Венеціанська комісія: Українці мають право відмовитися від військової служби через свої переконання

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

З іншого боку, українські сили продовжують наступ у Глушківському районі Курської області Росії. Геолокаційні дані від 29 вересня свідчать про те, що ЗСУ просунулися на захід і північний захід від селища Веселе, захопивши північно-західну частину населеного пункту. За оцінками військового аналітика Костянтина Машовця, в Курській області зосереджено близько 40-41 тисячі російських військових, і ворог планує посилити свої позиції ще шістьма тисячами військовослужбовців.

На півночі Харківської області 29 вересня російські окупанти намагалися здійснити кілька наступальних операцій, зокрема в районах Глибокого, Вовчанська та Тихого. Однак просування не було зафіксовано. Росіяни посилили свої підрозділи біля Глибокого та перекинули додаткові сили до Вовчанська для поповнення втрат.

У Луганській області російські війська продовжують атакувати на лінії Куп’янськ – Сватове – Кремінна, але не досягли значного прогресу. Окупанти здійснювали наступальні дії поблизу Андріївки та Макіївки, хоча підтверджень їх успіхів немає.

Російські атаки на Сіверському напрямку, зокрема біля Білогорівки та Верхньокам’янського, не призвели до змін у лінії фронту. Ворог продовжує наступ у районах Часового Яру, Калинівки, Білої Гори та Курдюмівки, але просування немає.

На південній осі фронту, в Запорізькій області, російські сили продовжують наступ поблизу Роботиного та Кам’янського. Водночас підтверджених змін на лінії фронту в цьому районі немає.

Таким чином, російські війська продовжують спроби просунутися в ключових регіонах, однак не досягають значних успіхів, тоді як українські сили продовжують контрнаступальні операції на північних та південних напрямках.

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам розкрив у своєму останньому відеозверненні, що його звіт, складений обсягом понад 250 сторінок, насичений доказами нападів на УПЦ, її священиків та храми. Він настійно закликав владу України відмовитися від розгляду законопроекту 8371, який, на думку адвоката, є проявом мови ненависті та загрозою для релігійної свободи.

"Цей законопроект — лише ще один приклад маніфестації ненависті. Напади на віруючих, вигнання зі святилищ, обмеження доступу до молитвових місць — це неприпустимо", — наголосив Амстердам. Він закликав уряд зупинити подальший розгляд законопроекту та уникати поділу суспільства.

Адвокат також підкреслив, що УПЦ не має жодних зв'язків з Московським патріархатом та відокремлюється від ідеології "русского мира". Він навів висловлювання митрополита Київського Онуфрія, який заявив, що церква будує лише божий мир та стоїть на захисті держави України від російської агресії.

Крім того, Роберт Амстердам закликав Сполучені Штати підтримати Україну в цей важкий час. "Підтримка України не лише важлива для самої України, але й для світового співтовариства. Не можна підводити людей, що покладаються на обіцянки. Чи можна довіряти США після того, що сталося в Кабулі та зараз в Києві?", — зазначив він у своєму повідомленні в соціальній мережі.

У висновках до згаданої статті можна зазначити, що дії Роберта Амстердама, адвоката Української православної церкви, відображають його рішучість у захисті релігійних свобод та запобіганні подальшим нападам на УПЦ, її священиків і молитовні об'єкти. Він настійно закликає уряд України припинити розгляд законопроекту 8371, який може стати загрозою для свободи віросповідання. Також важливо відзначити позицію УПЦ щодо своєї незалежності від Московського патріархату та активну підтримку України в умовах російської агресії. Заклик Роберта Амстердама до підтримки України з боку Сполучених Штатів свідчить про важливість міжнародної солідарності та підтримки держави в складний період її історії.

Після двох років повномасштабної війни в Україні очевидно, що перспектива швидкого завершення конфлікту зникає. Ні Україна, ні Росія не показують ознак готовності до мирного врегулювання. Суперечності між сторонами лише поглиблюються, зберігаючи напруженість і на внутрішньому, і на міжнародному рівнях.

Україна твердо стоїть на позиції відновлення міжнародно визнаних кордонів і визволення окупованих територій. Москва ж, навпаки, продовжує відмовлятися визнавати повноправність України як держави та виступає за продовження військової кампанії до досягнення своїх цілей.

Аналіз ситуації дозволяє сформулювати п'ять ключових питань, які визначають динаміку подій і можливі перспективи майбутнього. За останні два роки війни стали очевидними безкінечність конфлікту, стратегічне значення контрольованих територій, загострення військово-політичної ситуації, виклики для української армії та перспективи для міжнародних спільнот.

На фоні зміни характеру бойових дій і зростання геополітичної напруги, питання миру та безпеки залишаються найактуальнішими, а зусилля для їх вирішення вимагають великої уваги та консолідації зусиль.

Протягом останніх двох років Україна отримала значну підтримку від своїх союзників у вигляді військової, фінансової та гуманітарної допомоги. За даними Кільського інституту світової економіки, інституції Європейського Союзу та Сполучених Штатів надали майже 92 мільярди доларів та 73 мільярди доларів відповідно станом на січень 2024 року. Важлива роль також відводиться наданій Україні технічній допомозі з боку Заходу, такі як танки, протиповітряна оборона та артилерія, які суттєво підтримали оборону країни.

