Венеціанська комісія: Українці мають право відмовитися від військової служби через свої переконання

За даними видання Foreign Policy, посилаючись на представника НАТО, виявлено, що FPV-дрони, використовувані в Збройних Силах України, не відзначаються високою ефективністю. Зазначається, що ці дрони оснащені недорогими камерами, що ускладнює їхнє використання вночі або при поганій погоді. Також часто вони несуть саморобні боєприпаси, які, на жаль, не завжди ефективно вибухають або навіть не спрацьовують під час польоту. Аналітики, опитані Foreign Policy, вважають, що атаки FPV-дронів на російські танки дають неоднозначні результати. Роб Лі, старший науковий співробітник Євразійської програми Інституту зовнішньополітичних досліджень, зазначає, що загальна точність FPV-безпілотників становить менше 50%, а для знищення танка часто потрібно використати 10 або більше дронів. Проте варто відзначити, що у Росії починають вичерпуватися запаси бронетехніки, тому зберігаючи нинішній темп на полі бою, Москва може стати перед проблемою втрати чисельної переваги в танках, що ускладнить проведення наступальних операцій у майбутньому. "Проблема полягає в тому, що Росія отримує багато живої сили", — підкреслює аналітик.

Загальна суть статті полягає в тому, що FPV-дрони, використовані у Збройних Силах України, мають деякі недоліки, які ускладнюють їх ефективне використання. Низька точність та недоліки у збройних пристроях, які не завжди працюють належним чином, роблять їх менш ефективними в бойових умовах. Також важливою є інформація щодо можливої втрати чисельної переваги в танках з боку Росії у майбутньому. Проте, варто розглядати ці висновки у контексті загальної ситуації на полі бою та можливостей подальшого удосконалення використання безпілотних літальних апаратів.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Ще у 2020 році між урядом та виробниками з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) було підписано меморандум. Угода передбачала добровільне скорочення ставок “зеленого” тарифу, щоб знизити фінансове навантаження на державу. Виробники погодилися отримувати менше, проте сподівалися на стабільні виплати в обумовленому обсязі.

За словами Прокіпа, ця угода передбачала, що частину тарифу — близько 20% — фінансуватиме бюджет. Однак, за словами експерта, ці кошти не були закладені в бюджет, а виплати переклали на НЕК “Укренерго”. Це спричинило значну заборгованість перед виробниками з ВДЕ.

Щоб зменшити борговий тиск, “Укренерго” випустило зелені єврооблігації на суму понад 800 мільйонів доларів. Проте через проблеми з корпоративним управлінням та постійний дефіцит фінансування в жовтні компанія оголосила про технічний дефолт. За словами Прокіпа, це не перший випадок, коли “Укренерго” змушене брати позики для виплат виробникам, тоді як заборгованості перед самою компанією лише накопичуються.

На порядку денному зараз чергове перегляд тарифу на передачу електроенергії. Регулятор пропонує знизити обґрунтований тариф на 25%, хоча законодавство вимагає повного покриття витрат “Укренерго”. Таке скорочення, на думку експертів, ще більше загострить фінансову кризу в компанії.

Зі свого боку, радник прем’єр-міністра України та член Наглядової ради “Укренерго” Юрій Бойко прогнозує збільшення заборгованості за поточний рік ще на 8 мільярдів гривень. Якщо ситуація не зміниться, то заборгованості перед виробниками ВДЕ лише зростатимуть.

Відновлювана енергетика залишається важливою частиною енергетичної безпеки України. Водночас невиконання державою фінансових зобов’язань ставить під загрозу її подальший розвиток. На думку експертів, Україні необхідно терміново впровадити прозорі та довгострокові фінансові механізми для підтримки зеленої енергетики та уникнення дефолту в галузі.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За словами Верещук, жодних підтверджених даних щодо масового повернення переселенців немає і бути не може. Вона звинуватила окремих чиновників і політиків у тому, що вони поширюють ці заяви для створення сенсаційних заголовків.

«Подібні заяви створюють враження, що в окупації жити краще, ніж в Україні. Це підривний і злочинний наратив, який допомагає ворогу», – заявила Верещук.

Хоча Верещук визнала, що підтримка переселенців з боку держави залишається недостатньою, вона підкреслила, що це не є основною причиною, яка могла б спонукати людей повертатися на окуповані території.

«Замість того щоб розповсюджувати недостовірну інформацію, закликаю зосередитися на реальній допомозі переселенцям», – наголосила заступниця голови ОП.

Ірина Верещук звернулася до авторів таких заяв, підкресливши, що вони своїми словами лише шкодять інформаційній безпеці України. Вона також запропонувала знаходити інші теми для привернення уваги замість спекуляцій на темі переселенців.