Валерій Залужний може залишити пост посла, через скандал з підривом “Північних потоків”

Інформаційний простір сколихнула заява народного депутата Ярослава Железняка про те, що міністр енергетики Герман Галущенко нібито провів ніч у заарештованому маєтку, який раніше належав колишньому міністру внутрішніх справ Віталію Захарченку. За словами депутата, цей епізод стався напередодні обшуку, що його проводило Національне антикорупційне бюро України, що лише посилило резонанс ситуації.

Маєток, у якому, за твердженнями Железняка, перебував міністр, перебуває у віданні Агенції з розшуку та менеджменту активів. Цей статус передбачає чітку заборону на приватне користування, проживання чи тимчасове перебування сторонніх осіб без законних підстав. Будівля є одним із арештованих активів, що були вилучені у колишніх високопосадовців після втечі та відкриття кримінальних проваджень, тому контроль за її використанням має бути максимально суворим.

Як стверджує нардеп, у жовтні Галущенко терміново залишив будинок у Царському селі, однак безпосередньо перед обшуком знову там з’явився й провів ніч. Саме цей об’єкт і став однією з адрес, до яких прийшли детективи НАБУ.

Йдеться про маєток ексміністра МВС часів Януковича Віталія Захарченка. Він арештований ще з 2021 року та переданий в управління Національному агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Користування цим майном заборонено, а будь-який доступ до нього має відбуватися виключно під контролем правоохоронців.

За даними джерел Железняка, ключі від будинку знаходилися у силовиків, а клопотання про арешт свого часу подавало Державне бюро розслідувань.

Перший конкурс АРМА для передачі маєтку в управління відбувся лише у вересні–жовтні 2025 року, однак претендентів не знайшлося. Формально об’єкт мав залишатися незаселеним.

Як міністр енергетики Герман Галущенко та його заступник Ярослав Гринчук опинилися у заарештованому будинку — наразі невідомо. Розглядаються кілька можливих версій: доступ через правоохоронні органи, використання статусу посадовців або втручання так званого «бек-офісу».

Железняк додає, що ця історія має додатковий контекст: тривалий час діяльність АРМА, за даними низки журналістських розслідувань, перебувала під впливом бізнесмена та медіаменеджера Тимура Міндіча — одного зі співвласників «Кварталу 95» і фігуранта гучних корупційних записів.

Наразі офіційні коментарі від міністра енергетики, його заступника, АРМА чи правоохоронців відсутні.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Голова Національного банку України Андрій Пишний під час брифінгу зазначив, що завдяки зваженій процентній та валютно-курсовій політиці НБУ, а також послабленню зовнішнього інфляційного тиску, інфляцію вдасться сповільнити до 6,6% у 2025 році. У 2026 році інфляція має повернутися до цільового показника НБУ у 5% на тлі поступової нормалізації функціонування економіки та поліпшення ситуації в енергетиці.

Андрій Пишний також підкреслив, що економічне відновлення України триватиме, хоч і буде обмеженим через вплив війни, зокрема через значні пошкодження енергосистеми. У першому півріччі 2024 року економічне зростання тривало, але сповільнилося через масштабні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру. Попри це, бізнес частково адаптувався до постійних відключень електроенергії, а стабільна робота морського коридору підтримувала економічну активність.

“Попри дефіцит електроенергії та менші врожаї порівняно з минулим роком, НБУ навіть дещо поліпшив прогноз економічного зростання на цей рік – до 3,7%. Це зумовлено кращими результатами першого кварталу та очікуваним розширенням бюджетних стимулів, а також розбудовою розподіленої генерації, зокрема за підтримки масштабних програм кредитування”, – зазначив Пишний.

На думку голови НБУ, поступова нормалізація умов функціонування економіки, збереження м’якої фіскальної політики, розбудова експортних шляхів та пожвавлення зовнішнього попиту сприятимуть пришвидшенню темпів зростання реального ВВП до 4-5% у 2025-2026 роках.

За даними Держстату, споживча інфляція в Україні у червні у річному вимірі склала 4,8%, прискорившись з 3,3% у травні. Інфляція на споживчому ринку у червні порівняно із травнем становила 2,2%, з початку року – 4,3%.

Згідно з Макроекономічним та монетарним оглядом НБУ, споживча інфляція прискорилася в червні через вичерпання минулорічного врожаю та падіння курсу гривні. Проте подальше зниження цін на продукти відбувалося завдяки більшій пропозиції через теплу погоду на початку року, а також завдяки великому торішньому врожаю і переорієнтації виробників на внутрішній ринок.