Вівторок, 2 Грудня, 2025

Вартість газу та електроенергії в Україні: що змінилося та як заощадити

Важливі новини

Прогноз валютних коливань: чому експерти попереджають про можливе зростання курсу долара до завершення року

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин звертає увагу на потенційний стрибок курсу американської валюти до рівня 44–45 гривень у найближчі тижні. У своєму аналізі він наголошує, що поточна економічна ситуація містить низку ризиків, які можуть посилити тиск на українську валюту та змінити поведінку регулятора на валютному ринку.

На думку експерта, головною загрозою залишається невизначеність щодо міжнародної допомоги, включно з репараційним кредитом, на який наразі покладають великі надії. Якщо умови зовнішнього фінансування будуть переглянуті, затримані або скорочені, Україна може зіткнутися з істотним дефіцитом валютних надходжень. Це створює додаткове навантаження на державні фінанси та зменшує можливості для підтримання стабільного обмінного курсу.

Аналітик звертає увагу, що кінець листопада традиційно створює додатковий тиск на гривню. Бізнес активніше купує валюту під імпорт, а в період між податковими платежами на ринку зменшується пропозиція. У поєднанні з політичною невизначеністю та напруженими перемовинами щодо мирної угоди це підсилює коливання на валютному ринку.

Шевчишин вважає малоймовірним отримання Україною репараційної позики, що, на його думку, стане підставою для перегляду бюджетних видатків на наступні роки та зміни параметрів грошової політики.

На цьому тлі, за прогнозом аналітика, готівковий долар уже цього тижня може піднятися до 42,75–43 гривень. Євро, за його словами, зберігатиме тенденцію до плавного зростання: офіційний курс НБУ залишатиметься в районі 48,5 гривень, а готівковий — у межах 48,75–49 гривень.

Національний банк напередодні встановив новий історичний максимум: офіційний курс долара на 25 листопада становить 42,37 гривні. Інший фінансовий аналітик, Олексій Козирєв, відзначає, що ринок перебуває під впливом сезонних чинників — насамперед активності періоду розпродажів та постійної потреби країни імпортувати енергоносії.

Майбутнє за очима Кирила Буданова: пророцтва та перемога України

Кирило Буданов – видатна постать у сфері військової розвідки, яка вирізняється не лише на українській арені, а й на світовому рівні. Його публічні виступи та інтерв'ю завжди привертають увагу, а його прогнози та пророцтва щодо майбутнього України та світових подій часто стають об'єктом обговорення. У своїх виступах він завжди виражає оптимізм стосовно майбутнього України в умовах війни та прогнозує невідворотний розпад Російської Федерації. Наприклад, він заявляв, що активні воєнні дії завершаться до кінця 2022 року та що українські війська скоро захоплять Крим. Хоча багато з цих прогнозів не збулися, Буданов вважає, що це відображенням зміни обставин і вносить свої корективи у діючу ситуацію.

У цьому інтерв'ю, проведеному 19 квітня, він надавав відповіді на широкий спектр питань, починаючи від ситуації на фронті та тактики російських сил, закінчуючи політичними перспективами та особистими поглядами. Варто зазначити, що на деякі питання він відмовився відповідати, особливо стосовно причин невдач українського наступу та можливих переговорів з Росією.

Прогнози Буданова стосовно подальших подій відтепер не настільки оптимістичні, але він залишається впевненим у тому, що Україна не програє у цьому конфлікті. Він підкреслює, що "Армагеддон не відбудеться", і впевнено додає, що завжди знайдуться вирішення на останній момент.

У світлі останніх подій, зокрема збиття російського стратегічного бомбардувальника Ту-22МЗ, інтерв'ю з Кирилом Будановим набуває особливої актуальності. Його скромні відповіді та обережний підхід до викладу інформації свідчать про серйозність та вагомість подій, що відбуваються на передовій. Хоча деталі таких операцій залишаються конфіденційними, їх успіх свідчить про високий професіоналізм та ефективність українських військових.

Наприкінці розмови Буданов підкреслив, що Україна має намір продовжувати боротьбу та захищати свою незалежність. Хоча війна непроста, вона є випробуванням, яке Україна зможе подолати завдяки своїй вольовій силі та рішучості.

