Понеділок, 2 Березня, 2026

Валерій Залужний: новий посланник України в Британії з питань ЗМІ – заявив Вадим Пристайко

Важливі новини

Тарифи на газ у 2025 році: що зміниться для українців

З 1 січня 2025 року українці продовжать отримувати газ за поточними тарифами, які не змінюються для побутових споживачів, завдяки законодавчому мораторію на підвищення вартості газу та його доставки, введеному на час військового стану. Це означає, що вартість блакитного палива для населення залишатиметься на рівні 7,96 грн за кубометр для клієнтів “Нафтогазу”, що становлять 98% споживачів. […]

The post Тарифи на газ у 2025 році: що зміниться для українців first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

СБУ викрила мережу «відеопасток» для шпигунства за обороною столиці

Служба безпеки України затримала 24-річного IT-фахівця одного зі столичних вишів, який працював на російські спецслужби та передавав у режимі реального часу дані для коригування ракетно-дронових атак по Києву. За даними слідства, завербований ФСБ агент фіксував наслідки повітряних ударів і відстежував місця розташування української протиповітряної оборони. Для цього він орендував квартири у багатоповерхівках, адреси яких отримував […]

Спроба закупівлі енергоблоків для ХАЕС: як у парламенті зірвали одну з найгучніших схем в енергетиці

Закупівлю енергоблоків для Хмельницької атомної електростанції у Болгарії вдалося зупинити буквально в останній момент через зміну ключових положень законопроєкту. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, який детально розповів про ситуацію у публічному відео, назвавши цю історію однією з найбільш резонансних спроб реалізації корупційної схеми в українській енергетиці за останні роки.

За словами парламентаря, голосування за закон, що мав відкрити шлях до закупівлі обладнання для Хмельницької АЕС, стало одним із найсуперечливіших рішень Верховної Ради за останній рік. Документ передбачав придбання енергоблоків радянського зразка, які десятиліттями зберігалися на складах у Болгарії та фактично не використовувалися. Йшлося про обладнання, яке морально застаріло, не відповідало сучасним технічним стандартам і потребувало значних додаткових витрат на адаптацію та модернізацію.

Железняк стверджує, що ці енергоблоки планували використати як основу для масштабного атомного будівництва в Україні, загальна вартість якого могла сягнути сотень мільярдів гривень. За його оцінками, мова йшла про 130–140 млрд грн бюджетних коштів. Прибутки учасників схеми, за версією депутата, мали формуватися на кількох етапах — від закупівлі обладнання через посередників до постачання та подальшого будівництва.

Народний депутат заявив, що ідея проєкту з’явилася ще у 2024 році. Тоді уряд схвалив законопроєкт про добудову двох нових енергоблоків ХАЕС, оскільки чинне законодавство вимагає ухвалення окремого закону для кожного нового атомного об’єкта. Документ подали до парламенту 3 квітня 2024 року, однак його тривалий час блокували.

Згодом, за словами Железняка, стало зрозумвая, що ключовим інтересом ініціаторів була не стільки добудова станції, скільки саме закупівля обладнання у Болгарії. У результаті було запропоновано компромісне рішення — дозволити купівлю енергоблоків без права їх встановлення чи використання без ухвалення окремого закону.

Відповідну правку внесли до іншого законопроєкту. Вона передбачала можливість прямого контракту на купівлю обладнання, але водночас забороняла його розміщення або застосування без нового рішення Верховної Ради. Як стверджує Железняк, ці зміни були внесені в останній момент, а представники Міністерства енергетики нібито не звернули на них належної уваги.

Після ухвалення документа, за словами депутата, в Офісі президента усвідомили, що закон не містить механізмів для запуску масштабного атомного будівництва. Документ тривалий час не підписували, а згодом, у березні, він усе ж набув чинності. Після цього болгарська сторона заявила про відмову від продажу енергоблоків, оскільки запропонована формула втратила для неї привабливість.

Железняк також наголосив, що президент України публічно підтримував ідею закупівлі енергоблоків, у зв’язку з чим, на його думку, залишаються відкритими питання щодо того, чи змінилася позиція глави держави після зриву угоди.

Скандал в “Укрнафті”: спроба перекласти відповідальність за зниклі нафтопродукти

В «Укрнафті» виник гучний конфлікт, пов’язаний із розкраданням нафтопродуктів на території державного підприємства. За інформацією джерел, колишнє керівництво на чолі з Сергієм Корецьким намагається юридично замести сліди схем, що діяли з 2023 року, зокрема через судовий позов до приватного підприємства «Еверест О». Офіційно справа подається як господарський спір, проте фактично йдеться про спробу перекласти відповідальність за зникнення близько 6,5–7 тисяч тонн нафтопродуктів на контрагента. Позов було подано 26 листопада 2025 року до Господарського суду Полтавської області.

За даними джерел, колишнє керівництво «Укрнафти» намагалося приховати факти системних зловживань під час зберігання та реалізації нафтопродуктів. Схеми включали неофіційне списання частини палива та маніпуляції з документами, що дозволяло відображати значно менші обсяги товару, ніж реально на складі. Подання позову проти «Еверест О» має надати юридичне підґрунтя для перекладання фінансових та матеріальних втрат на стороннього суб’єкта, хоча аудит і внутрішні перевірки свідчать про відсутність прямих порушень з боку контрагента.

Водночас фактичні масштаби «втрат» значно більші. У 2023 році фінансовий директор «Укрнафти» Юрій Ткачук публічно повідомляв про відсутність первинних документів щодо відвантаження нафтопродуктів на суму 5,6 млрд грн. Це свідчить про ймовірну участь керівництва компанії у схемі або, принаймні, толерування незаконних операцій.

