Четвер, 24 Вересня, 2026

Великі масштаби пожежі у Москві

Важливі новини

Співачка Аліна Гросу привезла до України на свята свого нового чоловіка

Українська співачка Аліна Гросу, яка останнім часом проживала у США, повернулася до України разом із другим чоловіком. Хоча артистка продовжує приховувати обличчя свого обранця, уважні шанувальники вже здогадалися, хто це. Згідно з інформацією від шанувальників, новий чоловік Гросу — російський актор Роман Полянський. До початку повномасштабної війни він проживав в Україні, але з 2022 року […]

The post Співачка Аліна Гросу привезла до України на свята свого нового чоловіка first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Майновий стан прокурора Павла Бурлаки: деталі з антикорупційної декларації

Антишахрайський проєкт «190» оприлюднив нові дані щодо майнового стану прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Павла Бурлаки. Ці дані викликали суспільний резонанс, оскільки детально висвітлюють наявне майно та зв'язки, які можуть впливати на професійну діяльність Бурлаки.

Павло Бурлака користується службовим житлом, яке було надано йому Міністерством оборони України ще в 2007 році. Квартира площею 82 кв. м, розташована в Хмельницькому, є не лише службовим, але й його місцем реєстрації. Це житло прокурор має право використовувати вже протягом 18 років, що створює певні питання щодо термінів і умов його перебування в ньому, зокрема у контексті службової діяльності та виконання обов’язків.

З 2014 року Павло Бурлака користується квартирою своєї матері Валентини Бурлаки — житло у Львові площею 69,60 кв. м, задеклароване вартістю 550 тис. грн. Також брат прокурора користується квартирою в Умані площею 55,8 кв. м, що також належить їхній матері. Валентина Бурлака працює адвокатом в Умані (номер свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 426 від 20.06.2011), і надає нерухомість синам у безоплатне користування.

Дружина Павла Бурлаки, Тетяна, має у спільній сумісній власності частку квартири (44,50 кв. м) в Хмельницькому; співвласниками цієї нерухомості є її родичі. Тетяна працює в тій самій Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону на посаді головного спеціаліста відділу документального забезпечення.

Щодо транспорту, у декларації зазначено, що сам Павло автомобіля не має. У 2021 році його дружина придбала VOLKSWAGEN TIGUAN 2014 року випуску за 270 тис. грн; Орієнтовна ринкова вартість такої моделі становить близько 600 тис. грн.

За минулий рік у декларації вказано доходи Павла Бурлаки — 1,1 млн грн прокурорської зарплати. Його дружина отримала 24 тис. грн зарплати, 34 тис. грн пенсії та 19 тис. грн соціальних виплат. Готівкові заощадження подружжя, за даними проєкту, становлять: у Павла — $4 тис. і 70 тис. грн, на банківських рахунках — 92 тис. грн; у Тетяни — $1 тис. готівкою та 111 тис. грн на рахунках. Загальна сума заощаджень подружжя оцінюється майже в півмільйона гривень.

СБУ викрила двох агенток російської розвідки, які планували обстріли півночі України

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Для забезпечення конспірації зв’язку з російським куратором агентки спілкувалися через акаунти своїх родичів. Вони також планували встановити приховані відеокамери поблизу об’єктів Сил оборони, щоб передавати розвіддані. Зрадниці мали на меті також визначити маршрути переміщення та позиції мобільних вогневих груп, які охороняють повітряний простір півночі України.

Завдяки вчасній роботі контррозвідки СБУ, агенток було затримано до того, як вони встигли придбати необхідні пристрої для відеоспостереження. Під час обшуку у затриманих було вилучено мобільні телефони з доказами їхньої роботи на російське ГРУ. Обом жінкам повідомлено про підозру за статтею 111 Кримінального кодексу України (державна зрада в умовах воєнного стану).

Зараз вони перебувають під вартою, і їм загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Українські війська в нічному наступі захопили аеродром Морозовськ під Ростовом

Українські війська розпочали масовану атаку дронами на території Росії під прикриттям нічної темряви. За інформацією, отриманою від джерел у Військово-повітряних сил України, результатом цих операцій стало знищення та пошкодження практично півтора десятка російських літаків. Атака була спрямована на аеродром Морозовськ біля Ростова, яку виконали спільно Служба безпеки України та Збройні сили країни. За отриманою інформацією, було знищено не менше шести літаків, ще вісім зазнали серйозних пошкоджень.

У звіті також йдеться, що можливо загинули або були поранені до двадцяти військовослужбовців, які перебували на аеродромі. Варто відзначити, що Росія у своїх заявах про атаки на власні аеродроми у цю ніч відмовляється надавати будь-які коментарі щодо втрат своїх літаків.

За інформацією від джерел, аеродром Морозовськ служив базою для фронтових бомбардувальників та винищувачів типу Су-27 та Су-34. Такі літаки Росія активно використовує для нанесення авіаударів по позиціях Збройних сил України та містам на передовій.

