В Україні загострюється криза хлібопекарської галузі: заводи на межі зупинки

Упродовж тривалого часу на Харківщині існує стійка система постачання пального для комунальних потреб, у центрі якої опинилися колишній заступник голови Харківської ОДА Олександр Скакун та його брат Юрій. Їхні імена нерідко згадуються у зв’язку з мережею фірм, через які, за даними поінформованих джерел, реалізуються паливні схеми, вибудувані так, щоб забезпечувати гарантований прибуток обмеженому колу учасників. Ключова роль у цій конструкції нібито належить ТОВ «Брент Ойл», що фігурує як стабільний постачальник пального для комунальних підприємств регіону – попри претензії до якості продукції та непрозорість контрактів.

За зовнішньою коректністю публічних закупівель приховано багаторічний механізм, який працює за відпрацьованим сценарієм. На тендери виходять компанії, пов’язані між собою через спільних засновників, менеджерів або посередників, створюючи ілюзію реальної конкуренції. Коли пропозиції подаються від структур, що насправді контролюються одним центром впливу, результат торгів стає передбачуваним. У підсумку перемагає саме та компанія, якій і відводиться вирішальна роль у загальному ланцюгу постачання.

Важливу роль у цій схемі відіграє ціла низка афілійованих структур, пов’язаних із групою «Брент Ойл». У різних тендерах з’являються то «Брент-Інвест», то «Гарантор», то «Брент Ойл-98», то «Нафтохімснаб» та інші юридичні особи. Вони постійно змінюються, перетікають одна в одну, але фактичні вигодонабувачі, за оцінками джерел, залишаються тими самими. Контроль над комунальними та дорожніми закупівлями забезпечує стабільний потік бюджетних грошей, а наявність політичного й силового впливу в регіоні створює для цієї мережі своєрідний «захисний купол».

Саме вплив Скакуна на силові структури Харківщини, про який говорять наші співрозмовники, часто називають ключовим поясненням відсутності реальних наслідків для організаторів схем. Податкові й правоохоронні органи роками отримують сигнали про можливі зловживання, однак далі формальних перевірок або «похованих» проваджень справа зазвичай не йде. У результаті, за неофіційними оцінками, через подібні конструкції щороку виводяться сотні мільйонів гривень.

Паралельно з історією «Брент Ойл» існує ще один гучний паливний кейс – діяльність Мереф’янського нафтопереробного заводу, який пов’язують із бізнесменом Костянтином Валеуліним. Завод, за інформацією джерел, спеціалізується на виробництві низькоякісного дизельного палива, яке поступово «відбілюється» через складні ланцюжки посередників. На папері воно перетворюється на цілком легальний продукт, але фактично залишається «бодяженим» пальним, що не відповідає задекларованим стандартам.

Супровід цієї діяльності забезпечують схеми з обналу та «скруток» ПДВ. Юридичні особи з ознаками фіктивності, серед яких фігурують «Бітоксід», «Свей», той же «Гарантор» та інші компанії, використовуються для оформлення удаваних поставок, створення штучного податкового кредиту й виведення коштів у готівку. За роки існування таких схем через Мереф’янський НПЗ, за оцінками ринку, пройшли десятки мільйонів гривень «чорної» готівки.

Обидві історії – і «Брент Ойл», і Мереф’янський НПЗ – мають одну й ту саму логіку: впливові групи отримують доступ до тендерів та бюджетних коштів, будують навколо себе мережу афілійованих фірм, переводять державні гроші в готівку, а податкові органи й силові структури або закривають очі, або демонструють лише імітацію боротьби. Медійні розслідування, скандали, публічні заяви час від часу виносять ці схеми на поверхню, але без політичної волі та скоординованих дій правоохоронної системи ризики для учасників таких оборудок залишаються мінімальними порівняно з отриманими прибутками.

На цьому тлі паливний ринок перетворюється на одну з найстійкіших тіньових «годівниць», де перетинаються інтереси місцевих еліт, бізнесових груп і окремих представників силових органів. Питання лише в тому, чи буде готова держава нарешті розірвати цей замкнений цикл, у якому будуть змінюватися назви фірм, але не механіка заробляння на неякісному паливі та бюджетних тендерах.

