П’ятниця, 16 Січня, 2026

В Україні знизилась вартість сільгоспземлі

Важливі новини

Військові втомилися, але зниження мобілізаційного віку поки недоцільне – Євген Оропай

Військовослужбовці, які вже тривалий час перебувають на фронті, виснажені та прагнуть демобілізації. Водночас зниження мобілізаційного віку в Україні на сьогодні не є доцільним. Про це заявив начальник пункту управління батальйону безпілотних систем 4-ї бригади оперативного призначення “Рубіж” Євген Оропай в ефірі “Радіо Свобода”. “Чи втомилися всі військовослужбовці, які проходять зараз службу? Так, втомилися. Чи вистачає […]

The post Військові втомилися, але зниження мобілізаційного віку поки недоцільне – Євген Оропай first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Офіс Президента планує залучати молодь у штурмові бригади за фінансову винагороду

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За словами джерела в ОП, ідея ґрунтується на досвіді Росії, яка активно використовує фінансові винагороди для вербування бійців. В Україні цей механізм планують адаптувати, щоб забезпечити добровільний характер набору. Молодим людям пропонуватимуть гідну матеріальну компенсацію за службу у штурмових підрозділах, які виконують надважливі завдання з прориву оборони противника.

«Генштаб гостро потребує резервів, здатних проводити активні штурмові операції. На передовій є значна нестача саме молодих, фізично підготовлених бійців, які готові ризикувати життям заради перемоги», — зазначив співрозмовник.

Розмір виплат поки не розголошується, але джерела припускають, що він буде значно вищим за середню зарплату в Україні. Планується також впровадження додаткових бонусів за участь у ризикованих операціях, виконання складних завдань та терміни перебування на фронті.

Стан на фронті: Російські війська здобули контроль над половиною території Вовчанська, Україна потребує посилення важкої техніки та артилерії

Наші джерела в Генштабі підтверджують: противник утримує південну половину Вовчанська, змушуючи наших військових боротися без належної важкої техніки та артилерії. Генерал-головнокомандувач Збройних сил України, Олександр Сирський, наголосив на посиленні активності противника на фронті. Напружена ситуація в Харківській області особливо насувається від Стрілеча до Липці та в місті Вовчанськ. "Противник розширює свій радіус дій на 70 кілометрів, що вимагає додаткового мобілізування наших резервних бригад", — зазначив генерал Сирський. Найбільші загрози концентруються від Стрілеча до Липці, а також вже підконтрольному місті Вовчанськ, де противник планує здійснити новий прорив українських оборонних ліній. Російські війська активно підсилюють свої оперативно-тактичні групи під псевдонімом "Сєвєр" для подальшого наступу. Ці групи включають бойові підрозділи 6-го, 11-го та 44-го армійських корпусів. Генерал Сирський зазначив, що російський наступ розпочався раніше, ніж очікувалося, через рух українських військ. Однак нам вдалося утримати їх атаки. За даними станом на 16 травня, на Харківщині відбулися 10 зіткнень, а наступ триває в місті Вовчанськ та його околицях. Противник також намагається оточити село Липці на Липецькому напрямку, обстрілюючи його з артилерії, мінометів та авіації.

У звіті виділено серйозну загрозу, яку становить російська армія для України, особливо на Харківщині. Відзначено необхідність негайних заходів з мобілізації важкої техніки та артилерії для зміцнення оборони. Наступ противника відзначено як значний, але відбувається успішна утримання атак. Проте, військова ситуація залишається напруженою, і необхідно приділити особливу увагу підсиленню оборони на всіх напрямках, що потребує координації зусиль та ефективного використання наявних ресурсів.

Глобальні зсуви 2025 року: як п’ять чинників формують нову архітектуру ринку праці

У 2025 році світовий ринок праці переживає фундаментальні перетворення під впливом одразу кількох потужних чинників. Поєднання технологічного прориву, кліматичних викликів, демографічних змін та політичної фрагментації створює безпрецедентний тиск на економічні системи. Найдинамічніше розвиваються напрями, пов’язані з інформаційними технологіями, аналізом даних, кібербезпекою та управлінням штучним інтелектом, тоді як традиційні, рутинні професії поступово зникають або трансформуються.