Інформація про атаки дронів також надійшла від губернатора Ростовської області Василя Голубєва, який повідомив про відбиття масованої атаки безпілотників у Морозовському районі. За його словами, протиповітряна оборона знищила понад 40 цілей, а також була пошкоджена електропідстанція, що призвело до перебоїв в енергопостачанні.

З цієї ж території надійшла інформація від губернатора Саратовської області Романа Бусаргіна, який повідомив про ліквідацію безпілотника в районі Енгельса. Точна кількість знищених безпілотників залишається невідомою, адже свідки розповідали про численні вибухи поблизу аеродрому, що вказує на можливу масштабну атаку. Варто відзначити, що аеродром Енгельс відомий як база важких бомбардувальників Ту-95 та Ту-22, які Росія використовує для обстрілу українського тилу.

Соціальні мережі активно обговорюють ці події, а місцеві мешканці повідомляють про вибухи поблизу аеродрому, який неодноразово став об'єктом атаки українських безпілотників.

Пізніше Міністерство оборони Російської Федерації надало офіційну заяву щодо подій, що відбулися в ніч на аеродромах різних регіонів країни. Згідно з їх повідомленням, у Саратовській області був збитий лише один безпілотник, тоді як у Ростовській області відбулося збиття 44 апаратів. Ще шість безпілотників, за їхніми словами, нібито були збиті над Краснодарським краєм, та по одному над Курською та Білгородською областями.

Ця інформація не може бути перевірена з незалежних джерел, і вона протирічить даним, що надійшли від українських військових. Різниця в числах збитих безпілотників і зазначені місця їх падіння свідчать про можливу намагання збільшити успішність російських протиповітряних оборонних дій.

Українська сторона продовжує ретельно вивчати інформацію, яка надходить про дії російських сил та події на їхній території, з метою коректного аналізу та прийняття необхідних заходів для захисту національних інтересів.

У висновках до вищезгаданої статті важливо підкреслити декілька ключових моментів:

• Нічна атака українських дронів на російські аеродроми, зокрема у Саратовській, Ростовській, Краснодарській, Курській та Білгородській областях, свідчить про активну оборонну стратегію України.

• Важливою інформацією є повідомлення про збиття російськими протиповітряними оборонними системами значної кількості безпілотників, що свідчить про ефективність українських військових операцій.

• Протиріччя між повідомленнями Міністерства оборони РФ та інформацією, отриманою від українських джерел, створює сумніви щодо достовірності та об'єктивності російських звітів.

• Українська сторона продовжує стежити за ситуацією та аналізувати події на російській території з метою забезпечення національної безпеки та захисту інтересів країни.

Загалом, ця стаття підкреслює важливість дотримання військової стратегії та наголошує на потребі об'єктивного аналізу подій для прийняття обґрунтованих рішень.

Нова оборонна угода між Україною та Норвегією: постачання Patriot, боєприпасів та розвиток дронів

Україна та Норвегія оголосили про розширення своєї військової співпраці,...

У ніч на 25 липня в Москві, на південному сході міста, сталася значна пожежа, яка охопила виробничий ангар. Вогонь розширився на площу близько 3000 квадратних метрів. Для боротьби з вогнем російські рятувальники залучили значну кількість сил, включаючи авіацію. Цю інформацію підтверджують місцеві ЗМІ.

Пожежа спалахнула за адресою Автомобільний проїзд, 10, однак причини загоряння поки не встановлені. Відеозаписи, опубліковані в інтернеті, демонструють густий чорний дим, що здіймався над будівлею, і був видимий з великої відстані.

На місці події працювали численні рятувальні підрозділи, які намагалися зупинити подальше поширення вогню. До гасіння також залучили пожежні гелікоптери, які скидали воду на полум'я.

Згодом рятувальні служби повідомили, що пожежу вдалося локалізувати. Після п’ятої години ранку в Головному управлінні МНС Росії оголосили про повну локалізацію вогню, зазначивши, що за попередніми даними, жертв і постраждалих немає.

В останні тижні у Москві та Московській області часто трапляються надзвичайні ситуації, зокрема, пожежі на промислових об'єктах. У той же час, столиця Росії періодично зазнає атак безпілотників. Мер Москви Сергій Собянін неодноразово згадував про роботу протиповітряної оборони та появу дронів у небі над містом, що супроводжувалось відео вибухів та наслідків роботи ППО.

Зокрема, в ніч на 20 липня після атаки безпілотників у Підмосков’ї сталася пожежа на нафтобазі. Раніше, у ніч на 18 липня, велике загоряння сталося на складі компанії Wildberries в Електросталі. А 1 липня повідомлялося про ураження Центру космічного зв’язку Збройних сил РФ у Підмосков'ї, де, за даними української сторони, були пошкоджені основні об'єкти комплексу, антени та зв'язкові вежі.

Останні новини