Кирило Буданов в інтерв'ю розглядає не лише минулі події, а й їх наслідки та можливі перспективи. Він розглядає збиття російського стратегічного бомбардувальника Ту-22М3 як важливу подію у контексті війни, зазначаючи, що це перше збиття літака дальньої авіації в цьому конфлікті. Підкреслюючи важливість цього досягнення, він наголошує на зменшенні загрози для міста Одеси, яке було піддане інтенсивним бомбардуванням ракетами Х-22.

Буданов аналізує можливі наслідки цього збиття, вважаючи, що російські сили шукатимуть нові стратегії та засоби для атак. Він відзначає, що ракети Х-22 є застарілим радянським виробом, який хоча і має велику потужність, проте не завжди дотримується високої точності, що може призвести до невипадкового знищення цивільних об'єктів.

У своїх відповідях на питання про песимістичні прогнози стосовно майбутнього України він відзначає, що ситуація є складною, проте підкреслює важливість підходу до аналізу ситуації з позитивної точки зору. Він закликає до уваги до позитивних змін, які можуть відбутися навіть у найскладніших умовах.

Крім того, Буданов зазначає, що проблеми, з якими стикається Україна, є системними і давніми, але важливо пам'ятати, що країна продовжує існувати і продовжує боротися за свою незалежність.

Щодо успіхів російських сил, Буданов визнає реальний успіх у боях під Авдіївкою, але зазначає, що багато інших аспектів ситуації залишаються невизначеними.

У своєму висловлюванні Кирило Буданов наголошує на тому, що війна вирішується не лише ударами, але й дійсними бойовими операціями на місцях. Він порівнює цю ситуацію зі стародавніми часами, коли рішальну роль відігравало вторгнення людей на територію. Навіть при великій кількості зброї та техніки, без активних дій на місцях не можна досягти значних змін.

Коли йдеться про запаси ракет, Буданов зазначає, що російські сили накопичили певну кількість боєприпасів, особливо у зв'язку з відсутністю ударів протягом певного періоду. Проте він підкреслює, що запаси не безмежні, і вказує на економію боєприпасів з боку російської сторони.

Щодо допомоги з боку інших країн, Буданов стверджує, що російські сили діють самостійно та ефективно здолали санкції. Він відзначає, що хоча українська влада та інші представники висловлювали оптимістичні прогнози у минулому, він не жалкує про ці висловлювання, оскільки вони відображали реальний стан справ на той момент. І відомий воєнний аналітик підкреслює, що він ніколи не жалкує про свої висловлювання, навіть якщо обставини змінюються.

Такі прогнози, на його думку, дають людям реальний зміст і віру в перемогу, а не марну надію. Це спонукає людей діяти та вірити у свої можливості.

У своїх відповідях Кирило Буданов зазначає, що його прогнози базуються на реальних фактах і обставинах, а не на вигадках чи марних сподіваннях. Він підкреслює, що у воєнний час навіть найточніші прогнози можуть зазнати корекцій через зміну обставин.

За його словами, найближчим часом Україну чекають складні періоди, але ситуація не є катастрофічною. Він відзначає, що армагеддон не наступить, але проблеми зійдуться приблизно з середини травня або початку червня.

У відповідь на запитання про зміни у російській армії протягом двох років війни, Буданов зазначає, що воєнний конфлікт завжди призводить до розвитку технологій та індустрії. Він відзначає, що якість техніки падає через відсутність нового обладнання, але якість оснащення піхотинців покращується. Щодо особового складу, він стверджує, що ті, хто були на фронті в перші місяці війни, були справжніми професіоналами, але їх кількість зменшується, і російська армія веде більше мобілізованих вояків.

На запитання про моральний дух російських військових, Буданов не надає конкретної відповіді, але зазначає, що у Росії воюють мобілізовані війська, що може впливати на їхній моральний стан.

У своїх відповідях Кирило Буданов звертає увагу на те, що мобілізовані війська, які призвали за гроші чи змусили вступити, не завжди мають високий моральний дух та сильно старання у бою. Він наголошує, що російська ментальність, яка відображається у фразі "ідіть вперед", може впливати на підготовку і мотивацію бійців.

