П’ятниця, 5 Червня, 2026

Нова оборонна угода між Україною та Норвегією: постачання Patriot, боєприпасів та розвиток дронів

Важливі новини

62 військових отримали “бойові”, не виїжджаючи з Київщини — ДБР оголосило підозру

Державне бюро розслідувань повідомило про підозру заступнику командира однієї з військових частин, що дислокується на Вінниччині. Слідчі встановили, що у 2022 році він організував незаконну схему нарахування бойових доплат військовослужбовцям, які насправді участі в боях не брали. Згідно з матеріалами справи, у період з вересня по грудень 2022 року 62 військовослужбовці були відправлені на завдання […]

Мати постраждалої української моделі з Дубая заявила, що знає імена нападників

20-річна українська модель Марія Ковальчук, яка була знайдена в березні на узбіччі дороги в Дубаї з тяжкими травмами, продовжує лікування і вперше за довгий час почала говорити. Про це повідомила її мати в коментарях журналістам. Марія досі перебуває в медичному закладі в ОАЕ, де проходить курс реабілітації після восьми складних операцій, зокрема через численні переломи […]

Українські вчені винайшли спосіб долетіти до Марса за 180 днів

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Однією з головних проблем космічних подорожей є велика відстань між Землею та Марсом, яка в середньому складає 225 мільйонів кілометрів. Такі подорожі можуть тривати до трьох років, що є серйозним випробуванням для астронавтів через ризики для здоров’я, зокрема через втрату м’язової маси та вплив космічної радіації.

Однак якщо використати астероїди як «транспортні засоби», подорож можна значно скоротити, зменшивши час у космосі до 180 днів. Проте, для реалізації цієї ідеї потрібно розв’язати кілька важливих проблем, зокрема вибір астероїдів, що підходять за розмірами та відстанню, а також розробка технологій для захисту астронавтів від радіації.

Незважаючи на труднощі, українські науковці сподіваються, що їхні дослідження допоможуть створити нові можливості для космічних місій. Вони продовжують роботу над створенням списку астероїдів, які можуть бути використані в майбутніх подорожах. Крім того, це відкриває нові горизонти для розвитку технологій, які можуть змінити майбутнє космічних подорожей, створивши нові можливості для дослідження всесвіту.

Роль сучасних технологій у розвитку освіти та науки

Сучасні технології відіграють ключову роль у трансформації освіти та науки. Вони не тільки змінюють методи викладання та навчання, а й відкривають нові можливості для досліджень, розширюючи доступ до інформації та знань. У наш час цифрові технології стали невід’ємною частиною навчального процесу, даючи змогу студентам та вченим працювати з величезними обсягами даних, розв’язувати складні завдання та навіть співпрацювати з колегами по всьому світу.

Одним із найбільш яскравих прикладів технологічних інновацій є використання штучного інтелекту в освіті. ІІ здатний персоналізувати навчання, допомагати в аналізі студентських робіт і навіть створювати нові методи викладання, орієнтуючись на індивідуальні потреби кожного учня. Також вражаючим є потенціал віртуальної та доповненої реальності, які дозволяють занурити студентів у реалістичні навчальні середовища, що раніше були неможливі.

Начальник інспекції Олександр Євтухов, головний бухгалтер і керівник одного з відділів системно вносили до табелів обліку робочого часу, наказів про премії та надбавки, розрахунково-платіжних відомостей відверто неправдиві дані, які мали створити ілюзію роботи цього “віддаленого” співробітника. Частину виплачених бюджетних грошей цей працівник повертав керівництву у вигляді “відкатів”, стверджує ДБР. За даними бюро, таким чином було розтрачено щонайменше 1,6 млн грн бюджетних коштів.

ДБР завершило досудове розслідування й передало обвинувальний акт до суду. У справі фігурують кваліфікації за низкою статей Кримінального кодексу, зокрема за ч. 5 ст. 191 (розтрата майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем), вчинена організованою групою і в умовах воєнного стану, а також за ст. 366 (службове підроблення). Ці статті передбачають до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Судовий розгляд призначено в Шевченківському райсуді Києва на початок грудня 2025 року.

Окремий вимір цієї історії — тишина в реєстрі. Попри офіційні заяви правоохоронців, у відкритих матеріалах судового реєстру поки немає детальних ухвал, які б дозволили побачити прізвища співфігурантів, зміст підозр і точні дати платежів. Іншими словами, суспільство поки що чує про схему “зарплата людині, яка виїхала до РФ”, але не бачить її документальної архітектури.

8 мільйонів “з повітря”: САП вимагає забрати майноПаралельно з кримінальною справою про розтрату ДБР, САП іде по іншій лінії — незаконне збагачення. На початку вересня прокурори САП спільно з ДБР подали до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) позов до Олександра Євтухова. Вимога проста: визнати частину його активів необґрунтованими та конфіскувати їх у дохід держави. Сума, яку антикорупційні органи називають “майном поза доходами”, — 8,046 млн грн.

