Понеділок, 31 Серпня, 2026

Верховна Рада підтримала закон про криптовалюту: що варто знати

Важливі новини

Чому 59 “Абрамсів” Австрії досі не передано ЗСУ

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

В Австралії є старі танки, які вона більше не використовує. Україна хоче їх отримати.

То що ж заважає Канберрі відправити ці 59 надлишкових М-1 “Абрамс” до Києва?

Політика, звісно ж. Але, якщо австралійці зможуть зібрати волю, щоб пожертвувати свої М-1, а американці зможуть знайти в собі сили, щоб схвалити угоду, очевидно, що саме українці зроблять із ними — посилять групу з уцілілих 31 колишніх американських М-1, переданих Україні минулого року.

Австралійська армія, що швидко розвивається, придбала свої М-1А1 у 2004 році на заміну старим танкам німецького виробництва. В липні цього року вона списала М-1А1, так і не задіявши їх у бою, і почала замінювати їх на новіші М-1А2 американського виробництва.

Старі М-1А1 перебувають на зберіганні. Українські чиновники цікавляться ними щонайменше з лютого. За даними Sydney Morning Herald, уряд у Канберрі все частіше висловлює готовність передати їх.

“Уряд розглядає запит і працює зі США, щоб здійснити передачу”, — повідомила газета минулого тижня.

Багато що може піти не так. Високопоставлені австралійські чиновники можуть накласти вето на передачу через побоювання ескалації напруженості між Австралією і Росією. Сполучені Штати мають експортну ліцензію на танки та можуть відхилити запропоновану передачу з тих самих підстав. Набагато менше, але теж імовірно, що українські чиновники можуть оглянути танки, яким десятки років, і ввічливо відмовитися від передачі.

Найімовірнішими перешкодами є політичні чинники в Канберрі та Вашингтоні, проте можуть виникнути й невеликі проблеми з логістикою. Хоча австралійські та українські танки M-1 мають одну й ту саму базову модель — 67-тонну чотиримісну експортну версію M-1A1 Situational Awareness з вольфрамовою та сталевою бронею, цифровим керуванням вогнем і 120-мм гладкоствольною основною гарматою, — австралійські та колишні американські танки мають дещо різне обладнання, з яким українцям доведеться розбиратися. ЗСУ також розробили комплекти додаткової броні для своїх M-1 і, ймовірно, захочуть встановити їх на всі додаткові “Абрамси”.

Якщо все складеться для українців і вони отримають ці 59 танків, то майже напевно направлять багато з них до 47-ї механізованої бригади української армії. 47-ма бригада є основним оператором бронетехніки американського виробництва — і єдиним оператором українських М-1.

47-ма бригада — потужний підрозділ. Саме тому український генштаб тримав його в бою без перерви протягом 15 місяців — довгий час для будь-якого формування. Коли в червні 2023 року українські війська розпочали свій амбітний, але зрештою невдалий контрнаступ на півдні України, 47-ма бригада була в авангарді — і зазнала великих втрат, загрузнувши в густих мінних полях.

Бригада билася на півдні протягом чотирьох місяців і до жовтня гостро потребувала відпочинку. Але того ж місяця російські війська перейшли в наступ на сході, тому командири в Києві наказали перекинути 47-у на схід і відбити атаку. Бригада вела відчайдушні ар’єргардні бої ще 10 місяців. На той час, коли генеральний штаб нарешті був готовий дати їй перепочинок, вона втратила десятки з приблизно 100 бойових машин піхоти M-2 Bradley і близько половини з 31 танка M-1.

Американці з готовністю надіслали ще 200 М-2, щоб заповнити втрати 47-ї бригади та, можливо, оснастити ще один підрозділ. Але з причин, які ніхто в уряді США не пояснив, вони не надіслали більше М-1 попри те, що у Пентагону були буквально тисячі старих танків на зберіганні.

З 59 колишніми австралійськими “Абрамсами” українська армія зможе відновити 47-му бригаду до її первісної чисельності в 31 танк і водночас мати достатньо машин — 30 або близько того — для оснащення другої бригади… або для поповнення майбутніх втрат.

Такий аргумент на користь австралійських танків для України. Аргумент “проти” менш конкретний. Він суто політичний, а з огляду на те, що США вже відправляли в Україну танки, а Австралія — ракети, артилерію та іншу зброю, важко уявити, як відправлення ще кількох танків розсердить Росію ще більше, ніж вона вже розсердилася.

Це не означає, що немає аргументів проти відправки “Абрамсів”. Але такий аргумент не матиме великої ваги для українських солдатів, яким потрібно захищати свої домівки та сім’ї, але в яких закінчуються танки.

Коли тиск «грає» проти вас: чим небезпечні гіпертонія та гіпотонія

Артеріальний тиск — це ключовий показник здоров’я серцево-судинної системи. Він вимірюється у міліметрах ртутного стовпа (мм рт. ст.) і має два значення: систолічний (під час скорочення серця) та діастолічний (у фазу його розслаблення). Нормою вважається тиск 120/80 мм рт. ст., але як підвищення, так і зниження цих показників можуть бути загрозливими для життя. Високий тиск: […]

Розвідка назвала фактори, від яких залежить завершення війни

Війна в Україні може завершитися до кінця 2026 року, але для цього має співпасти низка важливих факторів. Про це в інтерв’ю Новини.LIVE заявив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов. За його словами, прогнозування завжди має кілька сценаріїв, однак визначальним залишається стан справ безпосередньо на полі бою. «Безумовно, є ознаки зовнішні, внутрішні, економічна […]