На запитання про ситуацію з розвідкою в Україні, Буданов визнає, що російська розвідка присутня та намагається впливати на події, але не робить чітких висновків щодо її прогресу або регресу.

Щодо можливості початку переговорів у важку ситуацію, він відзначає, що це не його компетенція, а на питання про поради президенту він відповідає, що не має жодних рад.

Насправді, він вважає, що завершення війни можливе поверненням на кордони 1991 року, навіть якщо після цього буде напружена ситуація. Він підкреслює, що конфлікт буде періодично з'являтися і затихати, оскільки це відображає історичні реалії відносин між Україною та Росією.

Кирило Буданов у своїх відповідях підкреслює, що ситуація залишається стабільною і відсутні будь-які загрози на даний момент. Щодо інформації про можливий наступ на Київ та висадку російського десанту в Гостомелі, він вказує на те, що така інформація була доступна і передавалася вищим органам влади. Проте, він ухиляється від коментарів щодо реакції президента на цю інформацію.

Крім того, він вважає неетичним коментувати висловлення інших посадових осіб, таких як директор ЦРУ, і зауважує, що кожен може сприймати їх позицію по-різному.

Щодо питання про контрнаступ минулого літа, він пропонує обмежитися обговоренням тільки тих тем, які безпосередньо стосуються його компетенції та відповідальності. Щодо узгодження планів з західними партнерами, він не вбачає в цьому нічого неприродного, адже співпраця з партнерами може забезпечити додаткову підтримку та ресурси для успішного виконання планів.

Кирило Буданов підкреслює, що його плани не узгоджуються, оскільки деякі питання стосуються багатьох сторін. Він вважає важливим завчасно попередити та обговорити можливі наслідки з іншими партнерами, оскільки однобічне партнерство є непродуктивним. Щодо критики з боку американської розвідки щодо дій ГУР на території Росії, він вважає, що така критика може бути спричинена впливом на багато країн і повинна бути нормально обговорена з партнерами.

Успішні операції ГУР, зокрема випадок переходу російського вертолітника на сторону України та його подальша смерть в Іспанії, розглядаються як приклади типових психологічних помилок людей, які розслабляються після досягнення успіху. Буданов визнає, що ці помилки були допущені індивідуальними особами і підкреслює необхідність запобігти подібним ситуаціям у майбутньому.

Щодо операції "Майдан-3", Буданов зазначає, що це питання вже стосується державної таємниці, і не може надати більш детальної інформації. Однак він підтверджує, що росіяни продовжують працювати над цією операцією.

Кирило Буданов розповідає, що проросійські сили в Україні активно камуфлюють свою діяльність під різноманітні питання соціальної напруженості, оскільки вони розуміють, що відкрите просування проросійської позиції не є ефективним. Він застерігає, що уповільнення процесу обміну полоненими пов’язане зі збільшенням соціальної напруги в країні, зокрема через російське втручання та зміцнення політичної впливовості.

У розмові про конкуренцію між ГУР та СБУ, Буданов висловлює позитивне ставлення до здорової конкуренції, наголошуючи, що це стимулює до покращення роботи. Щодо уповільнення процесу обміну полоненими, він зазначає, що це пов’язане з російським впливом на соціальну ситуацію в Україні, а не з іншими факторами, такими як повернення командирів "Азову" з Туреччини.

Він відмовляється коментувати питання про свою можливу кандидатуру на посаду міністра оборони, наголошуючи на необхідності обговорювати тільки те, що відноситься до його компетенції та відповідальності.

Кирило Буданов пояснює, що питання про можливе пропонування йому посади міністра оборони є несерйозним, оскільки фактично він залишився на своїй посаді. Він також відмовляється розглядати ідею боюся чогось, крім Бога, та відзначає, що навіть не розглядає можливості полону, діяльність якого його б схиляла до страху.

На запитання щодо його історії з отруєнням дружини, Буданов стверджує, що розслідування триває, але ще занадто рано робити висновки. Він підтверджує, що стан її здоров'я поступово стабілізується, і прогресують розслідування, хоча не розкриває деталей. Коли жителі підозрюють, що це був замах на нього, він зазначає, що це було орієнтовано на його дружину, через її вплив на нього.