У центрі цієї лінії — родина. Формально більшість найбільш вартісних активів записано не на самого керівника екоінспекції, а на його дружину Інну Євтухову або близьких родичів. Під конфіскацію, за даними САП, можуть потрапити елітні авто, зокрема Audi A8, Audi Q8 (2021 р. в.), BMW X5 (2022 р. в.), два Volkswagen Tiguan (2019 і 2024 років випуску), Toyota Land Cruiser Prado 150, Toyota Avensis (2013 р. в.) та Ford Mondeo (2020 р. в.). Усі ці автомобілі були придбані у 2019–2024 роках, тобто вже в період, коли Євтухов працював у системі держекоконтролю — спочатку в Херсонській області, пізніше в Донецькій, а з 2021 року очолює інспекцію Донеччини.

САП звертає увагу на дві характерні ознаки: по-перше, частина автівок реєструвалася на особу без водійських прав; по-друге, угоди оформлювалися за явно заниженими цінами, які не відповідають ринковій вартості. Слідчі вважають, що це робилося для того, щоб приховати реальну ціну покупок і легалізувати походження коштів, які не підтверджені офіційними доходами родини.

Окремо прокурори вказують на роль дружини. Інна Євтухова офіційно зареєструвалася як фізична особа-підприємець лише восени 2023 року — зі сферою діяльності “надання послуг перукарням та салонам краси”. До цього жодних значних задекларованих доходів не було. Попри це, саме на неї оформлені, зокрема, новий Volkswagen Tiguan (2024 р. в.) та Ford Mondeo (2020 р. в.), а також елітний BMW X5 2022 року випуску, вартість якого, за декларацією, сягала близько 3,4 млн грн. Пояснити придбання таких авто прибутками від салонного сервісу — м’яко кажучи, складно. Цей дисбаланс і став ключовим аргументом САП у позові до ВАКС.

У справі про необґрунтовані активи відповідачами виступають не лише сам Олександр Євтухов, а й його дружина. Суд уже закрив підготовче провадження і призначив слухання по суті у відкритому режимі на листопад. Це означає, що вперше публічно пролунає питання про те, як родина чиновника рівня обласної екоінспекції накопичила автопарк вартістю у мільйони.

Що кажуть деклараціїПублічні декларації Євтухова за останні роки лише підсилюють сумніви антикорупційних органів. Згідно з поданими документами, сім’я послідовно нарощувала вартісні активи — квартири, машиномісця, автомобілі — значно швидше, ніж офіційно зростали їхні доходи. У деклараціях фігурують “подарунки” у сотні тисяч і навіть мільйони гривень від близьких осіб, багаторазові перепродажі рухомого майна, угоди між родичами за дивно низькими цінами. Така поведінка — класичний маркер спроби легалізувати статки, які службова особа не може пояснити зарплатою. Ці ж ознаки НАЗК позначило як ризикові під час перевірки і передало інформацію прокурорам САП.

Чому ця історія важлива не тільки для ДонеччиниДержавна екологічна інспекція — це орган, який у регіонах має майже безконтрольний вплив на бізнес і ресурси. Інспектори можуть зупиняти підприємства, фіксувати збитки довкіллю, блокувати будівництво або, навпаки, “давати зелене світло”. У прифронтовій Донецькій області цей контроль ще чутливіший: мова і про промислові ризики, і про використання природних ресурсів, і про документування шкоди від бойових дій.

Коли людина, яка очолює такий інструмент тиску, одночасно підозрюється у схемі з фіктивною зарплатою і демонструє спосіб життя, що не сходиться з офіційними доходами, це перестає бути суто “чужою корупційною справою”. Це вже історія про те, чи може держава довіряти екологічний контроль тим, кого сама ж підозрює у привласненні бюджету.

На сьогодні маємо два паралельні вектори. Перший — кримінальна справа ДБР про розтрату 1,6 млн грн із зарплатного фонду, де Євтухов і бухгалтерія інспекції постануть перед судом за організацію схеми “мертвої душі”, що формально працювала з-за меж України, з території РФ. Другий — позов САП до Вищого антикорупційного суду про конфіскацію активів на понад 8 млн грн, які, за версією слідства, були набуті без підтверджених доходів і оформлені на дружину та близьких.

Ці два епізоди збираються в одну картину: людина, яка роками керувала екологічною інспекцією Донеччини, фактично контролювала не тільки перевірки бізнесу, але й грошові потоки всередині самої інспекції — від зарплат до матеріальних активів сім’ї. І тепер ідеться не просто про кримінальну відповідальність конкретного посадовця, а про публічний тест для всієї антикорупційної інфраструктури держави.

Ваше повідомлення обірвалося на фразі “Пишіть текст на основі…”.

