В Україні загрожує небезпека гіперінфляції та краху гривні через дефіцит у бюджеті

У серпні 2023 року українське суспільство стурбовано відреагувало на розслідування, опубліковане журналістами, щодо Юрія Буглака, члена Центральної виборчої комісії, який, за їхніми даними, переховувався з родиною в США, конкретно у штаті Флорида, поблизу Маямі. Розкриваючи деталі, розслідування показало, що протягом 2022 року Буглак отримав значну суму грошей з державного бюджету, включаючи зарплату та допомогу "для вирішення соціально-побутових питань". Цей факт став причиною суспільного обурення, особливо з огляду на те, що весною 2023 року він взяв декретну відпустку, але продовжив зберігати посаду.

Після публікації розслідування Верховна Рада України вжила рішучих кроків і ухвалила рішення про звільнення Буглака з посади члена ЦВК, яке отримало підтримку 300 народних депутатів. Серед них були Ірина Геращенко, Ярослав Железняк та Віталій Безгін. Подальше підтвердження цього рішення на рівні президента та парламентського комітету відбулося швидко, завершивши процес визначення долі Буглака в ЦВК.

Проте, варто відзначити, що збрехавши на медіаційному просторі, Буглак продовжував вважати, що не порушував закон, залишаючи країну перед вторгненням, і вважав свої дії виправданими, вважаючи ЦВК перейшла на дистанційну роботу. Його відсутність на засіданнях профільного комітету і відмова надати пояснень тільки підсилили сумніви щодо його чесності та відданості роботі в ЦВК.

Таким чином, скандал з Буглаком не тільки підніс багато питань щодо його особистих мотивів та вчинків, але й показав, наскільки важливим є контроль над діями посадових осіб, які зобов'язані служити громаді і дотримуватися законів країни.

Третього лютого, навіть після виклику президента Володимира Зеленського про повернення представників держави назад до України протягом 24 годин, член Центральної виборчої комісії, Юрій Буглак, вважав, що це заклик не стосується його особисто. Буглак, що вже з 2019 року виконує обов'язки члена ЦВК, відзначився багатобічним досвідом у різних сферах, включаючи роботу головним юридичним радником кондитерської корпорації "Roshen" і депутата Верховної Ради від партії "Блок Петра Порошенка".

Згідно з його декларацією, яку він подав у початку 2024 року, Буглак вказав, що з 14 лютого 2022 року орендує квартиру у Сполучених Штатах Америки. Протягом 2023 року Буглак мав значний майновий портфель в Україні. Під Києвом він володів чотирма земельними ділянками загальною площею майже 50 соток. Крім того, у нього були два будинки: один у Вишгороді площею 390 квадратних метрів та інший у селі Хотянівка Вишгородського району площею 85 квадратних метрів. Також він володів двома квартирами: одна знаходилася в центрі Києва, а інша — на Подолі. Його дружина також мала дві квартири в столиці. Ці дані були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У висновку слід відзначити, що ситуація навколо Юрія Буглака, члена Центральної виборчої комісії, є складною та насиченою низкою протиріч. Його відмова від повернення до України після заклику президента Зеленського, а також значний майновий портфель, включаючи нерухомість як в Україні, так і за кордоном, викликали гострі обговорення в суспільстві.

Додаткове розслідування може розкрити більше деталей щодо діяльності Буглака та його мотивацій. Проте, вже зараз важливо підкреслити необхідність прозорості та відкритості у роботі представників державних органів, особливо тих, які мають ключову роль у забезпеченні правильності виборчих процесів та демократичних принципів у країні.

Крім того, ситуація з Буглаком підкреслює необхідність ефективного механізму контролю за діями посадових осіб та забезпечення їх відповідальності перед суспільством. Водночас, важливо пам'ятати про презумпцію невинності та право на об'єктивне розгляд справи до винесення остаточного рішення.

Напередодні 9 травня місто Часів Яр на Донеччині опинилося під загрозою захоплення російськими окупантами. Стратегічне значення цього населеного пункту для України важко переоцінити. За словами главкома Збройних Сил України, генерала Олександра Сирського, Кремль розглядає можливість захоплення міста до "сакральної" для Російської Федерації дати – 9 травня. Часів Яр є ключовим пунктом на шляху просування ворога до стратегічно важливих об'єктів.

На жаль, за останніми звітами, інтенсивні наступи російських військ наближаються до міста. За даними аналітичних досліджень, окупація сусідніх територій уже стала реальністю: село Богданівка вже опинилося під контролем противника. Хоча інформацію про це спростовують у Міністерстві оборони, бої за кожен квадратний метр території залишаються напруженими.

