмаху. Ці процеси включають систематичне видалення або блокування контенту, який може бути незручним для влади або певних осіб. Подібна «чистка» не обмежується лише видаленням статей — іноді змінюються навіть адреси сайтів, що містять компрометуючу інформацію, або знижується видимість таких ресурсів у пошукових системах, зокрема в Google.

Подібні послуги коштують дорого і активно використовуються українськими політиками та чиновниками, які намагаються маніпуляціями з авторським правом «очистити» свою репутацію.

Експерти не виключають, що саме активна стадія слідства НАБУ підштовхнула Бернацьку вдатися до таких методів. За даними окремих джерел, Бюро може готувати ще одну підозру у цій справі.

Нагадаємо, у січні 2024 року НАБУ повідомило Бернацькій про підозру у заволодінні та легалізації державних коштів у справі «Золотого мандарину». Сума збитків, за даними слідства, становила понад 54 млн грн. Тоді ексчиновниця внесла за себе заставу у 7 млн грн. Попри це, вже у 2023 році вона увійшла до складу Наглядової ради «Укрпошти».

Головне управління розвідки Міністерства оборони України планує розширити свій арсенал дронів, цю наміру озвучив начальник ГУР МО Кирило Буданов. Нові дрони не лише розширять можливості розвідки, але й підвищать ефективність виконання завдань військового характеру. Зокрема, відомо, що ГУР МО активно досліджує можливості використання дронів з продовженим часом автономної роботи, що дозволить збільшити час збору розвідувальної інформації та реагувати на загрози більш оперативно. Розширення асортименту дронів стане ще одним кроком у напрямку модернізації та підвищення бойової готовності українських військ, відповідно до вимог сучасних воєнних конфліктів.

За його словами, незабаром дрони будуть здатні атакувати не лише наземні та водні, але й повітряні цілі.

Наразі фахівці, пов’язані з розвідкою, працюють над тим, щоб обладнати безпілотну платформу засобами протиповітряної оборони, навчити такий дрон виявляти, супроводжувати та збивати об’єкти в повітрі, розповів Буданов.

“Це виклик, але досяжний”, – зауважив він.

Колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк, з свого боку, зазначив, що українські дрони вражають своїм прогресом. За його словами, всього кілька років тому морські безпілотники вважалися концептуальними зразками на міжнародних виставках зброї, а тепер українські інженери фактично першими в світі перетворили цю ідею на практичну реальність.

Він висловив переконання, що після війни Україна стане одним з провідних експортерів морських дронів.

Результати спільного дослідження компанії Scale AI та Центру безпеки штучного інтелекту свідчать, що сучасні системи штучного інтелекту наразі не можуть повністю замінити спеціалістів у галузях дизайну, програмування та аналітики. Про це повідомляє видання Washington Post, посилаючись на підсумки масштабного тестування популярних ШІ-моделей у реальних робочих умовах.

У межах дослідження науковці перевірили можливості таких систем, як ChatGPT, Gemini та Claude, залучивши їх до виконання сотень фріланс-проєктів. Завдання були максимально наближені до реальних замовлень на ринку: від розробки 3D-анімації, створення вебігор і написання програмного коду до форматування наукових матеріалів та побудови складних аналітичних моделей. Оцінювалася не лише коректність результатів, а й здатність ШІ розуміти контекст, дотримуватися вимог замовника та адаптуватися до змін у процесі роботи.

Результати виявилися доволі скромними. Найефективніша модель змогла якісно виконати лише 2,5% завдань. Майже половина проєктів була реалізована з низькою якістю, а близько третини так і залишилися незавершеними. У багатьох випадках ШІ створював пошкоджені файли або ігнорував ключові вимоги замовників. Навіть ті результати, які виглядали правдоподібно, при детальній перевірці містили критичні помилки.

Проблеми проявилися і в конкретних галузях. У тестах з дизайну інтер’єру штучний інтелект створював реалістичний на вигляд план приміщення, який водночас був технічно некоректним і не містив необхідної деталізації. Під час аналізу даних ШІ плутав кольори, накладав текст на графіки та пропускав цілі країни у візуалізаціях. У сфері розробки ігор система створила працездатний продукт, але повністю проігнорувала задану тему — замість гри про пивоваріння вийшов абстрактний проєкт.

Один з авторів дослідження Джейсон Хаузенлой пояснює такі результати двома ключовими обмеженнями. По-перше, сучасні чат-боти не мають довгострокової пам’яті, тому не вчаться на власних помилках у межах тривалих проєктів. По-друге, вони мають проблеми з візуальним розумінням, адже під час створення 3D-моделей працюють переважно через код, а не через повноцінний візуальний інтерфейс.

Водночас дослідники відзначають поступовий прогрес. Так, модель Gemini 3 Pro у листопаді 2025 року змогла виконати 1,3% завдань, тоді як її попередня версія показувала результат лише на рівні 0,8%.

Попри розвиток автономності ШІ, повна заміна людини-фахівця залишається малоймовірною в найближчому майбутньому. Хоча економічна вигода очевидна — створення гри людиною коштувало близько 1485 доларів, тоді як запуск Claude Sonnet обійшовся менш ніж у 30 доларів — різниця в якості все ще робить людську працю незамінною.