Субота, 19 Квітня, 2025

В Україні загострюється криза хлібопекарської галузі: заводи на межі зупинки

Важливі новини

Україна готується прийняти перші літаки F-16: Данія підготовлена передати їх цього літа

Міністерство оборони Данії висловило звістку, яка стала важливою для України: перші винищувачі F-16 можуть потрапити до країни цього літа. Ця новина була підтверджена після наради, на якій була представлена доповідь щодо кількості літаків, строків їхнього отримання, а також готовності інфраструктури та персоналу для їхнього експлуатації. Міністр оборони Данії Троелс Лунд Поульсен наголосив, що, хоча точний графік передачі винищувачів F-16 ще не узгоджено, проте робота в цьому напрямку триває, аби виконати це завдання цього літа, за умови успішного виконання всіх планованих кроків. Він також підкреслив, що однією з головних умов є повна підготовка українських пілотів та технічного персоналу, а також належна інфраструктура в Україні.

На зустрічі "Рамштайн" 14 лютого український міністр оборони Рустем Умєров підтвердив, що всі процеси відбуваються відповідно до планування з усіма партнерами, і що очікуване надходження літаків F-16 в Україну передбачається навесні. Варто відзначити, що прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте також висловив переконання у можливості відправлення літаків F-16 "за графіком", підкреслюючи реалістичність цього терміну. Поява в Україні західних винищувачів може значно змінити обстановку на полі бою, оскільки, за словами українських владних осіб, Росія наразі має "абсолютне володіння небом" над окупованими територіями. Це може стати важливим кроком для підтримки українських військових у боротьбі проти російської агресії і сприяти зміцненню обороноздатності країни.

Висновки до вищезгаданої статті:

• Україна може очікувати отримання перших літаків F-16 від Данії цього літа, що є важливим кроком для зміцнення обороноздатності країни.

• Міністерство оборони Данії та українські владні особи активно співпрацюють для визначення графіку передачі винищувачів та підготовки українських пілотів і технічного персоналу.

• Поява західних винищувачів українському військовому відділу надасть важливу перевагу в повітряному просторі та допоможе у боротьбі проти російської агресії.

• Наявність підтримки та співпраці з партнерами, зокрема з Нідерландами, свідчить про міжнародну підтримку України в контексті її оборони.

• Цей крок демонструє рішучість України та її партнерів у зміцненні безпеки та обороноздатності в умовах геополітичних викликів та загроз.

Хто знищує пам’ятники героям? Поліція розслідує пошкодження в Сумах

У Сумах на вулиці Героїв Сумщини пошкоджено пам’ятник воїну АТО. також, зазнали ушкодження автомата та чоло скульптури. Поліція проводить перевірку та розглядає кілька можливих версій – умисне пошкодження або вплив погодних умов. Пошкоджено автомат у руках воїна, а також частково чоло. Навколо монумента – уламки. “На одному з телеграм-каналів місцевих з’явилося повідомлення, що пам’ятник пошкоджений. […]

The post Хто знищує пам’ятники героям? Поліція розслідує пошкодження в Сумах first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Відновлення зв’язків: Шляхи та стратегії повернення українських громадян з-за кордону, що пропонує Шмигаль

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль визначив стратегічний курс щодо повернення співвітчизників з-за кордону, і цей курс передбачає застосування мотиваційних заходів замість адміністративних обмежень. "Ми не плануємо вживати адміністративні заходи, але активно працюємо над створенням стимулів для наших громадян: забезпеченням безпеки, поліпшенням життєвих умов та розширенням можливостей для самореалізації", — підкреслив Шмигаль. За його словами, в рамках країни вже діють програми "єВідновлення", "єОселя", а також існують можливості отримання грантів та кредитів для розвитку власного бізнесу.

Також важливою складовою стратегії є активний процес відновлення України. З Фонду ліквідації наслідків збройної агресії виділено значні кошти на ремонт житлових будинків, шкіл, лікарень та об’єктів критичної інфраструктури. Однак, не дивлячись на ці зусилля, науковці висловлюють обурення щодо швидкості повернення українських біженців під час активної фази конфлікту. Елла Лібанова, вчена в галузі соціальної економіки, наголошує на тому, що поки тривають бойові дії, повернення біженців стає проблематичним.

Надто, уряди деяких країн, таких як Польща та Нідерланди, планують вжити заходів, спрямованих на скорочення пільг для українських біженців. Це ставить під питання подальші перспективи їхнього повернення. У такій ситуації важливо зберігати позитивні стимули та забезпечувати громадянам належні умови для повернення, спираючись на розвиток економіки та соціальні програми.

У висновку важливо підкреслити наступне:

• Повернення українців з-за кордону — складний процес, який потребує комплексного підходу та ретельної стратегії. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив про відмову від адміністративних заходів на користь стимулювання громадян за допомогою поліпшення умов життя та розвитку можливостей.

• Важливим аспектом є активний процес відновлення України, що передбачає ремонт інфраструктури та соціальних об'єктів, що забезпечує сприятливі умови для повернення громадян.