Здається, ви хотіли щось сказати, але не встигли. Чи можу я вам чимось допомогти?

Кирило Буданов: Так, ви праві. Це дійсно важливий аспект. Захід виявляє певну обережність у відносинах з Росією, і це розумно. Але, з іншого боку, Україна потребує підтримки у вигляді конкретних дій для захисту свого суверенітету та територіальної цілісності. Я згоден з президентом Зеленським, що захист України має бути належним чином забезпечений, подібно до захисту інших країн, як, наприклад, Ізраїлю.

ВВС: Що ви можете сказати про те, як Зеленський керує країною в геополітично складний період?

Кирило Буданов: За останні два з половиною роки Зеленський показав себе вмілим лідером, здатним приймати важливі рішення в умовах геополітичної напруги. Його здатність до діалогу і пошуку компромісів, разом із вмінням виступати на міжнародній арені, вражає. Президент йде шляхом реформ та змін, і це позитивний сигнал для майбутнього України.

ВВС: Але чи не може його заклики до Заходу створити ще більше напруженості з Росією?

Кирило Буданов: Тут потрібно знайти баланс між підтримкою України та врегулюванням конфлікту з Росією. Це складне завдання, але важливо, щоб Захід продовжував підтримувати Україну, допомагаючи їй в забезпеченні безпеки та розвитку, не спровоковуючи при цьому додаткових напруг.

Кажучи про Telegram, його використання розвідниками не лише не рекомендується, але й заборонено, оскільки це може стати джерелом загроз для безпеки країни. Щодо моєї реакції на медійні повідомлення про "вбивство", я ставлюся до них з розумінням, враховуючи спроби дестабілізації ситуації. Важливо зберігати спокій і продовжувати свою роботу на благо країни.

Кирило Буданов: Виправно, тут потрібно розглядати всі аспекти. Держава Ізраїль має вагомий статус у співпраці зі Сполученими Штатами Америки, що надає їй значно більшу підтримку. Хоча, на жаль, ми поки що не можемо похвалитися таким статусом. Але чи хотіли б ми мати таку можливість? Звісно, що так. І хто б міг бути проти того, щоб нам допомогли захищатися ще кимось? Я не думаю, що ви знайдете когось, хто був би проти цього.

ВВС: Кирило Буданов – це людина, яка давала прогнози. Можете щось сказати про цей рік? Які ваші очікування, що чекає українців?

Кирило Буданов: Наступний період, на нашу думку, буде важким. Але важкість і катастрофічність – це різні речі. Ми вже декілька разів проходили через складні періоди, і цей також переженемо, повірте мені. Нічого екстраординарного не відбудеться. Ми заздалегідь знаємо більшість їхніх планів. Як на них реагувати? Відповідь є на більшість. Так, є деякі питання, на які буде важко знайти відповідь, але ми знайдемо її. Як завжди, у останній момент придумаємо щось.

ВВС: Але багато залежить від інших чинників, зокрема від західної підтримки і допомоги партнерів...

Кирило Буданов: Це світ 21-го сторіччя, світ глобальних зв'язків. Усе пов'язане в цьому світі. Вся економіка, вона також пов'язана. Вся політика, вона також пов'язана. Тому багато чого впливає на ті чи інші події. Але, ще раз кажу вам, незважаючи на те, що кажуть, згадайте тих самих "диванних експертів", які прогнозували: "Україна проживе три дні – і все, кінець".

ВВС: Таким чином, ви порівнюєте ситуацію цього року, коли кажуть, що "Україна програє", з тим самим періодом на початку?

Кирило Буданов: Так, точно так само. Україна не програє, і Україна не буде зруйнована. Це треба зрозуміти.

У висновку слід зазначити, що українська влада і громадяни в цілому стикаються з складними викликами та напруженою ситуацією в країні. Проте Кирило Буданов підкреслив, що Україна здатна впоратися з негараздами, а важкі періоди, хоч і важливі, не є катастрофічними. Важливо зазначити, що сподівання на західну підтримку є суттєвим аспектом, але водночас необхідно мати на увазі власні зусилля та рішучість у вирішенні проблем. Зауважимо також, що українське суспільство виявило стійкість та вміння адаптуватися до нових викликів, що дає підстави для певного оптимізму у майбутньому.

