ВАКС продовжив обов’язки нардепа Гунька, обвинуваченого в хабарництві, до 5 серпня

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Приблизно о десятій ранку посадовець зафіксував удар російських військ по Запоріжжю, який влучив у обʼєкт інфраструктури. Спочатку повідомлялося про двох поранених, однак пізніше цифри змінилися. За словами Федорова, внаслідок атаки загинули шестеро людей, ще дев’ятеро отримали поранення. На місці влучання виникла пожежа, і постраждалим терміново надається медична допомога.

Ситуація продовжує загострюватися: станом на 12:10 кількість постраждалих зросла до 16.

Окрім того, військові аналітики повідомляють про підготовку Росії до можливих наступальних дій на Запорізькому напрямку. За даними майора запасу НГУ Олексія Гетьмана, у районі Гуляйполя спостерігається скупчення російських військ та техніки, що свідчить про можливість активізації бойових дій. Військовий експерт Іван Ступак також підтвердив ризик наступу, зазначаючи, що українські Сили оборони, розташовані на Запорізькому напрямку, вже кілька місяців очікують на нові атаки.

У сфері відновлюваної енергетики України настав переломний момент. Міністр енергетики Герман Галущенко офіційно повідомив про необхідність перегляду термінів реалізації масштабного проєкту з розвитку альтернативної енергетики, відомого як "Гігават". Ця ініціатива, спрямована на значне розширення потужностей вітрової та сонячної енергетики, зіткнулася з низкою об'єктивних перешкод.

Міністр в інтерв’ю виданню Forbes заявив, що до кінця року мають завезти тільки обладнання більш ніж на 1 ГВт.

«У деяких містах генераційні установки вже стоять, але підключити їх зможуть не раніше січня 2025 року», – сказав він.

Нагадаємо, на конференції Ukraine Recovery Conference 2024, яка проходила 11 липня в Берліні, президент заявив, що Україна хоче побудувати за допомогою партнерів до 1 гігавата газової маневреної генерації до кінця поточного року. Цю обіцянку назвали «Гігаватт Зеленського».

У вересні колишній глава «Укренерго» Володимир Кудрицький заявив, що з «Гігавата Зеленського» в Україні побудовано всього близько 60 МВт.

Звідкись виникло рішення Швеції не передавати Україні винищувачі Gripen та віддати перевагу поставкам F-16. Це зміна, яка заслуговує на увагу та аналіз, оскільки вона може мати вплив на оборонну стратегію України та її здатність забезпечити безпеку та оборону країни. Швеція, як відомо, має високотехнологічну військову промисловість та досвід у виробництві бойової авіації. Тому вибір не поставляти Україні Gripen може бути визначним для обох країн. Важливо ретельно проаналізувати причини цього рішення та його можливі наслідки для оборонної стратегії України.

Про це заявив міністр оборони Швеції Пітер Хультквіст, коментуючи останні рішення уряду щодо підтримки України в умовах триваючого конфлікту з Росією.

«Інші країни коаліції закликали нас почекати з системою Gripen. Це пов’язано з тим, що зараз основна увага приділяється впровадженню системи F-16″, – наводить слова Пола Юнсона Reuters.

Переговори з Україною про можливість передати Gripen почалися минулого року. Українці навіть починали навчання на них.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у своїй заяві вкотре підкреслив негативне ставлення до європейської та євроатлантичної інтеграції України. Він відкрито заявив, що Будапешт не хоче належати до жодних міжнародних об’єднань разом із Києвом. Угорський лідер виступив проти членства України як у Європейському Союзі, так і в Північноатлантичному альянсі, наголосивши, що угорці не мають бажання перебувати з українцями в одному інтеграційному просторі — ані військовому, ані політично-економічному.

Натомість Орбан запропонував Києву обмежитися укладенням «стратегічної угоди», яка, за його словами, могла б регулювати відносини двох держав без прив’язки до європейських чи трансатлантичних структур. Він пояснив свою позицію тим, що вважає Україну неспроможною повноцінно функціонувати як незалежна держава. Зокрема, Орбан поставив під сумнів український суверенітет, заявивши, що країна не має власних фінансових ресурсів для самостійного утримання, а залежність від зовнішньої допомоги, на його думку, знижує рівень незалежності.

У відповідь глава української дипломатії Андрій Сибіга нагадав, що Угорщина та Україна вже спільно належать до численних міжнародних організацій, серед яких ООН, Рада Європи, Світова організація торгівлі, МВФ, ЄБРР, Дунайська комісія, ОЗХЗ, МАГАТЕ, ФАО та десятки інших. Сибіга риторично запитав, чи планує Угорщина залишити всі ці організації.

Заява Орбана прозвучала на полях саміту ЄС у Копенгагені. Він підкреслив, що його країна готова лише до «стратегічної угоди», а не до повноправного членства України в будь-якій міжнародній інституції.

У коментарях під відповідними дописами деякі користувачі, як українці, так і угорці, відзначають, що ідея про вихід Угорщини з ЄС та НАТО на користь України має «досить слушне» обґрунтування, хоча це сприймається як радикальна пропозиція.