Ваші улюблені новорічні прикраси загрожують здоров’ю

Однак, як зазначають експерти, цей процес стикається з певними труднощами. Основною проблемою є затримки у поставках військової техніки від західних партнерів, що створює серйозні перешкоди для належного оснащення новостворених підрозділів.

Згідно з їхніми словами, Україна продовжує змагатися з тимчасовими викликами у формуванні нових військових частин, але нестача та затримки у поставках західної зброї і обладнання можуть ускладнити її здатність повністю оснастити ці бригади. Відповідно до аналітиків, своєчасна безпекова підтримка від Заходу залишається критично важливою, визначаючи момент та масштаб готовності українських сил для майбутніх військових операцій.

Раніше президент України Володимир Зеленський зауважив покращення у становищі українських військ, але підкреслив, що успішність майбутніх контрнаступальних операцій залежить від належного оснащення бойових підрозділів важкими бойовими машинами, бронетранспортерами, танками та артилерією.

За оцінками аналітиків ISW, швидке та регулярне забезпечення необхідним обладнанням і зброєю від західних партнерів є критично важливим для зменшення уразливості України перед можливими російськими агресивними діями та сприяє змогу українським силам зосередитися на майбутніх оборонних операціях.

Для забезпечення безпеки Харкова та його навколишніх територій велика частина атак спрямовується з використанням зенітно-ракетних комплексів С-300 та коригованих авіаційних бомб. Щоб запобігти загрозі мирному населенню, належить припинити вогневі дії та ефективно відсікти авіаційну техніку Російської Федерації на її власній території. Про це заявив військово-політичний експерт Дмитро Снєгирьов, наголошуючи на необхідності негайних заходів для захисту цивільного населення та мінімізації ризику військових дій на території України.

“Більшість ударів на Харків здебільшого завдаються за допомогою ЗРК С-300, які були змодифіковані для атак на наземні цілі та мають дальність ураження від 200 до 250 кілометрів. Якщо б Сполучені Штати надали дозвіл на використання ракет ATACMS для удару по території Росії, ми б могли б мінімізувати подібну загрозу для мирного населення, запроваджуючи запобіжні удари саме по місцях старту цих ракет”, — відзначив він.

Снєгирьов також вказав на те, що боротьба з ракетами С-300 і С-400 у повітрі є неефективною, оскільки це потребує великої кількості ракет, наприклад, системи протиповітряної оборони Patriot.

“Дозвольте нам ліквідувати місця старту або базування авіаційних підрозділів Росії на її території, щоб уникнути можливості атак КАБами на Харків. Дальність дії КАБів становить від 50 до 70 кілометрів”, — підкреслив він.

Він також підкреслив, що засоби, які вже передано Україні — американські ATACMS, французькі SCALP та англійські Storm Shadow — можуть радикально змінити ситуацію в контексті протидії російській агресії.

“Мова йде про те, що українська сторона матиме законне право наносити удари виключно по військових об’єктах з метою запобігання геноциду українського народу. Ще раз наголошу, що з ракетами набагато простіше боротися на етапі їх запуску, ліквідовуючи місця старту, ніж збивати їх в повітрі”, — підсумував Дмитро Снєгирьов.

Володимир Малюга, який очолює Управління внутрішньої та власної безпеки в Адміністрації Державної прикордонної служби України, утримував у секреті інформацію про своє майнове становище протягом тривалого періоду. Його рішення приховувати ці дані від громадськості Малюга пояснював необхідністю забезпечення власної особистої безпеки, що випливає з особливостей його посади.

В контексті сучасної політичної обстановки в Україні, де корупція та вплив олігархів на владу залишаються актуальними проблемами, рішення Малюги викликало певні питання щодо прозорості та відкритості владних осіб. Незважаючи на це, деякі експерти вважали, що захист особистих даних керівника має важливість у забезпеченні ефективного виконання його обов'язків та уникненні потенційних загроз.