Особливу увагу привертає епізод із постачанням палива для Міністерства оборони. За цим же договором «Еверест О» брало участь у постачаннях бензину та дистилятів для військової техніки. У 2023 році Міноборони оштрафувало «Укрнафту» на 3,7 млн грн за постачання неякісного палива. Незважаючи на це, компанія сплатила штраф, але питання відповідальності організаторів схеми не було піднято.

Схема з «Еверест О» збіглася з появою родинного бізнесу Корецького — компанії «Український паливний стандарт», оформленої на родичку його дружини. Паралельно з договором з «Еверест О», компанія отримувала контракти на суму близько 300 млн грн, незважаючи на відсутність досвіду та інфраструктури.

На думку експертів, вибір «господарського спору» замість кримінального провадження дозволяє приховати злочини та уникнути відповідальності посадових осіб «Укрнафти». Справжні масштаби розкрадань та участь керівництва компанії можуть виявитися значно більшими, ніж заявлено в позові.

Антикорупційний скандал: Роман Мазурик та його родинні зв’язки

У центрі нової антикорупційної справи постала особа колишнього прокурора Романа Мазурика, відомого також під прізвищем Мудрий, та його близьке оточення. За даними правоохоронців, навколо цієї родини збудовано складну мережу впливу, що включає не лише відмивання коштів, але й участь у незаконних схемах контрабанди техніки, а також вплив на державні тендери через підконтрольні фірми.

Особливе значення у цьому розслідуванні має діяльність батька Романа, Володимира Мазурика, який раніше обіймав посаду заступника прокурора Запорізької області. За інформацією джерел у правоохоронних органах, саме через мережу автозаправок «Євро 5», що працює в Київській та Запорізькій областях, родина Мазуриків змогла «відмити» від 500 до 600 мільйонів гривень за останні два роки. Це стало можливим завдяки складним фінансовим схемам і використанню підконтрольних бізнесів для маскування походження коштів.

Ця мережа, за словами співрозмовників у паливному ринку, працює як прикриття для незаконної торгівлі сурогатним пальним, виграє тендери без реальної конкуренції та використовується для легалізації готівкових коштів.

Колишній прокурор Роман Мазурик тісно пов’язаний із колишнім керівником запорізької податкової Романом Афоновим. Вони — кумов’я та, за інформацією з кількох джерел, партнери у спільних фінансових операціях, пов’язаних із «обготівкуванням» коштів. Афонов давно відомий як спеціаліст із тіньових схем у податковій сфері.

Ще один близький друг і кум Романа Мазурика — Артур Гатунок, власник популярної мережі магазинів Apple-техніки «Яблоки». Ця компанія неодноразово фігурувала у розслідуваннях, пов’язаних із незаконним ввезенням техніки в Україну без сплати митних зборів. За оцінками експертів, обсяги контрабанди сягають десятків мільйонів гривень.

Коло впливу Мазурика поширюється й на державні підприємства. Його кума — Юлія Савченко, головна постачальниця АТ «Антонов». Через неї, за припущеннями журналістів-розслідувачів, могли проходити сумнівні закупівлі для підприємства, що має стратегічне значення для оборонної промисловості України.

Важливою фігурою у родинній схемі є Олена Мазурик — суддя Київського апеляційного суду, яка вийшла у відставку у квітні 2025 року. Вона є тіткою Святослава та матір’ю Романа Мазурика. Саме її суддівський статус, за словами експертів, довгий час захищав родину від будь-яких перевірок і кримінальних справ.

Нове призначення колишнього головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного на посаду посланника в Британії з питань ЗМІ викликало значний інтерес у громадськості та експертного середовища. Попередній посланник, Вадим Пристайко, відомий своєю довгою дипломатичною кар’єрою та активною участю у зовнішній політиці України. Його робота на посаді віцепрем’єра з питань євроатлантичної інтеграції, а також як міністра закордонних справ, здобула визнання на міжнародній арені. Проте конфлікт з британським міністром оборони та його наступне звільнення з посади посланника стало несподіваним поворотом подій.

Новий призначений посол, Валерій Залужний, має за плечима багаторічний досвід у військовій сфері та високий рівень доступу до ключових фігур уряду Великої Британії. Його назначення свідчить про намір уряду України активно використовувати дипломатичний канал для підтримки своїх інтересів у міжнародному просторі. Водночас, перед новим посолом стоять значні завдання, пов’язані з відновленням підтримки від британської сторони та підтриманням позитивного іміджу України на міжнародній арені. Його досвід та професійні якості можуть допомогти вирішити ці виклики та зміцнити партнерство між Україною та Великою Британією.

У своєму виступі, Вадим Пристайко відзначив, що хоча ще не надійшло офіційного підтвердження від британської сторони щодо узгодження кандидатури Валерія Залужного на посаду посланника, це не має великого значення. Він підкреслив, що Залужний – це відома та високошанована особистість, яку з радістю прийме Велика Британія. Зазначивши, що перехід з військової сфери до дипломатичної для Залужного буде викликом, Пристайко вірить у його успіх у новій ролі та відзначає цей етап як можливість для розвитку та нових досягнень.

У висновку слід зауважити, що незважаючи на відсутність офіційного підтвердження з британської сторони, Вадим Пристайко відзначив високий професіоналізм та авторитет Валерія Залужного. Перехід від військової кар’єри до дипломатичної може бути викликом для Залужного, але цей етап також відкриває перед ним нові можливості та перспективи. Очікується, що призначення Залужного на посаду посланника в Британії з питань ЗМІ стане успішним кроком для України та зміцнить партнерство між двома країнами.

Останні новини