В Україні зафіксовано перший випадок позбавлення водійських прав за порушення правил військового обліку

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери здобула вражаючу підтримку, набравши 25 тисяч голосів за ледь три дні. Це важливий сигнал українського суспільства щодо необхідності активної мобілізації кадрів у ключових сферах державного управління та правоохоронної системи.

Зокрема, ініціатор петиції висловив пропозицію надати перевагу прийому на роботу в державні, комунальні структури та правоохоронні органи особам, які демобілізувалися з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Це не лише стимулюватиме реінтеграцію військовослужбовців у мирне життя, але й забезпечить підвищення кваліфікації та професійну підготовку кадрів у сфері державного управління.

Цікаво, що попередня подібна ініціатива від народного депутата Дубінського зіткнулася зі значною відмінністю у часових рамках та рівні підтримки. Петиція №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, і то лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. Цікаво відзначити, що хоча ця петиція перебуває "на розгляді" президента Зеленського вже 4,5 місяці, її реалізація поки що залишається у сфері обговорення.

Дані порівняння свідчать про зміну в уявленнях громадян щодо необхідності мобілізації кадрів у сфері державного управління. Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, свідчачи про зростання свідомості та активності громадян у важливих питаннях державного будівництва.

Українська громада віддавна виявляє зацікавленість у покращенні діяльності державних установ та правоохоронних органів. Швидкість з якою набирається підтримка петиції про мобілізацію кадрів бюджетної сфери, а також порівняння з попередніми ініціативами, свідчать про зростання усвідомленості громадян щодо важливості залучення досвідчених фахівців до роботи в державних структурах. Надання переваги в прийомі на роботу військовим, які демобілізувалися, також відображає бажання сприяти їхній реінтеграції в цивільне життя та підтримувати їхню професійну адаптацію. Ці позитивні тенденції свідчать про активну громадянську позицію та готовність українців до змін у системі державного управління на благо країни.

Французький дипломат і геополітолог Жан де Глініасті, який має значний досвід роботи в регіоні, поділився своїми спостереженнями щодо результатів саміту в інтерв'ю для французького видання La Dépêche. Він звернув увагу на зміни в позиції української сторони після завершення зустрічі.

Перший саміт у Швейцарії, який не увінчався особливим успіхом, змусив Україну «стримати свої амбіції»: сьогодні Зеленський розуміє, що перебуває «під великим тиском часу», чи то поле бою, чи то політика.

За словами експерта, становище Зеленського зараз скрутне з усіх боків. На фронті ЗСУ «відчувають брак людей і залишаються в складному становищі». Крім того, на думку де Глініасті, «русифікований» Донбас Києву практично неможливо відвоювати».

На світовій арені ситуація для України анітрохи не краща: «Зеленський хоче діяти швидко, бо він як чуми боїться перемоги Дональда Трампа і його віцепрезидента Джей Ді Венса, який ще більшою мірою ізоляціоніст і має намір згорнути американську підтримку Європи», – пояснює дипломат.

Однак чим більш необхідними стають переговори для Зеленського, тим менше Росія стає в них зацікавлена, зазначає де Глініасті. Москва чудово розуміє, що перемога Трампа лише зіграє їй на руку. Ба більше, «у росіян немає бажання бути “запрошеними” на конференцію – вони вважають, що, коли настане час, переговори вестимуться безпосередньо», – підкреслює експерт.

Ситуація привертає увагу до питань логістики та ефективності міжнародної допомоги. Експерти з військової справи наголошують на необхідності оптимізації систем постачання та збільшення виробничих потужностей оборонної промисловості.

«У бій з металобрухтом на перевагу», – так називається стаття у The Telegraph повідомляє. Видання повідомляє про це з посиланням на повідомлення українського міністерства оборони.

В українському оборонному відомстві запевняють, що списані в минулому артилерійські снаряди та боєприпаси для стрілецької зброї, «проходять ретельну перевірку якості перед відправкою на фронт».

«Ми розуміємо, що сьогодні на полі бою кожен постріл, ракета і боєприпас мають життєво важливе значення», – пояснює рішення заступник міністра оборони України Юрій Джигир.

На тлі цього повідомлення Київ укотре просить західних союзників «надати йому більше зброї та боєприпасів для зміцнення своєї лінії оборони після тривалих затримок і дефіциту, які дозволили російським військам просунутися на сході».