Новий раунд переговорів США, України та Росії можуть провести 11 березня

Черговий раунд тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією може відбутися 11 березня у Стамбулі. Туреччина розглядається як один із можливих майданчиків для продовження дипломатичних консультацій щодо завершення війни. За даними джерел, нову зустріч готують після того, як попередні переговори, заплановані на початок березня, були відкладені через загострення ситуації на Близькому Сході. Раніше сторони планували […]

День духовного діалогу та історичної пам’яті: які дати й події згадують сьогодні в Україні та світі

Сьогоднішній день поєднує одразу кілька міжнародних, професійних і символічних дат, а також нагадує про події, що мали помітний вплив на розвиток суспільств, держав і світоглядів. У календарі він займає особливе місце, адже поєднує тему духовних цінностей, історичних уроків і сучасних викликів, з якими стикається людство.

У світі цього дня відзначають Всесвітній день релігії. Його щороку проводять у третю неділю січня за ініціативи Міжнародної громади бахаї, починаючи з 1950 року. Основна ідея цієї дати полягає у підкресленні спільних моральних і духовних основ різних релігійних традицій, а також у заохоченні міжрелігійного діалогу. Свято покликане нагадати, що віра може бути не джерелом розбрату, а підґрунтям для взаєморозуміння, поваги та мирного співіснування.

Також 18 січня відзначають Всесвітній день снігу. Свято започаткувала Міжнародна федерація лижного спорту (FIS) для популяризації зимових видів спорту та активного способу життя серед дітей і молоді. У багатьох країнах цього дня проводять спортивні заходи, відкриті тренування та сімейні зимові фестивалі.

Крім того, 18 січня неформально відзначають День технічного обслуговування. Це професійна дата фахівців, які відповідають за справність техніки, обладнання та інфраструктури в різних галузях — від промисловості до ІТ та транспорту.

За церковним календарем 18 січня віряни вшановують пам’ять святих Афанасія і Кирила, архієпископів Олександрійських. Святий Афанасій був одним із найвизначніших отців Церкви та рішучим захисником православного вчення у боротьбі з аріанством. Святий Кирило Олександрійський також відіграв ключову роль у формуванні християнського богослов’я, обстоюючи вчення про Ісуса Христа як істинного Бога і істинну Людину.

18 січня залишило помітний слід і в історії. Саме цього дня 1535 року іспанський конкістадор Франсіско Пісарро заснував місто Ліма в Перу. У 1654 році в Переяславі відбулася генеральна військова рада, на якій ухвалили рішення про протекторат Московського царства над Гетьманщиною. У 1778 році Джеймс Кук відкрив для Європи Гавайські острови, а в 1918 році в Києві було ухвалено рішення про створення Студентського куреня Січових стрільців.

Серед подій новітньої історії — заснування футбольного клубу «Карпати» у 1963 році, перший успіх гурту The Beatles в американському хітпараді у 1964-му, а також трагічні події 2023 року, коли внаслідок катастрофи гелікоптера ДСНС у Броварах загинули люди. Ця трагедія стала однією з найболючіших сторінок сучасної української історії.

Україна на крок ближче до впорядкування крипторинку. Верховна Рада готує до розгляду законопроєкт, який уперше офіційно визначить правила обігу віртуальних активів. Документ уже одностайно підтримав профільний комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, очолюваний Данилом Гетманцевим.

Згідно з новим законопроєктом, віртуальні активи визначаються як цифрове майно, що існує винятково завдяки технології блокчейн. Це не гроші у класичному сенсі, а цифрові об’єкти, подібні до майна — токени, NFT, стейблкоїни тощо.

Досі криптовалюти в Україні залишались у “сірій зоні” — без правового статусу, захисту користувачів та зрозумілих податкових зобов’язань. Як зазначив Гетманцев, ситуація нагадувала “Дикий Захід”, де користувачі не мали юридичних гарантій.

Закон охопить усіх, хто має справу з криптою — від звичайних власників до професійних трейдерів, бірж, сервісів зберігання, емітентів токенів і фінтех-стартапів. Біржі та посередники будуть зобов’язані проводити ідентифікацію клієнтів (KYC) і звітувати про транзакції, але держава не отримає доступу до приватних гаманців громадян.

Для звичайних користувачів усе просто: якщо є прибуток — його потрібно задекларувати і сплатити податки. Прибуток обкладатиметься ПДФО у 18% і військовим збором у 1,5%. Але якщо актив просто зберігається без продажу або обмінюється на іншу крипту — податків не буде. Для активів, придбаних до набуття чинності закону, у 2026 році передбачена пільгова ставка 5%.

За недекларування передбачено штрафи. Бізнес отримає адаптаційний період до 2029 року, протягом якого правила впроваджуватимуться поступово.

За оцінками аналітиків Global Ledger, лише за період 2021–2024 років державний бюджет міг би отримати понад 350 мільйонів доларів, якби ринок було легалізовано раніше.

Новий закон відкриває шлях для створення повноцінних українських криптобірж. Це може зробити Україну конкурентною на світовому ринку та привабити додаткові інвестиції в ІТ і фінтех.

Завдяки обов’язковій ідентифікації користувачів і контролю за операціями криптовалюта більше не зможе бути зручною “сірою зоною” для виведення коштів чи корупційних схем. Закон спрямований на підвищення прозорості та довіри до цифрових фінансів в Україні.

Останні новини