Веніславський пояснив реакцію Зеленського на кількість заброньованих

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з поданими деклараціями за червень та липень, Порошенко заробив понад 38 мільйонів 200 тисяч гривень. Це викликало хвилю критики у ЗМІ та суспільстві, оскільки раніше з’явилася інформація про інші фінансові махінації, пов’язані з Порошенком та його партією.

Один з найбільших скандалів стосується інвестицій Порошенка в облігації через його власний банк. Згідно з повідомленнями ЗМІ, Порошенко інвестував 156 мільйонів гривень, які були зібрані українцями для його фонду на підтримку Збройних Сил України (ЗСУ), в облігації державного боргу. Ця інвестиція принесла Порошенку прибуток у 50 мільйонів гривень, який залишився неоподаткованим.

Крім того, аналітичний звіт YouControl вказує на те, що депутати від “Європейської солідарності”, яких у парламенті всього 27 з 401, під час війни збагатилися на суму більшу, ніж усі інші депутати разом узяті. У 2022 році, попри військовий стан та економічні труднощі в країні, Порошенко задекларував майже 1,5 мільярда гривень заробітків, що в 20 разів більше, ніж до війни. Таким чином, він увійшов у трійку найзаможніших олігархів України.

У 2023 році, порівняно з 2022 роком, статки Порошенка зросли ще на 224 мільйони доларів, і наразі оцінюються майже в 1 мільярд доларів.

Додатково, згідно з повідомленнями ЗМІ, кошти, які були зібрані фондом Порошенка та пов’язаною з ним громадською організацією “Справа громад” на підтримку ЗСУ, використовувалися для внесення застав підозрюваним у кримінальних справах, а також для отримання прибутку на купівлі-продажу державних облігацій.

Ще один скандал стосується того, що за даними НАЗК, “Європейська солідарність” Порошенка вивела з державного бюджету на власний рахунок 35 мільйонів гривень. Ці кошти, які мали бути використані для фінансування політичних партій, були привласнені через схему з купівлею державних облігацій.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Видання наводить думку військових аналітиків, згідно з якою атака може бути спробою відвернути російські частини від лінії фронту, тим самим послабивши тиск на українські війська. Однак експерти також вказують, що російська армія має у своєму розпорядженні достатні резерви військ для участі в боях, і що атака ризикує ще більше розтягнути і без того менші за чисельністю війська України.

“З оперативної та стратегічної точок зору ця атака не має абсолютно ніякого сенсу. Це виглядає як груба трата людей і ресурсів, які так необхідні в інших місцях”, – заявив Пасі Паройнен, експерт із фінського аналітичного центру Black Bird Group.

Старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики Роб Лі написав у соціальних мережах, що попередні атаки “мало вплинули на перебіг бойових дій” в Україні і “не мали серйозних внутрішньополітичних наслідків для Путіна”.

Він також, як і інші військові експерти, наголосив, що якщо метою атаки цього тижня було відволікання російських військ з інших ділянок фронту, – то в неї мало шансів на успіх, зазначає NYT.

“У Росії вже є більш потужні сили і конвенційні можливості в цьому районі, краще командування і управління, і у неї є призовні підрозділи, які можуть бути розгорнуті, але які не використовуються в Україні”, – сказав Лі.

“Малоймовірно, що ця операція змусить Росію вивести значні сили з України”, – додав він.