В Україні планують продовжити воєнний стан та мобілізацію ще на 90 днів

У самому центрі Львова, на вулиці Лесі Українки, 19, було виявлено факт самовільного захоплення комунальної земельної ділянки та незаконної прибудови до приміщень популярного пабу «Добрий друг». Цей інцидент викликав значну хвилю обурення серед місцевих мешканців та міської влади, оскільки підприємиця Тетяна Поплета, яка є власницею приміщень, вирішила розширити свою діяльність без жодних дозволів чи погоджень з відповідними органами.

Інспекція, проведена департаментом містобудування Львівської міської ради, виявила численні порушення. За інформацією департаменту, під час чергового обстеження управління державного контролю за використанням та охороною земель було зафіксовано, що Тетяна Поплета здійснила прибудову до існуючих приміщень пабу без відповідних дозвільних документів. Вона не отримала дозволу на зміну будівельної конструкції, що є порушенням чинного законодавства.

Матеріали обстеження скерували до правоохоронних органів, відкрито кримінальне провадження. Окрім цього, підприємиця має разом з іншими співвласницями оформити право оренди на землю та сплатити борг за користування комунальною ділянкою.

Будинок на Лесі Українки, 19 є пам’яткою архітектури місцевого значення. На першому поверсі розташовані магазин «Квіти» та паб «Добрий друг», на другому — Kraft Boutique Apart-Hotel. У приміщеннях здійснюють діяльність три підприємиці — Оксана Павлюк, Тетяна Поплета та Дарія Поплета.

Незаконна прибудова була здійснена для потреб пабу та обслуговування нежитлового приміщення площею близько 0,0046 га. Паб «Добрий друг» орендує приміщення у власника мережі Остапа Гевака, торговельна марка зареєстрована на його дружину Лілію Гевак.

Голова Харківської військової адміністрації, Олег Синєгубов, на пресконференції, що відбулася 17 травня, виклав усі деталі та нюанси стосовно будівництва фортифікацій в зоні відповідальності ОВА. Він уточнив, що цей процес активно відбувається лише на третій лінії оборони, і початок будівництва може відрізнятися від 10 до 30 кілометрів від лінії кордону або зони конфлікту, залежно від конкретних обставин. Зазначено, що всі проєкти, пов’язані з цією роботою, були розроблені Міністерством оборони, включаючи будівництво бетонних укриттів, покриття ними, а також створення ходів сполучень. Спеціалісти військового інженерного корпусу були відповідальні за визначення місць розташування цих споруд.

Синєгубов заявив, що військова адміністрація, її представники та департамент відмовляються брати на себе відповідальність за будівництво фортифікаційних споруд, розглядаючи це як чисто технічне завдання з основним акцентом на дотримання термінів виконання. Він також наголосив, що будівництво фортифікацій проводилося у трьох напрямках: на півночі Харківщини – у Сумському напрямку, на північному сході – у Вовчанському напрямку, та на сході – у напрямку Куп'янська та Лимана. Він розкрив, що була чітко визначена кількість фортифікаційних споруд, включаючи взводно-опорні пункти та лінії вибухових загороджень, проте деталі стосовно першої та другої ліній оборони не розголошувалися, оскільки вони поза відповідальністю ОВА.

Голова ОВА визнав, що існують території, де роботи зі зведення укріплень були припинені через постійні обстріли з боку російських військ, неможливість передачі цих об'єктів військовим, а також низку інших технічних та стратегічних причин. Він також пояснив появу фотографій з "зубами дракона" на околиці села Липці, стверджуючи, що це лише залишки матеріалів, призначених для майбутнього встановлення, і вони не представляють собою значного військового значення.

У висновку можна зазначити, що будівництво фортифікаційних споруд на Харківщині є складним і масштабним процесом, який відбувається у зоні відповідальності ОВА. Голова військової адміністрації, Олег Синєгубов, розкрив деталі цього процесу під час пресконференції. Відзначено, що будівництво здійснюється на третій лінії оборони, а всі проекти розробляються Міністерством оборони. Окрім того, відповідальність за виконання робіт покладена на військових інженерів, які визначають місця розташування споруд. Наразі об'єкти будівництва фортифікацій зосереджені на трьох напрямках: північному, північно-східному та східному. Зазначено також, що через постійні обстріли деякі роботи були припинені. Але незважаючи на це, робота триває, а військова адміністрація збирається налаштувати ефективний контроль за виконанням завдань з будівництва фортифікацій.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За його словами, навіть за майже три роки війни університетські програми медичних закладів не були змінені, і молоді медики не отримують необхідної підготовки до трансфузії (переливання крові), що є поширеною практикою в арміях країн НАТО.

“У нашій армії, на жаль, це поки що далеко від очевидності,” — зазначив лікар, підкреслюючи, що заняття з переливання крові не є масовим явищем навіть на стабілізаційних пунктах, де є лікарі та медичне обладнання.

“Це трапляється не часто, але моя бригада та кілька інших все ж займаються цим,” — додав він.

Зберігання та переливання крові є дуже витратною процедурою, і “Світанок” не може стверджувати, що армія повністю забезпечена необхідними ресурсами. Він також підкреслив, що основною причиною смертності на полі бою є масивні кровотечі, і навіть коли пораненого вдається врятувати на полі бою, наступні ускладнення через відсутність належного переливання крові часто призводять до фатальних наслідків.

Окрім цього, лікар згадав про важливість співпраці між бригадами та Центрами переливання крові, яка є, але в екстрених ситуаціях, коли потрібно перелити багато крові одночасно, часу на транспортування її з банку крові може не вистачити.

“Ми маємо компоненти крові, але інколи потребуємо саме цільної крові, оскільки зберігати тромбоцити в польових умовах є дуже складно,” — пояснив лікар.

Він також наголосив на необхідності глибших змін в освітніх програмах медичних університетів, щоб лікарі були готові до переливання крові та інших складних процедур, важливих для збереження життів на полі бою.