Субота, 18 Квітня, 2026

Вчені створили тест, який прогнозує ризик ожиріння у дітей

Важливі новини

Ресторатор Кацурін прокоментував отруєння в ресторані “Китайський привіт” у Львові

Відомий український ресторатор Міша Кацурін вперше детально прокоментував ситуацію з масовим отруєнням, яке сталося в його новому львівському закладі “Китайський привіт”. Інцидент трапився в день відкриття ресторану, 16 липня, і став предметом гучного скандалу. У дописі в Instagram Кацурін повідомив, що наразі в лікарні залишається лише одна людина, і її найближчим часом мають виписати. “Найкраща […]

Посадовці суду за 3 тис. доларів видавали чоловікам право виїзду за кордон

Державне бюро розслідувань викрило схему, у якій високопосадовці одного з українських судів організували виробництво фіктивних рішень для ухилення чоловіків від мобілізації та виїзду за кордон. До оборудки були залучені в. о. голови суду, його помічник, заступник керівника апарату та секретар. Слідство встановило, що фігуранти отримували по 3 тис. доларів за кожне “рішення”. Для клієнтів створювали […]

Чому ми прокидаємось втомленими: роль підготовки до сну та режиму

Зараз все більше людей стикаються з проблемою, коли після 7–8 годин сну відчувають себе такими, ніби всю ніч не спали зовсім: важкість у голові, м’язи наче ватяні, а енергії — нуль. Чому так відбувається, якщо, здається, ви не позбавляли себе сну? Лікарі сходяться на думці: справа не в кількості годин, а в тому, як організовано саме відновлення під час сну. Виявляється, навіть регулярний режим сну відіграє величезну роль у тому, як ми себе почуваємо вранці.

Перша і, мабуть, найбільш прихована проблема — хаотичний режим сну. Якщо кожного вечора лягати спати в різний час, навіть при достатній кількості годин, організм не може налаштуватися на правильний відпочинок. Мозок і внутрішній годинник не адаптуються до постійних змін, і це порушує синхронізацію важливих біологічних процесів. Наприклад, навіть невелика зміна часу засинання (наприклад, 22:45 один день і 01:30 наступного) може серйозно вплинути на якість сну і його відновлювальну здатність.

Друга звичка, яка б’є по сну сильніше, ніж здається, — екрани в ліжку. Світло від телефона, ноутбука чи телевізора зупиняє вироблення мелатоніну — гормону, який каже мозку: “Час спати”. У результаті ви фізично лежите, але нервова система все ще “в онлайні”, як вдень. В ідеалі годину перед сном варто прожити без яскравих екранів узагалі. Якщо це здається нереальним — хоча б увімкніть теплий жовтий фільтр і зменште яскравість.

Ще один неприємний фактор — як ви проводите вечір. Є два полюси, і обидва шкодять: з одного боку, зневоднення протягом дня (особливо якщо багато кави й майже ніякої води), з іншого — важка пізня вечеря. Коли тілу бракує рідини, воно прокидається серед ночі в стані стресу. Коли ви наїлися перед самим сном, травна система змушена працювати, замість того щоб відпочивати разом із вами. Найкомфортніше для організму — легка їжа за 2–3 години до сну й нормальний питний режим протягом дня, а не “згадати про воду о 23:10”.

Є ще одна річ, про яку часто забувають: кисень і навантаження. Якщо ви цілий день просиділи в офісі або вдома, практично не виходили надвір і не рухалися, тіло може бути втомленим ментально, але не фізіологічно. У цьому стані заснути можна, але сон буде поверхневим і неспокійним. Коротка прогулянка ввечері, свіже повітря і хоча б мінімальна активність дають тілу сигнал “цикл завершено, можна вимикатися”. Це дуже проста річ, але різниця відчувається буквально наступного ранку.

Що з цим робити прямо сьогодні? Стабілізувати годину відбою, прибрати телефон з подушки, провітрити кімнату й не перевантажувати шлунок перед сном. Це не “великий лайфхак”, це база гігієни сну. І найцікавіше: коли вона працює, ранкове відчуття розбитості зникає не за рахунок додаткових годин сну, а за рахунок того, що ці години стають якіснішими.

Екс-очільник районного відділу поліції Одеси став заступником голови Дніпропетровської ОДА

Кабмін призначив заступником голови Дніпропетровської ОДА Владислава Гайваненко – силовика, причетного до розгону Майдану в Одесі. Нагадуємо, Владислав Гайваненко екс-очільник Київського районного відділу поліції ГУНП в місті Одеса причетний до розгону Майдану. За інформацією видання Думська, Владислав Гайваненко входив до списку одеських силовиків, що підлягали негайній люстрації. В Одесі Владислав Гайваненко відомий також протистоянням з […]

The post Екс-очільник районного відділу поліції Одеси став заступником голови Дніпропетровської ОДА first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Смертельний конфлікт у Києві: чоловік розстріляв суперника на очах у дитини

В одному з житлових будинків на Троєщині стався жорстокий злочин – під час конфлікту чоловік розстріляв 42-річного мешканця Києва. Вбивця зник із місця події разом із своєю дитиною, але його оперативно затримали у Бучі. За даними поліції, трагедія розгорнулася після того, як чоловік приїхав забрати до себе на кілька днів 4-річну доньку. Однак у нього […]

The post Смертельний конфлікт у Києві: чоловік розстріляв суперника на очах у дитини first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Міжнародна команда дослідників розробила новий тест, який дозволяє ще в ранньому віці виявити дітей із підвищеним генетичним ризиком набору зайвої ваги. Це може дати батькам додатковий час для формування здорових харчових та фізичних звичок у дітей.

Як працює тест

Метод належить до так званих полігенних оцінок (Polygenic Score, PGS). Він поєднує сотні тисяч генетичних варіацій, щоб передбачити ймовірність високого індексу маси тіла (BMI) у майбутньому.

«Що робить цей показник таким потужним, — це здатність прогнозувати ще до п’яти років, чи ймовірно дитина набере зайву вагу в дорослому віці, задовго до того, як інші фактори вплинуть на її вагу», — пояснює генетичний епідеміолог Роелоф Сміт із Копенгагенського університету.

Тест виявився удвічі точнішим за попередні подібні методи. Для його створення вчені використали генетичні дані понад 5,1 млн людей.

  • У дітей 5 років PGS пояснював 35% різниці у BMI до 18 років.

  • У дорослих європейського походження точність становила 17,6%.

  • У деяких групах, наприклад серед сільських жителів Уганди, точність була значно нижчою — 2,2%.

Це пов’язано з тим, що в базах даних значно більше представників європейських популяцій, тоді як африканські мають вищу генетичну різноманітність і менш представлені в дослідженнях.

Дослідження також показало: учасники з високою генетичною схильністю до великого BMI втрачали більше ваги у перший рік програм схуднення, хоча пізніше частіше її повертали. Це свідчить, що навіть при сильній генетичній схильності спосіб життя та поведінкові фактори залишаються вирішальними.

«Наші результати спростовують думку, ніби генетика визначає все і є незмінною», — зазначають автори.

На думку вчених, раннє виявлення ризику дає змогу батькам і лікарям швидше впроваджувати профілактичні заходи — здорове харчування, фізичну активність та інші корисні звички.

«Ця нова полігенна оцінка суттєво покращує прогнозування та наближає нас до клінічно корисного генетичного тестування», — додає професорка Копенгагенського університету Рут Лоос.

Останні новини