Вчені дослідили як радіація вплинула на тварин у Чорнобильській зоні

Недачі чоловічої збірної України з біатлону на Кубку світу наступного сезону матимуть відбиток на кількості представників команди на майбутніх змаганнях. Згідно з оновленою політикою, вже з наступного сезону Україна зможе вислати лише чотирьох спортсменів на перегонах. Результати сезону Кубку світу підтверджують, що збірна України зайняла лише 11-е місце в загальному заліку Кубка націй. Це виходить за межі топ-10, що означає зменшення ліцензованої кількості учасників команди. Раніше Україна надсилала на старт п'ятьох біатлоністів, але через несприятливі результати доведеться скоротити їхню кількість. Також варто відзначити, що збірна Норвегії виявилася переможцем Кубка націй і великим відривом випередила інших учасників. Таким чином, команда України відповідно до рейтингу змагань залишається за межами топ-10, що є втратою порівняно з минулими сезонами.

У висновках можна зазначити наступне:

• Недостатні результати чоловічої збірної України з біатлону на Кубку світу вплинули на кількість спортсменів, яких Україна матиме можливість вислати на майбутні етапи змагань.

• Згідно з новими правилами, наступного сезону Україна зможе вислати лише чотирьох представників на перегонах, натомість п'яти.

• Збірна України зайняла 11-е місце в загальному заліку Кубка націй, що виходить за межі топ-10. Це призведе до скорочення кількості учасників команди.

• Варто відзначити перемогу збірної Норвегії, яка значно випередила інших учасників Кубка націй.

• Українська збірна залишається поза топ-10 у рейтингу Кубка націй, що стало втратою у порівнянні з попередніми сезонами.

Ці висновки вказують на потребу у поліпшенні результатів української збірної з біатлону та на вплив цих результатів на її склад на майбутніх змаганнях.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Гаррісон Касс — фахівець із питань оборони та національної безпеки, автор понад тисячу статей з питань глобальної політики. Адвокат, пілот, гітарист, у минулому професійний хокеїст. Має ступінь бакалавра коледжу Лейк Форест, ступінь доктора філософії Університету штату Орегон та ступінь магістра Нью-Йоркського університету.

▪️Американські Bradley зміцнили оборону України. Чи допоможе подальша західна допомога?

США подарували Україні понад 300 БМП Bradley часів холодної війни. Вступивши в розпорядження ЗСУ у набагато більшій кількості, ніж танки Abrams, вони зміцнили оборону країни і набули практично легендарного статусу серед бійців.

Саме успіх Bradley критики обережного підходу США до військової допомоги Україні наводять як приклад того, чого можна було б досягти, якби західна зброя надходила у значних кількостях.

“Манера західних партнерів постачати Україні зброю в невеликих кількостях і після значних затримок піддавалася різкій критиці протягом усього конфлікту. Достатні поставки вкрай важливі для військових, оскільки забезпечують їм більш гнучкий підхід. На додачу це ще й можливість використовувати техніку в більш ризикованих ситуаціях, де є шанс досягти серйозного прориву – а неминучі в таких випадках втрати не стануть ні тактичною, ні іміджевою катастрофою”, – стверджує Шінед Бейкер у статті для Business Insider.

Іншими словами, Бейкер має на увазі, що, якби Україна мала більше західної зброї, то втрата цих систем разом з екіпажами не була б такою вже проблемою: військові б легше це перенесли, а громадськість навряд чи б схвилювалася. Про подаровану зброю, надану мільярдну допомогу та десятки тисяч загиблих з початку конфлікту, який давно застиг уздовж практично нерухомої лінії фронту, Бейкер замовчує. По суті, майже через три роки бойових дій, Бейкер каже нам: дайте нам ще трохи, і ми все зробимо. Більше грошей. Більше зброї. Більше за бійню.

Вона відкидає мудрість американського підходу надавати технічно складнішу зброю в менших кількостях і ратує натомість за більшу кількість простої та слабкої техніки, наводячи приклад саме Bradley. ЗСУ використовували ці БМП проти російської піхоти, бункерів та укріплень, бронетранспортерів, безпілотників та танків. Враховуючи розмір українського парку Bradley, машини використовувалися широко та дуже успішно.

Бейкер посилається на “експертів”, які критикують партнерів України за неправильний формат допомоги. Зокрема, пише вона, “зброя нерідко надходить після багатомісячних обговорень (і за цей час Росія встигає підготуватися), у невеликих кількостях та партіями, які не дають Україні ні чіткої картини, ні впевненості у майбутніх постачаннях”. В результаті, робить висновок вона, “ЗСУ позбавлені можливості розробляти довгострокові стратегії”.

Що ж, я хотів би на це заперечити, що якщо ви не в змозі забезпечити себе засобами оборони, не можете належним чином захиститися і не здатні розробляти довгострокові стратегії — незважаючи на багатомільярдну допомогу — то залишається лише найрішучішим чином добиватися миру.