Лариса Родченко продовжує кар’єрне зростання всупереч скандалам

Попри численні резонансні корупційні скандали та повідомлення про неформальні контакти з представниками ворогуючих сторін, Лариса Родченко (Усаченко) продовжує стрімко підніматися службовими щаблями в Міністерстві оборони України. Наразі її призначено головним спеціалістом з питань реінтеграції та післяізоляційного супроводу в Управлінні психологічного забезпечення. Це рішення викликало хвилю обговорень у професійних та громадських колах, адже кар’єрне просування Родченко відбувається на тлі численних сумнівів щодо її минулої діяльності та можливих зв’язків з особами, що представляють інтереси ворога.

Експерти наголошують, що подібні призначення ставлять під сумнів прозорість кадрової політики в оборонному відомстві, оскільки висунення на ключові посади осіб із сумнівною репутацією може впливати на ефективність програм реінтеграції та психологічного супроводу ветеранів і звільнених із полону. Одночасно, деякі колеги Родченко відзначають її професійні навички та здатність працювати з чутливими психологічними кейсами, що нібито виправдовує її нову посаду.

На цей раз Лариса Родчеко знайшла покровителя в особі заступника міністра оборони Євгена Мойсюка, якого розглядають як одного з претендентів на заміну Олександру Сирському.

Необхідність у новому “високому покровителю” в особі Євгена Мойсюка для Лариси Родченко очевидна, адже Родченко готується “освоїти” близько двох мільярдів гривень бюджетних грошей на психологічну допомогу у наступному році.

Водночас, за інформацією джерела, частина високопосадовців Міноборони, яких умовно можна віднести до “людей Дениса Шмигаля” вкрай здивовані карєрним ростом Лариси Родченко та стурбовані можливими репутаційними ризиками, пов’язаними з кримінальним минулим Лариси Родченко.

Нагадаємо, Лариса Родченко більше відома широкому загалу як Лариса Усаченко, або, як її прозвали у Верховній Раді – “Золота рибка”.

Лариса Усаченко-Родченко – екс-нардеп з команди Віктора Ющенка, а нині фігурантка безлічі звинувачень у шахрайстві в особливо великих розмірах.

Лариса Усаченко-Родченко причетна до доведення до банкрутства та розкрадання земельного фонду аграрного підприємства ДП “Пуща водиця” – землі якого через шахрайські схеми були виведені під багатоповерхову забудову на Софіївській Борщагівці. За інформацією журналістів, за доведення до банкрутства та оборудки із землею державного агрохолдингу Лариса Усаченко отримала 6 мільйонів доларів США.

Також є об’єктивні підозри у причетності Лариси Родченко до розкрадання земель Національного університету біоресурсів і природокористування України, для приховування яких був організований підпал в головному корпусі університету.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України, Лариса Усаченко-Родченко змінила вишиванку на військову форму та прийнялась за розкрадання уже військових бюджетів.

Для початку Лариса Родченко менш як за 3 роки отримує звання майора ЗСУ, що для аферистки її рівня не така складна задача (достатньо згадати скандал з купівлею Ларисою Родченко-Усаченко звання “професора” у Львові).

За інформацією ЗМІ, Лариса Родченко потрапляє в систему Міноборони через шпиталь НВМКЦ «ГВКГ». Все це відбувалося за мовчазної згоди або й активної участі ключових фігур медичного командування ЗСУ. Найбільш помітною серед них є генерал-майор медичної служби Анатолій Казмірчук — чинний начальник військової медичної служби України. Саме за часів його керівництва і «стрімкого реформування» медичної вертикалі такі як Усаченко-Родченко отримали зелене світло: звання, поранення, нагороди – все оформлювалося блискавично.

Водночас клініку наповнили родичі Лариси Родченко: чоловік, брат, зять, племінник, навіть невістка з купленим дипломом. Усі – військовослужбовці, всі – з посвідченням УБД, деякі – з інвалідністю й виплатами. Все це – під «дахом» психіатричного відділення.

