Нова оборонна угода між Україною та Норвегією: постачання Patriot, боєприпасів та розвиток дронів

Старший слідчий з органів внутрішніх справ головного слідчого управління ДБР Тарас Шевчук, який родом із Рівного, задекларував нову нерухомість у Києві, придбану у 2024 році. Згідно з його декларацією, у травні минулого року він став власником квартири площею 93,5 квадратних метрів, вартість якої склала майже 5,5 мільйона гривень. Для придбання житла він скористався іпотечним кредитом за програмою «єОселя», оформивши позику на суму 4,4 мільйона гривень, тоді як близько 1 мільйона гривень було сплачено за рахунок власних коштів. На кінець 2024 року залишок боргу за іпотекою становив 4,2 мільйона гривень.

Цікаво, що окрім нової квартири, у власній декларації Шевчук зазначив користування автомобілем, який фактично належить його дружині. Цей автомобіль був подарований їй шість років тому, і слідчий користується ним без додаткових фінансових зобов’язань. Така ситуація демонструє поєднання нових великих фінансових зобов’язань із використанням сімейного майна, що відображає особливості способу життя державного службовця високого рівня.

Дружина Тараса, Надія Шевчук, до придбання житла орендувала квартиру площею 94,2 кв. м у Києві. Витрати на оренду у декларації не відображені.

Власного автомобіля Тарас Шевчук не має. Він користується Nissan Rogue 2017 року, подарованим дружині у 2020 році за оцінкою 120 тис. грн. За ринковими оцінками сьогодні такий автомобіль коштує близько 600 тис. грн.

За 2024 рік Шевчук отримав 1,4 млн грн заробітної плати в ДБР та 98 тис. грн компенсації за кредитом у рамках програми “єОселя”. Його дружина отримала 1,5 тис. грн зарплати в Інклюзивно-ресурсному центрі та 1,2 млн грн доходу як ФОП у сфері охорони здоров’я, а також 2 тис. грн у межах програми “Зимова єПідтримка”.

Станом на кінець 2024 року сім’я мала 15 тис. доларів готівкою, 64 тис. грн та 1 100 доларів на банківських рахунках, а також майже 14 тис. грн на рахунку Надії Шевчук. Загальна сума заощаджень перевищує 770 тис. грн.

У внутрішньопартійних кулуарах "Слуги народу" вже зафіксовані сигнали щодо наближення обговорення ключових кадрових питань у Верховній Раді наприкінці квітня. Зазначається, що на черзі для розгляду – доля кількох міністерств та високопосадових осіб, зокрема Міністерства культури, Міністерства спорту, а також особистості Ірини Верещук та її реінтеграційного відомства, і Міністерства відновлення та інфраструктури. Провідні керівники в адміністрації президента прагнуть вирішити якнайбільше кадрових питань протягом поточного парламентського засідання, свідомі того, що затягнутість у прийнятті кадрових рішень може призвести до небажаних затримок, які стали характерними для минулих урядів.

Хоча деякі перегляди в Кабінеті Міністрів вже відбулися, напруження у зв'язку з конфліктом з Росією привело до виклику на звіт віце-прем'єра з відновлення Олександра Кубракова та голови державного агентства з відновлення Мустафи Найєма більшістю голосів депутатів. Хоча можливі перестановки в інфраструктурному секторі та сфері відновлення, вони не вважаються найбільш ймовірними. У Банковій ще не прийнято остаточного рішення щодо реорганізації та ліквідації певних міністерств. Проте загальні тенденції уже спостерігаються. Ймовірно, доля Міністерства культури та інформаційної політики та Міністерства спорту буде вирішена до кінця квітня, що може призвести до їх ліквідації або передачі функцій іншим структурам.

У рамках боротьби з російською агресією в інформаційному просторі розглядається ідея створення окремого "міністерства пропаганди". Також не виключена ліквідація Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій, з передачею деяких функцій іншим органам. Згідно з одним з сценаріїв, перша віце-прем'єрка та міністр економіки Юлія Свириденко може отримати додаткові обов'язки в інфраструктурному секторі. Також обговорюється можливість призначення голови "Нафтогазу" Олексія Чернишова на важливі посади в уряді.

Незважаючи на всі чутки та спекуляції, прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що кадрові зміни не є пріоритетом на даний момент і будуть обговорюватися з парламентською більшістю та президентом.

Висновки з цієї статті дозволяють зробити кілька важливих висновків. По-перше, можливі зміни в уряді України, зокрема щодо долі окремих міністерств та високопосадових осіб, є предметом значної уваги і обговорень як у партійних структурах, так і в адміністрації президента. По-друге, розглядаються різні варіанти щодо подальшого розвитку кадрової політики, включаючи можливість ліквідації окремих міністерств, передачу їх функцій іншим структурам або навіть створення нових відомств. По-третє, несвідомість розгорнутих кроків ще не розроблена, але загальні тенденції вже видно, і це може мати велике значення для подальшого урядування та реформування країни.