• Однак, наявність конфлікту в країні і невизначені перспективи призводять до вагомувань щодо повернення біженців.

• Важливо також враховувати зміни у відношенні деяких країн до українських біженців, що може вплинути на їхню готовність повернутися.

Загалом, успішне повернення громадян в Україну вимагає не лише поліпшення умов життя, але й вирішення внутрішніх та зовнішніх факторів, що впливають на їхні рішення.

Мільйони з бюджету на відрядження: як нардепи витратили 13,7 млн грн за кордоном минулого року

У 2023 році було виділено значні кошти з державного бюджету на функціонування Верховної Ради України. Загалом 2,6 мільярда гривень було спрямовано на операційну діяльність парламенту, з яких 13,7 мільйонів гривень витрачено на організацію візитів делегацій за кордон. Проте важливо відзначити, що з цієї суми лише 109,4 мільйонів гривень було повернуто до державного бюджету.

У 2024 році обсяг фінансування роботи Ради зросли, і на ці цілі виділено 2 947,1 мільярда гривень. Варто зазначити, що з уведенням воєнного стану, Верховна Рада України веде роботу в умовах максимальної економії державних коштів.

• У 2023 році державні кошти на операційну роботу Верховної Ради України склали 2,6 мільярда гривень, з яких 13,7 мільйонів гривень було використано на організацію візитів делегацій за кордон.

• Загалом у бюджеті було передбачено понад 2,7 мільярда гривень для підтримки роботи парламенту, і з цієї суми витрачено близько 2,59 мільярда гривень, з яких частина була повернута до державного бюджету.

• У 2024 році на фінансування діяльності Верховної Ради було виділено майже 2,95 мільярда гривень.

• Варто відзначити, що з уведенням воєнного стану Верховна Рада працює в режимі максимальної економії державних коштів, що є важливим фактором у контексті ефективного використання бюджетних ресурсів.

Яйця, м’ясо та молочні продукти – чого чекати від цін цієї зими

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Причини підвищення цін:

Прогнозовані зміни в цінах:

В цілому, зимовий період, за прогнозами, може супроводжуватися певним зростанням цін на продукти харчування, однак найближчими тижнями можна очікувати певне затишшя у ціноутворенні. Але з початком святкових покупок ціни можуть знову піднятися.

Однак, як повідомляє видання “Інформатор”, реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов’язаними з цим бюджетними витратами.

Тому існують великі ризики перебоїв із постачанням хліба в магазини, особливо в регіонах.

За словами президента Всеукраїнської асоціації пекарів і голови компанії “Київ Хліб” Юрія Дученка, ще з весни почали розганятися ціни на борошно. У підсумку вони підвищилися вже на 50%. Якщо у квітні пекарі купували борошно по 10 гривень за кілограм, то зараз змушені платити вже по 15 гривень. Очікується, що восени цінники на борошно злетять до 16 тисяч.

Крім того, борошномелам у липні масово відключали електроенергію, тож вони були змушені працювати на генераторах, що сильно вдарило по собівартості продукції.

“Борошняна” частка в собівартості хліба простих рецептур, за оцінками Дученка, сягає 40%.

Але, крім борошна, дорожчають й інші складові (цукор, соняшникова олія, пакувальні матеріали тощо). Скажімо, за сировинною групою (крім борошна) зростання цін від початку року перевищило 20%.

Водночас хліб у червні, за даними Держстату, зріс у ціні лише на 1,1%.

“Більшість основних виробників хліба і в червні, і в липні спрацювали в мінус або, в кращому разі, в нуль”, – каже Дученко.

Державного регулювання цін на хліб в Україні вже немає. Але, як розповіли “Стране” на одному з хлібозаводів, є вимога роздрібних мереж – підвищувати цінники не більше ніж на 5% на місяць.

Тому ставити вищі цінники хлібопекарі просто не можуть.

При цьому, за розрахунками Дученка, з урахуванням збільшених витрат хліб уже найближчим часом має подорожчати на 15-20%.

“Крім борошна, є ще безліч інших чинників, які впливають на собівартість. У нас зросли витрати на персонал, оскільки багатьох чоловіків мобілізують, доводиться підвищувати зарплати. Дорожчає також логістика. Ми ж, виходить, навіть не на крок, а на кілька кроків відстаємо від реалій ринку. Тому заганяємо себе в мінуси. Так триває з місяця в місяць, і перекривати касові розриви вже просто нічим. Альтернативи такі, що вже до вересня буде нічим розраховуватися з постачальниками і платити людям зарплати”, – розповідає керівник одного з регіональних хлібозаводів.

При цьому хліб в Україні залишається локальним продуктом. Тобто, якщо в місті зупиниться хлібозавод, почнуться перебої з хлібом і в місцевому роздробі, і в сусідніх селах.

“Ситуація на сьогодні така, що питання навіть не в тому, за скільки буде хліб, а в тому, чи буде він узагалі”, – каже керівник хлібозаводу.

Він також розповів, що багато замовників, особливо державних, не розраховуються вчасно за поставлений хліб. Зокрема, за постачання для армії заборгованість може сягати 4 місяців.

Останні новини