В Україні викрили масштабну схему експорту сої

Ця тема була піднята депутатом від Консервативної партії Джеймсом Картліджем, що свідчить про її актуальність та важливість для британських політиків. Обговорення такого питання на рівні парламенту підкреслює відкритість та прозорість процесу прийняття рішень у Великій Британії, особливо коли йдеться про питання міжнародної безпеки.

Серед таких компаній – мережа мікрокредитних організацій, зокрема «Просто Позика», яка надає кредити від 2 до 50 тисяч гривень з відсотковими ставками, що досягають астрономічних 1 597 820,85% річних. Її власником є Андрій Манучаров, який володіє 90% компанії, тоді як 10% належать Євгенію Слюсарю.

Журналісти “Схем” виявили, що “Просто Позика” має підозрілі зв’язки. Зокрема, Андрій Манучаров, який був на державній службі в Україні до 2014 року, отримав російський паспорт після анексії Криму. Незважаючи на те, що компанія формально зареєстрована як українська і її власники стверджують про відсутність зв’язків з Росією, факти свідчать про зворотнє.

Наразі Манучаров проживає в Туреччині, а його мікрокредитний бізнес продовжує працювати в Україні.

Що особливо тривожить, так це зв’язки Манучарова з його сином Іваном Манучаровим, який є депутатом від партії «Єдина Росія» в окупованому Криму. Іван Манучаров активно підтримує агресивну політику Росії та створив телеграм-канал “Манучаров Крым Z”, де відзначає підтримку російських військових і пропагує акції на користь армії РФ. Це підкреслює можливу загрозу, яку становлять не тільки самі мікрокредитні установи, а й їхні власники, чий вплив може поширюватися на території України.

Компанія «Просто Позика» активно працює по всій Україні, маючи понад 30 філій, та запевняє, що не має зв’язків з Росією, хоча офіційні документи свідчать про російське громадянство основного власника. Далі більше – виявляється, що Андрій Манучаров контролює бізнес через довірену особу, що викликає додаткові питання щодо прозорості його діяльності.

У травні 2022 року Національний банк України заборонив громадянам Росії управляти небанківськими фінансовими установами. Однак, попри цю заборону, “Просто Позика” і подібні компанії продовжують працювати, порушуючи правила і потенційно загрожуючи безпеці країни. Національний банк України підтвердив, що наразі в них немає інформації про те, що власники “Просто Позика” мають російське громадянство, але зазначили, що подадуть запити до Служби безпеки України для подальшого розслідування.

Окрім фінансових ризиків, які несе високий рівень процентних ставок, є і серйозна загроза для національної безпеки. Люди, які перебувають у борговій залежності, стають легкою мішенню для вербувальників і можуть бути втягнуті в небезпечні і незаконні дії.

В Україні є й інші мікрокредитні компанії, які можуть мати подібні проблеми. Важливо бути уважними до умов кредитування та перевіряти інформацію про компанії, з якими ви маєте справу, щоб уникнути непередбачуваних ризиків.

В столиці України правоохоронці нейтралізували злочинну схему, що передбачала незаконний виїзд військовозобов'язаних осіб за кордон. Затриманий 26-річний чоловік організував процес під виглядом участі в футбольній команді, пропонуючи клієнтам нібито легальний спосіб виїзду. За кожного «клієнта» він вимагав 10 тисяч доларів.

Згідно з інформацією поліції, організатор оборудки обіцяв, що особи, які бажають покинути Україну, будуть працевлаштовані в спорті, а всі необхідні документи будуть оформлені відповідно до вимог. Однак, у ході спецоперації, проведеної слідчими та оперативниками, було встановлено, що схема мала на меті обманути державні органи та здійснити виїзд без необхідних дозволів.

Під час зустрічей із потенційними “клієнтами” він укладав домовленості та гарантував повний супровід. За даними слідства, на виконання всіх формальностей відводилося до десяти днів – від підписання контракту з “футбольною командою” до безпосереднього супроводу на кордоні. У пакет послуг входили також розробка маршруту та поради щодо поведінки під час перевірок.

Затримання відбулося під час однієї з таких зустрічей, коли організатор отримував частину обумовленої суми. За інформацією правоохоронців, він намагався мінімізувати ризики викриття: запропонував передати готівку в салоні таксі, щоб переконатися у відсутності стеження. Втім, оперативники задокументували передачу коштів і затримали його у процесуальному порядку.

Операцію ініціювали та провели співробітники Голосіївського управління поліції у взаємодії з оперативниками Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Після затримання чоловіку повідомлено про підозру за частиною третьою статті 332 Кримінального кодексу України – незаконне переправлення осіб через державний кордон. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до дев’яти років.

Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють можливих спільників та інших осіб, які могли скористатися незаконною схемою.

У Верховній Раді України оголошено про створення нового підкомітету з питань деколонізації, як повідомила пресслужба парламенту. Новоутвореним підкомітетом очолив депутат від об’єднання "Справедливість" (колишній член фракції "Голос") Роман Лозинський, який також є першим заступником голови Комітету з питань організації державної влади. Згідно з оголошенням, до компетенції підкомітету входить виконання законодавчих норм, спрямованих на деколонізацію, а також розгляд питань найменування та перейменування населених пунктів і районів. Прийняття рішення про створення підкомітету відбулося після аналізу пропозицій місцевих органів влади, військових адміністрацій, а також рекомендацій Українського інституту національної пам’яті та Національної комісії зі стандартів державної мови щодо перейменування окремих населених пунктів у Дніпропетровській та Миколаївській областях.

Створення нового підкомітету з питань деколонізації у Верховній Раді України є важливим кроком у реалізації законодавчих ініціатив, спрямованих на зміцнення національної ідентичності та збереження культурної спадщини країни. Рішення про створення підкомітету було ухвалено на підставі аналізу пропозицій місцевих органів влади, військових адміністрацій та врахування рекомендацій від Українського інституту національної пам'яті та Національної комісії зі стандартів державної мови. Робота підкомітету спрямована на впровадження законодавчих змін, що сприятимуть перейменуванню населених пунктів та районів, а також на вирішення питань, пов'язаних із деколонізацією та відновленням історичних найменувань, що відповідають національним та культурним цінностям України.