ЄС обурений корупційними скандалами в енергетичному секторі України, але фінансування поки не зупиняє

Сьогодні вшановуємо пам’ять святого священномученика Полікарпа Смирнського, єпископа Смирни, одного з найзначніших і найвпливовіших отців ранньої Церкви. Його життя та діяльність стали символом незламної віри та мужності у боротьбі за істинне християнство. Народившись близько 69 року, Полікарп був учнем апостола Іоанна Богослова, що надавало йому неперевершену духовну глибину та безпосереднє з'єднання з апостольським вченням. Це робило його важливою фігурою в історії Церкви та справжнім носієм традицій, що передавалися від самих апостолів.

З ранніх років Полікарп показав себе як ревний захисник християнської віри, що не боїться виступати проти єресей та відступництва. Він не тільки активно поширював Євангеліє, але й боровся за правильне тлумачення святих писань, пропагуючи необхідність збереження чистоти християнської доктрини. У своєму посланні до филип’ян він закликав до стійкості в вірі, збереження братської любові та моральних цінностей, які повинні бути основою кожної християнської громади.

Близько 155 року, під час гонінь на християн, святого заарештували. Йому запропонували зректися віри, однак він відмовився, промовивши слова, що стали символом відданості:«Вісімдесят і шість років я служу Йому, і Він не зробив мені жодного зла. Як можу зневажити мого Царя і Спасителя?»

Після цього Полікарпа стратили. Його мученицька смерть стала одним із перших докладно описаних свідчень християнського мучеництва.

Також 23 лютого розпочинається Великий піст — найтриваліший і найсуворіший період духовної підготовки у християнській традиції. Він встановлений на спомин про сорокаденний піст Ісус Христос в пустелі.

Протягом 40 днів віряни утримуються від м’яса, молочних продуктів і яєць, приділяють більше уваги молитві, покаянню та добрим справам. Головна мета посту — духовне очищення, внутрішнє оновлення та підготовка до святкування Воскресіння Христового.

Цього ж дня у світі відзначають Всесвітній день взаєморозуміння і миру. Його ініціатором став Пол Гарріс — засновник Rotary International. Метою свята є популяризація діалогу, толерантності та міжнародної співпраці.

У різних країнах проходять конференції, освітні заходи та волонтерські акції, покликані зміцнити взаємоповагу та культуру миру.

23 лютого також відзначають День гри в теніс. Свято покликане популяризувати активний спосіб життя та один із найдинамічніших видів спорту. Сучасний теніс сформувався у Велика Британія у XIX столітті, а сьогодні входить до програми Олімпійські ігри та найпрестижніших світових турнірів.

23 лютого 1893 року німецький інженер Рудольф Дізель отримав патент на дизельний двигун. Його розробка базується на принципі самозаймання палива від високого тиску без використання свічок запалювання.

Цей винахід став проривом у розвитку транспорту та промисловості. Сьогодні дизельні двигуни широко застосовуються у вантажному транспорті, залізничній галузі, судноплавстві та сільському господарстві.

У внутрішньому листі Національного банку України під номером 24-0006/28104, який став доступний для ЗМІ, міститься запит до українських банків щодо надання інформації про аномальні платежі. У цьому документі регулятор приводить кілька прикладів трансакцій, які він розглядає як незвичайні. Серед таких прикладів вказані перекази з однієї картки на безліч інших або отримання коштів на свій рахунок з різних джерел. Це може стосуватися як внутрішніх переказів між картками одного банку, так і між картками різних банків, наприклад, з Приватбанку на Monobank або Сенс Банк, А-Банк тощо.

В документі також наголошується, що під такі описи потрапляють і звичайні перекази між картками осіб, а також peer-to-peer (p2p) перекази. Попередньо користувачі різних обмінних платформ зіткнулися з блокуванням своїх рахунків, якими вони здійснювали перекази. Крім того, Національний банк України запитав у банків інформацію щодо інших видів операцій, які вони вважають аномальними, без надання конкретного опису.

У листі, що був згаданий раніше, регулятор вимагає від фінансових установ повідомити, чи розпочали вони впровадження рекомендацій щодо відстеження та аналізу грошових переказів за картками клієнтів. Також фінансистів цікавить, чи впровадили вони правила моніторингу, які дозволяють виявляти, відстежувати і зупиняти платежі для заборонених видів господарської діяльності. Зокрема, мова йде про незаконну організацію азартних ігор (гемблінг), виведення коштів, отриманих злочинним шляхом, включаючи шахрайські схеми.

Також НБУ проявляє інтерес до того, чи є у банків власні методи виявлення скомпрометованих карток, які публікуються в мережі Інтернет на сайтах нелегальних казино та організаторів азартних ігор, а також на ресурсах продажу підакцизних товарів у соціальних мережах і месенджерах, на сторінках псевдоплатіжних сервісів, наприклад, Geopay Settlepay.

У разі виявлення будь-яких аномальних або підозрілих трансакцій банки зобов'язані зупиняти платежі, а в разі недостатнього пояснення з боку клієнта навіть блокувати його рахунок і закривати його примусово. Банкіри, навіть неофіційно, рекомендують клієнтам мати рахунки у різних банках.

