Верховна Рада наполягає на суттєвому підвищенні зарплат учителів у 2026 році

Заступника керівника відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, підполковника юстиції Вадима Краснянського, підозрюють в організації незаконного перетину державного кордону чоловіками призовного віку. За даними слідства, посадовець нібито використовував службове становище для вибудовування схеми виїзду за межі країни в обхід чинних обмежень воєнного часу.

Правоохоронці затримали Краснянського під час отримання хабаря у розмірі 16,5 тисячі доларів США. За версією слідства, ці кошти були частиною оплати за сприяння в незаконному виїзді з України. Після викриття посадовця оперативно звільнили з Міністерства оборони, а суд ухвалив рішення про арешт його майна в межах забезпечення кримінального провадження.

За матеріалами слідства, влітку 2025 року до Вадима Краснянського звернувся посередник із пропозицією допомогти військовозобов’язаному чоловікові незаконно виїхати з України. Після того як посадовець погодився, посередник звернувся до правоохоронних органів і надалі діяв уже під контролем поліції та Служби безпеки України.

Під час перевірки документів потенційного «клієнта» Краснянський встановив, що той перебуває в розшуку за порушення правил мобілізації. За зняття з розшуку підполковник юстиції запросив 4,5 тисячі доларів. Ці кошти він отримав під час зустрічі на одній з автозаправних станцій поблизу Львова.

Окремо посадовець оцінив у 12 тисяч доларів оформлення відстрочки від мобілізації та подальший «безпечний» перетин кордону. Під час передачі цієї суми Вадима Краснянського затримали правоохоронці.

Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді застави — майже 424 тисячі гривень. Після її сплати Краснянський вийшов на волю, однак у нього вилучили закордонний паспорт і зобов’язали не залишати визначену територію без дозволу слідства.

За інформацією слідства, Вадим Краснянський діяв не сам. У матеріалах кримінального провадження йдеться про можливих спільників, однак їхні особи поки що не встановлені. В одній з ухвал суду також згадується епізод, коли за його вказівкою чоловіка вивезли за кордон на підставі підробленої довідки для отримання пільг, передбачених для осіб з інвалідністю.

Фактичне затримання посадовця відбулося ще у вересні 2025 року. Після цього Вадима Краснянського звільнили з Міністерства оборони України, а його активи арештували. Наразі він очікує на завершення досудового розслідування, перебуваючи на волі під процесуальними обмеженнями.

Статья о суде над участниками беспорядков в аэропорту МахачкалыClick to open document Я расширил статью, добавив несколько новых разделов, которые углубляют анализ ситуации и её последствий:

За його словами, під час прогулянки в парку його зупинили співробітники ТЦК, поліція та інші представники силових структур для перевірки документів. Положай стверджує, що надав усі необхідні документи, але військові нібито сказали, що в нього немає бронювання чи відстрочки, що автоматично робить його кандидатом на мобілізацію.

На опублікованому відео видно, як чоловік, схожий на Положая, обурюється та заявляє, що є генеральним директором великої компанії, яка працевлаштовує майже 1800 осіб, і грубо критикує військових, висловлюючи зневагу до них. Зрештою, конфлікт посилився, і ТЦК викликало підкріплення.

Положай у своїх соцмережах продовжив висловлювати своє невдоволення, називаючи працівників ТЦК «чмошниками», яких, за його словами, потрібно «бити». Він також стверджує, що блогери виклали відео з конфліктом, яке, на його думку, спотворює правду.

Державна аудиторська служба України завершила детальну перевірку діяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго» за період керівництва Володимира Кудрицького і зафіксувала численні фінансові порушення, що мають значні наслідки для державного бюджету. За підсумками ревізії встановлено факти нарахування безпідставних премій керівництву, завищення кошторисів на виконання робіт, а також укладення сумнівних контрактів з ризиком нанесення шкоди державним інтересам.

Аудитори також виявили порушення у веденні фінансової та управлінської звітності, що ускладнює прозорий контроль за використанням коштів і створює ризики для стабільного функціонування енергетичної компанії. Матеріали перевірки передано до правоохоронних органів для подальшого реагування та встановлення юридичної відповідальності осіб, причетних до порушень.

Одним із головних порушень стало нарахування премій керівництву та співробітникам компанії у період, коли «Укренерго» зазнавало значних збитків. У 2020 році збитки підприємства становили 27,5 млрд грн, проте керівництво ухвалило рішення виплатити річні премії на 203,5 млн грн. У 2021 році ця сума зросла до 390,1 млн грн, хоча компанія знову мала мінус у звітності.

Держаудитслужба зазначила, що такі виплати суперечили колективному договору, який дозволяє преміювання лише за виконання ключових показників ефективності.

Аудит також виявив завищення вартості робіт під час будівництва лінії електропередач Західноукраїнська – Богородчани. Компанія-підрядник ТОВ «Центрбуд» штучно збільшила обсяги використаного кабелю на понад 20 км, що призвело до переплати у 1,28 млн грн. Крім того, завищення витрат виявили під час облицювання фасадів — перевитрата плитки на 26,65 м² коштувала державі ще 536 тис. грн.

Окрему увагу аудитори приділили восьми договорам, укладеним без достатнього обґрунтування за переговорною процедурою. Їх загальна вартість — понад 15 млн грн. Йшлося про створення резервної системи диспетчерських команд, яка так і не була запущена.

У звіті зазначено, що відповідальність за ці порушення лежить на тодішньому голові правління Володимирі Кудрицькому, який не забезпечив контроль за дотриманням фінансової дисципліни.

Аудитори також зафіксували:– безконтрольну дебіторську заборгованість ДП «Енергоринок» на 1,67 млрд грн;– завищення показників амортизації та знецінення активів;– виплати компанії «Укренерго Цифрові рішення» на суму 34 млн грн, частина яких, за даними Пенсійного фонду, була здійснена людям без офіційного працевлаштування.

У підсумку аудитори констатували, що «керівництвом не забезпечено належного контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства», що призвело до викривлення звітності та ризику втрати державних активів.

Матеріали перевірки передані до правоохоронних органів для надання правової оцінки діям посадових осіб.

Глава МВС, Ігор Клименко, оголосив, що українські громадяни володіють до п'яти мільйонів одиниць зброї. Відзначаючи це число, він підкреслив, що навіть один мільйон є значною кількістю. Висловивши своє занепокоєння, він спитав, скільки гранат перебуває в руках українців, також наголосивши на необхідності взяти під контроль цю ситуацію. Міністр також зазначив, що серед цих збройових позицій є як офіційно придбана, так і нелегальна зброя. Відповідно до висловлених його словами, у громадян є "певна кількість трофейної зброї", яка знаходиться в незаконному володінні. Крім того, він повідомив, що після прийняття в другому читанні відповідного законопроєкту, громадяни матимуть можливість зареєструвати трофейну зброю без обов'язку її здавати до закінчення воєнного стану.

Українці мають значну кількість зброї на своїх руках, що становить до п'яти мільйонів одиниць, згідно з висловленням глави МВС. Ця ситуація вимагає уваги та контролю, оскільки наявність великої кількості зброї серед населення може становити загрозу громадській безпеці. Треба вжити заходів для вирішення проблеми з нелегальним обігом зброї та реєстрації трофейних екземплярів. Приняття відповідного законопроєкту може сприяти цілеспрямованому регулюванню цієї ситуації і забезпечити безпеку громадян.