Проте останнім часом спостерігається зменшення потоку допомоги через дискусії щодо тривалості та ефективності підтримки союзниками. Зокрема, новий пакет допомоги від США на 60 мільярдів доларів зазнав блокування у Конгресі, а ЄС, хоча і затвердив пакет на 54 мільярди доларів, зіткнувся з труднощами у виконанні обіцянок, зокрема постачанні артилерійських снарядів.

Негативний вплив на ситуацію має також підтримка з боку країн, які стоять на боці Росії. Так, угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан виступає проти підтримки України, що ускладнює ситуацію щодо отримання необхідної допомоги.

Незважаючи на всі труднощі, Україна залишається відданою своїм цілям та продовжує здійснювати зусилля для забезпечення своєї безпеки та територіальної цілісності. В умовах війни країна шукає рішучість та підтримку своїх союзників, зокрема через дипломатичні зусилля та міжнародні контакти.

У своєму нещодавньому інтерв'ю американському ведучому Такеру Карлсону Путін ще раз висловив своє спотворене уявлення про історію та війну в Україні, без заперечень зі сторони співрозмовника. Він продовжує стверджувати, хоча й без доказів, що цивільне населення України, зокрема на Донбасі, потребує захисту Росії.

Ще до початку війни Путін публічно висловлював свої амбіції, заперечуючи існування України як суверенної держави і називаючи росіян і українців "одним народом". У грудні 2023 року він заявив, що цілі "спеціальної військової операції" не змінилися, а саме вони включають "денацифікацію" України, базуючись на необґрунтованих твердженнях про вплив ультраправих на українську владу. Він також виступає за "демілітаризацію" та "нейтралізацію" України, продовжуючи протистояти розширенню впливу НАТО на схід.

Варто зазначити, що як незалежна держава Україна ніколи не була членом жодних військових союзів, а її політичні цілі включають приєднання до Європейського Союзу та переговори щодо більш тісного співробітництва з НАТО. Зважаючи на наміри Путіна та відсутність ознак бажання будь-якої зі сторін зупинити конфлікт, прогнози аналітиків на користь тривалої війни стають все більш вагомими.

Згідно з аналітичним центром Globsec, найімовірнішим сценарієм є війна на виснаження, що продовжиться протягом 2025 року, з великими втратами з обох сторін. Інші можливі сценарії включають ескалацію конфліктів в інших частинах світу, таких як Близький Схід, Китай-Тайвань і Балкани, де Росія намагатиметься підтримувати напруженість. Також є варіанти, коли Україна матиме певний військовий прогрес, але угоди про припинення війни не досягнуться, або коли підтримка союзників України зменшиться, що призведе до пошуку шляхів до переговорів.

Проте і надалі залишається невизначеність стосовно можливого впливу президентських виборів у США, а також того, як інші конфлікти, зокрема протистояння Ізраїлю із ХАМАС, вплинуть на пріоритети та відданість прихильників України та Росії. У середині лютого Володимир Зеленський попередив, що тривале утримання країни у "штучному дефіциті" зброї допомагає Росії. Під час конференції з безпеки в Мюнхені він підкреслив, що якщо західний світ не об'єднається, щоб дати відсіч, Путін може зробити наступні роки "катастрофічними" для багатьох країн.

Аналітичний центр Rusi стверджує, що Росія успішно перевела свою економіку та оборонну промисловість на розширене військове виробництво й готова до тривалої війни. Експерти вважають, що Європа не встигає за Росією, про що свідчить і заява міністра закордонних справ Польщі. Країни Європи, разом із попередженнями міністра закордонних справ Німеччини та розвідувальних служб Естонії, недавно висловили побоювання, що Росія може напасти на одну з країн НАТО протягом наступного десятиліття. Це примусило НАТО та ЄС активізувати майбутнє планування, як щодо військового потенціалу, так і щодо готовності суспільства до життя в іншому світі.

Українські війська продовжують відстоювати свої позиції на фронті, але немає чіткої перспективи на швидке завершення конфлікту. Росія продовжує висувати вимоги, які суперечать міжнародному праву, та загрожує подальшим наступом. Збільшення військової допомоги для України від західних країн, хоча й вітається, але воно не гарантує успіху без єдності та координації зусиль західного світу. Ця ситуація вимагає негайних заходів для зміцнення обороноздатності України та підтримки її суверенітету та територіальної цілісності.

У Київській міській прокуратурі надзвичайно важливою новиною стала інформація про вирок колишньому депутату, Дмитру Святашу, який був оголошений у відсутності та склався на 12 років позбавлення волі. Хоча у публічному повідомленні не було названо конкретного імені екс-нардепа, за відомостями ЗМІ, саме на Дмитра Святаша спрямовані згадки.

За обвинуваченням, Святаша визнали винним у публічних закликах до зміни меж території України, виправдовуванні збройної агресії РФ, шахрайському заволодінні коштами банку та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

Прокурор довів у суді, що протягом 2022 року Святаш опублікував на своїй сторінці у Facebook повідомлення, які висловлювали сумніви у збройній агресії проти України та закликали мешканців тимчасово окупованих територій співпрацювати з РФ.

Крім того, протягом 2008-2014 років, він був бенефіціаром групи підприємств, які займалися імпортом та продажем автомобілів із РФ. Використовуючи фінансову кризу 2008 року, він взяв кредит на понад 50 млн доларів у банку, але не повернув майже 2,2 млрд гривень.

Печерський районний суд Києва визнав Святаша винним та засудив до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. “Судовий розгляд відбувався у відсутності обвинуваченого, але за участю захисника за договором з обвинуваченим”, – додали у прокуратурі.