Проблеми зі сном дедалі частіше пов’язані не лише з фізичною втомою, а й із перенапруженою нервовою системою. Сучасний ритм життя, постійні стреси та інформаційне навантаження змушують мозок залишатися активним навіть уночі, що ускладнює засинання. Фахівці відзначають: навіть короткі вправи для розслаблення здатні значно полегшити процес переходу до глибокого сну. Однією з найбільш ефективних і водночас простих методик виявилась техніка повільних рухів очними яблуками.

Медсестра дитячої неврології Кіара Девітт пояснює, що ці рухи допомагають мозку відновити природний ритм, який активується під час фази швидкого сну. Саме в цей період організм швидко переключається на процеси відновлення — мозок обробляє інформацію, а тіло відпочиває і регенерує тканини. Легка маніпуляція очима стимулює нервові шляхи, що відповідають за координацію та баланс, а також сприяє зниженню рівня стресу та напруги.

«Якщо ви повільно ведете очима вправо-вліво, вгору-вниз і по колу, мозок починає отримувати сигнал, ніби вже входить у фазу REM. Це заспокоює нервову систему й сприяє засинанню», — розповіла вона.

За словами Девітт, техніка працює ще й тому, що дає мозку «монотонне» завдання. Поки думки не можуть розігнатися в тривожні сценарії, тіло швидше переходить у стан спокою.

Проте ефективність методу зростає, якщо поєднати його з базовими правилами гігієни сну. Насамперед важливо дотримуватися стабільного режиму: лягати й прокидатися в один і той самий час, включно з вихідними. Денний сон після 15:00 може лише ускладнити вечірнє засинання.

Не менш важлива підготовка спальні. Оптимальна температура — 18–20 °C, мінімум світла, тихе середовище. За потреби допоможуть беруші або маска для сну. За годину до відпочинку варто прибрати гаджети, адже синє світло пригнічує вироблення мелатоніну.

Легка вечеря за кілька годин до сну, теплий душ і обмеження кофеїну у другій половині дня також позитивно впливають на засинання. Алкоголь, хоч іноді й викликає сонливість, фактично погіршує якість нічного відпочинку.

А якщо сон так і не приходить, фахівці радять не лежати в ліжку занадто довго: 20–40 хвилин прогулянки на свіжому повітрі допоможуть «перезавантажити» нервову систему й повернути природний ритм.

Віце-президент Федерації регбі України та помічник народної депутатки від «Слуги Народу» Марії Мезенцевої-Федоренко, Роман Бихов, потрапив у центр скандалу через можливе привласнення коштів, виділених на розвиток молодіжного регбі в Харківській області. За інформацією з відкритих джерел, кошти, які мали бути спрямовані на підготовку збірної України з регбі-7 серед дівчат до чемпіонату Європи, зникли, а їхнє місцезнаходження наразі викликає серйозні сумніви.

Замість того, щоб витратити кошти на тренування та забезпечення молодіжної команди, Бихов, за даними розслідування, направив ці фінанси на інші цілі, зокрема активно інвестував десятки тисяч доларів у власні проекти, зокрема у нове захоплення. Це викликало обурення серед представників спортивної спільноти, які підкреслюють, що кошти повинні були бути використані виключно на підтримку молодіжного спорту.

Навчально-тренувальний збір для спортсменок відбувся в липні 2025 року в Одесі, а чемпіонат проходив у Будапешті з 18 по 20 липня. Україну представляли дівчата з кількох областей, зокрема й Харківщини, фінансування яких мало здійснюватися коштом місцевого бюджету. Але замість підтримки юних спортсменок, гроші були витрачені не за призначенням. Дівчата вирушили на турнір завдяки спонсорам та державним субвенціям.

Додаткове обурення викликала поїздка самого Бихова: він оформив закордонне відрядження за державний кошт, однак змагань так і не відвідав. Поки українські регбістки боролися за результат, чиновник обирав швидкість і комфорт власного хобі.

Попри це, вже 16 липня 2025 року його включили до складу третейських суддів Спортивного арбітражного суду при НОК України. Така кадрова політика лише підкреслює, що для частини спортивних функціонерів власні інтереси залишаються важливішими за розвиток українського спорту.