В Україні зросли зарплати: де платять більше

Мобілізаційний потенціал є ключовим фактором у вирішальному протистоянні в Україні, зазначає німецький Der Spiegel. Необхідність не лише у боєприпасах, але й у солдатах, надзвичайно висока для Києва. З цією метою "президент України знизив мінімальний вік для резервістів": якщо спочатку Збройні сили України могли рахувати на добровольців у перший рік конфлікту, то "запаси тепер поповнюються в основному завдяки загальній мобілізації, яка, згідно з військовим законодавством, може охоплювати всіх придатних до військової служби чоловіків". Журнал зауважує, що останні кроки Зеленського у сфері адаптації мобілізаційного законодавства були для нього "нелегкими". Це не лише зниження віку мобілізації з 27 до 25 років, але й спрощення цифрової реєстрації військовозобов'язаних. У парламенті України також розглядається закон про покарання за ухилення від військової служби. Однак серйозною перешкодою для мобілізації в Україні є обвинувачення у корупції Збройних сил. За офіційними даними Києва, у складі української армії наразі служать 800 тисяч чоловіків і жінок, а для її поповнення потрібно ще 500 тисяч, якщо довіряти заявам Зеленського в кінці минулого року, — хоча останніми днями як Володимир Зеленський, так і Олександр Сирський заявляли, що "цю цифру було переглянуто в напрямку зменшення". Der Spiegel також наголошує, що в Росії мобілізаційний потенціал вищий: "населення Росії майже в чотири рази перевищує населення України". Росія використовує часткову мобілізацію лише раз, надаючи перевагу "солдатам по контракту": за даними Сергія Шойгу, укладено угоду з міністерством оборони з 540 тисячами солдатів. Подібно до української армії, російська також формує нові підрозділи. До кінця року планується створення двох нових танкових армій, 14 дивізій і 16 бригад. Der Spiegel припускає, що Росія і надалі буде підтримувати стратегію контрактників, оскільки намагається уникнути "внутрішньополітичних наслідків" масштабної мобілізації.

Україна знаходиться в складній ситуації, де мобілізаційний потенціал грає ключову роль у протистоянні. За останнім часом президент Зеленський вживає заходів для посилення мобілізаційного законодавства, але це не є легкою задачею. Незважаючи на спрощення процедур та зниження віку мобілізації, існують серйозні виклики, такі як обвинувачення в корупції у Збройних силах та потреба у значній кількості нових військових. У порівнянні з Росією, у якої вищий мобілізаційний потенціал, Україні доведеться боротися за залучення військових та збільшення ефективності своїх оборонних зусиль.

Шахта «Покровська» залишається одним з основних стратегічних об’єктів у районі активних бойових дій на Донеччині. Підприємство не лише має важливе економічне значення для регіону, але й виконує функцію важливого оборонного рубежу. За повідомленнями підрозділу Збройних сил України «Гострі Картузи», територія шахти зазнала серйозних руйнувань внаслідок активних бойових дій. Частина інфраструктури шахти, яка зберігає критичну для регіону важливість, опинилася під контролем російських окупантів.

Розташована на стратегічно важливому напрямку, шахта «Покровська» знаходиться на межі бойових ліній, які мають вирішальне значення для оборони Покровська та прилеглих територій. Саме через цю ділянку війська ворога намагаються розширити свій плацдарм, збільшуючи тиск на оборонців лівого флангу. Це ставить під загрозу не лише стабільність оборонних позицій, а й безпеку мирного населення, яке, попри воєнні дії, залишається у зонах потенційного обстрілу та наслідків бойових сутичок.

У грудні 2024 року адміністрація «Покровської» оголосила про часткове призупинення діяльності через наближення лінії фронту. Уже в січні 2025 року видобуток було повністю зупинено. У березні російські обстріли зруйнували головний ствол і підйомну установку шахтоуправління, що зробило відновлення об’єкта неможливим.

Зараз два основні комплекси шахти повністю знищені. Один із них окупований, другий залишається під контролем українських захисників, але щодня зазнає атак.

Після 2014 року шахта «Покровська» була єдиним діючим підприємством на підконтрольній Україні території, що видобувало коксівне вугілля — стратегічну сировину для металургії. Її руйнування створює серйозні ризики для промисловості та енергетичної стабільності України.

Масштаби втрат і майбутня доля підприємства наразі невідомі, але бійці ЗСУ наголошують: оборона цього напрямку — питання не лише військової стратегії, а й економічної безпеки держави.