Уточніть, будь ласка, на основі чого саме потрібно створити текст:

певної теми;

Прогноз базується на припущенні щодо зниження безпекових ризиків, активізації післявоєнної відбудови та поступового відновлення економіки. За останні 2,5 року населення України скоротилося щонайменше на 10 мільйонів осіб. Станом на середину 2024 року в країні проживало близько 35,8 мільйона людей. Така демографічна динаміка створює довгострокові виклики — дефіцит робочої сили, зростання навантаження на соціальну систему та уповільнення економічного зростання.

Водночас повернення громадян може частково компенсувати кадровий дефіцит. НБУ прогнозує підвищений попит на працівників у будівництві, промисловості, енергетиці та сфері послуг. Це може сприяти скороченню безробіття та поступовому зростанню доходів населення.

За оцінками регулятора, у 2025–2026 роках реальні зарплати зростатимуть приблизно на 7% щороку, а у 2027–2028 роках — близько 6% на рік.

Ключовими умовами для масового повернення залишаються безпека, стабільне енергопостачання та достатній рівень доходів. Саме ці фактори, на думку НБУ, визначатимуть готовність українців повертатися додому в середньостроковій перспективі.

Україна та Норвегія оголосили про розширення своєї військової співпраці, яка включає поставки ракет для системи протиповітряної оборони Patriot, фінансування закупівлі озброєнь, підтримку дронових програм в Україні та постачання далекобійних боєприпасів для Сил оборони. Ці домовленості стали результатом переговорів між міністром оборони України Михайлом Федоровим та його норвезьким колегою Торе Оншуусом Сандвіком напередодні засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн».

Цей новий пакет співпраці є логічним продовженням активної оборонної підтримки, яку Норвегія надає Україні з початку війни. Осло займає важливу позицію серед європейських партнерів Києва в питаннях протиповітряної оборони, розвитку безпілотних технологій і фінансування сучасного озброєння.

Федоров зазначив, що обговорено чотири ключові напрями співпраці. Перший — це постачання далекобійних боєприпасів у рамках Чеської ініціативи, що об’єднує зусилля кількох країн для забезпечення артилерійськими снарядами. Другий напрямок — це ракети для Patriot за допомогою програми JUMPSTART, що дозволяє партнерам фінансувати швидку закупівлю озброєнь зі складів США. Третій напрямок стосується внесків до фонду PURL, через який здійснюються закупівлі критично важливого обладнання. Четвертий напрямок фокусується на підтримці українських дронових програм та розширенні їх виробництва.

Зокрема, під час переговорів особливо підкреслювалася важливість протиповітряної оборони. Українська делегація підкреслила, що російські балістичні ракети залишаються основною загрозою для населення та критичної інфраструктури, а комплекси Patriot є одними з небагатьох засобів, здатних протистояти цим викликам.

Програма JUMPSTART є спеціальним механізмом, що дозволяє союзникам фінансувати закупівлю озброєнь для третіх країн безпосередньо зі складів армії США. Норвегія вже виділила близько 10 мільярдів норвезьких крон на цю програму у 2025 році і тепер розглядає можливість подальшого використання її для забезпечення України ракетами до Patriot.

Фонд PURL також відіграє важливу роль, оскільки через нього Норвегія вже фінансувала постачання критично важливих компонентів для української системи протиповітряної оборони. У травні цього року країна оголосила про виділення ще 300 мільйонів доларів у рамках нового пакета PURL, включаючи ракети для Patriot.

Під час обговорень також акцентувалася необхідність оперативного фінансування потреб української армії, що дозволило б швидше укладати контракти на закупівлю зброї, яка терміново потрібна на фронті.

Співпраця в сфері безпілотних технологій також була важливим пунктом переговорів. Норвегія активно інвестує в українські дронові програми, зокрема, запланувала запуск спільного виробництва безпілотників mid-strike на своїй території для потреб Збройних сил України. Очікується, що це виробництво дозволить виготовити тисячі безпілотників для ураження ворожих об'єктів на значних відстанях від лінії фронту.

Українська сторона також продемонструвала результати своїх досягнень у розвитку дронових технологій, зазначивши, що рівень перехоплення повітряних цілей наблизився до 90% за останні місяці, незважаючи на зростання атак з боку противника.

Перед зустріччю з норвезьким міністром Федоров провів переговори з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, у рамках яких обговорювалися пріоритети для майбутнього засідання «Рамштайн», включаючи питання зміцнення ППО та забезпечення боєприпасами.

Норвегія вже стала одним із найбільших донорів безпекової допомоги Україні. У 2026 році країна планує виділити близько 7 мільярдів доларів на підтримку, більша частина яких піде на дрони, системи ППО, артилерійські боєприпаси та механізми закупівлі озброєнь через міжнародні фонди.

Нові домовленості між Україною та Норвегією підкреслюють, що протиповітряна оборона залишається одним із ключових пріоритетів міжнародної підтримки України. У умовах постійних атак з боку Росії, ракети для Patriot, нові дронові технології та оперативне фінансування можуть стати вирішальними для зміцнення обороноздатності України в найближчі місяці.

Останні новини