Вчені знайшли зв’язок між омега-3 і ризиком інсульту

На основі основних положень затвердженого комітетом законопроєкту про мобілізацію, нардеп Гончаренко висвітлює ключові пункти, які ввійшли до другого читання. У цьому законопроєкті передбачено обмеження консульських послуг для чоловіків віком від 18 до 60 років без наявності військово-облікових документів. Також утримані обмеження на керування транспортними засобами для осіб, які отримали 2-3 групу інвалідності після 24 лютого 2022 року (за винятком військовослужбовців), і вони зобов'язані пройти повторний медичний огляд для визначення придатності до служби. Ті, хто визнані обмежено придатними, також повинні пройти повторний медичний огляд протягом 12 місяців.

Повною мірою розглянуті нововведення для військових, включаючи право на демобілізацію для інвалідів, демобілізацію у зв'язку зі звільненням із полону, та компенсацію за кредитними угодами. Додатково, запропоновано виплачувати щомісячну винагороду для військовослужбовців у різних ситуаціях, включаючи участь у бойових діях.

Законопроєкт також передбачає перевірку військового квитка на кордоні при в'їзді та виїзді з країни для всіх чоловіків віком від 18 до 60 років. Комітетом також визначено, що обов'язкове носіння військового квитка стане вимогою, яку потрібно буде виконувати за вимогою поліції, працівників ТЦК та прикордонників. Відсутність військового квитка може призвести до відмови в перетині кордону чи навіть затримання особи для уточнення даних в ТЦК.

Законопроєкт також враховує певні виключення з військової служби для осіб, які доглядають за інвалідами першого та другого ступенів споріднення, забезпечуючи їм звільнення від військових обов'язків.

У новому законопроєкті про мобілізацію, затвердженому комітетом, передбачено важливі зміни та вимоги, які стосуються всіх чоловіків віком від 18 до 60 років. Зокрема, членам сім'ї другого ступеня споріднення надається можливість звільнення від військової служби у випадках, коли вони доглядають за інвалідами першого або другого ступеня споріднення, при умові, що вони єдині члени сім'ї або мають фізичну неспроможність, яка підтверджена висновком Лікувально-консультаційної комісії.

Додатково, наголошено на обов'язковості носіння військового квитка для усіх чоловіків віком від 18 до 60 років, щоб отримати консульські послуги за кордоном. Це стане важливим елементом для отримання консульської допомоги та будь-яких інших послуг за кордоном.

Одним із принципових аспектів нова версія законопроєкту передбачає обмеження права на виїзд за кордон для молодих громадян, які виїхали з України до досягнення 18-річного віку. Такі особи будуть зобов'язані повернутися на батьківщину та пройти облік у Територіальних військових комісаріатах, щоб мати змогу отримувати українські документи та послуги за кордоном.

У законопроєкті також закріплено можливість для народних депутатів бронювати звільнення від армійських обов'язків для двох своїх помічників. Це стане важливою перевагою для деяких громадян, що мають політичні зв'язки.

Важливо відзначити, що реєстрація електронного кабінету військовозобов'язаного залишається добровільною, але всі військовозобов'язані, які ще не уточнили свої дані в Територіальних військових комісаріатах, зобов'язані зробити це протягом 60 днів після надходження відповідного указу Президента.

Також в законопроєкті передбачено можливість оновлення даних протягом 60 днів після набуття законом чинності. Це важливий крок для забезпечення актуальності інформації про військовозобов'язаних у системі.

Затверджений законопроєкт про мобілізацію має велике значення для українського суспільства та військових сил.Нові положення закону передбачають обов'язковість носіння військового квитка для чоловіків віком від 18 до 60 років як на території країни, так і за її межами.Введено обмеження консульських послуг за кордоном для осіб без військово-облікових документів.Законопроєкт також передбачає низку положень, спрямованих на забезпечення соціального захисту військовослужбовців, зокрема щодо демобілізації та компенсації за кредитами.Указом Президента України передбачено обов'язок військовозобов'язаних оновлювати свої дані у Територіальних військових комісаріатах протягом певного строку.Парламент планує швидке введення закону у дію, що вимагатиме активної участі військовозобов'язаних у процесі оновлення своїх даних.Ці висновки вказують на важливість та актуальність нового законопроєкту, спрямованого на зміцнення обороноздатності країни та забезпечення соціального захисту військовослужбовців.

В Україні ставлення до антикорупційної боротьби залишається неоднозначним і суперечливим. На тлі гучних заяв політиків і міжнародних партнерів, що країна активно працює над подоланням корупції, реальні результати часто виглядають скромними, а боротьба з корупційними схемами здається неефективною. Це ставлення підживлюється багатьма факторами, серед яких – непослідовність державних інститутів, відсутність повної довіри до антикорупційних органів та вплив олігархічних груп.