Проблема полягає в тому, що Національний банк України використовує надто абстрактні формулювання, наприклад, "безліч надісланих платежів" або "безліч отриманих платежів", які вважаються аномалією. Однак не вказується, що означає саме "безліч". Кожен банк, згідно з логікою регулятора, повинен самостійно визначати це поняття для себе та своїх клієнтів. Для одного банку "безліч" може означати до 10 переказів коштів на сторонні картки, тоді як для іншого це може бути вже 20. Можливо, у майбутньому НБУ встановить свій критерій, але наразі цього немає. Тому фінансисти радять рідше здійснювати перекидання грошей між одними й тими ж рахунками. Тому що краще мати більше карткових рахунків у різних банках. Сьогодні використовуєш картку одного банку, завтра — іншого, наступного дня — третього тощо. Один банк не знає, що відбувається в іншому, тому можна не привертати до себе зайву увагу, радять експерти.

У висновку можна зазначити, що запит Національного банку України до українських банків щодо інформації про аномальні платежі викликав певні недорозуміння через відсутність чітких критеріїв та конкретизації понять, таких як "безліч надісланих/отриманих платежів". Відсутність визначення точних кількісних меж може призвести до різночинних трактувань від банків, що ускладнює роботу та співпрацю з регулятором.

Рекомендацією фінансистів є рідше використання переказів між різними рахунками та наявність більшої кількості карткових рахунків у різних банках, що дозволить уникнути зайвої уваги та сприятиме безпеці операцій для клієнтів. Важливо, щоб Національний банк у майбутньому уточнив свої критерії та надав більш конкретні вказівки щодо аномальних платежів, що сприятиме уніфікації підходів та забезпечить більшу чіткість та прозорість у фінансовій сфері.

Український уряд продовжує свою роботу над полегшенням процедури надання статусу осіб з інвалідністю внаслідок війни. Цю новину оголосив заступник голови Рівненської обласної військово-цивільної адміністрації, Сергій Подолін. Міністерство ветеранів внесло ініціативу про спрощення процедури подання та встановлення статусів інвалідів війни та членів родин загиблих військовослужбовців та військовослужбовиць. Раніше цей процес займав до 8 місяців, під час яких інваліди війни та родини загиблих не мали можливості скористатися державними пільгами. Однак тепер вони матимуть можливість отримати статус протягом 30 днів.

Отримати статуси можна буде двома способами. Крім того, ветеранам чи родинам загиблих не потрібно буде збирати жодних документів, це стане обов'язком компетентних органів та осіб. Розробляється система електронної подачі, а центри надання адміністративних послуг вже готові до цього. Міністерство ветеранів спільно з Міністерством цифрової трансформації вдосконалюють технічні можливості отримання статусів "в один клік". Цю систему планують впровадити найближчим часом. Спочатку електронну заяву буде доступною для військовослужбовців ЗСУ, Нацгвардії, ДПСУ, Нацполіції, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, які отримали інвалідність внаслідок бойових дій, а також для сімей загиблих захисників і захисниць цих же категорій.

Український уряд виявляє велику увагу до питань підтримки ветеранів та їх родин, що отримали інвалідність внаслідок війни. Ініціатива з полегшення процедури отримання статусу військово-інвалідної особи, яку оголосив заступник голови Рівненської обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Подолін, свідчить про зростаючу увагу до потреб цієї категорії громадян.

Спрощення процедури подання та встановлення статусів інвалідів війни та членів родин загиблих військовослужбовців і військовослужбовиць дозволить значно скоротити час на отримання документів і відповідно, швидше надати допомогу тим, хто цього потребує. Впровадження електронної системи подачі заяв додасть зручності та ефективності у процесі отримання статусів для ветеранів та їх сімей.

Ці кроки свідчать про те, що Україна не лише визнає вагу внеску ветеранів у безпеку та захист країни, але й робить конкретні кроки для полегшення їхнього повсякденного життя та надання належної підтримки.

Законопроєкт про мобілізацію під номером 10449, який вже отримав підпис голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, наразі чекає на підпис президента України Володимира Зеленського, як повідомляє Марія Кучерявець. Згідно з даними, що доступні на веб-сайті Верховної Ради, цей законопроєкт вже має підпис голови парламенту і очікує остаточного схвалення від Президента. Після цього, через місяць він стане чинним. Закон про мобілізацію, який був ухвалений Верховною Радою 11 квітня на другому читанні, містить ряд ключових положень. Зокрема, громадяни віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або були зняті з нього, повинні мати при собі військово-обліковий документ під час періоду мобілізації.

• Законопроєкт про мобілізацію під номером 10449 очікує на підпис Президента України Володимира Зеленського після того, як його вже підписав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

• Законопроєкт отримав підтримку голови парламенту та чекає остаточного затвердження від Президента.

• Після отримання підпису Президента, закон набуде чинності через місяць.

• Закон про мобілізацію, ухвалений Верховною Радою на другому читанні 11 квітня, містить важливі положення, зокрема, стосовно вимог щодо військового обліку громадян віком від 18 до 60 років.