Фахівці Erasmus University Rotterdam виокремлюють п’ять головних рушіїв цих змін. Перший — технологічні зсуви: автоматизація процесів, масове впровадження ШІ та роботизація промисловості. Другий — «зелений» перехід, що охоплює розвиток сталої енергетики, скорочення викидів і формування циркулярної економіки. Третій чинник — демографічні процеси: старіння населення в розвинених країнах і збільшення трудової міграції у глобальному масштабі. Четвертий — геополітична фрагментація, що призводить до нових бар’єрів у торгівлі, перерозподілу виробничих ланцюгів та регіоналізації ринків. П’ятий — економічна невизначеність, яка підживлюється інфляційними ризиками, коливаннями валют і зміною споживчих моделей.

За оцінками World Economic Forum, до 2030 року у світі може з’явитися близько 170 млн нових робочих місць. Найбільш помітний приріст очікується у спеціальностях, пов’язаних із даними (Big Data), фінтех-інженерією, штучним інтелектом і машинним навчанням, а також розробкою програмного забезпечення. Водночас під найбільшим ризиком — касири, адміністративні помічники та оператори вводу даних: їхні функції швидко автоматизуються.

Для працівників і бізнесу це означає поступову «переупаковку» компетенцій. Попит зростає на аналітичне мислення, цифрову грамотність, роботу з великими даними, кібербезпеку, управління продуктом і «зелені» навички — від енергоаудиту до проєктування низьковуглецевої інфраструктури. Компанії, які швидко інвестують у перепідготовку, виграють у конкуренції за таланти, а працівники, що першими опанують нові інструменти ШІ та аналітики, підвищують стійкість кар’єри.

У Верховній Раді достатньо голосів для ратифікації угоди про корисні копалини

Як повідомляють наші джерела, Верховна Рада найближчим часом ратифікує скандальну угоду про корисні копалини. Для цього уже “зібрано” 230 голосів народних депутатів. Водночас, за повідомленням джерел, інвестиційний фонд відбудови США–Україна, створення якого передбачає угода про корисні копалини, не зможе розпочати  повноцінну роботу до кінця цього року. При цьому в медійному плані планується широке висвітлення всіх […]

У вересні 2025 року в Україні спостерігалася тенденція до зниження вартості землі сільськогосподарського призначення. За інформацією, оприлюдненою Опендатабот, середня ціна одного гектара землі знизилася до 62 011 грн, що є на понад 2 тисячі гривень меншою, порівняно з попереднім періодом.

Аналітики зазначають, що цьогоріч найвищі ціни на землю фіксували у квітні – 71 876 грн/га, а найнижчі – у березні (54 599 грн/га).

У вересні продано 10 071 га, що більш ніж на 10 тисяч гектарів менше, ніж місяцем раніше. Водночас цей показник ще може зрости, адже місяць не завершився.Найбільше угод було укладено в лютому – 27 572 га, а найменше у січні – 10 346 га.

Ціни на гектар землі по областях коливаються від 34 239 грн до 174 078 грн.

Найдорожча земля – у Тернопільській області (174 078 грн/га), а також у Львівській (154 985 грн/га), Івано-Франківській (126 653 грн/га) та Київській (103 215 грн/га).

Найдешевша земля – у Херсонській області (34 239 грн/га), а також у Запорізькій (36 216 грн/га), Миколаївській (38 065 грн/га), Сумській (38 478 грн/га), Одеській (38 836 грн/га) та Дніпропетровській (39 874 грн/га).

Фінансист Сергій Фурса називає сільгоспземлю привабливим інструментом для інвестицій:

її ціна має зростати довгостроково, особливо на тлі європейської інтеграції;

земля не втрачає цінності навіть попри російські обстріли;

прибуток можна отримувати вже зараз, здавши землю в оренду агрохолдингу чи фермерській компанії.

Останні новини