За інформацією ЗМІ, сприяв аферам Родченко по працевлаштуванню всіх її родичів з підробленими дипломами безпосередньо керівник медичної служби ЗСУ генерал-майор Анатолій Петрович Казмірчук.

Так, чоловік Лариси Родченко за 3 місяці служби отримав УБД, групу інвалідності та грошові виплати. Брат був працевлаштований у клініку та звільнений за хворобою. Зять, племінник — переведені до тилових частин у Закарпатті. Невістка Яна Вельган – без належної освіти отримала посаду військового психолога, а потім і статус УБД, перебуваючи у декретній відпустці.

Усі названі вище родичі Лариси Родченко отримали державні відзнаки, звання, статуси УБД.

Проведемо дати кар’єрного росту Лариси Усаченко-Родченко та її сім’ї на військовій службі:

– Січень 2022

З’являється у військовому шпиталі НВМКЦ «ГВКГ» як санітарка.

– Лютий 2022

Початок повномасштабної війни — вона вже всередині системи.

– Лютий 2023

Отримує звання лейтенанта.

– Квітень 2024

Отримує звання капітана медичної служби.

– 2024

Директорка психіатричного центру Тетяна Пономаренко залишає посаду після обшуків.

– Травень 2024

Оформлює поранення живота — фактично шрами після пластики.

– Березень 2025

Отримує звання майора.

– Квітень 2025

Держава виплачує 700 000 грн. компенсації за пластику живота, яку Родченко видає за “бойове поранення”.

– Протягом 2023–2025

Родичі оформлені до психіатрії як військові: чоловік, брат, зять, племінник, невістка. Частина отримує статус УБД, інші – інвалідність та виплати.

Окремо варто відмітити гучну справу про арешт головного психіатра ЗСУ Олега Друзя.

За інформацією наших джерел, саме Лариса Родченко стояла за організацією схем, в яких звинувачують екс-головного психіатра ЗСУ Олега Друзя.

“Для для аферистки зі стажем Лариси Родченко кандидатура Олега Друзя як цапа-відбувайла була ідеальна, адже він раніше уже фігурував у корупційних скандалах. Власне кажучи, у Друзя проблеми через корупційні схеми побудовані Родченко” – зазначає джерело.

Доповненням до портрету Лариси Родченко мають слугувати її “неформальні контакти” з росіянами, які стали предметом дослідження українських ЗМІ.

Так, за інформацією видання Наша ВЕРСІЯ, Лариса Родченко неодноразово відвідувала передову в Херсонській області, прикриваючи це нібито службовими справами. Водночас свідки стверджують, що метою цих поїздок був контакт із бізнес-партнерами, які залишилися на тимчасово окупованій території.

Цю версію підтверджують документи, зокрема витяги з держреєстрів на землю, що належить її родичам або фірмам, пов’язаним із нею, та розташована в зоні окупації.

Ба більше, за словами колег Родченко, вона відкрито розповідала, що «перебігала на той бік», маючи на увазі перетин лінії фронту для зустрічей із людьми, які залишилися під контролем РФ. Це викликає закономірне запитання — чи були ці контакти санкціоновані командуванням або Службою безпеки України?

Окрему увагу привертає історія матері Родченко, яка, попри статус мешканки тимчасово окупованої території, якимось чином вільно потрапила на підконтрольну Україні територію. Жодного публічного пояснення цього факту не було надано. У контексті загальнодержавної політики до ВПО та ризиків шпигунства така «мобільність» виглядає вкрай підозрілою.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що заступник міністра оборони Євген Мойсюк дав вказівку підлеглим “зібрати і систематизувати інформацію про всі провальні рішення головнокомандуючого ЗСУ Олександра Сирського та його ставлеників, з прицілом зайняти його місце.

Більше інсайдів в режимі реального часу читайте на нашому Telegram-каналі Ненька інфо | Новини | Україна

Що робити, якщо дані у паперовому та електронному військовому квитку не збігаються

Фурса у своїй статті намагається розглянути проблему з різних аспектів, не уникаючи при цьому непопулярних, але важливих істин про роль оподаткування в економіці країни, що перебуває у стані війни.

