В Україні пропонують дозволити ТЦК застосовувати силу для виконання мобілізаційних завдань

Багато людей вважають, що шкарпетки під час сну потрібні лише взимку, коли у кімнаті прохолодно. Проте дослідження й досвід показують, що цей простий елемент гардеробу може позитивно впливати на якість сну в будь-яку пору року. Теплі стопи сприяють розширенню судин і покращенню кровообігу, завдяки чому організм швидше переходить у стан відпочинку. Мозок отримує сигнал про готовність тіла до сну, і процес засинання відбувається природніше та значно швидше.

Фахівці з питань сну зазначають, що використання шкарпеток під час нічного відпочинку можна вважати своєрідним «натуральним тригером» для організму. Це допомагає уникати нічного дискомфорту, пов’язаного з різницею температур у тілі, та створює відчуття стабільного тепла, яке асоціюється з безпекою. Дослідження показують, що люди, які лягають спати у шкарпетках, засинають у середньому на 10–15 хвилин швидше, ніж ті, хто залишає ноги відкритими.

Теплі ноги допомагають уникати мікропробуджень уночі. Навіть якщо ви не мерзнете, тіло витрачає менше енергії на підтримку стабільної температури, а значить сон залишається безперервним. Це особливо помітно восени, коли дні ще теплі, але ночі вже прохолодні.

Найкраще обирати шкарпетки з натуральних матеріалів: бавовняні або тонкі шерстяні. Вони “дихають” і не перегрівають. Важливо, щоб резинка не була тісною, не залишала слідів і не стискала судини. Пара для сну має бути зручною за розміром, не занадто обтисла і не надто вільна. Гігієнічно мати окрему пару лише для нічного використання.

Особливо корисно спати у шкарпетках у прохолодні осінні та зимові ночі, людям із проблемами кровообігу, тим, хто має труднощі із засинанням, а також при синдромі “холодних стоп”.

Здавалося б, дрібниця – вдягнути шкарпетки перед сном. Але на практиці цей лайфхак може зробити ваш відпочинок якіснішим: засинання швидше, ніч спокійніша, а ранок бадьоріший.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Коли ви спілкуєтеся із військовими, ви їх ніколи не переконаєте, що це потрібно робити. Ніколи. Вони кажуть: давайте ми теж зараз 35 тисяч заплатимо і підемо трошки відпочинемо. І на це питання я не знаю відповіді”, – підкреслив Марченко.

Попри це, міністр нагадав, що механізм бронювання вже існує в країні, і на даний момент заброньовано вже мільйон чоловіків. “Тому якби був дійсно прозорий спосіб, коли ти платиш податки, реєструєшся, і це тобі дозволяє як мінімум бути гарантованим, що тебе не спіймають, відразу не ‘запакують’ і не відправлять кудись без твого відома, було б краще”, – додав він.

Ідея про «економічне бронювання», яка передбачає бронювання лише для українців з високими зарплатами, викликала хвилю критики серед військових, експертів і населення, що змусило Офіс президента відмовитися від цієї ініціативи. Проте деякі чиновники все ще лобіюють цю ідею, що викликає обурення серед військових. Вони стверджують, що така система може розколоти українське суспільство, адже війна одна для всіх, а не лише для “бідних”.

Водночас економісти підкреслюють, що мета економічного бронювання полягає не в тому, щоб уникнути служби, а в тому, щоб запобігти економічному колапсу. Тому важливо, щоб моделі бронювання були обговорені з українськими роботодавцями, щоб знайти оптимальне рішення для всіх сторін.

Директора департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації Романа Ткачука відсторонили від займаної посади через нову підозру у службовій недбалості. Це вже шоста подібна підозра щодо нього, пов’язана з розтратами бюджетних коштів та неналежним виконанням обов’язків у сфері цивільного захисту. Відсторонення стало результатом розслідування, яке виявило нові факти порушень, що ставлять під загрозу ефективність управління та безпеку громадян столиці.

Згідно з офіційною інформацією, Роман Ткачук неодноразово ігнорував вимоги щодо правильного використання бюджетних коштів, що призвело до фінансових порушень. Його діяльність піддавалася перевірці з боку правоохоронних органів, які неодноразово висловлювали підозри щодо невиконання службових обов'язків, зокрема в частині забезпечення належного рівня цивільного захисту населення. Окрім того, відсутність чіткої організації робіт та неналежний контроль над витратами бюджету призвели до численних збоїв у роботі системи, що покликана забезпечувати безпеку та стабільність міста.

Попри всі попередні звинувачення, чиновник продовжував працювати до середини вересня 2025 року. Спочатку дистанційно, за розпорядженням міського голови Києва, а після 13 вересня Ткачук знову особисто відвідував роботу.

Загалом, за даними слідства, Роман Ткачук має шість підозр, які стосуються службової недбалості, розтрати коштів та інших зловживань. Один із найгучніших епізодів – трагедія у Деснянському районі, коли через зачинені укриття під час обстрілу загинули люди.

Попри кримінальні провадження, Ткачук отримував заробітну плату. Згідно з декларацією, за 2024 рік він заробив понад 1,3 мільйона гривень, а його дружина — понад 2 мільйони гривень, працюючи у приватній компанії.

Роман Ткачук є депутатом Київради від партії «Удар». Його департамент відповідав за організацію системи цивільного захисту у столиці, зокрема за готовність укриттів і реагування під час надзвичайних ситуацій.

Наразі правоохоронці продовжують слідчі дії, щоб з’ясувати всі обставини можливих зловживань та встановити коло осіб, причетних до порушень.