Ситуація стає все складнішою. Російські війська не тільки продовжують наступ на Часів Яр, але й активізують свої дії на інших напрямках, включаючи Лиманський, Бахмутський та Покровський. За словами генерала Сирського, крім традиційних напрямків, існує загроза з заходу від Бахмута, де ворожі війська готуються до прориву оборони.

Тепла та сприятлива для бойових дій погода додає проблем. Російські сили продовжують свої атаки, використовуючи кожен момент, щоб досягти тактичних успіхів. Зараз, більше ніж будь-коли, місто Часів Яр стоїть перед надзвичайною загрозою. Контроль над ним дасть ворогові ключ до ряду стратегічних об'єктів і може значно послабити оборону України.

Проте, українські військові готові захищати свою землю до останнього. За словами військового аналітика Дмитра Снєгирьова, незважаючи на складну обстановку, немає підстав для відступу. Силовики вирішено триматимуть оборону міста, поклавши на вагу не лише стратегічну важливість Часівого Яру, а й долю всієї країни.

Часів Яр – це не просто населений пункт на карті, це стратегічна важлива ділянка передової, контрольована нами. Снєгирьов звертає увагу на те, що ворогові буде надзвичайно складно швидко просунутися вперед через міську забудову та індустріальні міста, такі як Костянтинівка, Краматорськ і Слов’янськ, що знаходяться неподалік. Це становить перешкоду для російських військ у їхніх стратегічних планах.

Наразі ситуація ще не досягла етапу вуличних боїв, схожих на ті, що тривали у Бахмуті протягом дев’яти місяців. Проте міста, які планують захопити російські війська, є більшими за Бахмут і Авдіївку. Також відзначається готовність українських військ до майбутнього наступу. Таким чином, наявний контроль над стратегічними висотами свідчить про те, що відступ є малоймовірним.

Мирослав Гай наголошує, що для російських окупантів володіння Часовим Яром має перш за все політичне значення. Оскільки їм не потрібно зберігати місто, їхня стратегія полягає у його повному знищенні. Це є типовою тактикою "по-російськи", яка передбачає повне зруйнування та встановлення контролю над руїнами, створюючи образ перемоги для внутрішнього споживача.

Проте ефективність оборони Часового Яру прямо залежатиме від забезпечення Збройних Сил України відповідними озброєннями. За словами аналітика Снєгирьова, наразі відчутний гострий дефіцит мінометних та артилерійських снарядів, що створює небезпеку для успішної оборони. Це вимагає термінових заходів щодо постачання необхідного озброєння та ресурсів для українських військових, щоб забезпечити стійкий опір та відстояти нашу територіальну цілісність.

Наразі нашим основним пріоритетом є забезпечення снарядами. Це стосується як радянських 152-міліметрових, так і натовських 155-міліметрових снарядів. Якщо вдасться вирішити це питання, ситуація на фронті вийде на новий рівень. Також нам необхідні засоби протиповітряної оборони (ППО) як малого, так і середнього радіусу дії для роботи на передовій та прикриття інфраструктурних об'єктів. Необхідність у засобах ураження, як ствольна, так і реактивна артилерія, також вкрай важлива. Якщо ці потреби будуть задоволені, ми зможемо досягти паритету з ворогом, що є важливим для забезпечення ефективної оборони та збереження територіальної цілісності.

Незважаючи на розвиток подій на фронті, важливо утримувати стійкість і не допускати паніки. Збройні Сили України вистояли на фронті "на зубах", демонструючи свою готовність до захисту країни. У цей час політичні лідери активно шукають шляхи для отримання необхідної підтримки в країнах Європейського Союзу, щоб зміцнити оборонні зусилля та забезпечити мир та стабільність у регіоні.

У висвітленому матеріалі акцентовано увагу на стратегічній важливості міста Часів Яр на фронті з російськими окупантами. Підкреслено необхідність постачання снарядів та інших засобів для забезпечення ефективної оборони, а також звернуто увагу на важливість уникання паніки серед населення та політиків.

Аналізуючи ситуацію, можна зробити висновок, що захист Часового Яру є пріоритетом для Збройних Сил України, оскільки втрата контролю над цим населеним пунктом може суттєво підірвати обороноздатність країни. Необхідно звернути увагу на постачання необхідного озброєння та підтримку з боку міжнародних партнерів для зміцнення оборонних можливостей.

Крім того, важливо підтримувати стійкість на фронті та шукати способи дипломатичного врегулювання конфлікту, оскільки лише спільними зусиллями можна досягти миру та стабільності в регіоні.