Він зазначає, що такі розбіжності можуть стати проблемою в різних ситуаціях, наприклад, при виїзді за кордон, отриманні соціальних виплат або користуванні іншими державними послугами.

Щоб вирішити проблему, юрист рекомендує наступні кроки:

Спеціалісти ТЦК та СП перевірять вашу інформацію, виправлять помилки та оновлять дані в обох системах – паперовій та електронній.

Франчук підкреслює, що обидва документи – паперовий і електронний військовий квиток – мають однакову юридичну силу. Проте електронний військовий квиток (витяг з Реєстру військовозобов’язаних) може бути актуальнішим, оскільки дані в ньому оновлюються частіше. Процес оновлення може займати деякий час, але серйозних проблем з актуальністю інформації виникнути не повинно.

Юрист також рекомендує після виправлення даних отримати новий витяг з Реєстру військовозобов’язаних та перевірити, чи всі дані вірні. Зберігайте документи, що підтверджують правильність ваших даних, і в разі виникнення проблем звертайтеся до вищестоящих органів військового управління або до омбудсмена з питань захисту прав людини.

Верховна Рада прийняла зміни до Бюджетного кодексу

Верховна Рада України прийняла законопроєкт №12245, який змінює систему розподілу капітальних видатків та вносить низку важливих нововведень. Серед основних змін — централізація фінансування проектів, пріоритезація найбільш важливих об’єктів та відновлення штрафів за затримку поставок зброї на фронт. За словами голови бюджетного комітету Верховної Ради, нардепа Роксолани Підласи, зміни до Бюджетного кодексу були ухвалені вчасно, що […]

The post Верховна Рада прийняла зміни до Бюджетного кодексу first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

З 1 лютого 2025 року тарифи на газ для більшості побутових споживачів залишаються незмінними, а ось вартість електроенергії залежить від типу тарифу та наявності багатозонного лічильника.

Тариф на газ для населення становить 7,96 грн за кубометр. Це закріплено постановою уряду №812, яка діє до травня 2025 року. Законодавство також забороняє змінювати цей тариф під час воєнного стану без рішення Верховної Ради.

Основним постачальником газу в Україні залишається компанія “Нафтогаз”, яка забезпечує близько 98% побутових споживачів. Однак існують і альтернативні постачальники з різними тарифами:

  • Річні ціни коливаються від 7,79 до 9,99 грн за кубометр, залежно від компанії.
  • Деякі постачальники пропонують місячні тарифи зі змінною ціною.

Тариф на електроенергію для більшості споживачів становить 4,32 грн за 1 кВт·год. Для домогосподарств, які використовують електроенергію для опалення, тариф знижено до 2,64 грн за 1 кВт·год.

Багатозонні лічильники дають можливість суттєво зменшити витрати на електроенергію:

  • Двозонний лічильник дозволяє платити вдвічі менше в нічний час (з 23:00 до 07:00) – 2,16 грн за 1 кВт·год.
  • Тризонний лічильник розподіляє вартість електроенергії залежно від часу:
    • Нічний тариф (23:00-07:00): 1,728 грн за 1 кВт·год.
    • Напівпіковий тариф: 4,34 грн за 1 кВт·год.
    • Піковий тариф (08:00-11:00 та 20:00-22:00): 6,48 грн за 1 кВт·год.

Для максимальної економії тризонний лічильник підходить тим, хто може регулювати споживання електроенергії у пікові години.

Будь-який споживач електроенергії в Україні має право:

  1. Придбати багатозонний лічильник.
  2. Звернутися до постачальника для переходу на відповідний тариф.

Це дозволяє оптимізувати витрати на електроенергію та адаптувати споживання до вигідніших часових тарифів.

Незмінність тарифів на газ до 2025 року забезпечує стабільність для населення в умовах воєнного стану. Водночас можливості зменшення витрат на електроенергію залежать від готовності громадян інвестувати у сучасні лічильники та змінювати звички споживання.

The post Вартість газу та електроенергії в Україні: що змінилося та як заощадити first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини