В Україну прийшов сезон змій: як вберегтися від укусу

Компанія KNDS, що стоїть за співпрацею німецького гіганта Krauss-Maffei Wegmann та французького виробника військової техніки Nexter Defense Systems, заявила про намір розширити свою присутність на українському ринку шляхом створення своєї дочірньої компанії в країні. Цей крок свідчить про високий рівень довіри до потенціалу та перспектив України у сфері оборонної промисловості.

Створення дочірньої структури KNDS в Україні відкриває нові можливості для співпраці та технологічного обміну між українськими та європейськими партнерами. Це також підкреслює важливість України як стратегічного партнера в області оборонної індустрії на міжнародному ринку.

Розширення присутності KNDS у формі дочірньої компанії українському ринку сприятиме залученню нових інвестицій, розвитку високотехнологічного виробництва та створенню робочих місць для місцевого населення. Крім того, це дозволить впроваджувати передові європейські технології в українській оборонній промисловості, що підвищить її конкурентоспроможність на світовому ринку.

Створення дочірньої структури KNDS в Україні є важливим кроком у зміцненні співпраці між країнами Європи та України в сфері безпеки та оборони. Це також сприяє розвитку військово-промислового комплексу України та підвищенню її потенціалу у забезпеченні власної безпеки та оборони.

Представники KNDS оголосили про плани будівництва заводу в Україні на заході, що відбувся у Франції в присутності президента Володимира Зеленського.

Дочірнє підприємство KNDS в Україні буде спеціалізуватися на виробництві військової техніки та боєприпасів.

У березні цього року, міністри оборони Франції та Німеччини Себастьян Лекорню та Борис Пісторіус оголосили про намір створити подібне підприємство в Україні.

Зазначається, що представники KNDS разом з українською компанією ENMEK підписали угоди про створення центру обслуговування самохідних артилерійських установок CAESAR та підприємства, яке буде здійснювати 3D-друк запасних частин.

Крім того, був укладений контракт щодо передачі Україні ліцензійного виробництва 155-мм артилерійських снарядів.

Уночі до четверга, 11 квітня, Верховна Рада виконала важливу місію – завершила розгляд понад 4 тисяч відхилених поправок до законопроєкту щодо мобілізації. Народний депутат Ярослав Железняк довів цю новину до загального відома, підкресливши важливість виконаної роботи. Протягом 11 квітня очікується перехід парламенту до розгляду рекомендованих поправок, що стане наступним кроком у процесі прийняття закону в цілому. Ярослав Железняк розповів, що тривалий процес розгляду 4294 відхилених поправок завершився близько 2:00, затримавши увагу 11 годин. Не зважаючи на затягнуту процедуру, лише 30 депутатів залишилися в залі до її завершення. Відповідно до наступних кроків, після перерви до ранку та мотиваційного виступу військових, розпочнуться 31 голосування за враховані поправки до закону, а потім відбудеться голосування за законопроєкт в цілому.

На думку депутатів Ярослава Железняка та Олексія Гончаренка, у сесійній залі протягом більшої частини 11-годинного процесу було недостатньо депутатів для ефективного голосування, що може призвести до залишення всіх розглянутих поправок відхиленими. Кожен автор поправки міг наполягати на її включенні до голосування, але для її прийняття потрібно було б отримати 226 голосів.

Щодо самого законопроєкту щодо мобілізації, відзначимо, що 30 січня уряд зареєстрував нову редакцію законопроєкту (№ 10449), в якій, серед іншого, передбачено введення повісток через електронний кабінет призовника. Також уряд пропонував встановлення строку служби — у разі безперервної служби протягом 36 місяців під час дії воєнного стану. Звільнення з військової служби в такому разі мало здійснюватися у строки, визначені рішенням Ставки верховного головнокомандувача.

