Верещук: Заяви про повернення переселенців – це хайп

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Журналісти з’ясували, що іспанська фірма Bilderberg Consulting Financiero, якою володіє син Гладковського – Михайло, у квітні 2022-го року придбала земельну ділянку в елітному поселенні La Zagaleta у провінції Малага на південному узбережжі Іспанії.

Згідно з оголошеннями, ціна за ділянку аналогічною площею з проєктуванням вілли може сягати 2,5 млн євро. Ще близько 4,5 млн євро може коштувати саме будівництво.

На супутникових знімках видно, що на території тривають роботи зі зведення будівлі – стоїть будівельний кран та фундамент майбутнього маєтку. Імовірно, це буде кількарівнева вілла. Журналісти, судячи з фото з супутника, припускають, що будівельні роботи почалися у червні 2022 року.

У 2016 році “Схеми” розповідали, що Гладковський-старший має іншу віллу в цій провінції (як і колишній президент України Петро Порошенко та його політичний соратник Ігор Кононенко). Нова ж ділянка – в 15 хвилинах їзди звідти. А її площа – 4 328 квадратних метрів, тобто майже пів гектара.

Михайло Гладковський в Україні є співвласником декількох компаній. Акціонером іспанської Bilderberg Consulting Financiero він став за пів року до придбання земельної ділянки – у грудні 2021 року.

Довідка: Олег Гладковський (Свинарчук до 2014 року) був одним із головних бізнес-партнерів п’ятого президента України Петра Порошенка. Він керував корпорацією “Богдан”, частку в якій мав і Порошенко. Гладковський обіймав посаду першого заступника секретаря РНБО з 2015 до 2019 року.

Нагадаємо: 17 жовтня 2019 року НАБУ затримало Олега Гладковського за підозрою в зловживанні службовим становищем (ч.2 ст. 364 КК України). Він намагався вилетіти з України з родиною. Корпораціія “Богдан” заявила, що Гладковський мав летіти на відкриття виставки Bus world 2019 до Брюсселю. 21 жовтня Олег Гладковський вийшов з-під варти після внесення застави.

Видання “Bihus.info” у лютому-березні 2019 року оприлюднило розслідування про те, як люди з оточення Порошенка курують розкрадання в оборонній сфері. За даними журналістів, постачання контрабандних російських деталей за завищеними цінами організував 22-річний син Гладковського Ігор. Його батько нібито щонайменше один раз отримував “відкат” у 30 тисяч доларів з цієї схеми, а усі слідчі органи, включно з НАБУ, “зливали” справи по Гладковському за хабарі.

Після резонансного журналістського розслідування НАБУ відкрило провадження “за фактом заволодіння грошовими коштами державного бюджету України та державних підприємств”.

21 грудня 2020 року НАБУ та САП повідомили про підозру в одержанні 950 тисяч гривень хабаря Ігорю Гладковському, а 28 грудня справа пішла до суду.

З початку повномасштабної війни, за даними журналістів “Української правди” Олег Гладковський декілька разів виїжджав з України. Підставою для виїздів була гуманітарна допомога.

У квітні 2024 року Вищий антикорупційний суд оголосив Гладковського-старшого у розшук.

Фурса у своїй статті намагається розглянути проблему з різних аспектів, не уникаючи при цьому непопулярних, але важливих істин про роль оподаткування в економіці країни, що перебуває у стані війни.

«Чим займається український вчитель або студент за кордоном – не питання української держави. Вона не питає, чи він студент, чи він бомжує», – сказав Винницький.

Віцепрем’єрка Ірина Верещук, присутня на нараді, спробувала зупинити свого колегу, зауваживши: «Пане, Михайле, ну що це ви таке говорите?». Однак це не змогло завадити хвилі критики, яка накотилася після публікації відео.

Доктор гуманітарних наук Павло Левчук, який також був на нараді, висловив своє обурення у Facebook, вказуючи на неприйнятність таких висловлювань. Його підтримала українська письменниця та правозахисниця Анастасія Мельниченко, яка назвала заяви Винницького принизливими для українських науковців, що працюють за кордоном.

Мельниченко зазначила, що в той час, як Росія активно просуває свої наративи у західних університетах, українські науковці отримують підтримку від західних інституцій. Вони публікують наукові статті, пишуть монографії та впроваджують стандарти західної академії в Україні. Однак, за словами активістки, Міністерство освіти не вважає їх важливими для держави.

«Але для МОН ми “бомжі”, і “не науковці”. І МОН в особі Винницького всіляко демонструє, що ми державі Україна не потрібні», – додає Мельниченко.

Наступного року Мельниченко працюватиме в університеті Турку на спеціально створеній позиції для українських аспірантів. Вона матиме можливість проводити дослідження, користуватися університетською інфраструктурою та співпрацювати з провідними дослідниками. За її словами, українські науковці мають чудові можливості за кордоном, але держава не цінує їхнього внеску.

Винницький не коментував цей інцидент, і від очільника МОН Оксена Лісового також не було жодних заяв з цього приводу.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Хоча ці дані не були офіційно підтверджені урядом України, вони породжують нові питання щодо можливої ​​взаємодії українських посадовців з Росією після анексії Криму та початку війни на Донбасі.

У них згадують міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, ексгенпрокурора Андрія Костіна, ексзаступника голови ОП Андрія Смирнова і колишнього заступника міністра інфраструктури Юрія Васькова.

У всіх останні візити датовані 2019 роком, коли за підсумками виборів вони отримали посади.

Стверджується, що Смирнов, підозрюваний НАБУ в незаконному збагаченні, з 2014 по 2019 рік 22 рази відвідував РФ.

Нещодавно звільнений генпрокурор Костін – 11 разів, Федоров – 12 разів. Обидва – незадовго до президентських виборів у 2019 році. Васьков – 19 разів.

У Києві, на території Оболонського району, стався інцидент, що викликав великий резонанс серед місцевої єврейської громади та в суспільстві загалом. Під час завершення шабату група молодиків здійснила напад поблизу місцевої синагоги, демонструючи нацистські привітання та вигукуючи образливі гасла, що не залишили байдужими ні свідків події, ні пересічних громадян.

Цей акт насильства став сигналом тривоги для єврейської спільноти столиці, яка вже неодноразово стикається з проявами антисемітизму в Україні. Група агресивно налаштованих молодиків наблизилася до синагоги, коли молитовне служіння добігало кінця. Один із вірян, побачивши ворожі дії нападників, вийшов до них, щоб запобігти ескалації конфлікту та захистити святе місце. Однак, побачивши на ньому традиційне вбрання, зокрема кіпу та цицит, зловмисники застосували сльозогінний газ із двох балонів.

Представники Київської єврейської громади заявили, що інцидент не був випадковим. Напередодні ці ж молодики вже з’являлися біля синагоги, викрикуючи антисемітські висловлювання та демонструючи жест нацистського привітання в присутності рабина. Громада назвала те, що сталося, «спланованим і жорстоким актом ненависті».

Поліція розпочала перевірку та встановлює причетних до нападу. Наразі вирішується питання щодо правової кваліфікації злочину, який може бути розцінений як порушення прав на свободу віросповідання та розпалювання ворожнечі. Громада закликає правоохоронців діяти рішуче, аби не допустити повторення таких випадків.

Інцидент в Оболонській синагозі викликав занепокоєння не лише серед вірян, а й усього суспільства, адже подібні прояви ненависті суперечать цінностям толерантності та поваги. У часи війни, коли українці стоять за єдність і людяність, кожен акт агресії на релігійному ґрунті стає особливо небезпечним сигналом.