Думка, що достатньо лише поставки зброї, і Україна одразу ринеться в прорив, відіб’є частину території або покращить своє становище на фронті напередодні мирних переговорів, — лише порожні мрії. За останні два з половиною роки бойових дій ніщо не віщує, що Україна суттєво покращить своє становище. Натомість, щоб вимагати більше зброї, розбазарювати кошти та проливати ще більше крові, Київ має домагатися припинення конфлікту.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Тобто, війна закінчується без повернення Україні захоплених Росією територій, але водночас підконтрольна Києву частина України вступає в НАТО і на неї поширюються гарантії безпеки Альянсу. Але вони не поширюються на захоплені РФ землі, які, однак, юридично продовжують вважатися українською територією.

Ідеться про «німецьку» модель, про яку раніше говорив (https://t.me/stranaua/171672) екс-генсек НАТО Столтенберг, що закликав закінчити війну по лінії фронту і прийняти до Альянсу тільки підконтрольну Києву частину України. Так само як під час холодної війни членом НАТО була тільки Західна Німеччина.

«Західні дипломати і, дедалі частіше, українські чиновники приходять до думки, що значущі гарантії безпеки можуть стати основою для узгодженого врегулювання, в якому Росія зберігає де-факто, але не де-юре, контроль над усією або частиною української території, яку вона наразі займає. Ні Київ, ні його прихильники не пропонують визнати суверенітет Росії над п’ятою частиною території України. Те, що передбачається, – це негласне визнання того, що ці землі мають бути відновлені дипломатичними засобами в майбутньому. Навіть це, зі зрозумілих причин, є делікатним питанням для українців, особливо коли представляється як основа компромісу з Москвою. Поступитися землею для отримання членства в Нато може бути «єдиною грою в місті», як сказав нам західний дипломат, але для українців це залишається табу, принаймні на публіці.

Ідея також набирає обертів в офіційних колах.

«Я не думаю, що повне відновлення контролю над усією територією є обов’язковою умовою», – сказав Петр Павел, президент Чехії та колишній генерал Нато, газеті Novinky a Právo.

«Якщо є демаркація, навіть адміністративний кордон, то ми можемо розглядати [це] як тимчасове і прийняти Україну до складу НАО на території, яку вона контролюватиме на той час», – сказав Павел.

Як вважає американський історик холодної війни Мері Саротт, Україна має визначити оборонний військовий кордон, що обороняється, погодитися постійно не розмежовувати війська або ядерну зброю на своїй території, якщо тільки вона не погрожує нападом, і відмовитися від застосування сили за межами цього кордону, окрім як з метою самооборони (тобто, не намагатися військовим шляхом повернути захоплені РФ території – Ред.)», – пише видання.

При цьому Financial Times визнає, що ця ідея («НАТО в обмін на території») має труднощі в реалізації. Як через позицію Росії (яка категорично проти членства України в Альянсі), так і через відсутність чіткого розуміння, чи готові на це йти США та інші країни НАТО.

«Існує також велике питання про те, чи будуть США, не кажучи вже про своїх європейських союзників, готові взяти на себе зобов’язання, необхідні для захисту України всередині Альянсу. Адміністрація Байдена досі відмовлялася зрушити з місця питання про прискорене членство Києва. Чи буде президент Камала Гарріс ставитися до цього по-іншому? Чи може Дональд Трамп уявити собі західнонімецьку модель як частину його запропонованої «угоди» щодо припинення війни? Чи може Зеленський продати це своєму народу?», – ставить запитання Financial Times.

Військові аналітики відзначають, що ці населені пункти мають стратегічне значення для контролю над прилеглими територіями. Українські захисники демонструють стійкість та професіоналізм, стримуючи натиск противника.

За інформацією пабліка, росіяни продовжують насичувати живою силою приватну і багатоквартирну забудову в цих населених пунктах.

Deep State припускає, що найближчим часом армія РФ зосередить основні сили для захоплення териконів шахти імені Артема і шахти «Північна», а надалі вже спробує зайти в місто, а контроль над відвалами дасть значну перевагу.

«По самому Торецьку б’є ворожа артилерія і КАБи. Завдання зрозуміле – завдати максимальних пошкоджень забудові, щоб полегшити штурмові дії. Початок битви за Торецьк є питанням найближчого часу. На жаль, поки немає успішного рецепта, як протистояти такій кількості піхоти без втрат позицій», – пише паблік.

Deep State також попереджає, що після окупації Залізного росіяни можуть спробувати вдарити в тил українському угрупованню в Нью-Йорку.

«Це не тільки погіршить умови для оборони селища, а й поставить під загрозу сили, що оточують на схід», – пише паблік.