В Україні загострюється проблема водопостачання через загрози з боку Росії

Перші тижні нового року принесли помітні зміни на українському овочевому ринку. Гуртові ціни на більшість позицій зросли порівняно з показниками кінця грудня, про що свідчать дані аналітичного проєкту EastFruit, який регулярно моніторить аграрний сектор. Найвідчутніше подорожчання зафіксували у сегменті перцю, що одразу привернуло увагу як продавців, так і споживачів.

Солодкий перець продемонстрував найбільший ціновий стрибок. Його гуртова вартість зросла на 40–70 гривень за кілограм і нині коливається в межах 140–190 грн, тоді як наприкінці минулого року цей овоч продавали по 100–120 грн. Схожа тенденція спостерігається й щодо гострого перцю: його ціна піднялася з 70–180 до 100–200 гривень за кілограм, залежно від сорту, якості та країни походження.

Виросла і нижня межа цін на помідори. Якщо у грудні томати продавалися по 70–100 грн за кілограм, то тепер гуртові ціни стартують від 80 грн і доходять до 100 грн. Водночас огірки дещо подешевшали — їхня вартість знизилася зі 130–150 до 125–140 грн за кілограм.

Суттєвий відсотковий ріст показала ріпчаста цибуля. Її ціни піднялися з 4–9 до 7–9 грн за кілограм. Подорожчала і білокачанна капуста — з 6–10 до 8–10 грн. Інші види капусти також додали в ціні: броколі подорожчала з 70–90 до 110–170 грн, цвітна — з 25–35 до 35–45 грн, пекінська — з 16–20 до 20–25 грн за кілограм. Єдиним винятком стала синя капуста, яка трохи здешевшала — з 20–30 до 20–25 грн.

Ціни на основні овочі так званого борщового набору — буряк, моркву та картоплю — залишилися стабільними. Зокрема, картопля й надалі коштує в межах 9–12 грн за кілограм.

У фруктовому сегменті ситуація була більш різноспрямованою. Яблука у січні подешевшали з 20–40 до 17–35 грн за кілограм, а груші — з 25–65 до 25–55 грн. Водночас значно зросли ціни на виноград, який подорожчав із 60–80 до 70–130 грн, а також на мандарини — з 65–100 до 75–185 грн за кілограм.

Таким чином, початок року приніс українському гуртовому ринку подальше зростання цін на більшість овочів, тоді як фрукти продемонстрували як зниження, так і різкий ріст залежно від позиції.

В Україні не вщухає суспільна дискусія щодо так званих спеціальних пенсій прокурорів, розмір яких у поодиноких випадках сягає сотень тисяч гривень на місяць. Тема набула особливої гостроти на тлі загального рівня пенсійного забезпечення та фінансових викликів, з якими стикається держава в умовах війни й обмежених бюджетних ресурсів.

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев публічно закликав народних депутатів активізувати розгляд законопроєкту №12278, який передбачає скасування спеціальних пенсій для прокурорів. За його словами, документ уже тривалий час перебуває в парламенті без руху: він пройшов перше читання, отримав позитивний висновок профільного Комітету з питань соціальної політики, однак майже 200 днів не виноситься на друге читання.

Нардеп навів приклад колишнього прокурора Миколаївської області, який, проживаючи за кордоном, виграв суд проти Пенсійного фонду України. Суд зобов’язав нарахувати йому пенсію по інвалідності у розмірі 156 692 грн на місяць. Лише за період з 15 вересня 2022 року по 31 грудня 2023 року йому було нараховано понад 2,1 млн грн.

У 2025 році Пенсійний фонд України за судовими рішеннями має виплатити близько 35 млрд грн отримувачам спеціальних пенсій — кошти, які могли б піти на підтримку звичайних пенсіонерів або фінансування оборонних потреб.

За офіційними даними, приблизно кожному п’ятому пенсіонеру в Україні виплати нараховуються за спеціальними законами. Це, зокрема, шахтарі, судді, прокурори, чорнобильці та особи, звільнені з військової служби. Для цих пенсій діє окрема формула нарахування, яка суттєво відрізняється від механізму розрахунку звичайних трудових пенсій.

На початку 2025 року Кабмін запровадив обмеження для аномально високих спецпенсій державних службовців, застосувавши понижувальні коефіцієнти для виплат понад 23 610 грн. Водночас, за словами Гетманцева, це не вирішує проблему системно й не поширюється на всі категорії спецпенсіонерів, зокрема прокурорів.

Нардеп наголошує, що пріоритетом держави має стати комплексна пенсійна реформа, яка забезпечить гідний рівень життя для всіх українців, а не лише для обраних груп.

Дев’ятнадцятого лютого Україна вшановує один із головних символів своєї державності — Державний Герб. Саме цього дня 1992 року Верховна Рада України офіційно затвердила тризуб як Малий Державний Герб. Цей історичний крок став важливим етапом у формуванні незалежної держави, яка після проголошення суверенітету утверджувала власні національні символи.

Тризуб має глибоке коріння, що сягає часів Київської Русі. Його зображення знаходять на монетах, печатках і документах князів династії Рюриковичів. Для давніх правителів цей знак був не лише родовим символом, а й ознакою влади та державного авторитету. Згодом тризуб став уособленням спадкоємності української державницької традиції, зберігши свою ідентичність крізь століття.

За новоюліанським календарем цього дня вшановують апостолів від сімдесяти Филимона і Архіпа, преподобних Макарія та Євгенія Антіохійських, а також мучеників Феодота і Максима. За старим стилем згадують святителя Вукола, якого в народній традиції вважають покровителем домашньої худоби.

Віруючі присвячують цей день молитвам про зміцнення віри, душевний спокій та позбавлення від тривог. Вважається, що щирі прохання про підтримку у складних обставинах саме сьогодні мають особливу силу.

19 лютого у світі відзначають Міжнародний день захисту морських ссавців. Цей день покликаний нагадати про вразливість морських екосистем і необхідність збереження китів, дельфінів та інших мешканців океанів. Проблема актуальна і для України як морської держави.

Серед інших міжнародних дат – День антропології, День управління інформацією, День перетягування каната та День боротьби з плагіатом.

У народному календарі 19 лютого вважалося днем сильних, але нетривалих морозів. Наші предки вірили в прикмети цього дня: якщо мороз міцний – літо буде спекотним; якщо активно співають синиці й горобці – весна близько; холодний північний вітер обіцяє нові заморозки; підйом води в колодязях віщує холодний березень.

Також вважалося, що сьогодні потрібно зробити якомога більше добрих справ. Допомога ближнім, благодійність, добре слово чи підтримка могли, за віруваннями, притягнути щастя і добробут.

Народні традиції застерігають від сварок, образ і жадібності. Вважається, що негатив, проявлений цього дня, може повернутися до людини сторицею. Не радять відмовляти в допомозі, ображати тварин або займатися риболовлею. День краще присвятити спокою, молитві та добрим справам.

Таким чином, 19 лютого поєднує державну, церковну й народну традиції, нагадуючи українцям про важливість історичної пам’яті, духовної рівноваги та людяності.