Верховна Рада посилила контроль за мобілізацією

початку повномасштабної війни. Це не лише сприятиме соціальній реабілітації ветеранів, а й забезпечить державу кваліфікованими кадрами у важливих сферах. Цікаво відзначити, що попередня петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП щодо мобілізації депутатів і чиновників, хоч і набрала необхідну кількість голосів, зайняла це набагато більше часу – цілих 87 днів, й до цього часу її розглядом займається вже 4,5 місяці. Зважаючи на таку динаміку, варто визнати зростаючий рівень уваги суспільства до питань реформування державного управління та підтримки військових. Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, відображаючи активність та впевненість громадян у важливості цього питання.

Звіт про петицію щодо мобілізації державних службовців, правоохоронців та інших працівників бюджетної сфери відображає значний рівень зацікавленості та активності громадян у питаннях реформування державного управління та підтримки ветеранів. За три дні зібрано 25 тисяч голосів, що свідчить про великий загальний інтерес до проблеми. Ідея надання пріоритету у працевлаштуванні в державних установах ветеранам з Збройних Сил України заслуговує на увагу та підтримку. Порівняно з попередніми ініціативами подібного характеру, які зазвичай вимагали значно більшого часу для збору голосів та розгляду, ця петиція відзначається швидкістю та ефективністю. Такі дії відображають зростаючий рівень уваги та готовності громадян долучатися до процесів прийняття важливих державних рішень.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Чи потрібне Україні своє вугілля, або куди рухається “зелений перехід”.

А почну я не з вугілля, а з прогнозу щодо споживання нафти, оскільки саме цей вуглеводень є ключовим енергетичним ресурсом, а ціна на нього та обсяг споживання — енергетичним бенчмарком.

Отже, прогноз щодо нафти від ОПЕК World Oil Outlook:

Загальний світовий попит на первинні енергоносії в умовному нафтовому еквіваленті збільшиться до 2050-го року на 24% або з тогорічних 301 млн умовних барелів на добу до більш ніж 374 млн.

Йдеться не тільки про нафту, а й про всі первинні енергоносії. Тобто споживання первинної енергії у світі продовжить зростати, попри технології.

Водночас нафта залишиться ключовим енергоносієм, попри зниження питомої ваги у світовому енергетичному балансі з 31% до 29,3%. Як бачимо, зниження дійсно суто умовне.

А глобальний попит на нафту до середини століття зросте в середньому на майже 18 млн бар. на добу з нинішніх базових 100-103 млн до більш ніж 120 млн бар. на добу.

У цьому контексті, важливим залишається питання впливу “зеленого переходу” на споживання первинних енергоресурсів у світі.

Зараз є два непримиренні табори: одні вважають, що “зелений курс” різко обвалить попит на викопне паливо, інші сміються з цієї гіпотези.

Моє ставлення до “зеленого курсу” приблизно таке.

Перехід на альтернативні джерела енергії, наприклад, на електромобілі, безсумнівно, скорочує попит на викопне паливо. Але лише в рамках загального всебільшого тренду попиту на енергію.

Тобто попит на енергетичні ресурси у світі збільшується швидше за технологічний прогрес “зеленого курсу” і, тим паче, швидше за реальну технічну готовність і масмаркет.

Другий золотий мільярд, який з’являється в Китаї, формує цей довгостроковий тренд зростання попиту на енергію.

Одна річ, коли на сім’ю з десяти осіб одна лампочка, а засіб пересування — велосипед, і зовсім інша, коли середній клас у Китаї (а це вже 400 млн осіб) прагне до західного стандарту споживання: квартира, дім, побутова техніка, кондиціонери, дві-три автівки на сім’ю, перельоти на відпочинок, масове споживання товарів та послуг, для виробництва яких знову ж таки потрібна енергія, і багато.

А в найближчому майбутньому в таких країнах, як Індія, Індонезія, В’єтнам, Малайзія та інших, з’явиться третій золотий мільярд.

Саме це і призводить до того, що споживання вугілля у світі, загалом, збільшується. Насамперед за рахунок Китаю: зростання з 12 ексаджоулів 1965 року до 136 у 2023-му. Тобто — більш ніж в 11 разів. Зараз Китай — це 56% світового споживання вугілля.

І це компенсувало зниження споживання вугілля в Європі, США та інших країнах світу від 40 до 25 ексаджоулів, тобто споживання вугілля у світі впало на 15 ексаджоулів.

Тобто сумарно, крім Китаю, світ скоротив споживання приблизно на 15 ексаджоулів, а Китай — збільшив на 124. У підсумку споживання не впало, а, навпаки, різко зросло.

І така ситуація зберігатиметься доти, доки у світовій економіці між основними економічними кластерами не вирівняється рівень життя.

Зелена енергія — дорога і її можуть дозволити багаті країни, а викопне паливо, особливо таке, як вугілля — дешеве і воно має попит у бідних.

Тобто, поки Азія не наблизиться до Європи за рівнем життя (здебільшого в особі своїх ключових кластерів, таких як Китай, Індія, Індокитай), попит на викопні види палива буде лише збільшуватися, а “зелений курс” буде лише виконувати роль “гальма” цього зростання.

Тому Україні, як бідній країні, (давайте називати речі своїми іменами) дуже небезпечно копіювати моделі поведінки розвинених країн, особливо в частині “зеленого курсу”.

І наше вугілля, як і наша нафта, природний газ і навіть торф, нам ще знадобляться. Хоча є ризик втрати наших вугленосних басейнів на сході країни, але вони ще залишаються на заході.