У 2022 році колишня дружина нардепа Вадима Столара стала власницею шести нових компаній в Об'єднаних Арабських Еміратах. Поза тим, їхня родина орендувала нерухомість як у Дубаї, так і в Монако, і розмістила великі суми грошей у різних банках світу. Цю інформацію виклав журнал Bihus.Info. За даними журналістів, Вадим Столар покинув Україну ще до початку військового конфлікту. Згодом Михайло Ткач з видання "УП" виявив нардепа на Лазурному узбережжі Франції, де він орендував маєток. Проте, в декларації за 2022 рік, яку депутат подав недавно, немає згадки про будинок. Зате там є інформація про оренду квартири площею майже 600 квадратних метрів у Монако. На сайті компанії, якій, за заявою нардепа, належить ця квартира, є житло з аналогічною площею. Ці апартаменти оцінюються в 130 000 євро за місяць. Це далеко не єдине закордонне майно, зазначене в документі. Також вказується про оренду пентхаусу площею майже 500 квадратних метрів у ОАЕ. Цю нерухомість орендувала компанія Anita Rajan Sippy & Rajan Ram Sippy. Аніта та Раджан Сіппі – це пара боллівудських акторів, які колись були відомі в Індії. У 90-х роках вони переїхали в Дубай і зараз займаються бізнесом: у них є власний ресторан в стилі Боллівуду і, судячи з декларації Столара, вони здають в оренду нерухомість. Аналогічні за площею апартаменти в Дубаї коштують від 800 000 до 1 мільйона доларів на рік, що становить 60-80 000 доларів на місяць. Здається, що у Дубаї також переїхав бізнес колишньої дружини нардепа. Згідно з декларацією, Інна Майструк у 2022 році стала власницею шести нових компаній в Об'єднаних Арабських Еміратах. Дві з цих компаній мають назву, ідентичну назві української будівельної компанії – ENSO, з якою пов'язаний Вадим Столар. ENSO INVESTMENT L.L.C. та ENSO DEVELOPMENT L.L.C. були зареєстровані в Дубаї у травні-червні 2022 року. Назва ENSO INVESTMENT вказує на профіль компанії на Linkedin, де зазначено, що ENSO релокувалася в Емірати з України в травні 2022 року і є бенефіціаром групи компаній, що консультує бізнесменів, розвиває нерухомість, ІТ-технології і займається прокатом розкішних автомобілів. За назвою другої компанії ENSO DEVELOPMENT існує дубайський вебсайт із таким самим логотипом, що й української компанії. Згідно з сайтом і Linkedin обох компаній ENSO, офіс цього холдингу розміщено в розкішному хмарочосі Boulevard plaza 2, а оренда невеликого офісу в цій будівлі обходиться від 300 000 доларів на рік.

Дуже цікаво, що фінансові активи сім'ї нардепа Вадима Столара, судячи з його декларації, зазнали значних змін. Згідно з декларацією за 2022 рік, тепер гроші сім'ї зберігаються в різних місцях. Наприклад, понад три мільйони доларів укладені у банку на острові Домініка, понад два мільйони євро – у австрійському Oberbank, а 700 000 доларів – у банках Дубаї. За попередній рік в декларації про світові банки не було згадок, тоді кошти Столара та його родини зберігалися або у готівці, або в українських банках. Ці зміни в розташуванні фінансових ресурсів є цікавим відображенням стратегій управління активами та можливого пошуку нових можливостей для інвестування та збереження капіталу.

У висвітленому матеріалі виявлено значні зміни у фінансових активах сім'ї нардепа Вадима Столара за період з 2021 до 2022 року. За даними декларації, зазначеної у тексті, можна побачити розширення географії зберігання фінансових ресурсів, що включає понадтисячний доларовий еквівалент у банку на острові Домініка, значну суму у євро в австрійському Oberbank та значні кошти у банках Дубаї. Ці зміни вказують на можливе розширення інвестиційних горизонтів та диверсифікацію портфеля в цілях забезпечення фінансової стабільності та ефективного управління активами. Такий підхід може відображати стратегічне планування інвестицій та бажання зменшити ризики, пов'язані з концентрацією активів у певних регіонах чи інструментах.

У світському середовищі з новою силою спалахнули розмови про можливе відродження культового телепроєкту «Танці з зірками». Причиною хвилі обговорень став натяк Юрія Горбунова, продюсера й телеведучого, який у мережі не лише поділився сімейними фото, а й дав зрозуміти, що на телебаченні може готуватися щось особливе. Його слова стали приводом для палкої дискусії у свіжому випуску програми #ністиданісовісті, де цю тему докладно розглянули ведучі Євген Фешак, Артур Адамов та Наталія Тур.

У розмові, що переросла у живу суперечку про актуальність танцювального формату, Євген Фешак висловив переконання, що шоу має всі шанси повернутися на екрани. Він зазначив, що за роки відсутності «Танці з зірками» не втратили своєї ценності й залишаються впізнаваним брендом, який здатен знову об’єднати глядачів навколо яскравих постановок і щирих емоцій.

Колега Фешака, ведучий Артур Адамов, також поставився до ідеї скептично. Він нагадав, що навіть шоу «Голос» свого часу довелося переносити до Польщі через неможливість організувати безпечні прямі ефіри в Україні. За його словами, формат «Танців з зірками» теж прив’язаний до живих виступів і голосування в реальному часі, що суттєво ускладнює його реалізацію в нинішніх умовах.

Натомість Наталія Тур не погодилася з найжорсткішими закидами, які лунають щодо можливого відновлення проєкту. Вона нагадала, що попри війну в Україні вже виходять гумористичні й розважальні програми, а глядачам потрібні емоційні «вікна» для відпочинку та перезавантаження. На її думку, новий сезон «Танців з зірками» міг би бути побудований на більш ліричних, чуттєвих постановках, що відображають переживання людей у воєнний час, а не просто на класичній розвазі.

У підсумку ведучі зійшлися на тому, що, якби шоу й поверталося, воно мало б отримати чітку соціальну місію. Євген Фешак зазначив, що було б правильно, якби подібні великі проєкти поєднували розвагу з суспільно важливою метою — наприклад, збором коштів на підтримку ЗСУ, допомогу пораненим, переселенцям чи дітям, які постраждали від війни.

Поки що повернення «Танців з зірками» офіційно не анонсоване, але сама поява цієї теми в публічній дискусії та натяк Горбунова свідчать: українське телебачення поступово шукає баланс між воєнною реальністю й потребою глядачів у якісному емоційному відпочинку.