П’ятниця, 3 Липня, 2026

ВАКС ухвалив рішення про арешт Андрія Єрмака на 60 днів із заставою в 140 мільйонів гривень

Важливі новини

Ваше останнє повідомлення обірвалося — я не бачу тексту, на основі якого потрібно створити новий розширений матеріал.

Надішліть, будь ласка, повний вихідний текст, і я підготую нову унікальну розширену версію з заголовком у першому абзаці та без небажаних фраз.

Частина ділянок, які потенційно може поглинути вода, нині перебуває в окупації. Аналіз базувався на даних 2018 року, та експерти попереджають: реальні зміни стануть відчутними вже до 2100 року. Те, що ще кілька десятиліть тому вважалося віддаленою перспективою, сьогодні виглядає загрозою, яка швидко наближається.

Євгенія Засядько нагадала, що глобальна спільнота давно мала інструменти для запобігання критичним сценаріям. Паризька кліматична угода 2015 року зобов’язувала країни послідовно скорочувати викиди парникових газів кожні десять років, аби утримати потепління в межах безпечних параметрів. Однак виконання цих зобов’язань виявилося набагато менш системним, ніж передбачалося.“Нині під питанням, чи зможемо ми досягнути цілей Паризької угоди і який сценарій майбутнього стане реальністю”, — підкреслила вона.

Ситуацію ускладнює і позиція США, які є ключовим гравцем у глобальній кліматичній політиці. Вихід країни з Паризької угоди, який підписав президент Дональд Трамп, за оцінками експертів, послаблює міжнародні зусилля зі стримування наслідків глобального потепління та ускладнює координацію між державами.

Наслідки підвищення рівня моря можуть кардинально вплинути на життя мільйонів українців і змінити економіку регіонів, які залежать від прибережної інфраструктури, аграрного виробництва та транспорту. Екологи закликають уряди посилити адаптаційні плани, а також прискорити темпи скорочення викидів, аби уникнути найгірших сценаріїв.

Скандал у комунальній сфері Києва: зловживання на мільйони гривень

3 жовтня столична прокуратура повідомила про підозри 14 особам у причетності до значних фінансових зловживань у комунальній сфері Києва. За даними слідства, загальний розмір збитків бюджету міста, спричинених махінаціями, сягає майже 73 мільйони гривень. Серед фігурантів справи — 12 посадових осіб комунальних підприємств та районних адміністрацій, а також два керівники підрядних організацій.

Одним із найбільш серйозних порушень, за інформацією прокуратури, є випадок на підприємстві «Київпастранс». Згідно з даними слідства, начальниця управління цього КП не провела належний моніторинг цін на електроенергію перед закупівлею, що призвело до переплати міста на суму 47,2 мільйона гривень. Така некомпетентність чи, можливо, навмисне порушення процедур, завдало істотної шкоди бюджету та, врешті-решт, киянам.

У КП «Київзеленбуд» слідство виокремлює кілька епізодів: колишньому генеральному директору, головному агроному та керівнику підрядного товариства інкримінують розтрату 4,8 млн грн під час робіт із ліквідації амброзії. Окрім того, ексначальник відділу та підрядник підозрюються у розтраті 800 тис. грн під час благоустрою парку «Орлятко» в Солом’янському районі.

У Солом’янському КП «ШЕУ» встановлено переплату близько 2 млн грн при закупівлі дорожньої солі; схожий інцидент у КП «ШЕУ Голосіївського району» призвів до збитків у 1,4 млн грн через поставки солі неналежної якості. Колишньому начальнику КП «ШЕУ Подільського району» інкримінують закупівлю антипаркувальних стовпчиків на 1,5 млн грн, які не відповідали вимогам ДСТУ.

У сфері охорони здоров’я, за версією слідства, начальник служби КО «Київмедспецтранс» разом із підрядниками заволодів 1,9 млн грн, виділених на запчастини для машин швидкої допомоги. Також повідомлено про підозру начальнику управління Голосіївської РДА у розтраті майже 1 млн грн під час ремонту паркінгу, а в Солом’янській РДА — керівнику управління і представнику підрядної організації — через завищену вартість робіт з ремонту даху школи (понад 500 тис. грн збитків).

Окремо розслідується епізод у Святошинському психоневрологічному інтернаті: посадовцю інкримінують розтрату майже 700 тис. грн під час капітального ремонту гібридної сонячної електростанції.

Кожен випадок, як наголошують правоохоронці, розслідується в рамках окремих кримінальних проваджень; підозри оголошені за різними статтями Кримінального кодексу, зокрема за розтратою майна, службовою недбалістю та підробленням документів. Тривають слідчо-оперативні заходи з метою встановлення всіх причетних і визначення розміру завданих збитків та шляхів їх відшкодування.

Росія вдарила по Україні балістичними ракетами та дронами Shahed

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

За інформацією Повітряних сил ЗСУ, обстріли розпочалися ввечері 17 листопада та тривали до ночі. З території Воронезької області росія випустила по Сумщині дві балістичні ракети “Іскандер-М”. Крім того, було застосовано керовану ракету Х-59, яку запустили з повітряного простору Курської області.