Успіхи української армії під Харковом демонструють високий рівень підготовки, мотивації та тактичної майстерності українських військових. Ця перемога має велике стратегічне та моральне значення, адже вона не лише захистила важливе місто, але й продемонструвала здатність України ефективно протистояти агресору.

Західної зброї вистачає, щоб стримати РФ, але недостатньо, щоб кардинально змінити ситуацію, заявив офіцер 148-ї окремої артилерійської бригади з позивним “Сенатор”.

Він вказав на те, що Росія, як і раніше, “має повну перевагу в повітрі над Україною”.

Зараз Київ покладає надії на постачання винищувачів F-16. Однак, за словами військового експерта Конрада Музики, далеко не факт, що літаки принесуть величезні зміни.

“F-16 – це бойові літаки 1980-х і 1990-х років, і їхні можливості гірші, ніж у найсучасніших російських бойових літаків”, – сказав він і додав, що новітні російські літаки, найімовірніше, візьмуть гору над F-16.

Він також вважає, що нинішня ситуація на фронті – це не тільки наслідок затримок із допомогою, а й “результат тих рішень, які ухвалювали й не ухвалювали в Києві, особливо, коли йдеться про мобілізацію”.

На думку Музики, мобілізацію посилили “занадто пізно”.

“Українці перебуватимуть у дуже важкому становищі до серпня-вересня, коли на передову почнуть надходити перші мобілізовані. Якщо вони зможуть дійти до цього моменту, то є велика ймовірність, що їм вдасться стабілізувати ситуацію з серпня, але поки цього не станеться, досить імовірно, що Росія доб’ється нових успіхів”, – заявив експерт.

Він також каже, що українські плани і стратегія неясні.

“Незрозуміло, які плани. Яка стратегія контрнаступу? Проблема в тому, що Україна чекає, яке обладнання Захід може їй поставити, а Захід чекає, які плани в України на майбутнє”, – сказав він.

Заразовий відпочинок української гривні у порівнянні з доларом знову приніс невелике зниження — на цей раз в 10 копійок. Ця динаміка відзначається як важливий індикатор економічного становища у країні, наголошуючи на наявності серйозних викликів і завдань перед фінансовою системою. Такі зміни можуть стати стимулом для пошуку нових шляхів підтримки валютного курсу та зміцнення економічної стабільності в цілому.

Якщо вчора міжбанківська торгівля на майданчику Bloomberg закінчилася на 40,31 грн/$, то сьогодні ринок відкривався вже на 40,40 грн/$. Близько полудня активізувалися валютні покупки, і котирування досягли 40,425 грн/$.

Однак справжній прорив стався ближче до обіду – на ринок вийшов оптовий скупник долара і почав, що називається, «гребти валюту лопатою». З цього моменту обсяг торгів підскочив майже в 4 рази (з $130 млн), і досяг до 15:28 відразу $488,6 млн.

Зазвичай у такі моменти вмикається нацбанківський принцип гнучкого курсу, який скарбники називають «секретною формулою» НБУ, і курс долара починає зростати пропорційно зростанню попиту на нього і валютним продажам із золотовалютних резервів регулятора. Однак цього разу все було з точністю до навпаки. За майже чотириразового зростання обсягу торгів курс відійшов із 40,425 грн/$ до 40,41 грн/$ – і на цьому рівні було продано більшу частину обсягу, і саме на 40,41 грн/$ закрилася торгівля на Bloomberg.

Як повідомили наші джерела, Нацбанк не просто так не пішов на нове підвищення валютного курсу на міжбанку в обід (слідом за зростанням попиту), і навіть трохи його відсунув назад. А все тому, що долар скуповував один із держбанків на військові потреби. Що саме буде оплачено цим доларом – невідомо, і є державною таємницею. Але ясно, що на військові потреби сьогодні пішло понад $300 млн.

Нинішній обсяг торгів абсолютний рекорд для 2024 року. Для розуміння: минулого тижня середньоденний обсяг валютних торгів на цьому майданчику становив $175,7 млн, а на піку попиту в березні-2024 (останній тиждень) сягав $202,1 млн, водночас сьогодні тут наторгували одразу $488,6 млн. Востаннє ринок був більшим аж 3 жовтня 2023 року – $550,2 млн, на другий день після скасування Нацбанком зафіксованого на початку війни міжбанківського та офіційного курсів, і переходу до регульованого гнучкого курсу, як його назвав регулятор.

Обсяг продажів долара Нацбанком, за оцінками фінансистів, сьогодні трохи перевищив $400 млн і за цим показником також було встановлено рекорд 2024 року. Останніми тижнями середньодобові валютні продажі регулятора рідко перевищували $100 млн.

За підсумками дня НБУ опустив офіційний курс гривні з 40,3012 грн/$ до 40,3958 грн/$.

На чорному ринку курс продажу долара сьогодні зріс з 40,65 грн/$ до 40,91 грн/$, а купівлі – з 40,3 грн/$ до 40,4 грн/$.

У касах банків максимальний готівковий курс підскочив на продажу одразу на 44 копійки, пробив 41-й рівень, і досяг 41,19 грн/$ – його ставив Бізбанк. Оксі банк продавав по 41,15 грн/$, а Комінбанк – по 41 грн/$. Середня ціна продажу готівкового долара банками була в рамках 40,60-41,15 грн/$, купівлі – 39,70-40,50 грн/$.

Дві найбільші роздрібні держструктури Приватбанк і Ощадбанк ставили купівлю/продаж на 40,25-40,85 грн/$ і 40,30-40,80 грн/$, відповідно.

Максимальний картковий курс продажу долара досяг 41,35 грн/$, а середній був у діапазоні 40,45-40,85 грн/$. Середній курс купівлі на картах був у рамках 39,70-40,30 грн/$.