В Україні розсекретили геодані: інвесторам відкриють доступ до надр

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Завдяки цьому 27-річний хлопець захищений від мобілізації та користується привілеями оперативного співробітника, такими як номерні знаки прикриття на авто.

У СБУ на той момент 25-річний хлопець під прізвищем матері Лазаренка отримав звання лейтенанта, як і в батька. Працює він у шостому управлінні департаменту контррозвідки. За своїм функціоналом він має під час війни керувати роботою військових заводів і підприємств ВПК.

Журналісти простежили за хлопцем і з’ясували, що більшу частину робочого дня він проводить у закладах громадського харчування та спортзалі. У день, коли за ним стежили, він провів в офісі спецслужби сумарно близько двох годин.

Сам він відмовився від коментарів, заявивши, що це «особисте життя» і взагалі він не хоче розмовляти з пресою. Баканов-старший не став «не підтверджувати, не спростовувати» цю інформацію, пославшись на те, що не можна розкривати особистості співробітників СБУ.

Пізніше СБУ офіційно підтвердила виданню, що Артура Лазаренка було оформлено в Службу 21 березня 2022 року, коли відомство очолював його батько.

Екс-нардеп Ігор Мосійчук, коментуючи це розслідування, заявив, що «в СБУ зараз працюють або служать сотні дітей колишніх, а, можливо, і нинішніх чиновників, зокрема з числа керівного складу СБУ».

У зв’язку з цим він задається питанням, чому журналісти звернули увагу тільки на сина Баканова.

Європейський Союз ухвалив рішення продовжити дію тимчасового захисту для громадян України до березня 2027 року. Це рішення стало важливим сигналом підтримки для мільйонів українців, які знайшли прихисток у країнах ЄС після початку повномасштабної війни. Продовження дії захисту гарантує стабільність та безпеку, а також забезпечує доступ до житла, медицини, освіти та ринку праці, дозволяючи українцям зберігати соціальні зв’язки й інтегруватися у місцеві громади.

Водночас, як зазначають у Міністерстві соціальної політики України, нині розпочинається новий етап співпраці з Європейським Союзом — підготовка до періоду після завершення тимчасового захисту. Йдеться не лише про адміністративні чи правові механізми, а передусім про стратегічне бачення майбутнього українців у Європі та створення умов для їх безпечного повернення або подальшої інтеграції.

За словами Ілони Гавронської, нова фаза співпраці має бути побудована на передбачуваності, справедливості та повазі до вибору кожної людини. Україна разом із європейськими партнерами працює над створенням умов, які дозволять українцям або залишатися у країнах ЄС, або повернутися додому без втрати соціальних гарантій та підтримки.

Заступниця Міністра підкреслила важливу роль українських громад за кордоном, які стають ключовими партнерами у процесі реінтеграції тих, хто вирішить повернутися. Вона представила концепцію Мережі єдності — інфраструктури, що до кінця 2026 року має об’єднати всі країни ЄС. У межах цієї ініціативи Центри єдності та українські організації за кордоном надаватимуть консультаційну, інформаційну та психологічну підтримку під час підготовки до повернення.

«Наш пріоритет – зміцнення спроможності українських громад приймати і підтримувати тих, хто повертається. Програми, розроблені у співпраці з європейськими партнерами, повинні спрямовувати ресурси на розвиток житла, створення робочих місць і посилення соціальної згуртованості», — наголосила Гавронська.

У свою чергу, Ільва Йоганссон окреслила бачення Європейського Союзу: перехід від захисту до партнерства. ЄС прагне не лише допомагати українцям, які вимушено залишили країну, а й підтримувати їхній зв’язок із Батьківщиною, мовою та культурою, готуючи ґрунт для майбутнього відновлення України.

«Ми переходимо від захисту людей, які втікали від війни, до підтримки майбутнього України», — заявила Йоганссон.

Зараз близько 4,3 мільйона українців користуються правом на тимчасовий захист у країнах Євросоюзу. І хоча попереду — складний процес поступового переходу, обидві сторони наголошують: він має бути гуманним, узгодженим і заснованим на принципах єдності, гідності та партнерства.

В останні дні серйозно наростають обурені голоси та великі побоювання щодо енергетичної безпеки України. Поширюються чутки, які стають реальністю: якщо росіяни продовжать атакувати нашу енергетичну інфраструктуру, Україна може опинитися в "темряві". На фоні цих звинувачень, виконавчий директор ДТЕК підкреслює, що точність ракет, якими росіяни атакують наші об'єкти, вражає своєю непревзойденістю. Якщо раніше ракети приземлялися від цілі на відстані 100-200 метрів, то тепер це вже лише метр. Ця безпрецедентна точність атак стає серйозним викликом для нашої енергетичної безпеки.

Не лише точність ракет хвилює експертів. Російська Федерація зростає в збройних потужностях, посилює виробництво боєприпасів до артилерії, розширює сегмент безпілотних літальних апаратів і випускає потужні далекобійні бомби. Ці кроки критично впливають на українську кризу, особливо у той час, коли захід відмовляється виконувати свої зобов'язання щодо поставок озброєння Києву.

Однак, дуже мало хто звертає увагу на постачання додаткових боєприпасів та техніки з Північної Кореї. Згідно з отриманою інформацією, КНДР щорічно буде постачати в Росію мільйони боєприпасів для артилерії. Це означає, що Збройні Сили РФ завжди матимуть перевагу над ЗСУ у випадках артилерійських атак, що негативно позначиться на результативності воєнних дій на користь Києва.

Проте, найбільше хвилює можлива втрата Україною можливості виробляти та ремонтувати військову техніку у найкоротші терміни. Без постійного електропостачання це буде майже неможливо здійснити. Банкіри вже зараз вибирають економію на українських громадянах, щоб зберегти мінімальний фінансовий потенціал у цьому контексті.

Все це посилює побоювання та підкреслює нагальну потребу у вжитті негайних заходів для збереження енергетичної незалежності та безпеки України.

У висновку слід зазначити, що ситуація з енергетичною безпекою України є дуже серйозною та надзвичайно напруженою через постійні загрози з боку Російської Федерації. Не лише точність атак на енергетичну інфраструктуру, але й постійне зростання збройних потужностей РФ та постачання додаткових боєприпасів з Північної Кореї піддають Україну великому ризику енергетичної кризи.

Нагальна потреба в енергетичній безпеці вимагає негайних заходів з боку українських владних структур та міжнародної спільноти. Забезпечення сталої роботи енергетичної системи країни та збереження можливостей виробництва та ремонту військової техніки визначаються як один із пріоритетних завдань на шляху до забезпечення національної безпеки України.