В Україні виявлено випадки метапневмовірусу: реальна загроза більша, ніж здається

Народний депутат від партії «Слуга народу» Юрій Кісєль став фігурантом резонансної історії після оприлюднення запису його розмови з криворізьким бізнесменом Олександром Квасовим. Матеріали, які опинилися у розпорядженні журналістів-розслідувачів, стосуються обговорення можливих поставок вугілля на державні підприємства Львівської області та ролі посередників у цьому процесі.

Згідно з оприлюдненою інформацією, у розмові йшлося про організацію постачання палива з використанням зв’язків та впливу осіб, які раніше мали значний контроль над вугільним ринком. Зокрема, Олександр Квасов згадував Віталія Кропачова — колишнього так званого «смотрящего» за вугільною галуззю, який у 2014–2019 роках, за даними відкритих джерел, контролював істотні фінансові та логістичні потоки у цій сфері.

Розмова стосувалася організації постачання палива для державних об’єктів, зокрема теплоелектростанцій та підприємств, які забезпечують життєдіяльність Львівщини. Журналісти наголошують, що подібні переговори відбуваються поза офіційними тендерами та державними процедурами, що викликає питання щодо прозорості та законності дій політика.

Ця ситуація висвітлює, як окремі посадовці можуть вирішувати стратегічні питання життєзабезпечення регіонів у період війни, використовуючи контакти з бізнесом та особами з сумнівною репутацією. Дослідники відзначають, що такі схеми підривають довіру до державних інститутів та створюють ризики для енергетичної безпеки.

Журналісти обіцяють оприлюднити ще більше деталей із цього запису, що можуть пролити світло на взаємини нардепа з бізнесом та вплив на державні закупівлі.

Мобілізаційний потенціал є ключовим фактором у вирішальному протистоянні в Україні, зазначає німецький Der Spiegel. Необхідність не лише у боєприпасах, але й у солдатах, надзвичайно висока для Києва. З цією метою "президент України знизив мінімальний вік для резервістів": якщо спочатку Збройні сили України могли рахувати на добровольців у перший рік конфлікту, то "запаси тепер поповнюються в основному завдяки загальній мобілізації, яка, згідно з військовим законодавством, може охоплювати всіх придатних до військової служби чоловіків". Журнал зауважує, що останні кроки Зеленського у сфері адаптації мобілізаційного законодавства були для нього "нелегкими". Це не лише зниження віку мобілізації з 27 до 25 років, але й спрощення цифрової реєстрації військовозобов'язаних. У парламенті України також розглядається закон про покарання за ухилення від військової служби. Однак серйозною перешкодою для мобілізації в Україні є обвинувачення у корупції Збройних сил. За офіційними даними Києва, у складі української армії наразі служать 800 тисяч чоловіків і жінок, а для її поповнення потрібно ще 500 тисяч, якщо довіряти заявам Зеленського в кінці минулого року, — хоча останніми днями як Володимир Зеленський, так і Олександр Сирський заявляли, що "цю цифру було переглянуто в напрямку зменшення". Der Spiegel також наголошує, що в Росії мобілізаційний потенціал вищий: "населення Росії майже в чотири рази перевищує населення України". Росія використовує часткову мобілізацію лише раз, надаючи перевагу "солдатам по контракту": за даними Сергія Шойгу, укладено угоду з міністерством оборони з 540 тисячами солдатів. Подібно до української армії, російська також формує нові підрозділи. До кінця року планується створення двох нових танкових армій, 14 дивізій і 16 бригад. Der Spiegel припускає, що Росія і надалі буде підтримувати стратегію контрактників, оскільки намагається уникнути "внутрішньополітичних наслідків" масштабної мобілізації.

Україна знаходиться в складній ситуації, де мобілізаційний потенціал грає ключову роль у протистоянні. За останнім часом президент Зеленський вживає заходів для посилення мобілізаційного законодавства, але це не є легкою задачею. Незважаючи на спрощення процедур та зниження віку мобілізації, існують серйозні виклики, такі як обвинувачення в корупції у Збройних силах та потреба у значній кількості нових військових. У порівнянні з Росією, у якої вищий мобілізаційний потенціал, Україні доведеться боротися за залучення військових та збільшення ефективності своїх оборонних зусиль.

У Київській області правоохоронні органи виявили та ліквідували два нелегальних склади, на яких зберігалися великі обсяги запчастин для важкого військового озброєння. Зокрема, серед знайдених матеріалів були запчастини для протиповітряних оборонних комплексів (ППО) та артилерійських систем.

Операція з ліквідації складів була проведена в рамках комплексних заходів, спрямованих на забезпечення національної безпеки та захист держави від зовнішніх загроз. Правоохоронці здійснили ретельне розслідування, що дозволило виявити місцезнаходження нелегальних складів та провести їхнє знешкодження.

Завдяки оперативним діям було попереджено можливе потрапляння цих запчастин у руки незаконних збройних формувань, що могло б становити серйозну загрозу для безпеки країни. Вилучені матеріали наразі проходять детальний аналіз, а розслідування триває з метою виявлення всіх осіб, причетних до організації та функціонування цих складів.

Ця подія підкреслює важливість постійного контролю та координації дій правоохоронних органів у боротьбі з нелегальним обігом військового обладнання. Забезпечення безпеки держави вимагає чіткого і рішучого реагування на будь-які спроби дестабілізації та незаконної діяльності, пов'язаної з військовою сферою.

Інформацію про це оприлюднили представники Служби безпеки України та Національної поліції, які спільно провели операцію з розкриття цих складів.

Мова йде про понад 3,5 тис. комплектуючих для зенітно-ракетних комплексів ППО та артилерійських систем, а також двигунів для бронемашин.

“У межах кримінального провадження за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину та притягнення винних до відповідальності”, – йдеться в повідомлені СБУ.

У відомстві нагадали, що у серпні 2023 року правоохоронці викрили цих же фігурантів на спробі продажу 80 танкових двигунів до ЗСУ за втричі завищеною вартістю. Зловмисникам загрожує до 12 років тюрми з конфіскацією майна. Комплексні заходи проводили за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора.