ВАКС обрав запобіжні заходи ексдетективу БЕБ і слідчому Нацполіції за вимагання хабаря

Питання вручення повісток під час мобілізації залишається одним з найбільш чутливих і обговорюваних у суспільстві. Останні офіційні роз’яснення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки вказують на те, що перелік осіб, уповноважених здійснювати оповіщення військовозобов’язаних, є значно ширшим, ніж багато хто міг би припустити. Згідно з новими роз'ясненнями, повістки під час мобілізації можуть вручати не лише співробітники ТЦК, як це було прийнято вважати раніше.

Відповідна інформація була оприлюднена на офіційних ресурсах центрів комплектування, що підтверджує чинну практику, коли, окрім військових, повноваження вручати повістки можуть мати й інші категорії осіб. Йдеться про представників органів місцевого самоврядування, а також інших державних структур, які залучаються до процесу оповіщення військовозобов'язаних у межах своїх повноважень. Це означає, що громадяни можуть отримати повістки не лише від військових, але й від представників інших органів влади.

Згідно з роз’ясненнями, право вручати повістки мають співробітники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, представники структурних підрозділів районних і міських державних адміністрацій, а також військових адміністрацій. До цього переліку входять посадові особи виконавчих органів сільських, селищних і міських рад, а також районних рад у містах у разі їх створення. Крім того, повістки можуть вручати уповноважені представники підприємств, установ і організацій. Окремо зазначено, що співробітники відповідних підрозділів розвідувальних органів та СБУ мають право здійснювати оповіщення виключно щодо резервістів і військовозобов’язаних, які перебувають у них на військовому обліку.

Юристи наголошують, що ключова функція всіх цих осіб полягає саме в оповіщенні громадян. Вони не наділені повноваженнями перевіряти документи, затримувати осіб або примусово доставляти їх до ТЦК.

Як пояснюють правники, представники органів місцевого самоврядування, житлово-експлуатаційних організацій або підприємств діють виключно в межах отриманого офіційного доручення. Їхнє завдання обмежується врученням повістки як формою повідомлення військовозобов’язаного про необхідність з’явитися до ТЦК.

Процедура виглядає так: територіальний центр комплектування направляє офіційне доручення з вимогою забезпечити оповіщення або явку конкретної особи. Після цього відповідальна особа зобов’язана здійснити спробу вручення повістки за місцем проживання чи роботи.

У разі відмови громадянина прийняти документ або якщо особу не виявили за вказаною адресою, складається відповідний акт. У ньому фіксуються обставини відмови чи відсутності, після чого цей документ передається до ТЦК як підтвердження виконання процедури оповіщення.

Європейська комісія готується впровадити новий механізм, який дозволить використовувати заморожені російські кошти для фінансування нового кредиту в розмірі 140 мільярдів євро на підтримку України. Про це повідомляє видання Politico. Цей крок стане важливою частиною стратегії ЄС щодо допомоги Україні у часи війни, дозволяючи обійти одну з ключових юридичних проблем, що виникла після початку агресії Росії.

Згідно з новим механізмом, Європейський Союз зможе конфіскувати не самі російські кошти, а відсотки, які генеруються цими замороженими активами. Такий підхід дозволить створити фінансові ресурси для видачі кредиту Україні без порушення міжнародного права, яке забороняє безпосередню конфіскацію державних активів іншої країни. Це дасть можливість Європейському Союзу забезпечити стабільність економіки України та підтримати її в захисті від агресії, а також у відновленні після руйнувань, завданих війною.

Комісія поширила відповідну ноту перед зустріччю послів ЄС, яка стане підготовкою до зустрічі європейських лідерів, запланованої на 1 жовтня у Копенгагені. За інформацією Politico, у країнах Євросоюзу зростає розчарування через брак конкретних деталей щодо так званого «репараційного кредиту», про який уперше згадала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 10 вересня у своїй доповіді про стан справ в ЄС. Основна частина російських активів перебуває під управлінням брюссельської фінансової компанії Euroclear і інвестована в західні державні облігації. Ідея полягає в тому, щоб ЄС переадресував ці гроші Україні, уклавши з Euroclear індивідуальний борговий контракт під 0% річних. Euroclear тримає близько 185 мільярдів євро, пов’язаних із російськими активами. Частина цих коштів буде використана на погашення раніше наданого Україні кредиту групою G7. Решта 140 мільярдів євро виплачуватиметься траншами на потреби оборони та на підтримку звичайного бюджету Києва.

Раніше цього тижня Politico повідомляло, що Німеччина стала головним прихильником «репараційного кредиту». Канцлер Фрідріх Мерц висловив підтримку цій ідеї у статті для Financial Times, підкресливши, що кредит має фінансувати виключно військову допомогу. Окрім того, Великобританія запропонувала власний «репараційний кредит», використовуючи близько 25 мільярдів доларів заморожених російських коштів, які зберігаються в країні. Міністри фінансів країн «Великої сімки» планують провести онлайн-зустріч для координації цих ініціатив. У своїй записці Єврокомісія підкреслила, що запропонована операція не зачіпатиме суверенні активи Росії і що Україна поверне кредит лише після завершення війни і виплати Росією репарацій. ЄС у свою чергу поверне Euroclear кошти, щоб компанія змогла виконати свої зобов’язання перед Росією.

Найбільшим ризиком лишається можливе блокування продовження санкцій з боку однієї з країн ЄС, наприклад Угорщини, що вимагає одностайності і відбувається кожні шість місяців. У разі такого сценарію російські кошти можуть повернутися Москві, а кредити Україні опиняться під загрозою. Щоб уникнути цього, Комісія запропонувала змінити правила продовження санкцій із одностайного рішення на кваліфіковану більшість. Для цього потрібна політична згода більшості глав держав і урядів ЄС.

Національна безпека України надзвичайно важлива. Відтак, Збройні сили країни ведуть постійну роботу над удосконаленням своїх технологій та збройних систем. Новини про найближче тестування керованих авіабомб вітчизняного виробництва викликають загальний інтерес та підтримку серед українських громадян.

Керовані авіабомби — це не лише символ сучасності в українській військовій сфері, а й невід’ємна складова стратегічного потенціалу країни. Їх впровадження в дію дозволить значно посилити обороноздатність та ефективність оборони в умовах сучасних загроз та викликів. Такий крок свідчить про поступовий розвиток національної військово-промислової бази та готовність до захисту суверенітету та територіальної цілісності України.

Перед початком тестувань велика увага приділяється якісній підготовці та випробуванню кожного елементу цих авіабомб. Тільки відповідно до найвищих стандартів безпеки й ефективності можна говорити про їхнє використання в реальних бойових умовах. Відповідно, тестування відіграє критичну роль у забезпеченні оптимального функціонування нової технології та визначенні можливостей її використання на практиці.

Завдяки впровадженню сучасних технологій та виробничих процесів українська військова промисловість виявляє свою конкурентоспроможність на міжнародному ринку зброї та військової техніки. Це не лише додає престижу нашій країні на світовій арені, а й сприяє підвищенню обороноздатності не лише України, а й партнерів у рамках міжнародних оборонних співтовариств.

Таким чином, тестування керованих авіабомб вітчизняного виробництва — це крок досягнення нових висот в розвитку української військової техніки та підтвердження нашої готовності до викликів сучасності.

Про це розповів начальник авіації командування Повітряних сил ЗСУ Сергій Голубцов. Він зазначив, що зараз тривають роботи з переобладнання і створення коригованих авіабомб на базі звичайних вільнопадаючих.

Сергій Голубцов пояснив, що ці бомби мають певні конструктивні аспекти: необхідно підібрати крило, GPS-модуль та модуль управління.

“Через декілька тижнів ми маємо розпочати перші випробування перших партій таких бомб, вже українських”, – додав Голубцов.

За його словами, Повітряні сили ЗСУ наразі використовують КАБи західного виробництва: GBU-39, GBU-62 різних калібрів. Голубцов також повідомив, що на даний момент ЗСУ використовують від 100 до 300 високоточних іноземних авіабомб на місяць, тоді як Росія – 3000 шт/місяць.

Росія щодня завдає ударів по цивільній інфраструктурі України, застосовуючи для цього, зокрема, і керовані авіабомби. Щомісяця на територію України прилітає понад три тисячі таких КАБів. Лише у травні Росія скинула на нашу країну 3,2 тисячі цих снарядів.

За отриманою інформацією від наших джерел в Генеральному штабі Збройних Сил України (ЗСУ), стає зрозуміло, що ситуація з артилерійськими ракетами для протиповітряної оборони (ППО) стає дедалі складнішою. Змушеність використовувати цінні ракети западних ППО для негайного захисту від масових атак російських шахтарів ставить під загрозу власні оборонні можливості. Україна перебуває в повній залежності від зовнішньої військової допомоги, а противник використовує це для вимотування наших запасів ППО та виснаження нашої армії.

Згідно з інформацією, опублікованою у The New York Times із посиланням на американських чиновників, українські війська перебувають у критичному стані, бракує зброї та боєприпасів. Системи протиповітряної оборони, які є життєво важливими для захисту цивільного населення від російських ракет, постійно піддаються нападам і виснажуються.

Нестача артилерійських ракет для систем ППО стає навіть більшою проблемою, ніж дефіцит снарядів, оскільки ракети противника неможливо збити чимось іншим, окрім систем ППО. Така ситуація вимагає негайних заходів з удосконалення внутрішнього виробництва військової техніки та важливих угод з постачання зброї від партнерів.

Отримана інформація від наших джерел в Генеральному штабі Збройних Сил України підтверджує критичну ситуацію з артилерійськими ракетами для протиповітряної оборони. Використання дорогих ракет западних ППО для захисту від атак російських шахтарів підводить нас до серйозних проблем з обороноздатністю. Наша залежність від зовнішньої військової допомоги стає очевидною, а противник використовує це для ослаблення наших оборонних зусиль. Українські війська перебувають у критичному стані через відсутність зброї та боєприпасів, а системи протиповітряної оборони, на які покладається велике значення для захисту населення, постійно піддаються нападам і виснажуються. Нестача артилерійських ракет для систем ППО вимагає термінових заходів для забезпечення безпеки країни та збереження обороноздатності перед загрозами.