Зауважимо, що 7 лютого законопроєкт № 10449 щодо посилення мобілізації отримав підтримку парламенту на першому читанні, а 27 лютого комітет Ради з питань національної безпеки розпочав розгляд законопроєкту до другого читання. 9 квітня комітет із національної безпеки і оборони, за ініціативою Кабінету Міністрів, вилучив розділ про строки служби з законопроєкту і завершив його розгляд. Народна депутатка Ірина Фріз, член комітету, розкрила деталі затверджених поправок до законопроєкту, зокрема, надання консульських послуг громадянам України за кордоном з умовою оновлення персональних даних протягом 60 днів з моменту введення в дію Закону відповідно до вимог умов воєнного стану.

Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста залишається на сьогоднішній день правом, а не обов'язком. Це означає, що кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн, але він не є примусовим заходом. Такий підхід сприяє зручності та доступності обслуговування для військовослужбовців, але залишає вільним вибір кожного щодо участі в цьому процесі. Однак варто враховувати, що використання електронного кабінету може забезпечити швидке та зручне отримання необхідної інформації, спростити взаємодію з військовими органами та зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним. Тому, хоча це не є обов'язковою умовою, використання електронного кабінету може бути корисним для кожного військовозобов’язаного.

• Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста є на сьогоднішній день правом, а не обов'язком.

• Кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн.

• Хоча використання електронного кабінету не є обов'язковим, воно може забезпечити зручність та швидкість отримання необхідної інформації та спростити взаємодію з військовими органами.

• Використання електронного кабінету може зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним.

• Незважаючи на те, що це право, а не обов'язок, користування електронним кабінетом може бути корисним для кожного військовозобов’язаного, оскільки забезпечує зручний та доступний спосіб виконання військових процедур.

У контексті сучасних дискусій у Верховній Раді України народний депутат Олександр Федієнко висловив ідею про можливість впровадження системи забронювання працівників на підприємствах. Згідно з його висловленими поглядами, певні підприємства зможуть мати можливість резервувати від половини до всіх своїх працівників. Ця пропозиція спрямована на створення нового механізму регулювання працевлаштування та управління ресурсами на ринку праці. Відповідно до концепції, компанії матимуть можливість забезпечити собі стабільну кадрову базу через систему бронювання працівників, що в свою чергу може вплинути на зниження оборотності персоналу та покращення умов праці. Такий підхід може виявитися перспективним для ринкових учасників, адже він сприятиме більш ефективному використанню робочих ресурсів та плануванню кадрової політики заздалегідь. Однак важливо враховувати потенційні виклики та нюанси імплементації такої системи, такі як захист прав працівників та забезпечення прозорості та справедливості у виборі кандидатів для роботи.

Підприємства, які визнані критично важливими за економічними критеріями або ті, що надають послуги Збройним силам України, можуть забронювати від 50% до 100% своїх працівників, повідомив народний депутат Олександр Федієнко.

Для цього, каже нардеп, необхідно пройти певну процедуру і отримати відповідні документи. Він додав, що адміністрації та профільні міністерства активно обробляють такі заявки на бронювання працівників.

Щодо законопроекту про економічне бронювання, Федієнко повідомив, що Верховна Рада ще не досягла навіть стартового етапу, не кажучи вже про фінішну пряму. За словами нардепа, зараз тривають численні дискусії та дебати щодо моделі економічного бронювання.

Генштаб та Збройні сили мають одну позицію, тоді як представники економічного сектору – іншу. Як каже Федієнко, у Верховній Раді розуміють, що з одного боку потрібно оновлювати склад Збройних сил, а з іншого – враховувати чисельність працівників тих підприємств, які працюють офіційно.

При цьому народний обранець наголосив, що Збройні сили утримуються за рахунок коштів українських платників податків, і це не можуть бути кошти іншої країни. Тобто, відзначив Федієнко, Верховній Раді необхідно знайти баланс інтересів, щоб не зруйнувати економіку шляхом вимивання робочих кадрів, що може призвести до недостатнього забезпечення ЗСУ.

Втім, з іншого боку, потрібно створити механізми, щоб працівники нелегальних підприємств почувалися некомфортно, додав політик.