Вчені виявили як безсоння, алкоголь і стрес взаємопов’язані

Густий туман, що кілька днів тримається над Донеччиною, став серйозним випробуванням для українських сил оборони. Через низьку видимість і щільну хмарність значно знизилася ефективність повітряної розвідки та застосування ударних дронів, які зазвичай відіграють ключову роль у стримуванні ворога. Цим скористалися російські війська, які здійснили активне просування в напрямку Покровська, намагаючись частково оточити українські підрозділи. За оперативною інформацією, деякі південні райони міста тимчасово опинилися під окупацією, а ситуація на місцях залишається напруженою та критичною.

Погодні умови фактично змінили баланс сил у районі Покровська. Як повідомляють військові, протягом кількох днів дрони спостереження та ударні БПЛА не могли працювати з повною ефективністю — туман знижував дальність видимості майже до нуля, а волога шкодила електронним системам. У результаті українські оператори безпілотників втратили можливість оперативно відстежувати пересування противника, що дозволило тому провести ризикову, але скоординовану атаку механізованими колонами.

У соціальних мережах з’явилися відео, на яких зафіксоване пересування російських груп на цивільних авто та мотоциклах уздовж південних околиць Покровська; геолокація підтверджує район подій. Моніторингові ресурси фіксують зближення ворога з більшістю кварталів міста, яке дедалі ширше перетворюється на «сіру зону» — простір із нестабільним контролем.

Операційна мета РФ — затиснути Покровськ і сусідній Мирноград, сформувавши загрозу «котла». Українські війська контратакували на східному фланзі, зриваючи спроби замкнути кільце, однак противник продовжує тиснути на логістику дронами, артилерією та диверсійними групами. За оцінкою військового аналітика Костянтина Машовця, росіяни активно застосовують інфільтрацію малими підрозділами, інколи в цивільному або у формі ЗСУ, аби дестабілізувати оборону перед масштабнішими ударами.

Паралельно з боями за Покровськ триває активність РФ під Куп’янськом і в Запорізькій області. Речник Об’єднаних сил Віктор Трегубов запевняє, що про «оточення Куп’янська» мова не йде, проте ситуація там напружена й динамічна.

Прокурорка Хмельницької обласної прокуратури Ольга Веселовська відмовилася проходити повторний медичний огляд, що був призначений в рамках розслідування можливих зловживань при оформленні інвалідності. Це рішення було зафіксоване в постанові Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП) від 2 жовтня 2025 року. Повторне обстеження повинно було відбутися у контексті перевірки фактів, що стосуються можливої незаконної діяльності посадовців, зокрема, у зв’язку з підозрою на неправомірне оформлення інвалідностей через місцеву МСЕК, якою раніше керувала Тетяна Крупа.

Ольга Веселовська має значний досвід роботи в органах прокуратури — вона працює в цій сфері з 2005 року, а з 2021 року очолює відділ представництва інтересів держави з питань земельних відносин в Хмельницькій обласній прокуратурі. Рішення щодо повторного огляду було прийнято в рамках триваючого розслідування, яке стосується важливих питань, пов’язаних із законністю роботи місцевої медико-соціальної експертної комісії та її керівництва.

Після розголосу справи КДКП зобов’язала Веселовську пройти повторний медичний огляд, проте поки що вимога не виконана. У рішенні КДКП наголошується, що ігнорування обстеження дискредитує прокурора та завдає шкоди авторитету прокуратури. Водночас сама Ольга Веселовська заперечує проти висновків комісії: вона стверджує, що справа стосується її особистої поведінки поза роботою, термін оформленої інвалідності вже закінчився, і наразі вона «не вважає себе особою з інвалідністю».

Ситуація залишається під контролем КДКП та правоохоронних органів; невиконання приписів комісії може мати дисциплінарні наслідки, зазначають у відомстві. Додаткових коментарів від сторін або нових результатів повторного огляду поки що не надходило.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За її словами, ключовим фактором для підвищення цін є зростаючий попит на нерухомість, особливо у західних регіонах України. Водночас зниження ризиків для покупців та стабільний попит на об’єкти, які активно будуються, стали основою для “планового підвищення” вартості житла.

Основні чинники росту цін на нерухомість:

Крім цих об’єктивних причин, існують також приховані фактори, як-от вартість підключення об’єктів до інженерних мереж, інвестиції в благоустрій території та витрати на дозвільні документи.

Прогноз на 2025 рік:

У 2024 році середнє зростання вартості новобудов в Україні становило від 10% до 15%. Однак ці показники можуть значно зрости в 2025 році, що в результаті призведе до подорожчання квадратного метра на 20-25%. Наприклад, двокімнатна квартира комфорт-класу в Ужгороді, що на етапі початку будівництва коштувала 2-2,5 мільйона гривень, може подорожчати до 2,8 мільйона гривень до кінця 2025 року.

Попит на нерухомість у західних регіонах:

Попит на житло в західних регіонах України, зокрема в Києві, Львові та Ужгороді, активно зростає. Це обумовлено розвитком первинного ринку нерухомості та збільшенням кількості інвесторів, які розглядають нерухомість як надійний спосіб збереження капіталу.

Зокрема, високий попит спостерігається в передмістях великих міст, де покупці прагнуть знайти житло в екологічно чистих районах із добре розвиненою інфраструктурою.

Інвестування в нерухомість:

Як зазначають експерти, інвестори все частіше обирають нерухомість як один із найнадійніших способів збереження капіталу в умовах економічної нестабільності та девальвації гривні. Купівля квартир на ранніх етапах будівництва дає можливість не тільки зберегти кошти, а й примножити їх, оскільки ціна квадратного метра зростає разом із завершенням будівництва об’єкта.