Такий підхід Володимира Малюги може викликати різні реакції серед громадськості та політичних діячів. Деякі підтримують його ставлення до захисту особистих даних, вважаючи його обгрунтованим у контексті виконання службових обов'язків, тоді як інші вимагають більшої відкритості та прозорості в діяльності посадовців, особливо тих, хто має значний вплив на вирішення ключових питань для суспільства.

За період війни в Україні Малюга суттєво покращив своє фінансове становище, приховуючи свої активи серед родичів. Цю інформацію підтверджують дані з реєстрів, які проаналізувала редакція.

Важливо відзначити, що Малюга приєднався до Державної прикордонної служби України лише у 2023 році, попередньо очолюючи департамент внутрішньої безпеки Державної митної служби. Його звільнення з митниці відбулося в ході скандалу, пов’язаного з незаконним експортом зерна, контрабандою сигарет та інших товарів під маскою гуманітарної допомоги, який спричинив відставку керівництва Державної митної служби.

Які статки тоді будучи митником заробив Малюга та яким шляхом збагачувався тепер досліджуватимуть уже профільні правоохоронні органи.

Водночас дещо з «нажитого» за роки «митної служби» вдалося встановити шляхом аналізу даних з Реєстрів, як самого Малюги, так і його найближчих родичів.

Тож, у 2023 році Малюга став власником одразу двох земельних ділянок, загальною площею близько 3 га.

Ще дві ділянки по 2 га він також придбав у розпал війни – наприкінці 2022 року (кадастрові номери 4622710200:09:000:0435 – 1,926 га, 4622710200:09:000:0422 – 2 га). І ще одну, площею у 2 га – у 2020 році: кадастровий номер 4625884500:08:000:0129.

Та більшість активів, автівок та нерухомості, що з’являлися у родині Малюги після його «митної» каденції, оформлені не на нього.

Зокрема, його друга дружина Ольга Малюга у вересні 2022 року – вже теж під час повномаштабної війни – стала власницею Тесли Модел 3 (2020 р.в). Також з кінця 2022 року вона стала бізесвумен, отримавши посаду директора ТОВ «ТЕОЛАРІС», що займається здачею в оренду нерухомого майна.

Син Малюги від першого шлюбу – Михайло у 2023 році став власником одразу 9 земельних ділянок та будинку у Львові площею 253,8 кв. м. І ці активи були записні на нього нібито під виглядом спадщини. Сумнівність легальності походження цього майна обумовлюється ще й тим, що жоден інший член родини (і рідний брат Михайла, зокрема) у цей проміжок часу ніякої спадщини ні від кого не отримували.

Крім того, цей самий син посадовця у 2023 році став ще й власником мотоцикла «Хонда».

Колишня дружина ексмитника Катерина, у 2023 році отримала в подарунок місце для паркування у Львові, а у 2022 році вона стала власницею квартири – теж у Львові – загальною площею 82,9 м. кв.

Окремі активи Малюги, придбані, зокрема, з 2020 по 2022 рр. записані і на тестя, і на сестру дружини, і на інших – ще більш дальніх родичів посадовця. Це переважно нерухомість та земля.

Темпи накопичення статків ексмитника, очевидно, не відповідають розмірам його офіційних доходів. Оскільки заробітна плата співробітників ДМС, згідно з публічними заявами колишнього в.о. голови Служби В’ячеслава Демченка, склалала від 9 до 17 тис. грн.

Зауважимо, нещодавно СБУ затримала підлеглого Малюги (начальника групи внутрішньої безпеки відділу внутрішньої та власної безпеки Непрелюка Ю.А.) на організації незаконного переправлення осіб через державний кордон Україн. І стверджувалося, що «за оперативними матеріалами, власне, Малюга координував роботу «каналів переправи» ухилянтів за кордон у різних прикордонних областях України»

Нагадаємо, раніше через статки записані на родича – рідного брата – підозру від НАБУ отримав колишній заступник голови ОП Андрій Смірнов. За обвинуваченням у незаконному збагаченні наразі йому вже обрана міра запобіжного заходу у вигляді 10-мільйонної застави.