З одного боку, у державі створено низку спеціалізованих антикорупційних органів, таких як НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, які мали б стати ключовими гравцями у цій боротьбі. Однак, на практиці, їх діяльність часто обмежується політичними та юридичними перепонами, що робить боротьбу з корупцією малоефективною. Окрім того, громадськість не завжди відчуває реальні зміни, що призводить до зростання скептицизму щодо справжніх намірів держави.

Цікаво, що українці демонструють високу підтримку критичної позиції суспільства щодо дій влади. Лише 8% вважають, що владу критикувати не можна взагалі — ця частка помітно знизилася з 13% у 2024 році. Натомість 90% переконані, що критика є необхідною умовою для розвитку демократії і контролю над владою.

Такі результати свідчать про те, що суспільство прагне прозорості, відповідальності та діалогу. Українці готові визнавати позитивні кроки влади, але водночас не відмовляються від права на вимогливість та контроль.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Сили оборони України начебто почали зводити оборонні укріплення у Дніпропетровській області та готувати регіон до оборони. Про це повідомив французький OSINT-аналітик Клемент Молін.

“Інженерні війська почали будувати укріплення за Покровськом, а також перші — на шляху до Дніпра”, — написав Моллін в мережі “Х”.

Він також оприлюднив фото, на якому позначив червоними лініями місця зведення нових оборонних укріплень.

Генеральний штаб наразі не коментував цієї інформації, проте голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко в етері “Ранок.LIVE” наголосив, що оприлюднена OSINT-аналітиком інформація лише збільшує кількість ударів ворожої авіації та безпілотників по цих напрямках.

“Тему розташування потужностей фортифікацій я б завжди залишав за межами уваги. Бо тільки з’являється така інформація, ворог зразу починає під це адаптовувати свої тактики, стратегії”, — сказав Тимочко.

За його словами, оборонні укріплення у Дніпропетровській області не є чимось унікальним, адже тією чи іншою мірою вони вибудовані всюди, тим паче у передмістях.

Тимочко назвав “такою собі історією”, коли іноземець вказує конкретне розташування фортифікаційних споруд із зазначенням точних координат.

“Можливо для цивільних це виступатиме запорукою якогось спокою. Але вони почули і забули. А ворог не забуває, він починає на цьому напрямку додатково нарощувати ударні сили”, — наголосив Тимочко.

Нагадаємо, 3 жовтня Іван Тимочко заявив, що оборона Вугледара виконала свої завдання, оскільки росіяни не змогли розгорнути свій наступ.

Професійна спілка працівників освіти і науки України оприлюднила жорстку заяву щодо пропозицій, які Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій включив до свого висновку стосовно проєкту державного бюджету на 2026 рік. Освітянська спільнота застерігає, що впровадження таких ініціатив може спричинити різке погіршення умов праці вчителів, масові звільнення та суттєве обмеження трудових прав педагогів, які й без того перебувають під значним навантаженням.

Однією з ключових пропозицій комітету є збільшення норми педагогічного навантаження з 18 до 22 навчальних годин на тиждень. У профспілці з’ясували, що подібне «оптимізаційне» рішення фактично означатиме зменшення кількості ставок і, відповідно, скорочення педагогічних працівників. За підрахунками фахівців, у багатьох навчальних закладах це може призвести до звуження кадрового складу на десятки відсотків, адже підвищена норма годин фактично «вбирає» ті робочі місця, які забезпечували нинішню кількість учителів.

Крім збільшення навантаження, профспілку обурили й інші пропозиції народних депутатів. Зокрема, йдеться про зменшення надбавок за вислугу років і престижність праці, а також про скасування підвищення зарплат за педагогічні звання. Це, за словами освітян, вдарить насамперед по найдосвідченіших учителях і зробить професію ще менш привабливою для молоді.

Профспілка окремо підкреслює, що такі підходи суперечать Конституції. У заяві нагадується, що стаття 22 Конституції України та рішення Конституційного Суду прямо забороняють звужувати обсяг уже наданих прав і свобод через ухвалення нових законів, у тому числі бюджетних, а також скасовувати або обмежувати дію інших законів під виглядом “бюджетної доцільності”.

«Ми категорично протестуємо проти запропонованих змін і закликаємо народних депутатів, Голову Верховної Ради, членів комітетів із питань бюджету, фінансів, податкової та митної політики не допустити ухвалення цих протизаконних норм у другому читанні, які порушують трудові права педагогів», — заявили у профспілці.

Освітяни вимагають відкликати скандальні пропозиції з проєкту держбюджету-2026 та зберегти чинні гарантії оплати праці вчителів, наголошуючи, що будь-які реформи мають проводитися не за рахунок погіршення становища педагогів, а через системну зміну підходів до фінансування освіти.