Окрім ракетного обстрілу, з Курщини було випущено 11 безпілотних літальних апаратів, включаючи ударні дрони типу “Shahed”. Вісім із них вдалося збити силам ППО у Полтавській, Харківській, Черкаській, Чернігівській та Київській областях. Три дрони, на жаль, було втрачено через складні погодні умови та інтенсивність атаки.

Завдяки оперативній роботі Повітряних сил України, вдалося уникнути значних руйнувань та жертв. Однак атака вчергове підтверджує, що росія продовжує цілеспрямовано бити по критичній інфраструктурі та цивільних об’єктах.

“Ми готові до захисту від подібних ударів і продовжуватимемо посилювати систему ППО для захисту наших міст,” — зазначили в Офісі Президента.

Це вже не перша масована атака на українські регіони в останні тижні. Ворог намагається вивести з ладу критичну інфраструктуру перед зимовими холодами, що може призвести до перебоїв з електро- та теплопостачанням у багатьох містах.

Українські сили ППО продовжують ефективно відбивати ворожі атаки, однак у зв’язку з інтенсивністю обстрілів у країні можливі тимчасові проблеми з електропостачанням та зв’язком.

Україна готується до нових можливих атак і продовжує зміцнювати оборонні можливості. Влада закликає громадян бути готовими до надзвичайних ситуацій і слідувати вказівкам місцевих органів управління у разі повітряних тривог.

Варто пам’ятати про важливість дотримання правил безпеки під час повітряних тривог і за можливості ховатися у спеціально облаштованих укриттях.

Україна нарощує видобуток газу та прагне стати газовим хабом Східної Європи

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

“Україна продовжує збільшувати обсяги видобутку природного газу”, – наголосили у Міненерго.

Наявність достатньої кількості блакитного палива власного видобутку підвищує можливості для стабільного проходження опалювального періоду. Крім того, нарощування власного видобутку газу є ключовим чинником для зменшення залежності України від світових ринків. Більше того, Україна має реальну перспективу стати газовим хабом Східної Європи

За його словами, ці можливості досягаються завдяки модернізації обладнання, впровадженню нових технологій та посиленню захисту газовидобувних об’єктів. Зокрема, спільна робота з міжнародними енергетичними компаніями дозволяє залучати нові технології, також особливу увагу необхідно приділяти розвитку ресурсної бази за новими ділянками надр.

“З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році газовидобувна галузь зіткнулася з численними викликами, серед яких зупинка робіт на багатьох родовищах на Сході країни через бойові дії. Однак війна не лише створила складні умови для видобутку, а й стимулювала важливі реформи та інвестиції, спрямовані на підвищення енергетичної безпеки держави”, – зазначив заступник міністра.

Ситуація з електропостачанням у Запорізькій та Чернігівській областях

Через бойові дії та регулярні обстріли в Запорізькій і...

14 травня Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) ухвалив важливе рішення щодо Андрія Єрмака, колишнього очільника Офісу президента. Суд призначив йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, починаючи з моменту затримання. Альтернативно, Єрмак може внести заставу у розмірі 140 мільйонів гривень.

Цей вердикт був оголошений під час публічного засідання, де суддя зазначив, що клопотання детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ) було частково задоволено. Суд, не повністю погодившись з позицією обвинувачення, прийняв одне з найсуворіших рішень, передбачених законодавством.

Судове засідання підтвердило, що запобіжний захід включає низку процесуальних обов’язків для підозрюваного. Зокрема, Єрмак муситиме з’являтися на виклики слідчих, повідомляти про зміни місця проживання чи роботи, а також не залишати Київ без дозволу. Крім того, він повинен буде здати закордонні паспорти й утримуватися від контактів з особами, які є свідками або фігурантами справи, зокрема Чернишовим, Міндічем, Лисенком, Опальчуком, Сіранчуком і Медвєдєвим.

Суд також зазначив можливість застосування електронного контролю, зокрема електронного браслета, для моніторингу переміщень Єрмака в межах установлених обмежень. Ухвала суду підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів.

Повний текст рішення буде опублікований 18 травня після його оформлення та підписання. Захист планує оскаржити ухвалу, вважаючи її необґрунтованою, а сам Єрмак заявив, що не має коштів для внесення застави і сподівається на допомогу "друзів".

Цей судовий процес є продовженням розслідування стосовно можливого легалізування великої суми коштів — близько 460 мільйонів гривень. Слідство пов'язує ці епізоди з елітним будівельним проєктом, що здійснювався під Києвом.

У межах провадження фігурують ймовірні корупційні схеми, пов’язані з будівництвом котеджного містечка «Династія» в Козині, а також перевіряється законність джерел фінансування проєкту. Правоохоронці вже провели ряд слідчих дій, вилучили документи та здійснили інші заходи в рамках розслідування. Прокуратура під час слухання просила про запобіжний захід у розмірі 180 мільйонів гривень, але суд визначив нижчу суму.

Під час досудового розслідування остаточні висновки щодо вини або невинуватості фігурантів можуть бути ухвалені лише після розгляду всіх доказів судом.

Останні новини